...

1. Народження такого, що волю в панів одніме перед­бачила (В) баба.

 

2. Малого Тараса довелося доглядати (Г)     сестрі.

 

3. Установіть відповідність.

Герой

Репліка

1. батько

В Розбіяка великий вийде — ось що! Ото чули про Кармелюка, а це другий буде такий.

2. мати

Б Нам усім — один талан: і дідові, і батькові, і дитині — довічне панське ярмо.

3. сусід

Д Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, ма­буть, щось добряче вийде.

 

4. баба

Г Та бач, що виходить: виросте твій син неаби­яка людина — буде змагатись з панами та ца­рями...

 

4. На початку оповідання «У бур'янах» С. Васильченко  використав типовий для казки зачин.  

За широкими морями, за лісами дрімучими ще й за горами кам'яними в ненашій далекій стороні був колись веселий край, розкішний, багатий, заворожений злими людьми, зневолений двома неволями. Автор починає твір так: «Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це — легенда, коли б усе те діялося не перед нашими очима. Мені хотілось і почати повість про поета, як починаються казки».

Напевно, щоб підкреслити давність подій, наскільки відрізняються вони від теперішнього життя.

 

5. Діти кріпаків зразу ставали кріпаками пана, не були вільними, вони не вчилися у школах, багато працювали, повинні були робити те, що скаже пан, тобто народжувалась панові нова кріпацька душа.

 

6. Прочитайте фрагмент, у якому Тарасового батька кличуть на пан­щину.

     Аж ось заляскало щось палицею у двері, аж мати кинулась і застогнала: «Кожний день стукає, а ніяк не звикну». Калатає, аж в ушах лящить, кричить: «Гри- гор — на тік молотить, Катря — до пані прясти (мати — теж Катря). Зараз, бо світає».

Панський десятник.

— Сьогодні в мене свято — сина Бог послав, не можу кинути породіллю з малими дітьми в хаті, — одгукується з хати Григор.

— Не моє діло, панові будеш казати. Ну, швидко, а то прогул писатиму.

Мати напружилась, перестала стогнати. Слабим голосом:

— Іди, Григоре, а то все одно не подарує; та ще й знову при­пише. Іди — я вже сама якось до вечора перебуду.

Ця сцена  характеризує тодішній устрій життя селян, котрі повністю залежали від волі пана.

 

7. Катря не завжди була уважною з малим Тарасом. Її не можна в цьому звинувачувати, адже вона ще теж була дитиною, у вільний час вона хотіла побути з подругами, побавитись.

 

8. Я думаю, що залізні стовпи, що підпирають небо, були вигадкою багатої фантазії хлопця, адже він уважно прислухався до розповідей про чумаків, про край, де Кармелюк допомагав бідним. Так він уявляв собі горизонт, який далеко, де заходить сонце.

 

9. У селі відгукувалися про Тараса як про здібного, цікавого, допитливого хлопця. Кармелюк забирав майно багатих та роздавав бідним, а поет своїми віршами закликав до волі над панами, духовно збагачував тих, хто читав його вірші, вчить любити свій край. 

 

10. Чи можна дитинство Тараса вважати щасливим? Обґрунтуйте свою думку.

 

11. Доберіть до кожної з трьох глав заголовок і запишіть їх у робо­чий зошит.

     1. Народження Тараса.

     2. Сестра доглядає малого.

     3. Дитяче бурлакування.

 

12. Уривок від слів Заходить звичаєм погомо­ніти перед сном сусід і дивується... і до кінця твору  близь­кий до драматичного твору : має багато прямої мови різних персонажів, слова автора короткі та влучні можуть служити ремарками.

 

13.1. Вивчіть напам'ять вірш Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пли­ве... ».

     За сонцем хмаронька пливе,

     Червоні поли розстилає

      І сонце спатоньки зове

     У синє море: покриває

       Рожевою пеленою,

       Мов мати дитину.

       Очам любо. Годиночку,

       Малую годину

       Ніби серце одпочине,

       З Богом заговорить...

       А туман, неначе ворог,

       Закриває море

       І хмароньку рожевую,

       І тьму за собою

       Розстилає туман сивий,

       І тьмою німою

       Оповиє тобі душу,

       Й не знаєш, де дітись,

       І ждеш його, того світу,

       Мов матері діти.

  

13. 2. Намалюйте ілюстрацію до оповідання С. Васильченка «У бур'янах», зобразивши стовпи, що підпирають небо, і ворота, куди сонце заходить на ніч (за бажанням).

  

...