Інші КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ дивись тут  

КОНТРОЛЬНА РОБОТА 1. Варіант 1

Завдання 1. Прочитай і спиши текст, уставляючи пропущені букви, апостроф і розкриваючи дужки. Добери до нього заголовок.

Україн..ий (суфікс прикметника –ськ- ) виш..тий (ненаголошене и, змінюємо слово або підбираємо спільнокореневе шити, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос)  рушник. Як багато (про)мовляє (префікс дієслова пишемо разом) нам це слово! Без рушника ніде (не)обходились (дієслово з часткою не пишуть окремо) люди. Що(дня) (прислівник пишемо разом) ним витирали руки й обли..я (подовжений м'який звук ч:' в іменниках середнього роду).

(З)ним (прийменник з іменником пишуть окремо)  поралися біля посуду. Рушник завжди був (при) руці (прийменник з іменником пишуть окремо). Тому від слова «рука» він і отримав свою назву.

Без рушника (не)відбувалася (дієслово з часткою не пишуть окремо) жодна важлива подія в ж..тті (ненаголошене и, змінюємо слово або підбираємо спільнокореневе жити, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос) українського народу. Рушник був помічником у господарстві. Він вважався символом добробуту родини, оберегом кожної україн..ої (суфікс прикметника –ськ-) сім..ї (апостроф перед ї після губного приголосного звуку м, якому передує голосний звук).

 

Оберіг кожної української сім'ї. Український оберіг. Вишитий рушник.

    Український вишитий рушник. Як багато промовляє нам це слово! Без рушника ніде не обходились люди. Щодня ним витирали руки й обличчя.

    З ним поралися біля посуду. Рушник завжди був при руці. Тому від слова «рука» він і отримав свою назву.

    Без рушника не відбувалася жодна важлива подія в житті українського народу. Рушник був помічником у господарстві. Він вважався символом добробуту родини, оберегом кожної української сім'ї.

 

Завдання 2. Визнач тип списаного тексту.

А опис 

Б розповідь 

В міркування

 

Завдання 3. Вибери і познач синонім до слова родина.

А рід 

Б сім'я 

В країна

 

Завдання 4. Найточніше визначено тему списаного тексту.

А У тексті розповідається про рушник.

Б У тексті розповідається про український вишитий рушник.

В У тексті розповідається про рушник як символ українського народу.

 

Завдання 5. Підкресли головні члени речення. Зазнач, якою частиною мови вони виражені. 

Вишитий рушник (іменник) прикрашає (дієслово) кожну українську оселю. 

 

Завдання 6. Склади план до списаного тексту.

1. Український вишитий рушник.

2. Звідки пішла його назва.

3. Рушник – оберіг оселі. 

 

1. Помічник в оселі.

2. Походження назви рушник.

3. Український оберіг.

 

Завдання 7. Напиши, про що ти дізнався (дізналася) зі списаного тексту (5-7 речень).

    Текст дуже цікавий. У ньому розповідається про український вишитий рушник. 

    Цікаво було дізнатися, що у кожній оселі був оберіг добробуту. Цінною річчю користувалися щодня. Витирали руки та обличчя, з ним поралися біля посуду. Без нього не обходилась жодна важлива подія в житті народу. Тепер я знатиму походження слова «рушник».

    І сьогодні в багатьох оселях є вишиті символи українського народу.

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1. Варіант 2

Завдання 1. Прочитай і спиши текст, уставляючи пропущені букви і розкриваючи дужки. Добери до нього заголовок.

Уважно (по)глян..те (префікс дієслова пишемо разом. Знак м’якшення в дієсловах наказового способу в кінці слова та складу вживаємо тільки після букв на позначення м’яких приголосних [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л ], [н ]) (на)вколо (прислівник пишемо разом)! Уже в ніжному янтарному вбра..і (подовжений м'який звук н:' в іменниках середнього роду) стоят.. (дієслово на -ть) берези. Пос..віли (ненаголошене и, змінюємо слово або підбираємо спільнокореневе сивий, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос) в..рбички (ненаголошене е, змінюємо слово у множину верби або підбираємо спільнокореневе, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос). Різнокольоров.. (прикметники в множині мають закінчення -і)   сарафани (при)міряют.. (префікс дієслова пишуть разом, дієслово на -ть) липи. Пізніше вражатимуть усіма відтінками багатобарвної палітри клени. Яскравими хвилями коливатимуться від поривів вітру осиков.. (прикметники в множині мають закінчення -і)  хустинк.. . Бронза вкриє чоло могутніх і статечних мешканців дібров — дубів.

Осінь — чародійка кол..рів (буквосполучення ьо пишемо для пом'якшення попереднього приголосного звука перед звуком [о] в середині складу)! А вер..сень (написання е в буквосполученні –ере-) — її вправний і шв..дкий (ненаголошене и, змінюємо слово швидко або підбираємо спільнокореневе, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос) учень. Разом вони малюють декорації до чарівного балу л..стопаду (ненаголошене и, змінюємо слово або підбираємо спільнокореневе лист, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос).

 

Осінь одягає дерева. Дерева восени. Осіннє вбрання дерев. Бал листопаду. Осінь – чародійка.

   Уважно погляньте навколо! Уже в ніжному янтарному вбранні стоять берези. Посивіли вербички. Різнокольорові сарафани приміряють липи. Пізніше вражатимуть усіма відтінками багатобарвної палітри клени. Яскравими хвилями коливатимуться від поривів вітру осикові хустинки. Бронза вкриє чоло могутніх і статечних мешканців дібров — дубів.

   Осінь — чародійка кольорів! А вересень — її вправний і швидкий учень. Разом вони малюють декорації до чарівного балу листопаду.

 

Завдання 2. Визнач, до якого типу належить списаний текст.

А опис 

Б розповідь 

В міркування

 

Завдання 3. Вибери і познач синоніми до слова навколо. 

А коло, кругом

Б коло, колом 

В навкруги, довкола

 

Завдання 4. Познач рядок, у якому найточніше визначено тему списаного тексту.

А У тексті розповідається про дерева.

Б У тексті розповідається про природу.

В У тексті розповідається про красу дерев восени.

 

Завдання 5. Підкресли головні члени речення. Зазнач, якою частиною мови вони виражені. 

Липи (іменник) старанно приміряють (дієслово) різнокольорові сарафани.

 

Завдання 6. Склади план до списаного тексту.

1. Краса навколо.

2. Різнокольорові дерева.

3. Декорації до чарівного балу листопаду.

 

1. Погляньте навколо.

2. Дерева стали різнокольорові.

3. Вправні природні художники. 

 

Завдання 7. Напиши, про що ти дізнався (дізналася) зі списаного тексту (5-7 речень).

    У тексті цікаво розповідається про красу дерев восени. 

    Нам завжди доводиться бачити дерева. Досі вони були для мене звичайнісінькими березами, вербами, липами, кленами, осиками. А у тексті дерева описані напрочуд казково. Берези одягли янтарне вбрання, посивіли вербички. Липи приміряють кольорові сарафани, осики - хустинки. Кольорова палітра вкрила клени, бронза – могутні дуби. 

    Напевно, нам слід уважніше придивлятися до краси природи.

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2. Варіант 1

Завдання 1. Прочитай і спиши текст , уставляючи пропущені букви, апостроф і розкриваючи дужки. Добери до нього заголовок.

  Як він співав, цей шалений соловей! Голос його то зат..хав (ненаголошене и, змінюємо слово або підбираємо спільнокореневе тиша, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос), то бринів на самій в..сокій (ненаголошене и, змінюємо слово або підбираємо спільнокореневе вись, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос) ноті, то раптом зал..вався (ненаголошене и, змінюємо слово лив або підбираємо спільнокореневе, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос) треллю. Назустріч цій пісні ро..чинялися (написання префікса роз-) вікна. (Пере)хожі (префікс іменника пишемо разом) зуп..нялися (ненаголошене и, змінюємо слово або підбираємо спільнокореневе зупинка, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос) на вулицях.

   Раптом (по)чувся (префікс дієслова пишемо разом) пронизливий гуркіт мотоцикла. Хлопець в..їхав (апостроф після префікса з кінцевим твердим приголосним перед коренем на ї) у вул..цю (ненаголошене и за правилом у суфіксі -иц- перед закінченням -я) . І тут міліціонер рі..ко (щоб перевірити сумнівний дзвінкий приголосний, треба змінити слово різенько або дібрати спільнокореневе так, щоб після сумнівного приголосного стояв голосний звук)  заборонив проїзд смугастим жезлом. Він показав у бік співу солов..я (апостроф перед я після губного приголосного в, якому передує голосний звук) і підніс до губ палець. Хлопець зрозумів і вимкнув двигун. Він т..хенько (ненаголошене и, змінюємо слово тихо  або підбираємо спільнокореневе, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос) повів мотоцикл вул..цею (ненаголошене и за правилом у суфіксі -иц- перед закінченням -я).

 

   Зачаровані співом. Чарівний спів. Зачарування солов'їним співом.

  Як він співав, цей шалений соловей! Голос його то затихав, то бринів на самій високій ноті, то раптом заливався треллю. Назустріч цій пісні розчинялися вікна. Перехожі зупинялися на вулицях.

   Раптом почувся пронизливий гуркіт мотоцикла. Хлопець в'їхав у вулицю. І тут міліціонер різко заборонив проїзд смугастим жезлом. Він показав у бік співу солов'я і підніс до губ палець. Хлопець зрозумів і вимкнув двигун. Він тихенько повів мотоцикл вулицею.

 

Завдання 2. Визнач, до якого типу належить списаний текст.

А розповідь 

Б опис 

В міркування

 

Завдання 3. Вибери і познач антонім (слово, з протилежним значенням) до слова висока. 

А вища 

Б низька 

В висота

 

Завдання 4. Познач рядок, у якому найточніше визначено мету списаного тексту.

А Мета тексту — розповісти про солов'я.

Б Мета тексту — розповісти про службу працівника міліції.

В Мета тексту — розповісти про зачарування людей співом солов'я.

 

Завдання 5. Підкресли головні члени речення. Зазнач, якою частиною мови вони виражені. 

Раптом почувся (дієслово) пронизливий гуркіт (іменник) мотоцикла.

 

Завдання 6. Склади план до списаного тексту.

1. Спів шаленого солов'я.

2. Усі зачаровані співом.

3. Хлопець на мотоциклі. 

4. Тихо, соловей співає!

 

Завдання 7. Напиши, що ти знаєш про солов'я і його спів (5-7 речень).

  

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2. Варіант 2

Завдання 1. Прочитай і спиши текст, уставляючи пропущені букви, апостроф і розкриваючи дужки. Добери до нього заголовок.

  Восени до нас пов..ртаєт..ся (ненаголошене е , змінюємо слово або підбираємо спільнокореневе повернення, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос; написання дієслова на -ться) багато пташок. До наших країв (при) літають (префікс дієслова пишуть разом) красені омелюшки. Вони холоду (не) бояться (дієслово з часткою не пишемо окремо). З..являються (апостроф після префікса з кінцевим твердим приголосним перед коренем на я) і гарненьк.. (прикметники в множині мають закінчення -і)  маленьк.. (прикметники в множині мають закінчення -і) чечітки. Вони летять до нас із далекої півночі. (Із)лісу (прийменник з іменником пишуть окремо) ближче (до)людей (прийменник з іменником пишуть окремо) набл..жаються (ненаголошене и, змінюємо слово або підбираємо спільнокореневе у множині близько, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос) червоногруді снігурі та чубаті синиц.. (закінчення в множині –і).

   У ялинниках можна зустріти дуже гарних пташечок, їх називают.. (дієслова на  - ть) ш..шкарями (ненаголошене и, змінюємо слово або підбираємо спільнокореневе шишка, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос). Вони в..ликі (ненаголошене е , змінюємо слово або підбираємо спільнокореневе велич, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос) мандрівники. Усе своє ж..ття (ненаголошене и, змінюємо слово або підбираємо спільнокореневе жити, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос) (про)водять (префікс дієслова пишуть разом) у пошуках шишок. Звідси і їхня назва — ш..шкарі (ненаголошене и, змінюємо слово або підбираємо спільнокореневе шишка, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос).

 

   Пташки, що повертаються навесні. Пернаті мандрівники. Пернаті друзі, що повертаються восени. 

   Восени до нас повертається багато пташок. До наших країв прилітають красені омелюшки. Вони холоду не бояться. З'являються і гарненькі маленькі чечітки. Вони летять до нас із далекої півночі. Із лісу ближче до людей наближаються червоногруді снігурі та чубаті синиці.

   У ялинниках можна зустріти дуже гарних пташечок, їх називають шишкарями. Вони великі мандрівники. Усе своє життя проводять у пошуках шишок. Звідси і їхня назва — шишкарі.

 

Завдання 2. Визнач, до якого типу належить списаний текст.

А розповідь 

Б опис 

В міркування

 

Завдання 3. Антонім (слово, з протилежним значенням) до слова багато. 

А мало 

Б чимало 

В багатство

 

Завдання 4. Познач рядок, у якому найточніше визначено мету списаного тексту.

А Мета тексту — розповісти про пташок.

Б Мета тексту — розповісти про переліт птахів.

В Мета тексту — розповісти про повернення деяких пташок восени.

 

Завдання 5. Підкресли головні члени речення. Зазнач, якою частиною мови вони виражені. 

Люди (іменник) називають (дієслово) шишкарів великими мандрівниками.

 

Завдання 6. Склади план до списаного тексту.

1. Приліт птахів восени.

2. Пернаті сміливці.

3. Великі мандрівники шишкарі.

 

1. Осінні мандрівники.

2. Пернаті сміливці.

3. Шишкарі.

 

Завдання 7. Напиши свій варіант тексту про шишкарів (5-7 речень).

  

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3. Варіант 1

Завдання 1. Прочитай і спиши текст, уставляючи пропущені букви і розкриваючи дужки.

Минали дні, а дощів (не)було (частку не з дієсловом пишуть окремо). Степ дедалі втрачав свої яскрав.. (прикметники в множині мають закінчення -і)  барви, свою в..сняну (ненаголошене е , змінюємо слово або підбираємо спільнокореневе у множині весни, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос) свіжість. Повітря було наскрізь сухе, (не)випадала (частку не з дієсловом пишуть окремо) навіть ранкова роса.

Раптом загр..міло (ненаголошене и , змінюємо слово гримати або підбираємо спільнокореневе, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос), л..генько (ненаголошене е , змінюємо слово легко або підбираємо спільнокореневе, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос) зітхнув степ, і все (при)йшло (префікс дієслова пишемо разом) в рух. (По)т..мнілими (префікс дієприкметника пишемо разом; ненаголошене е , змінюємо слово або підбираємо спільнокореневе темно, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос) ст..пами (ненаголошене е , змінюємо слово степ або підбираємо спільнокореневе, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос) мчав вітер, захвилювалися (ненаголошене и , змінюємо слово або підбираємо спільнокореневе хвиля, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос) з..лені (ненаголошене е , змінюємо слово або підбираємо спільнокореневе зелень, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос; також правило е завжди у буквосполученні -еле-) вали лісосмуг, птахи злетіли (в)повітря (прийменник з іменником пишуть окремо). Світлі паруси дощу набл..жалися (ненаголошене и , змінюємо слово або підбираємо спільнокореневе близько, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос) нивами. З тихим дзвоном упали перші краплини, і вже ш..рокою (ненаголошене и , змінюємо слово або підбираємо спільнокореневе шир, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос) чарівною муз..кою (ненаголошене и , змінюємо слово або підбираємо спільнокореневе музика, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос) зашумів дощ. З..мля (ненаголошене е , змінюємо слово у множину землі або підбираємо спільнокореневе, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос) набиралася сили, хліба помітно з..л..нішали (ненаголошене е , змінюємо слово або підбираємо спільнокореневе зелень, зелений, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос;  також правило е завжди у буквосполученні -еле-).

 

  Минали дні, а дощів не було. Степ дедалі втрачав свої яскраві барви, свою весняну свіжість. Повітря було наскрізь сухе, не випадала навіть ранкова роса.

  Раптом загриміло, легенько зітхнув степ, і все прийшло в рух. Потемнілими степами мчав вітер, захвилювалися зелені вали лісосмуг, птахи злетіли в повітря. Світлі паруси дощу наближалися нивами. З тихим дзвоном упали перші краплини, і вже широкою чарівною музикою зашумів дощ. Земля набиралася сили, хліба помітно зеленішали.

 

Завдання 2. Визнач тип списаного тексту.

А опис 

Б розповідь 

В міркування

 

Завдання 3. Вибери і познач найточніший заголовок до тексту.

А У степу 

Б Суха погода 

В Довгоочікуваний дощ

 

Завдання 4. Синоніми (слова з однаковим значенням) до слова нива. 

А нивка, город

Б поле, лан 

В поляна, степ

 

Завдання 5. Підкресли головні члени речення. Зазнач, якою частиною мови вони виражені. 

Степ (іменник) дедалі втрачав (дієслово) свої яскраві барви, свою весняну свіжість.

 

Завдання 6. Склади план до списаного тексту.

1. Дні без дощів.

2. Раптом все прийшло в рух.

3. Довгоочікуваний дощ.

4. Земля набиралася сили. 

 

1. Посуха без дощу.

2. Наближення хмар.

3. Рятівний дощ. 

 

Завдання 7. Напиши розповідь про роль дощу навесні (5-7 речень)

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3. Варіант 2

Завдання 1. Прочитай і спиши текст, уставляючи пропущені букви, апостроф і розкриваючи дужки.

Поступово на зміну осені заступає з..ма (ненаголошене и , змінюємо слово зим або підбираємо спільнокореневе, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос). (На)дорогах (прийменник з іменником пишуть окремо) вона затягнула тонкими крижинками калюжі. 3..явилися (апостроф після префікса з кінцевим твердим приголосним перед коренем на я) холодні вітри. Н..зьке (ненаголошене и, змінюємо слово або підбираємо спільнокореневе низ, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос) сіре небо опустилося ближче до з..млі (ненаголошене е, змінюємо слово в множині землі  або підбираємо спільнокореневе, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос). Повільно (за)кружляли (префікс дієслова) (в)повітрі (прийменник з іменником пишуть окремо) одинок.. (прикметники в множині мають закінчення -і) прозор.. (прикметники в множині мають закінчення -і) сніжинки. Усе ж..ве (ненаголошене и , змінюємо слово жив або підбираємо спільнокореневе, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос) принишкло. Пр..рода (запам'ятати зі словника) готуєт..ся (написання дієслова на -ться) до зимового (від)починку (префікс іменника пишемо разом).

Тільки вітер з морозом (не)заспокоюют..ся (частка не з дієсловом пишеться окремо, дієслово на –ться ). То вітер голосно зав..ває (ненаголошене и, змінюємо слово вив або підбираємо спільнокореневе, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос). То раптом мороз (роз)малює (префікс дієслова пишемо разом) ш..бки (ненаголошене и , змінюємо слово шиба або підбираємо спільнокореневе, щоб на сумнівний голосний звук падав наголос) (на)вікнах (прийменник з іменником пишуть окремо) ніжними візерунками. Він усе частіше (з)гадує (префікс дієслова пишемо разом) про свої обов..язки (апостроф перед я після губного приголосного в, якому передує голосний звук).

 

    Поступово на зміну осені заступає зима. На дорогах вона затягнула тонкими крижинками калюжі. 3'явилися холодні вітри. Низьке сіре небо опустилося ближче до землі. Повільно закружляли в повітрі одинокі прозорі сніжинки. Усе живе принишкло. Природа готується до зимового відпочинку.

    Тільки вітер з морозом не заспокоюються. То вітер голосно завиває. То раптом мороз розмалює шибки  на вікнах ніжними візерунками. Він усе частіше згадує про свої обов'язки.

 

Завдання 2. Визнач тип списаного тексту.

А опис 

Б розповідь 

В міркування

 

Завдання 3. Найточніший заголовок до тексту.

А Зима 

Б Кінець зими 

В Початок зими

 

Завдання 4. Антонім (слова, протилежні за значенням) до слова низьке. 

А далеке 

Б високе 

В близьке

 

Завдання 5. Підкресли головні члени речення. Зазнач, якою частиною мови вони виражені. 

Низьке сіре небо (іменник) опустилося (дієслово) ближче до землі.

 

Завдання 6. Склади план до списаного тексту.

1. На порозі зима.

2. Перші ознаки зими.

3. Вітер з морозом не заспокоюються. 

 

Завдання 7. Напиши свій варіант тексту про початок зими (5-7 речень).