© Барна Р., 2026
Серія "Вчимось разом" до "Робочого зошита з української мови
(частина 1) Вашуленко О. (2026 рік)"
Сторінка 40
Вправа 3 Визначили відмінок виділених іменників.
|
На терасі діти забули яскравий м'яч (Зн. в.). Господар випустив кота (Зн. в.) погуляти. Він одразу помітив м'яч (Зн. в.). Тепер у кота (Р. в.) весела гра. |
|
Називний і знахідний відмінок іменників-неістот розрізняємо так: у формі називного відмінка іменник виступає підметом, не має прийменника; у формі знахідного відмінка іменник виступає другорядним членом, може мати прийменник. На терасі діти забули яскравий м'яч (що? Зн. в., другорядний член речення). Він одразу помітив м'яч (що? Зн. в., другорядний член речення). |
|
Родовий і знахідний відмінок іменників-істот розрізняємо підстановкою іменника жіночого роду на –а (-я) (наприклад, лисиця): у формі родового відмінка іменник-заміна має закінчення –и (-і) (наприклад, лисиц[і]); у формі знахідного відмінка іменник-заміна має закінчення –у (-ю) (наприклад, лисиц[ю]). Господар випустив кота (кого? Зн. в., бо лисиц[ю]) погуляти. Тепер у кота (кого? Р. в., бо у лисиц[і]) весела гра. |
� Склали речення зі словом кіт, визначили відмінок.
У дворі кіт (Н. в.) бавився м’ячем.
Господар довго шукав свого кота (Зн. в.).
Мені трохи сумно без улюбленого кота (Р. в.).
У дворі кіт (хто? Н. в., підмет) бавився м’ячем.
Господар довго шукав свого кота (кого? Зн. в., бо лисиц[ю]).
Мені трохи скучно без улюбленого кота (кого? Р. в., бо лисиц[і]).
Вправа 4 Склали два речення зі словом їжак, щоб вживалося в Р. в. і Зн. в.
|
Діти не побачили грибів на голках їжака. На галявині діти побачили їжака. |
|
Оскільки родовий і знахідний відмінки іменників-істот мають однакове питання, тому може виникати сумнів при визначенні цих відмінків. Діти не побачили грибів на голках їжака (кого? Р. в., бо лисиц[і]). На галявині діти побачили їжака (кого? Зн. в., бо лисиц[ю]). |
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
СКЛАДАЄМО ТА РОЗІГРУЄМО ДІАЛОГИ
Вправа 1 Пронумерували репліки діалогу.
4 А можна мені його погладити?
3 Це — Бублик. Він постійно ганяється за своїм хвостом і смішно згортається калачиком.
5 Звісно!
2 Привіт, Олю! Який він кумедний! Як ти його назвала?
1 Привіт, Максиме! Дивись, якого песика мені подарували!
6 Який він м'якенький! А можна піти разом з вами на прогулянку?
8 Домовилися. До зустрічі!
7 Так, сьогодні зустрінемося ввечері в парку.
Сторінка 41
Вправа 2 Записали репліки для Марійки і Богдана.
Марійка: Богдане, ти вже знаєш, що Юля запрошує нас на свій день народження?
Богдан: Так. Мене Юля вже повідомила.
Марійка: Я ніяк не можу визначитися з подарунком.
Богдан: Я теж про це думаю. Хочеться подарувати щось таке, що їй справді знадобиться.
Марійка: Я знаю, що Юля гарно малює. А ще вона мріє бути художницею.
Богдан: А що, як нам подарувати їй набір для творчості? Вона нещодавно казала, що хоче намалювати картину за номерами.
Марійка: Це чудова думка! Такий подарунок їй неодмінно сподобається.
Богдан: Тоді завтра разом і купимо.
Марійка: Можна зустрітися після школи, щоб разом піти в магазин.
Богдан: Звісно. Рекомендую піти разом у супермаркет. Там великий вибір товарів для творчості.
Вправа З Склали діалог про те, що вирішили зробити сюрприз однокласнику чи однокласниці на день народження.
|
План. 1) Пропозиція (хтось пропонує ідею подарунка). 2) Обговорення (інший не просто погоджується, а додає свою деталь або пропонує альтернативу). 3) Згода (ви разом обираєте найкращий варіант). 4) Дія (домовтеся, де і коли ви зустрінетесь, щоб придбати подарунок). |
— Як ти ставишся до того, щоб подарувати набір для малювання?
— Ти маєш рацію! Це чудово, але давай ще додамо книжку з малювання.
— Ти впевнений, що це сподобається?
— Іменинниця хоче навчитися гарно малювати. Як на мене, то книжка до набору для малювання дуже доречна.
— Переконав. Це чудова пропозиція!
— День народження вже за кілька днів. Коли ми зможемо придбати подарунок?
— Можливо, зустрінемося сьогодні після уроків?
— Звісно, підемо разом у супермаркет.
— Плануємо зустрітися о п’ятнадцятій годині біля школи. Конкретніше домовимося у месенджері. Згоден?
— Так. До зустрічі.
— До зустрічі.
Обговорення.
▼ Дійти згоди було легко, коли знаєш уподобання іменинника.
▼ Хто першим поступився чи запропонував краще рішення?
Разом запропонували хороше рішення.
▼ Слова допомогли зробити розмову ввічливою: маєш рацію, чудово, чудова пропозиція, звісно, до зустрічі.
▼ Завершили розмову з радісним настроєм.
Вправа 4 Придумали репліки Поліни на репліки Сергія, який хоче її підтримати і допомогти, оскільки Поліна засмутилася, бо не зрозуміла, як виконувати завдання.
Сергій: Привіт, Поліно! Чому ти така сумна?
Поліна: Я не впевнена, що зможу правильно виконати домашнє завдання.
Сергій: Не переймайся! У тебе обов'язково все вийде!
Поліна: Сьогодні була дуже складна тема уроку. Я не зрозуміла пояснення. Маю великі сумніви щодо правильності виконання завдання.
Сергій: Звісно! Я тобі поясню цю тему.
Поліна: Дуже дякую за допомогу. Я боялася, що зроблю помилки.
Сергій: І пам'ятай: помилки — це нормально, ми всі вчимося.
Поліна: Я помилялася. Ця тема не така складна, як я думала. Просто треба було уважніше слухати пояснення вчительки. Дякую за допомогу.
Сергій: Завжди радий допомогти.
Сторінка 42
Завдання 5 Склали діалог за сюжетом коміксу «У шкільній їдальні».
— Добрий день.
— Добрий день, Андрійко. Що тобі смакуватиме сьогодні?
— Прошу мені дати булочку з маком і чай.
— Тобі чай з лимоном?
— Так.
— Твоя булочка з маком і чай з лимоном. З тебе п'ятнадцять гривень.
— Візьміть, будь ласка, двадцять гривень.
— Тримай п’ять гривень решти. Смачного!
— Дякую.
Сторінка 43
СПОСТЕРІГАЮ ЗА ЧЕРГУВАННЯМ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ У ДАВАЛЬНОМУ І МІСЦЕВОМУ ВІДМІНКАХ ОДНИНИ
Вправа 1 Підкреслили букви, що позначають приголосні звуки, які чергуються.
|
Н. в. (що?) |
Д. в. (чому?) |
М. в. (у/на чому?) |
|
дорога хмарка кожух |
дорозі хмарці кожусі |
у дорозі на хмарці на кожусі |
Сторінка 44
Вправа 2
Офіціантка, офіціантці, на офіціантці;
співачка, співачці, на співачці;
тенісистка, тенісистці, на тенісистці;
дизайнерка, дизайнерці,
акробатка, акробатці, на акробатці.
Завдання 3 За малюнками склали три речення з іменниками (білка, сумка, горох) у Д. в. і М. в. однини.
Білці смакує лісовий горішок.
Прикраса висіла на шкіряній сумці.
Розкрився стручок на горосі.
Чергування приголосного звуку: білочка — білочці, сумка — у сумці, горох – на горосі.
Білочці (кому? Д. в., без прийменника), на сумці (на чому? М. в., вказує на місце), у горосі (у чому? Д. в., вказує на місце).
СПОСТЕРІГАЮ ЗА ЧЕРГУВАННЯМ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ В ІМЕННИКАХ ЖІНОЧОГО ТА ЧОЛОВІЧОГО РОДУ З ОСНОВОЮ НА ПРИГОЛОСНИЙ
Вправа 1 Утворили словосполучення.
кольори осені
жодного променя
життя на півночі
пригостив соком
ласуємо пирогом
мешкаю у Фастові
живу в Бердичеві
Осінь — осені, промінь — променя, північ — на півночі, сік — соком, пиріг — пирогом, Фастів — Фастові, Бердичів — Бердичеві.
Сторінка 45
Вправа 2
У слові чергування голосних не відбувається: совість (що? Н. в.) – совісті (чого? Р. в.).
� Підкреслили букви, що позначають голосні звуки, які чергуються.
Пізнай свої можливості і жити вчись по щирості.
По совісті, без хитрості, без заздрості, зрадливості.
Хай буде більше радості від юності до старості.
Чергування голосного звуку: можливість — можливості, щирість — щирості, хитрість — хитрості, заздрість — заздрості, зрадливість — зрадливості, радість — радості, юність — юності, старість — старості.
ДОСЛІДЖУЮ ЗАКІНЧЕННЯ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО РОДУ НА –А (-Я) В РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ
Вправа 1 Позначили закінчення іменників.
Р. в. (нема кого? Чого?)
Учительк[и], анотаці[ї], подруг[и], синиц[і], миш[і], тиш[і], полуниц[і], інформаці[ї].
Спостерігаємо за звуковим закінченням основи іменників у називному відмінку однини: учитель[к]а, анота[ц']ія, подру[г]а, сини[ц']я, ми[ш]а, ти[ш]а, полуни[ц']я, інформа[ц']ія.
Сторінка 46
Вправа 2 Поставили іменники в дужках у Р. в. одн. (чого?).
гілка вишні
цвіт акації
смак аличі
квітка кульбаби
глибина калюжі
запах каші
центр площі
� 3 двома утвореними словосполученнями склали речення.
Гілка вишні вкрилась ніжним цвітом.
Цвіт акації наповнював повітря духмяним ароматом.
Квітка кульбаби зацвіла жовтими барвами.
Я почув свіжий запах каші.
Центр площі став улюбленим місцем відпочинку.
Вправа 3 Іменники жіночого роду із закінченнями -а, -я.
Н. в. (хто?) кішка, лисиця, риба,
Н. в. (що?) троянда, лілія, фіалка,
Н. в. (що?) середа, субота, неділя.
Назви тварин (кого? Р. в.): кішк[и], лисиц[і], риб[и].
Назви квітів (чого? Р. в.): троянд[и], лілі[ї], фіалк[и].
Дні тижня (чого? Р. в.): серед[и], субот[и], неділ[і].
ДОСЛІДЖУЮ ЗАКІНЧЕННЯ ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ В РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ
Вправа 1 Дописали і позначили закінчення іменників у Р. в. одн. (чого?)
екран планшет[а]
дзвінок телефон[у]/телефон[а]
інформація з Інтернет[у]
текст із журнал[у]/журнал[а]
розповідь про олен[я]
риба з Дуна[ю]
Правопис закінчень іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини перевіряємо за орфографічним словником.
Сторінка 47
Вправа 2 Іменники поставили в Р. в. одн. (нема чого? кого?), позначили закінчення.
|
Закінчення –а (-я) |
Закінчення –у (-ю) |
|
скейт — скейт[а] кілограм — кілограм[а] сантиметр — сантиметр[а] пароль — парол[я] карась — карас[я] учитель — учител[я] |
сайт — сайт[у] успіх — успіх[у] диктант — диктант[у] ліцей — ліце[ю] край — кра[ю] жаль — жал[ю] |
Вправа 3 Утворили словосполучення, позначили закінчення іменників.
Іти до вагон[а]
чекати біля фонтан[а]
зайти до будинк[у]
сховатися від дощ[у]
зустрітись біля майдан[у]
ДОСЛІДЖУЮ ЗАКІНЧЕННЯ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО РОДУ В ОРУДНОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ
Вправа 1 Підкреслили іменники жіночого роду в Ор. в. (чим? ким?), позначили закінчення.
Повітря дихало зим[ою]...
Над полемсиньою дуг[ою]
широке небо простяглось...
І, мов сльоз[ою] золотою,
блискуче сонце налилось...
Замовкла річка під гор[ою]:
на зиму стала відпочить,
укрилась ковдр[ою] скляною.
І верболіз не шелестить...
Сторінка 48
Вправа 2 Поставили іменники у форму Ор. в. одн., позначили закінчення.
(Чим? ким? Ор. в.) Софі[єю], бабус[ею], їж[ею], каш[ею], лисиц[ею], втеч[ею], огорож[ею], тиш[ею], вдач[ею], ліні[єю].
Закінчення залежить від кінцевого приголосного основи початкової форми: Софією (бо Софі[йа]), бабусею (бо бабу[с']я), їжею (бо ї[ж]а), кашею (бо ка[ш]а), лисицею (бо лиси[ц']я), втечею (бо вте[ч]а), огорожею (бо огоро[ж]а), тишею (бо ти[ш]а), вдачею (бо вда[ч]а), лінією (бо ліні[йа]).
Вправа 3
|
користуюся лінійкою думаю над задачею листуюся з Соломією |
борщ із квасолею ласувати динею насолоджуюся тишею |
Закінчення залежить від кінцевого приголосного основи початкової форми: лінійкою (бо ліній[к]а), задачею (бо зада[ч]а), Соломією (бо Соломі[й]а), квасолею (бо квасо[л']я), динею (бо ди[н']я), тишею (бо ти[ш]а),
Вправа 4 Склали три речення з іменниками (вишня, груша, лілія) в Ор. в. одн.
Бабуся пригостила мене вишнею.
Дівчинка прийшла з великою грушею.
У садку за білою лілією посадили червону троянду.
Закінчення залежить від кінцевого приголосного основи початкової форми: вишнею (бо виш[н']я), грушею (бо гру[ш]а), лілією (бо лілі[йа]).
ПРАВИЛЬНО ПИШУ ІМЕННИКИ ЖІНОЧОГО РОДУ З НУЛЬОВИМ ЗАКІНЧЕННЯМ В ОРУДНОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ
Вправа 1 Записали іменники жіночого роду з нульовим закінченням у формі орудного відмінку однини.
Совістю, зеленню, глазур’ю, мужністю, пам'яттю, кров’ю.
Совість (дві букви на кінці основи – нема подвоєння),
зелень (основа на м’який приголосний звук – подвоєння),
глазур (основа на [р], перед закінченням –ю пишемо апостроф),
мужність (дві букви на кінці основи – нема подвоєння),
пам’ять (основа на м’який приголосний звук – подвоєння),
кров (основа на губний приголосний [в], перед закінченням –ю пишемо апостроф).
Вправа 2 Записали словосполучення, поставивши подані в дужках іменники в орудному відмінку однини, позначили закінчення –ю.
Сік із м'якотт[ю]
помідор із сілл[ю]
вкритий шерст[ю]
працювати з корист[ю]
виготовлений з любов’[ю]
М’якоть (основа на м’який приголосний звук – подвоєння),
сіль (основа на м’який приголосний звук – подвоєння),
шерсть (дві букви на кінці основи – нема подвоєння),
користь (дві букви на кінці основи – нема подвоєння),
любов (основа на губний приголосний [в], перед закінченням –ю пишемо апостроф).
� 3 одним зі словосполучень (на вибір) склали речення.
На сніданок учні випили сік із м’якоттю.
Нам смакує помідор із сіллю.
Звір був вкритий шерстю.
Учні намагалися працювати з користю для природи.
Виготовлений з любов’ю подарунок розчулив іменинника.
Сторінка 49
Вправа 3 Уставили пропущені букви у словах.
Поїзд мчав з великою швидкістю.
Туристи насолоджувалися подорожжю.
У зоопарку діти спостерігали за риссю.
3 гір повіяло свіжістю.
Ми милувалися блакиттю весняного проліска.
Під тінню дерев сім'я влаштувала пікнік.
Швидкість (дві букви на кінці основи – нема подвоєння), подорож (основа на приголосний звук [ж] – подвоєння), рись (основа на м’який приголосний звук – подвоєння), свіжість (дві букви на кінці основи – нема подвоєння), блакить (основа на м’який приголосний звук – подвоєння), тінь (основа на м’який приголосний звук – подвоєння).
Вправа 4 Ребуси.
мед + аль (медаль) гуси + інь (гусінь)
Записали слова-відгадки у формі орудного відмінка однини:
медаллю гусінню
Медаль (основа на м’який приголосний звук – подвоєння), гусінь (основа на м’який приголосний звук – подвоєння).
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
ЧИ ПОТРІБНІ В СУЧАСНОМУ ЖИТТІ ВДЯЧНІСТЬ І МИЛОСЕРДЯ?
Вправа 1
Вдячність — це почуття шани та подяки до людини за надану допомогу, підтримку чи добру пораду.
Милосердя — це добре, співчутливе ставлення до тих, хто опинився
в біді або потребує допомоги.
Сторінка 50
Вправа 2
Створили асоціативний кущ до цих слів.
|
почуття, добро, потреба |
|
вдячність і милосердя |
|
співчуття, небайдужість, моральність |
Вправа 3
Чому важливо дякувати?
Слова подяки вдячної людини вказують на її вихованість, радість за надану послугу.
Слова подяки добрим людям надихають їх ще більше допомагати іншим.
Як милосердя рятує світ?
Нещодавно я прочитала оповідання про дівчинку Наталочку. Вона врятувала маленьке кошеня. Потім я також не пройшла повз покинуте кошеня. Милосердя робить людей уважними, добрими, небайдужими до людей, тварин, природи.
Вправа 4 Сформулювали фразу вдячності уникаючи «простих» слів, коли чудові слова стають «невидимим», бо ми вимовляємо його механічно, за звичкою.
Дякую за подарунок. — Я щаслива бачити тебе поруч. А твій подарунок просто неймовірний. Я завжди мріяла про нього!
Дякую за пояснення. — Щиро вдячний тобі за пояснення. Ти мене врятував! З твоєю допомогою я впевнено почуватимуся уроці.
Дякую за сніданок. — Матусю, твої сніданки чудові! Я щиро вдячний тобі за піклування.
Вправа 5 Закінчили речення.
Бути вдячним — це означає не забувати про добро, яке тобі зробили інші.
Світ без милосердя був би жорстоким, байдужим, черствим, злим.
Я виявляю вдячність батькам за те, що вони піклуються про мене.
Милосердний вчинок може змінити життя людини, бо робить її добрішою та небайдужою.
Бути милосердним — це сучасно, адже багато людей потребують допомоги.
Вправа 6 Заповнили «сонце доброти», записуючи на промінцях конкретні добрі вчинки, які ти можеш зробити вже сьогодні.
Милосердя — 1) виготовити годівницю; 2) допомогти батькам; 3) подзвонити бабусі; 4) погодувати улюбленця; 5) показати дорогу; 6) підказати котра година; 7) прочитати комусь вивіску; 8) уступити місце стареньким; 9) допомогти однокласнику.
Сторінка 51-52
Вправа 7 Побудували усно твір-міркування «Чи потрібні в сучасному житті вдячність
і милосердя?»
1. На жаль, люди часто забувають про добрі почуття. Не завжди готові щиро, сердечно і безкорисливо допомагати іншим. Забувають дякувати за надану допомогу.
2. Вдячність робить людей щасливішими. Також вона надихає людей на добрі вчинки.
3. Милосердя рятує світ. Більше людей, які потребують допомоги, зможуть почуватися щасливими. Учні також можуть проявляти милосердя у добрих та чуйних вчинках до однокласників, батьків, стареньких, увазі до природи.
4. Вдячність і милосердя роблять світ кращим. Я хочу бачити світ, де панує добро.
Вправа 8 Записали твір-міркування, розпочинаючи із заголовка.
Чи потрібні в сучасному житті вдячність і милосердя?
Я вважаю, що вдячність і милосердя дуже потрібні в сучасному житті.
По-перше, тому що тепер багато людей і природа потребують уваги, небайдужості та безкорисливості. По-друге, милосердя і вдячність допомагає робити світ добрішим. Наприклад, мужні захисники і волонтери, чуйні люди завжди готові підставити плече, простягнути руку допомоги, подбати про когось, допомогти милосердним вчинком.
Отже, світ стане кращим, якщо кожна людина проявлятиме вдячність і милосердя.