...

КОРОТКИЙ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ СЛОВНИК.

5 КЛАС

Акровірш — віршований твір, у якому початкові літери кожного рядка утворюють якесь слово або фразу.

Гіпербола — художній прийом, який полягає в перебільшенні рис людини, предмета чи явища з метою надання зображуваному виняткової виразності, наприклад: Щира праця гори верне (Нар. тв.).

Драматичний твір — твір, призначений для постановки на сцені.

Епітет — художнє означення, наприклад: золоті руки, світла душа, пишний сад. Якщо епітет часто вживається з конкретним іменником, то його називають постійним, таких епітетів найбільше у фольклорі, наприклад: ясний сокіл, буйний вітер, широкий шлях, сизий орел, червона калина.

Жести — рухи тіла чи рук, які супроводжують людську мову або замінюють її.

Загадки — короткі й дотепні описи людей, тварин, предметів, подій, явищ, які треба розпізнати й відгадати.

Казка — усне народне оповідання про вигадані події, що сприймаються як реальні. Вигадка в ній пов'язується з життям людини, з її мріями про кращу долю.

Легенда — розповідь казкового чи фантастичного характеру про незвичайну подію або життя й діяльність якоїсь особи.

Ліричний твір — зазвичай віршований твір, невеликий за обсягом, у якому реальність відображається через передачу думок і почуттів людини. 

Літературна казка — авторський художній твір у прозовій чи віршованій формі, заснований на фольклорних джерелах, може бути й цілком оригінальний. Це твір переважно фантастичний, у ньому зображуються неймовірні пригоди вигаданих або традиційних казкових героїв.

Літопис — найдавніший вид літератури, що являє собою розташовані в часовій послідовності коротенькі замітки й докладні оповідання про історичні події.

Метафора — слово чи словосполучення, яке розкриває ознаки і властивості одного явища чи предмета через перенесення на них ознак іншого явища чи предмета, наприклад: засипаний піском часу, оповитий серпанком загадковості.

Мистецтво — творче відображення дійсності за допомогою художніх образів.

Міф — розповідь, що передає уявлення наших далеких предків про створення світу, його будову, про богів і демонів, різних

фантастичних істот.

Міміка — рухи м'язів обличчя, які виражають внутрішній стан людини.

Мова автора — розповідь у літературних творах, що ведеться від імені оповідача.

Мова персонажів (або дійових осіб) — репліки дійових осіб.

Народний переказ — усне оповідання про визначні історичні події та їх героїв.

Оповідання — невеликий прозовий твір про якусь подію з життя одного чи кількох героїв протягом короткого проміжку часу.

Персоніфікація — образний вислів, у якому ознаки людини переносяться на неживий предмет чи явище, наприклад: танцюють сніжинки, камінь спить.

Повість — великий розповідний прозовий твір, у якому широко змальовано життя одного або кількох героїв протягом тривалого або важливого за подіями проміжку часу. Повість називають пригодницькою. якщо вона насичена пригодами чи незвичайними подіями.

Порівняння — художній вислів, у якому один предмет чи явище зіставляється з іншим, чимось подібним до нього, наприклад: Росте хлоп'я, мов кущ калини (Б.-І. Антонич).

Портрет — змалювання зовнішнього вигляду літературного героя.

Портретна деталь — зображення лише однієї, але прикметної, дуже яскравої риси зовнішності літературного героя.

Приказка — образний вислів, що влучно характеризує людину, але, на відміну від прислів'я, висловлює думку неповно.

Прислів'я — довершений за змістом вислів про риси і вчинки людей з повчальним характером.

Ремарки — коротка інформація в драматичних творах про декорації, пору року, зовнішність дійових осіб, їхні інтонації, жести і рухи.

Тропи — слова або вислови, що вживаються в переносному, образному значенні. До тропів (або засобів образної мови) належать гіпербола, порівняння, метафора, епітет, персоніфікація.

  

...