1. У реченні використано (Г) персоніфікацію.

Сашко забіг за Галею Грушецькою додому, і дорога до школи в цей день сміялась на сонці досхочу .

 

2. Піратом польових просторів у повісті названо (Г) Сіроманця.

 

3. Установіть відповідність.

Герой

Учинок

1 Сашко

Д намагається вилікувати Сіроманця

2 Галя Грушецька

В збирає харчі в дорогу для друга й

Сіроманця

3 Василь Чепіжний

Г позбувається купленої собаки

4 Петро Лях

А рятує в снігу Сіроманця

 

4. Повість на відміну від оповідання велика за обсягом, багато героїв, події відбувають на протязі довшого часу. На уроках української літератури в 5 класі вивчали повість «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» Галини Малик.

Оповідання — це невеликий прозовий твір про якусь по­дію з життя одного чи кількох героїв протягом короткого про­міжку часу.

Оповіданням властиві ознаки:

• прозова мова

• невеликий обсяг

• небагато героїв

• розповідається про одну подію, яка відбулася за короткий проміжок часу.

Повість — великий розповідний прозовий твір, у якому ши­роко змальовано життя одного або кількох героїв протягом три­валого або важливого за подіями проміжку часу. Повісті бувають казковими, історичними, соціально-побутовими та іншими.

Повісті властиві такі оз­наки:

•  прозова мова;

•  великий обсяг;

•  декілька або багато героїв;

•  розповідь про події протягом три­валого або важливого за подіями проміжку часу.

 

5. Голодний і змерзлий Сіроманець поневірявся на чужині в снігах. Мені було дуже шкода старого вовка, приємно, що він давав собі раду, прикро, що з’їдав зайців.

 

6. Військові миролюбно поставилися до Сіроманця, нагодували, зробили житло біля лісосмуги. Андрійко близький до Сашка, адже теж дитина. Тому сприймає вовка без упередження, не має страху, співчуває і допомагає старій та незрячій тварині, і Сіроманець віддячує добром: рятує Андрійка.

 

 

7. Галі Грушецькій  не могли не сподобатися Сашкові риси вдачі. Особливо сміливість, коли вони з Галею зустріли Сіроманця на лісовій стежці. Також хлопець був добрим, співчутливим, цікавим, переживає за подругу в лісі, допомагає. Галя – звичайна дівчина, відмінниця. Вона товариська, щедра, ділиться яблуками з Сашком, хоче показати, що смілива, разом з хлопцем вирішила повертатись додому через ліс, у дівчинці Сашко зустрів однодумця, вона готує харчі в далеку дорогу для друга.

 

8. Сашко близький тим, що любить тварин, цікавий, хоче багато знати. Я не можу схвалити вчинок, коли хлопець сказав, що на фотографії Сіроманець, адже Чепіжний продовжить полювати на тварину. Також, напевно, недобре, що Сашко пропускає уроки. 

 

9. Завершіть прислів'я: «Скільки вовка не годуй, ...». Частину цього прислів'я в повісті промовляє дядько Чепіжний. Так не можна сказати про Сіро­манця, оскільки старий вовк не причиняв більше зла людям, повернувся до Сашка.

 

10. Повість М. Вінграновського «Сіроманець» навчає читачів любити природу, гуманно ставитися  та допомагати беззахисним тваринам, бути добрим.

 

11. Охарактеризуйте Сашка й Василя Чепіжного за таким планом:

а) ім'я героя, вік, фах;

б) портрет;

в) вчинки персонажа;

г) мова літературного героя;

ґ) моє ставлення до нього.

  

12. На мою думку з другої частини повісті дуже романтичний епізод:

... Сашко не повірив своїм очам: на стежці пе­ред ним стояв Сіроманець! Високий, широкогрудий, з великими димчастими незрячими очима.

— Здрастуй... — самими губами сказав йому Сашко.

Сіроманець плакав. Великі срібні сльози котилися по його морді й падали на пісок під лапи. Сашко обійняв його за шию

Вовк плаче, немов людина, справдилися сподівання Олеся, повернулася надія. 

 

13.1. Напишіть власне закінчення повісті «Сіроманець» (до 1 с.).

 

13.2. Знайдіть прислів'я та приказки про вовка, випишіть їх у робо­чий зошит. Виділені із них близькі до вчинків і характеру Сіроманця.

Вовк прийшов у овечій шкурі.
Не спиться вовку під селом.

Бере вовк, та й вовка візьмуть.

Великій череді вовк не страшний.

Вовка ноги годують.

Ходить мовчки, кусає по-вовчи.
Вовка пастухом не ставлять.

Пізнати вовка, хоч у баранячій шкурі.

І вовк свої вовченята любить.
Вовка в кошару не впускай.

Вовк в овечій шкурі.

Вовк по-вовчому і думає.

Вовка  не треба вчити , як  свиню різати.

Бере вовк і лічені вівці.

Вовк вовка в яму не втрутить.

Або з вовками жити і по-вовчому вити, або з'їденим бути.

Із нехотя з'їв вовк порося.

Нюхом вовк ситий не буде.

Вовком орати не будеш.

 

У кого серце вовче, той їсть кого хоче.
Вовка боятися - в ліс не ходити.

Скільки вовка не годуй, а він усе в ліс дивиться
Вовка не треба кликати з лісу, він сам прийде.

Вовк линяє, а вдачі не міняє.

Не за те б`ють вовка, що він сірий, а за те, що вівцю з`їв.

З вовками жити - по-вовчому вити.

Вовк  змінює  шкуру,  але  ніколи свою натуру.

Вовк лисиці не рідня, та повадка одна.

Вовк собаки не боїться, але не любить, як він гавкає.

З вовком дружи, а камінь за пазухою держи.

Туди вовка не тягне, де нічого не пахне.

Пожалів вовк кобилу: залишив тільки хвіст та гриву.

За вовка помовка, а вовк іде.

Хто вродиться вовком, тому бараном не бути.

Повадиться вовк у кошару ходити, поки все стадо забере.

Вовк старіє, але не добріє.

 

 

  • аня
    спасибо smile
    12 травня 2015 19:55