© Барна Р., 2020
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 3 клас Захарійчук М.", 2020 року видання
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Вправа 319
Бурячок в землі дрімає. Я швиденько виростаю. Свіжий борщик зварять з мене, не червоний, а зелений.
• Звуко-буквений аналіз слова-відгадки:
1) щавель
2) ща-вель
3) щаве́ль
4) [ш ч а в е л'], [— — ● | — ●́ = ]
5) щавель («ща», «а», «ве», «е», «ел» «знак м'якшення»)
6) звуків 6, букв 6
7) буква щ передає два звуки [ш ч], знак м'якшення не є звуком, він тільки пом'якшує попередній приголосний звук (маємо м’який звук [л'])
|
Підкреслили головні члени речення |
Зв'язок слів у реченні за питаннями |
|
Бурячок в землі дрімає. |
(Що?) бурячок (що робить?) дрімає; дрімає (де?) в землі |
|
Я швиденько виростаю. |
(Що?) я (що роблю?) виростаю; виростаю (як?) швиденько |
Вправа 320 Установили зв'язок слів у реченнях за питаннями
Анна любила книжки.
(Хто?) Анна (що робила?) любила;
любила (що?) книжки.
Вона читала вранці.
(Хто?) вона (що робила?) читала;
читала (коли?) вранці.
У книжках вона знайшла нових друзів.
(Хто?) вона (що зробила?) знайшла;
знайшла (кого?) друзів;
знайшла (де?) у книжках;
друзів (яких?) нових.
Вона берегла старі книжки.
(Хто?) вона (що робила?) берегла;
берегла (що?) книжки;
книжки (які?) старі.
• Він — розпорядник фонду книжок. (Присудок відповідає на питання хто він є)
Дідусь був дуже сумний. (Присудок відповідає на питання який він був)
Вправа 321
|
Підібрали речення |
Склали речення |
|
|
——— ==== ●●●●. |
1) Анна любила книжки. |
1) Ластівки полетіли восени. |
|
==== ●●●● ———. |
2) Любила книжки Анна. |
2) Полетіли восени ластівки. |
|
●●●● ——— ====. |
3) Книжки Анна любила. |
3) Восени ластівки полетіли. |
Читаємо першу схему речення: розповідне неокличне речення має три слова, виражене підметом, присудком, другорядним членом речення.
Читаємо другу схему речення: розповідне неокличне речення має три слова, виражене присудком, другорядним членом речення, підметом.
Читаємо третю схему речення: розповідне неокличне речення має три слова, виражене другорядним членом речення, підметом, присудком.
Вправа 322
Анна любила бібліотеку й запах нових книжок.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) Анна (що робила?) любила; любила (що?) бібліотеку, запах; запах (чого?) книжок; книжок (яких?) нових.
Одного разу дівчинка прийшла до бібліотеки і зустріла дідуся Монсена.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) дівчинка (що зробила?) прийшла, зустріла; прийшла (куди?) до бібліотеки; зустріла (кого?) дідуся Монсена.
Вправа 323
Словосполучення: подарувати братові, виписати слова, ранець новий.
Схема словосполучення:
подаруватиХ (кому?) —> братові
виписатиХ (що?) —> слова
ранецьХ (який?) —> новий
Вправа 324
Словосполучення: червоний ліхтарик, говорити голосно, шанувати старших, цікава книжка.
червоний <— (який) ліхтарикХ
говоритиХ (як?) —> голосно
шануватиХ (кого?) —> старших
цікава <— (яка?) книжкаХ
Вправа 325
Дякувати (кому?) товаришеві (за що?) за допомогу.
Навчатися (чого?) мови (якої?) іноземної.
Вибачати (кому?) мені (за що?) за неуважність.
• Дякувати товаришеві за допомогу, навчатися іноземної мови, вибачати мені за неуважність.
Вправа 326
Пожовкле листя (де?) на деревах.
Щира бесіда (з ким?) з другом.
Вітатися ґречно (з ким?) зі сусідами.
• Пожовкле листя на деревах, щира бесіда з другом, вітатися ґречно зі сусідами.
Вправа 327 Привітання до Дня матері…
Вправа 328
1) Великий рудий джмелик сів на ромашку.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) джмелик (що зробив?) сів; джмелик (який?) великий рудий; сів (куди?) на ромашку.
Схема речення:
(хто?) джмелик <——————> (що зробив?) сів
(який?) великий рудий (куди?) на ромашку
Основа речення (підмет і присудок): джмелик сів.
Словосполучення: великий рудий джмелик, сів на ромашку.
Схема словосполучення:
великий, рудий <— (який?) джмеликХ
сівХ (куди?) —> на ромашку
2) Вона щиро й відкрито всміхнулася.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) вона (що зробила?) всміхнулася; всміхнулася (як?) щиро, відкрито.
Схема речення:
(хто?) вона <—> (що зробила?) всміхнулася
(як?) щиро, відкрито
Основа речення: вона всміхнулася.
Словосполучення: всміхнулася щиро, відкрито.
Схема словосполучення:
щиро, відкрито <— (як?) всміхнуласяХ
• Яскравий, червоний тюльпан виріс у квітнику.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) тюльпан (що зробив?) виріс; тюльпан (який?) яскравий, червоний; виріс (де?) у квітнику.
Схема речення:
(Що?) тюльпан <————————> (що зробив?) виріс
(який?) яскравий, червоний (де?) у квітнику
Підмета стосуються два члени речення, присудка – один член речення.
Основа речення: тюльпан виріс.
Словосполучення: яскравий, червоний тюльпан; виріс у квітнику.
Схема словосполучення:
яскравий, червоний <— (який?) тюльпанХ
вирісХ (де?) —> у квітнику
1) Квіточка довго не розкривалася.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) квіточка (що робила?) не розкривалася; не розкривалася (як?) довго.
Схема речення:
(що?) квіточка <——> (що робила?) не розкривалася
(як?) довго
Підмета не стосується жоден член речення, присудка стосується один член речення.
Основа речення: квіточка не розкривалася.
Словосполучення: не розкривалася довго.
Схема словосполучення:
довго <— (як?) не розкриваласяХ
2) Пригріло тепле, весняне сонечко.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) сонечко (що зробило?) пригріло; сонечко (яке?) тепле, весняне.
Схема речення:
(що?) сонечко <——————> (що зробило?) пригріло
(яке?) тепле, весняне.
Підмета стосуються два члени речення, присудка – жоден.
Основа речення: сонечко пригріло.
Словосполучення: сонечко тепле, весняне.
Схема словосполучення:
тепле, весняне <— (яке?) сонечкоХ
• Речення, яке складається тільки з головних членів.
Тюльпан розцвів!
(Що?) тюльпан <——> (що зробив?) розцвів.
Основа речення: тюльпан розцвів.
Вправа 330
Береза (яка?) білокора; працювати (з ким?) з батьком; на сонечку (якому?) теплому; відвідувати (кого?) бабусю.
• Навесні білокора береза розпустила розкішні коси. Працювати з батьком завжди цікаво. Природа оживала на теплому сонечку. Не забувай відвідувати бабусю.
Вправа 331
У гаях (яких?) зелених; сестричка (яка?) двоюрідна; у лісі (якому?) темному; відвідувати (що?) театр; прибігти (до чого?) до фінішу; прибігти (до кого?) до бабусі.
• Склали речення зі словосполученнями
У гаях зелених листя шелестить. Сестричка двоюрідна приїхала в гості. У лісі темному ходить хитрий лис. Я люблю відвідувати театр. Я хотів прибігти до фінішу першим. Після уроків я вирішив прибігти до бабусі.
Вправа 332 Діалог за малюнком до казки «Півник і двоє мишенят» («Колосок»)
— Хто є персонажами відомої казки? (Питальне неокличне речення)
— Героями казки є півник і двоє мишенят. (Розповідне неокличне речення)
— Що робить півник? (Питальне неокличне речення)
— Півник важко працює. (Розповідне неокличне речення)
— А що роблять мишенята? (Питальне неокличне речення)
— Мишенята тільки ледарюють! (Розповідне окличне речення)
— Що ми скажемо мишенятам?! (Питальне окличне речення)
— Мишенята, перестаньте ледарювати! (Спонукальне окличне речення) Починайте нарешті працювати. (Спонукальне неокличне речення)
Вправа 333 Схеми словосполучення:
|
ручку (яку?) —> першу у стержні (якому?) —> мідному тростина (яка?) —> тоненька рідиною (якою?) —> темною |
ручкуХ (яку?) —> першу у стержніХ (якому?) —> мідному тростинаХ (яка?) —> тоненька рідиноюХ (якою?) —> темною |
1) Рідина капала зі стержня.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) рідина (що робила?) капала; капала (з чого?) зі стержня.
Схема речення:
(що?) рідина <——> (що робила?) капала
(з чого?) зі стержня
Підмета не стосується жоден член речення, присудка – один член речення.
Основа речення: рідина капала.
Словосполучення: капала зі стержня.
Схема словосполучення:
капалаХ (з чого?) —> зі стержня
2) Вона бруднила руки, одяг і папір.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) вона (що робила?) бруднила; бруднила (що?) одяг, папір.
Схема речення:
(що?) вона <——> (що робила?) бруднила
(що?) одяг, папір
Підмета не стосується жоден член речення, присудка – два члени речення.
Основа речення: вона бруднила.
Словосполучення: бруднила одяг, папір.
Схема словосполучення:
бруднилаХ (що?) —> одяг, папір
Вправа 334 Підкреслили граматичну основу речення
Добра праця ніколи не пропадає.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) праця (що робить?) не пропадає; праця (яка?) добра; не пропадає (коли?) ніколи.
Схема речення:
(що?) праця <————> (що робить?) не пропадає
(яка?) добра (коли?) ніколи
Основа речення: праця не пропадає.
Словосполучення: ніколи не пропадає
Схема словосполучення:
ніколи <— (коли?) не пропадаєХ
Не з дієсловами пишемо окремо: не пропадає.
Бджола летить на всякий цвіт.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) бджола (що робить?) летить; летить (на що?) на цвіт; цвіт (який?) всякий.
Схема речення:
(хто?) бджола <———> (що робить?) летить
(який?) всякий (на що?) на цвіт
Основа речення: бджола летить.
Словосполучення: летить на цвіт, всякий цвіт.
Схема словосполучення:
летитьХ (на що?) —> на цвіт
всякий <— (який?) цвітХ
Праця людину годує.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) праця (що робить?) годує; годує (кого?) людину.
Схема речення:
(що?) праця <———> (що робить?) годує
(кого?) людину
Основа речення: праця годує.
Словосполучення: людину годує.
Схема словосполучення:
людину <— (кого?) годуєХ
Вправа 335 Складне речення з двома граматичними основами, які поєднані сполучником
Очі бачать далеко, а серце чує глибоко.
|
Зв'язок слів першої граматичної частини складного речення за питаннями: (що?) очі (що роблять?) бачать; бачать (як?) далеко. Схема першої граматичної частини складного речення: (що?) очі <——> (що роблять?) бачать (як?) далеко Перша граматична основа: очі бачать. Словосполучення: бачать далеко. Схема словосполучення: бачатьХ (як?) —> далеко |
|
Зв'язок слів другої частини складного речення за питаннями: (що?) серце (що робить?) чує; чує (як?) глибоко. Схема другої граматичної частини складного речення: (що?) серце <——> (що робить?) чує (як?) глибоко Друга граматична основа: серце чує. Словосполучення: чує глибоко. Схема словосполучення: чуєХ (як?) —> глибоко |
Вправа 336
|
Словосполучення |
Схема словосполучення |
|
золота береза |
золота <— (яка?) березаХ |
|
чисте повітря |
чисте <— (яке?) повітряХ |
|
вазони на підвіконні |
вазониХ (де?) —> на підвіконні |
|
трав’янисті луки |
трав’янисті <— (які?) лукиХ |
(Що?) береза (яка?) золота;
(що?) повітря (яке?) чисте,
(що?) вазони (де?) на підвіконні,
(що?) луки (які?) трав'янисті.
Вправа 337
Нарешті настала гомінка весна.
У звірів і птахів багато клопотів.
Пташки чепурили свої оселі.
1) Нарешті настала гомінка весна.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) весна (що зробила?) настала; весна (яка?) гомінка; настала (коли?) нарешті.
Схема речення:
(що?) весна <———> (що зробила?) настала
(яка?) гомінка (коли?) нарешті
Основа речення: настала весна.
Словосполучення: нарешті настала, гомінка весна.
Схема словосполучення:
нарешті <— (коли?) насталаХ
гомінка <— (яка?) веснаХ
2) У звірів і птахів багато клопотів.
Словосполучення: багато клопотів.
Схема словосполучення:
багато <— (скільки?) клопотівХ
3) Пташки чепурили свої оселі.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) пташки (що зробила?) чепурили; чепурили (що?) оселі; оселі (чиї?) свої.
Схема речення:
(хто?) пташки <———> (що робили?) чепурили
(що?) оселі —> (чиї?) свої
Основа речення: пташки чепурили.
Словосполучення: чепурили оселі, свої оселі.
Схема словосполучення:
чепурилиХ (що?) —> оселі
свої <— (чиї?) оселіХ
Вправа 338
1) Ішов весняний теплий дощ.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) дощ (що робив?) ішов; дощ (який?) весняний, теплий.
Схема речення:
(що?) дощ <—————————> (що робив?) ішов
(який?) весняний, теплий
Основа речення: ішов дощ.
Словосполучення: весняний, теплий дощ.
Схема словосполучення:
весняний, теплий <— (який?) дощХ
2) Він освіжив листя яблунь у саду.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) він (що робив?) освіжив; освіжив (де?) у саду; освіжив (що?) листя; листя (чого?) яблунь.
Схема речення:
(що?) він <——> (що зробив?) освіжив
(де?) у саду
(що?) листя —> (чого?) яблунь
Основа речення: він освіжив.
Словосполучення: освіжив у саду, освіжив листя, листя яблунь.
Схема словосполучення:
освіживХ (де?) —> у саду
освіживХ (що?) —> листя
листяХ (чого?) —> яблунь
3) На небі з'явилася барвиста веселка.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) веселка (що зробила?) з’явилася; веселка (яка?) барвиста; з’явилася (де?) на небі.
Схема речення:
(що?) веселка <————> (що зробила?) з’явилася
(яка?) барвиста (де?) на небі
Основа речення: з’явилася веселка.
Словосполучення: барвиста веселка, на небі з’явилася.
Схема словосполучення:
барвиста <— (яка?) веселкаХ
з’явилася Х (де?) —> на небі
4) Цей місток з'єднав землю з небом.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) місток (що зробив?) з’єднав; місток (який?) цей; з’єднав (що?) землю, з’єднав (з чим?, як?) з небом.
Схема речення:
(що?) місток <——> (що зробив?) з’єднав
(який?) цей (що?) землю
(з чим?, як?) з небом
Основа речення: місток з’єднав.
Словосполучення: з’єднав землю, з’єднав з небом.
Схема словосполучення:
з’єднав Х (що?) —> землю
з’єднав Х (з чим?, як?) —> з небом
Вправа 339 Інструкція виготовлення рамки для світлини…
— Яка чудова рамка! (Розповідне окличне речення) Як ти її зробив? (Питальне неокличне речення)
— Спочатку визначив середину картонного аркуша і накреслив прямокутник розміру світлини. (Розповідне неокличне речення)
— А що ти зробив потім?! (Питальне окличне речення)
— Ножицями вирізав рамку, оздобив мереживом. (Розповідне неокличне речення) До тильної сторони приклав інший аркуш, приклеїв з трьох сторін. (Розповідне неокличне речення) Потім протягнув міцну нитку. (Розповідне неокличне речення)
— Твоя рамка дуже гарна! (Розповідне окличне речення)
— Візьми її. (Спонукальне неокличне речення) Вклади свою улюблену світлину! (Спонукальне окличне речення)
— Дякую! (Розповідне окличне речення) Витвір своїми руками – це завжди чудовий подарунок! (Розповідне окличне речення)
Вправа 340
Пригріло весняне сонечко. На галявині розцвіли квіти. Птахи прилетіли з вирію.
Навесні пригріло тепле сонечко. На вікні розцвіли кімнатні квіти. Навесні прилетіли птахи з далеких країв.
Мої навчальні досягнення
1) У тексті йдеться про жабенятко. Події відбуваються на горі. Вони відбуваються вночі.
2) Виписали речення зі звертанням.
Мале жабенятко, навіщо ти дзвениш?! Перестань, чуєш, малий! — лунало в тиші.
3) Увечері з комина пішов дим. (Розповідне неокличне речення)
І над подвір’ям помирився блакитний дзвін! (Розповідне окличне речення)
Що це дзвенить? (Питальне речення)
Перестань, чуєш, малий! — лунало в тиші. (Спонукальне речення)
4) Підкреслили головні члени речення.
На пічку виліз товстий кіт.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) кіт (що зробив?) виліз; кіт (який?) товстий; виліз (куди?) на пічку.
Воно побачило синій дзвіночок.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) воно (що зробило?) побачило; побачило (що?) дзвіночок; дзвіночок (який?) синій.
5) На ґанок вийшла старенька бабуся.
Схема речення:
(хто?) бабуся <————> (що зробила?) вийшла
(яка?) старенька (куди?) на ґанок.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) бабуся (що зробила?) вийшла; бабуся (яка?) старенька; вийшла (куди?) на ґанок.