Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2026  

Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 4 клас 

Вашуленко М., Вашуленко О. (частина 1)" 

(використані цитати з підручника у лапках або прописом) 

Розділ З  

ПРИГАДУЮ БУДОВУ СЛОВА

Розбираю слова за будовою, добираю спільнокореневі слова

Сторінка 24

Вправа 1

• Слово не може існувати без кореня.

• Для зв'язку слів у реченні слугує закінчення.

• Частина слова без закінчення називається основою.

• Частини слова допомагають утво­рювати нові слова – словотворчі частини суфікси, префікси, інші афікси.

• Спільнокореневі слова мають спільний корінь і лексичне значення.

 

Вправа 2  

Споріднені слова: майстер, майстерня, майструвати, майстерний.

Форми слова: майстер, майстра, майстрові.

 

Вправа 3

^{Тема тексту: розповідь про настінний самчиківський розпис.}

^{Мета тексту: декоративний розпис — безцінний скарб народного мистецтва.}

^{Будова твору.}

Зачин	Де-ко-ра-тив-ний роз-пис — без-ці-нний скарб на-род-но-го мис-те-цтва. По-чав-ся він із на-сті-нно-го ма-лю-ва-ння, роз-пи-су меб-лів, по-су-ду.
Основна частина	Сам-чи-ків-ський роз-пис за-ро-­див-ся ко-лись у се-лі Сам-чи-ки Хмель-ни-цько-ї обла-сті. Та-ла-но-ви-ті май-стри-ні роз-пи-су-ва-ли сті-ни на за-мов-ле-ння.
Кінцівка	Рос-ли-нні ві-зе-рун-ки на сті-нах се-лян-ських о-сель бу-ли не ли-ше при-кра-со-ю, а й о-бе-ре-гом. Най-по-ши-­ре-ні-шим ма-люн-ком є зоб-ра-же-ння де-ре-ва жи-ття у виг-ля-ді ва-зо-ну чи бу-ке-та.

� З тексту дізнався про настінний розпис, який народився у селі Самчики. Його ще називають самчиківський розпис.

• Виділені слова розібрали за будовою.

,

,

,

,

,

.

• Спільнокореневі слова записали групами, розібравши за будовою.

, .

, .

, .

 

Вправа 4

^{Тема тексту: розповідь про косівський розпис глиняного посуду.}

^{Мета тексту: у місті Косів зародився розпис, яким декорували глиняний посуд.}

^{Будова тексту.}

Зачин	Бі-ля під-ні-жжя у-кра-їн-ських Кар-пат роз-ки-ну-­ло-ся ма-льов-ни-че міс-те-чко Ко-сів. Са-ме тут за-ро-див-ся ко-сів-ський роз-пис, я-ким де-ко-ру-ва-ли гли-ня-ний по-суд.
Основна частина	Ос-нов-ні е-ле-мен-ти цьо-го роз-пи-­су — рос-ли-нні ор-на-мен-ти, зві-рі, пта-хи та зоб-ра-же-ння лю-дей у на-­ці-о-наль-но-му гу-цуль-сько-му о-дя-зі.
Кінцівка	Ха-рак-тер-ні ко-льо-ри — бі-лий, зе-ле-ний, жов-тий, ко-рич-не-вий.

� З тексту дізнався про косівський розпис, яким декорували глиняний посуд.

� Дібрали споріднені слова.

Підніжжя, ніженька, ніжка;

мальовниче, малювати, змальоване, намальоване;

містечко, містяни, місто;

глиняний, глина, глинка, глинянське; 

рослинні, рослина, зарослий, рослинка. 

 

Вправа 5  Уяви себе майстром розпису. Які пред­мети тобі хотілося б декорувати? Які елементи ти використав би у своєму орнаменті? Напиши про це текст (3-4 речення).

    Будучи майстром Косівського розпису, я декорував би глиняний посуд.

    Хотів би виготовити горнятко для молока. Розпишу його казковими птахами, як жар-птиця.

    Залюбки буду користуватися горнятком для напоїв. Адже розмалюю його власними руками.

 

Вправа 6 Списали текст.

Яворівський розпис виник на території сучасного Яворівського району Львівської області.

Спочатку цим розписом оздоб­лювали скрині. Згодом почали розмальовувати всі саморобні дерев'яні виро­би. Але найбільшої популярності яворівський розпис набув через за́бавку. Різьбяр вирізав із деревини фігурки коників, птахів, візочки. Потім їх прикрашали яскравим розписом. Мистецтво створення яворівської забавки передавалося з покоління в покоління.

^{Перевірка орфограм: розпис, розписом (префікс роз-); Яворівського (власна назва району); району, області (загальна назва одиниці адміністративного поділу), Львівської (власна назва області); розмальовувати (буквосполучення ьо в середині складу, роз-ма-льо-ву-ва-ти); найбільшої, різьбяр (м’який приголосний звук); деревини́ ( ненаголошений голосний [е] перевіряємо наголосом де́рево, дере́в);  створення, покоління (подовжений м’який приголосний звук).}

Розібрали за будовою слова.

, , .  

^{У слові дерев’яні основа дерев’ян-, закінчення –і (змінимо дерев’яний, дерев’яним), корінь дерев- (підберемо спільнокореневі дерево, деревина), суфікс –ян-.}

^{У слові коників основа коник-, закінчення –ів (змінимо коника, коником), корінь кон- (підберемо спільнокореневі коня, конячий), суфікс –ик-.}

 ^{У слові візочки основа візочк-, закінчення –и (змінимо візочка, візочком), корінь віз- (підберемо спільнокореневі віз, підвіз, візник), суфікс –очк-.}

� Слово забавка утворилося від слово бавити.

Дібрали спільнокореневі слова: забава, бавити, забавити, побавитися. 

 

Правильно записую слова із сумнівними приголосними звуками

Сторінка 26

Вправа 1 Підкреслили букви, що позначають сумнівний приголосний звук.

Нігті — ніготь,

легкий — легенький.

 

Вправа 2 Списали слова парами, підкреслили орфограму.

Просьба — просити,

молотьба — молотити.

 

Вправа 3

Сумнівний приголосний звук перевіряємо голосним звуком.

Треба змінити слово або дібрати спільнокореневе так, щоб після сумнівного приголосного був голосний звук.

 

Вправа 4 Якщо перевірне слово дібрати не можна, правопис перевіряємо за орфографічним словником.

Вокзал, рюкзак, вогкий.

• Склали речення з одним словом (на вибір).

Поїзд прибув на центральний вокзал міста.

Турист накинув на плечі великий рюкзак.

Підвал був темним і вогким.

 

Вправа 5 Дібрали пе­ревірні слова, підкреслили орфограму.

Кігті — кіготь,

лягти — лягати,

надягти — надягати,

легко — легенько,

боротьба — боротися,

ходьба — ходити,

різьба — різак.

 

Вправа 6 Підкреслили орфограми.

ОГОЛОШЕННЯ

15 листопада 2025 року, о 12.00 на стадіоні дитячо-юнацької спортивної школи відбудеться відкриття міських олімпійських ігор.

До програми змагання включено такі види спорту: футбол; баскетбол; легка атлетика; греко-римська боротьба.

Запрошуємо мешканців міста і гос­тей громади відвідати змагання.

Адміністрація спортивної школи

^{Пояснили орфограми: відбудеться (дієслово на –ться); відкриття, змагання (подовжений м’який приголосний звук); міських, римська (знак м’якшення); футбол, баскетбол (сумнівний приголосний за словником), легка (бо легенька), боротьба (бо боротися).}

 

Вправа 7

Нігтик, анекдот, перемогти,

легкість, близько, низько,

привокзальний, футболіст.

^{Пояснили свій вибір.}

^{Сумнівний приголосний звук перевіряємо голосним: нігтик (бо ніготь), перемогти (бо перемога), легкість (бо легенький), близько (бо близенький), низько (бо низенький).}

^{Оскільки перевірне слово не можна дібрати, то перевіряємо за орфографічним словником: анекдот, привокзальний, футболіст.}

 

Правильно пишу слова зі співзвучними префіксами і прийменниками

Сторінка 28

Вправа 1

Прийменники	Співзвучні префікси
кататися на конику гратися з лялькою конструктор у коробці	настільні ігри зробити іграшку улюблена іграшка

�  Прийменники (службова частина мови) зі словами пишуть окремо, префікси (частина слова) пишемо разом.

Прийменник ніколи не вживаються з дієсловами. Між прийменником і словом можна вставити допоміжне.

 

Вправа 2 Підкреслили прийменники і позначили співзвучні префікси.

 до музею,

 на аркуші,

 в мішень,

 за собою,

 у воду,

 по стежці.

• Пояснили правопис префіксів та однозвучних приймен­ників.

Прийменники (службова частина мови) зі словами пишуть окремо, префікси (частина слова) пишемо разом. Прийменник ніколи не вживаються з дієсловами.

^{Визначаємо префікси дієслів: доїхати (бо їхати), написав (бо писав), влучила (бо лучник), зачинив (бо відчинив), ускочила (бо скочила), побіг (бо біг).}

^{Між прийменником і словом можна вставити допоміжне: до (головного) музею; на (чистому) аркуші; в (першу) мішень; у (чисту) воду; по (вузькій) стежці.}

 

Вправа 3 Позначили префікси у словах і підкреслили прийменники.

Народні дитячі іграшки виготовляли з при­родних матеріалів. Найдавніші — іграшки з глини.  — свистунці у вигляді фі­гурок птаха, коника, баранця.

Із клаптиків тканини робили ляльки-мотанки. Створювали їх без використання голки. Деталі  і скріплювали вузликами та нитками. Щоб лялька мала  вигляд її оздоблювали ви­шивкою. Секрети виготовлення ляльок передавалися в родині від матері до дочки.

^{Префікси пишемо разом, перевіряємо добором спільнокореневого слова: улюблені (бо любі), змотували (бо монтували), привабливий (звабливий).} 

^{Прийменники пишемо окремо, перевіряємо вставкою допоміжного слова: з (нових) матеріалів; з (білої) глини; у (гарному) вигляді, без (прямого) використання; в (нашій) родині; від (дорогої) матері, до (молодшої) дочки.}

 

Вправа 4 Дібрали по два слова з поданими префіксами.

До — донести, домалювати,

з — з’їхати, з’явитися,

на — наїхати, надивитися,

за — замести, занести,

при — приварити, прикрасити,

під — підкласти, підписати,

від — відвезти, відтінок,

без — безвітряний, безготівковий.

 

Вправа 5 Пригадай, якими іграшками тобі подобалося бавитися. Чи були серед них народні? Напиши про це текст (3-4 речення).

Мені подобалося бавитися конструктором і маленьким машинками.    Серед іграшок не було народних. З фігур конструктора я будував гаражі. У них стояли мої модельки.    У мене було три набори конструкторів і багато машинок.

Мені подобалося бавитися лялькою-мотанкою.    Цю народну іграшку зробила для мене бабуся. Лялька була одягнута у вишите плаття. Мала пишне волосся з шерстяних ниток.     Моя мотанка була м’яка, гарна та ніжна.

Напиши про те, які іграшки подобаються тобі... 

 

Вправа 6 Позначили співзвучні префікси і підкреслили прийменники.

 з пластиліну,

 зі столу,

 до фінішу,

 на папір,

 від берега,

 від дороги,

 під стіл.

^{Прийменники з дієсловами не вживаються, тому перевіряємо префікси дієслів: зліпити (бо ліпити), зібрала (бо брала), до­бігла (бо бігла), наклеїти (бо клеїти), відштовхнув (бо штовхнув), відбіг (бо біг), підсунув (бо снув).}

^{Прийменники пишемо окремо, перевіряємо вставкою допоміжного слова: з (кольорового) пластиліну; зі (третього) столу; до (першого) фінішу; на (білий) папір; від (протилежного) берега; від (центральної) дороги; під (письмовий) стіл.}

• Склали речення з одним зі словосполучень.

Діти вирішили зліпити з пластиліну овочі та фрукти.

Бабуся зібрала зі столу брудний посуд.

Моя подруга першою добігла до фінішу.

Стрічки треба наклеїти на папір.

Рибалка відштовхнув від берега невелику лодку.

Хлопчик спритно відбіг від дороги.

Хлопчик підсунув під стіл табуретку.

 

Правильно записую слова з апострофом після префіксів

Сторінка 30

Вправа 1 Після префіксів, які закінчуються на твердий приголосний звук, перед я, ю, є, ї пишеться апостроф.

� У словах з апострофом позначили префікси, підкреслили букви, перед якими пишеться апостроф.

Роз'яснити, роз'єднати, з'юрмитися, з'їхати.

^{Букви я, ю, є після апострофа позначають два звуки.}

^{Буква ї завжди позначає два звуки.}

 

Вправа 2

З апострофом у корені слова	З апострофом після префікса
П'ють м'який б'ється в'язати в'ється.	Під'їзд з'явитися без'язикий роз'яснити з'ясувати.

^{Перевіряємо префікс слова добором відповідного спільнокореневе: п'ють, під'їзд (бо заїзд), з'явитися (бо появитися), м'який, без'язикий (бо язик), б'ється, роз'яснити (бо пояснити), в'язати, з'ясувати (бо ясність), в'ється.}

� Виділені слова поділили для переносу.

Без’-язи-кий, з’я-су-ва-ти. 

^{На письмі апостроф залишається з попереднім складом.}

 

Вправа 3 За допомогою префіксів утворили нові слова.

^{Об’їсти, поїсти, з’їсти, над’їсти, виїсти, переїсти, доїсти, заїсти.}

^{Об’єднати, поєднати, з’єднати, роз’єднати, приєднати, під’єднати, доєднати, від’єднати.}

� Записали слова з апострофом.

Об’їсти, з’їсти, над’їсти.

Об’єднати, з’єднати, роз’єднати, під’єднати, від’єднати.

• 3 трьома словами на вибір склали речення.

На обід туристи вирішили з’їсти борщ.

Гравців вирішили роз’єднати в різні команди.

Спільне завдання має на меті об’єднати школярів.

 

Вправа 4 

Дібрали заголовок: «Наш клас».

Наш клас — це згуртована сім’я, у якій панує атмосфера підтримки. Якщо комусь  складно ви­конати завдання, то однокласники й однокласниці обов’язково допоможуть. Наприклад, я не зро­зуміла правило на уроці української мови, а В’ячеслав усе мені пояснив. А коли він не міг розв’язати задачу, то я йому все роз’яснила.

Сьогодні Мар’яна Лук’янівна об’єднала нас у групи, щоб ми вчилися спільними зусиллями з’ясовувати зміст завдання. Виявилося, що це так цікаво і призем­но!

^{Пояснення орфограм: сім’я (пишемо апостроф в корені слова), комусь (знак м’якшення), завдання (подовжений м’який приголосний звук), обов’язково (пишемо апостроф в корені слова), В’ячеслав (апостроф), пояснив (не пишемо апостроф після префікса на голосний), розв’язати (пишемо апостроф в корені слова), роз’яснила (пишемо апостроф після префікса на приголосний звук), Мар’яна (пишемо апостроф в корені), Лук’янівна (пишемо апостроф в корені слова), об’єднала (пишемо апостроф після префікса на приголосний звук), зусиллями (подовжений м’який приголосний звук), з’ясовувати (пишемо апостроф), завдання (подовжений м’який приголосний звук), виявилося (не пишемо апостроф після префікса на голосний звук).}

� Розібрали за будовою слова.

, , , роз/в’яз/а/ти.

^{У слові згуртована основа згуртован-, закінчення –а (змінимо згуртованого, згуртованим), корінь –гурт- (підберемо спільнокореневі гурт, гуртуватися), префікс з-, суфікс –ован-.}

^{У слові підтримки основа підтримк-, закінчення –и (змінимо підтримка, підтримкою), корінь –трим- (підберемо спільнокореневі тримати, затримки, тримач), префікс під-, суфікс –к-.}

^{У дієслові зрозуміла основа зрозуміл-, закінчення –а (змінимо зрозумів, зрозуміло), корінь –розум- (підберемо спільнокореневі розум, розуміння, зарозумілий), префікс з-, суфікси –і-, -л-.}

^{У дієслові розв’язати основа розв’язати, нема закінчення, корінь –в’яз- (підберемо спільнокореневі в’язка, в'язати, відв’язати), префікс роз-, суфікси –а-, -ти-.}

 

Вправа 5 Чи можна твій клас назвати згуртованим? Напиши про це текст (3-4 речення).

  Мій клас можна назвати згуртованим.

  У ньому панує атмосфера підтримки і допомоги. Хтось може пояснити правило, інший одразу роз’яснить задачу. Однокласники залюбки готують спільні творчі виступи. Їм подобається разом працювати над навчальними проектами. 

  Можна впевнено сказати, що наш клас – це згуртована сім’я.  

Чи можеш ти назвати свій клас сім'єю?

 

Вправа 6 Записали правильно словосполучення.

Приїхали в гості,

з’єднали деталі,

об’їха­ли поїздом,

нас не роз’єднати,

з'юрмилися біля під’їзду,

приєдналися до гурту,

доїхали до пам'ятника.

� Виділені слова поділи на склади для переносу.

Об’-їха-ли, роз’-єд-на-ти.

� 3 одним зі словосполучень (на вибір) склали речення.

Онуки приїхали в гості до бабусі.

Робітники швидко з’єднали деталі.

Туристи об’їхали поїздом половину області.

Нас не роз’єднати сваркою!

Діти з’юрмилися біля під’їзду.

Незабаром ми приєдналися до гурту.

Ми швидко автобусом доїхали до пам’ятника.

 

Правильно записую слова з префіксами пре- і при-

Сторінка 32

Вправа 1 Позначили префікс.

Префікс пре-	Префікс при-

� Ненаголошені голосні [е], [и] у префіксах звучать невиразно.

� Замість префікса пре- можна використати слово дуже (премилий, премудра, претихий).

� Слова з префіксом при- означають наближення, приєд­нання чогось, неповноту дії.

� Висновок: префікс пре- вказує на збільшену ознаку і його можна замінити словом дуже.

 

Вправа 2 Уставили пропущені букви.

Приготувати обід,

прегаря­чий борщ,

пречудові голубці,

пригостити пирогами,

прикрасити коровай,

преніжні млинці,

приперчити сало,

пресолодкий кисіль,

присолити деруни.

^{Префікс пре стосується прикметників: прегарячий (дуже гарячий), пречудові (дуже чудові), преніжні (дуже ніжні), пресолодкий (дуже солодкий).} 

^{Префікс при- зазвичай стосується дієслів та похідних слів.}

� 3 двома словосполученнями (на ви­бір) склали речення.

До мого повернення бабуся встигає приготувати обід.

Пречудові голубці подали нам на вечерю.  

У шкільній їдальні сьогодні на обід прегарячий борщ і преніжні млинці.

Матусі ще треба приперчити сало, присолити деруни і прикрасити коровай.

Гостей планували пригостити пирогами.

 

Вправа 3 Замінили сполучення слів одним словом з префіксом при-, позначили префікс.

Біля школи — ,

біля дороги — ,

біля кордону — ,

неда­леко від вокзалу — ,

недалеко від озера — ,

поблизу берега — ,

поблизу моря — ,

поблизу міста — .

 

Вправа 4

Цікаво було дізнатися про страву з кукурудзи, яка називається  банош.

� Списали текст, уставляючи пропущені букви.

Українська кухня — це пресмачне кулінарне мистецтво українців. Саме тому до нас приїздить багато туристів. Вони прибувають із різних куточків світу. Їх приваблю­ють пречудові смаки українських страв.

Банош — це прегуста кукурудзя­на каша, яку готують на вершках або сметані та приправляють бринзою або білими грибами. До нього особ­ливо смакує узвар — традиційний напій української кухні із сушених фруктів. Рецептів його приготуван­ня багато.

^{Префікс пре- стосується прикметників, його можна замінити словом дуже: пресмачне (бо дуже смачне), пречудові (бо дуже чудові), прегуста (бо дуже густа).}

� Я знаю такі страви української кухні: борщ, вареники, галушки, налисники, деруни.

     На світлинах зображені налисники і вареники.

� Склали речення за світлинами зі словами з префіксами пре- або при-.

На обід приготували пресмачні налисники.

Вареники приваблюють туристів пречудовим смаком.  

 

Вправа 5 Яка твоя улюблена страва? Хто її готує? Напиши про це текст (5-6 речень).

   Налисники є моєю улюбленою стравою.

   Мама завжди смачно приготує їх з будь-якою начинкою. Ароматно приперчить і присолить м’ясну начинку. Може присмачити цукром домашній сир. Влітку любить приготувати налисники з ягодами.   

   Перед подачею мама обов’язково приправить гарячою підливою, свіжою сметаною або маслом. 

Моя улюблена страва…

 

Вправа 6 Утворили нові слова з префіксами пре- або при-.

Превеликий, премудрий, придумати, прехороший, привчити, прибігти, претихо, приховати, пресильно, прехоробрий, приміряти, пребагато, прибудувати, прикріпити, преширокий, припливти, прегіркий, пришити, притягти, прехитрий.

^{Префікс пре- вказує на якість, його можна замінити словом дуже: превеликий (бо дуже великий), премудрий (бо дуже мудрий), прехороший (бо дуже хороший), претихо (бо дуже тихо), пресильно (бо дуже сильно), пре хоробрий (бо дуже хоробрий), пребагато (бо дуже багато), преширокий (бо дуже широкий), прегіркий (бо дуже гіркий), прехитрий (бо дуже хитрий).}

� 3 трьома утвореними словами склали речення.

Спочатку прибудували магазин, а потім прикріпили превелику вивіску.

Премудрий народ придумав прецікаві примовки.

Однокласник першим прибіг до фінішу. 

Песик претихо прибіг у сарай приховати кісточку.

Кравчиня пришила ґудзики та прикріпила кнопки, потім віддала приміряти сорочку. 

У казці йшлося про пресильного лева, прехитрого лиса та превеликого слона.

 

Утворюю нові слова за допомогою префіксів і суфіксів

Сторінка 35

Вправа 1 Розібрали слова за будовою.

 — , .

 

Вправа 2  Позначили префікси на-, по-, за-, про-, при-, від-, пере-.

 ворс,

 книгу,

 на диван,

 взуття,

 казку,

 біля берега,

 об’яву,

 олівцями.

 

Вправа 3 Утворили нові слова з префіксами роз-.

Казати — розказати оповідання,

лити — розлити воду,

писати — розписати стіну,

клеїти — розклеїти коробку,

питати — розпитати знайомих,

гадати — розгадати кросворд.

^{Префікс роз- завжди пишемо з буквою з.}

 

Вправа 4  Утворили слова за допомогою префікса без-.

Безхмарний,

безвітряний,

безсердечна,

безсонна,

безкоштов­ний,

безвідповідальний.

^{Префікс без- завжди пишемо з буквою з.}

� З двома словами (на вибір) склали речення.

Учора день був безхмарним і безвітряним.

Безвідповідальні та безсердечні люди залишили беззахисне кошеня на дорозі.

Туристів очікувала безсонна ніч на вокзалі.

Для учнів молодшої школи проїзд був безкоштовним.  

 

Вправа 5 Утворили нові слова, позначили префікси с- або з-.

, , , , , , , , , .

^{Для префікса с- опорна фраза «Кафе Птах».}

 

Вправа 6 Утворили можливі нові слова, позначили суфікси –к-, -ик-, -ок-, -очк-, -очок-, -ичк-, -ець-, -еньк-, -оньк-.

Брат — братик, браток, братець, братки;

сестра — сестричка, сестронька;

рука — ручка, рученька;

дуб — дубки, дубок, дубочок;

риба — рибка, рибочка, рибонька;

груша — грушка, грушенька,

баран — баранець,

камінь — камінець,  

малий — маленький,

тихий — тихенький,

смачний — смачненький.

^{Суфікси здрібнілості надають словам відтінку ніжності.}

 

Вправа 7 Утворили нові слова, позначили суфікси згрубілості –ищ-, -езн-, -иськ-.

Лапа — лапище,

сніг — сніжисько,

вітер — вітрисько,

хвіст — хвостище,

гарбуз — гарбузище,

ведмідь — ведмедище,

ста­рий — старезний,

страшний — страшезний.

^{Суфікси згрубілості надають словам відтінку грубості.}

 

Вправа 8 Дібрали «осінні» слова зі суфіксами -инк-, -очок-, -есеньк-, -ищ-, з кожним словом склали речення.

, , , . На землі потемніла зелена травинка. На березі жовтіє кожний листочок. Малесенький павучок сплітає першу павутинку. Гуляють у полі вітрище з холодищем.

, , , . Збирається у вирій перелітна пташинка. З-під листочка виглянув грибочок. Невтомний павучок сплітає тонесеньку павутинку. Сіре хмарище закрило ясне сонце.

Інші завдання дивись тут...