1. У помешканні Оха переважає колір (Б) зелений.

 

2. Ох був царем (Б) дерев.

 

3. Відповідність між професією та заняттям наступне:

   1 кравець – Б шиє й ремонтує одяг;

   2 швець – А шиє  й лагодить взуття;

   3 коваль – Г виготовляє металеві предмети;

   4 купець – Д займається приватною торгівлею.

 

4. Казка «Ох» належить до виду фантастичних казок. Дійові особи наділені чудодійним вмінням перетворюватись  на різні тварини чи предмети, хлопець горів та оживав.

 

5. За холодну воду не братися – ледарювати або братися тільки за легку роботу.

    Ударити по руках – про щось домовитись.

    Хліб переводити – не приносити користі.

 

6. Ох допоміг парубкові стати моторним і гарним хлопцем, бо він хотів мати вправного наймита. Він нечесний та хитрий, бо не тільки не віддячив за три  роки служби , але задумав не  відпускати хлопця до батьківського дому.

 

7. У казці щука не могла наздогнати окуня, бо Ох був старим, а хлопець був молодим і швидким, бо добро повинно було перемогти зло.

 

8 На мою думку, можна вважати, що магічне число три повторюється у казці аж шість разів:

    1) батько хлопця віддавав у науку до кравця, шевця, коваля;

    2) три рази Ох спалював наймита;

    3) три роки служив хлопець в Оха;

    4) по дорозі син перекидався у хорта, сокола та коня;

    5) тричі наздоганяла щука окуня;

    7) син стає окунем, перснем, пшоном, шукаючи порятунку від Оха;

    6) Ох переслідує хлопця в образі щуки, купця, півня.

 

9. На мою думку, у казці добро перемогло наступне зло: лінивство хлопця, несправедливість та  нечесність Оха, хитрість сина та жадібність батька, впертість короля..

 

10. На мою думку, найбільш напружений момент, коли окунь втікає  від щуки, оскільки в дійсності щука набагато швидше плаває.

 

11.  Поділимо казку на п’ять частин та доберемо заголовки до них. Наприклад,

       1. Ледачий син.

       2. Наймит.

       3. Зустріч з дідом.

       3. Дорога додому.

       4. Весілля.  

 

12. На першій картині можна побачити двох людей у густому лісі та бородатого діда на пеньку. Це зустріч батька із сином  та Оха. Сивоволосий батько питає поради, непутящий син байдуже стоїть поруч. Ох – цар дерев, виліз із пенька. Він маленький зелено – жовтий, як дерева літом та восени. Напевне, вже тоді у Оха зявивсь поганий намір : зробити хлопця вправним наймитом для себе назавжди .

    На другій картині бачимо красиву, молоду, гарно одягнену дівчину на зеленому березі річки, котра щось розглядає у руці. Я думаю, що царівна, бо на голові у неї сяє золота корона. Вона підняла перстень з великим та червоним каменем у золотій оправі .Вона мусить бути доброю дівчиною, недарма зображена яскраво. З синьо- жовтого одягу, можна припустити, навіть, таку деталь, що йдеться про епізод української  народної казки.  А рядом у воді велика щука – це Ох, що ганяється за хлопцем. Риба сірого кольору від злості. Навіть вода навколо неї потемніла.

На третій картині можна побачити батьків і молоду пару. Ми знаємо, що це король та королева, адже на головах у них виблискують золоті корони. Хлопець тримає за руку царівну, вони обоє просять батьківського благословення. Картина насичена яскравими кольорами, бо то чудовий момент у житті героїв. Усі щасливі, добро перемогло зло.  

 

13.2. У кінці казки батько залишився сам. Він не зрозумів, що ретязь, шапка та вуздечка – це частина сина. Без них хлопець міг вільно втекти. Два рази батько послухав просьбу сина , тому вони були разом. Але багатство засліпило його , він знехтував словами та вирішив виторгувати гроші за уздечку. Так жадібність та непослух були покарані розлукою батька із сином.