Запитання
Як визначити якісний склад безбарвного розчину солі?
Склад безбарвного розчину солі можна визначити за допомогою якісних реакцій.
Пригадайте інформацію, поміркуйте над запитанням
Як відбуваються реакції в розчинах?
Реакції в розчинах відбуваються за умови, що один із продуктів реакції виводиться з реакційного середовища у вигляді осаду чи газу.
Пригадайте з попередніх уроків, які зовнішні ознаки перебігу реакції ви спостерігали.
Зовнішніми ознаками перебігу реакції в розчинах є утворення нерозчинної або малорозчинної речовини, виділення газу.
Які речовини були реактантами і які продукти утворювалися?
Реактантами були сіль, луг чи кислота і утворювалися продукти реакції сіль, основа чи кислотний оксид.
Пригадайте інформацію, поміркуйте над запитанням
Що є реактантами й продуктами реакції нейтралізації?
Реактантами реакції нейтралізації є луг і кислота.
Наведіть приклад. NaOH + HCl = NaCl + H2O
Робота в групах
Дослідження: виявлення йонів у розчинах
Обладнання: штатив із пробірками, піпетки.
Реактанти: арґентум (1+) нітрат (AgNO3), барій хлорид (BaCl2), купрум (2+) сульфат (CuSO4), ферум (3+) хлорид (FeCl3), ферум (2+) сульфат (FeSO4), цинк нітрат (Zn(NO3)2), алюміній хлорид (AlCl3), натрій карбонат (Na2CO3), натрій сульфат (Na2SO4), хлоридна кислота (HCl), натрій гідроксид (NaOH), натрій ортофосфат (Na3PO4), натрій бромід (NaBr), калій йодид (KI)
І. Виявлення в розчинах катіонів.
1. Повторіть правила безпеки під час виконання роботи.
Використовуйте невеликі кількості реактивів, остерігайтеся потрапляння реактивів на одяг, шкіру, в очі, а в разі потрапляння негайно змийте речовину великою кількістю води та протріть місце розбавленим розчином: якщо луг — розчином боратної кислоти, якщо кислота — розчином соди. Виконуйте досліди в рукавичках і захисних окулярах.
2. Якісне виявлення катіонів Арґентуму (1+).
ХІД РОБОТИ
Наливаємо в пробірку 1 мл розчину аргентум (1+) нітрату й додаємо 1–2 мл розчину хлоридної кислоти.
Що спостерігаєте? Утворюється білий сирнистий осад.
Чи відбулася реакція? Реакція відбулася, ознакою реакції є утворення осаду.
Яка речовина утворилася? Cіль аргентум (1+) хлорид AgCl.
Записуємо молекулярне, повне й скорочене йонно–молекулярні рівняння реакції.
AgNO3 + HCl = AgCl↓ + HNO3
Ag+ + NO3– + H+ + Cl– = AgCl↓ + H+ + NO3–
Ag+ + Cl– = AgCl↓
3. Якісне виявлення катіонів Барію.
ХІД РОБОТИ
Наливаємо в пробірку 1 мл розчину барій хлориду та додаємо 1–2 мл розчину натрій сульфату.
Що спостерігаєте? Утворюється білий осад, що не розчиняється у кислотах і лугах.
Чи відбулася реакція? Реакція відбулася, ознакою реакції є утворення осаду.
Яка речовина утворилася? Сіль барій сульфат BaSO4.
Запишіть молекулярне, повне й скорочене йонно–молекулярні рівняння реакції.
BaCl2 + Na2SO4 = BaSO4↓ + 2NaCl
Ba2+ + 2Cl– + 2Na+ + SO42– = BaSO4↓ + 2Na+ + 2Cl–
Ba2+ + SO42– = BaSO4↓
4. Якісне виявлення катіонів Феруму (2+), Феруму (3+), Купруму (2+).
ХІД РОБОТИ
У три пробірки наливаємо по 1 мл розчинів ферум (2+) сульфату, ферум (3+) хлориду й купрум (2+) сульфату та додаємо по 1–2 мл розчину натрій гідроксиду в кожну пробірку.
Що спостерігаєте? Утворюються осади зеленого, бурого і блакитного кольорів.
Чи відбулася реакція? Реакція відбулася, ознакою реакції є утворення осаду.
Які речовини утворились у кожній пробірці?
Ферум (2+) гідроксид Fe(OH)2, ферум (3+) гідроксид Fe(OH)3, купрум (2+) гідроксид Cu(OH)2.
Запишіть молекулярні, повні й скорочені йонно–молекулярні рівняння реакцій.
FeSO4 + 2NaOH = Fe(OH)2↓ + Na2SO4
Fe2+ + SO42– + 2Na+ + 2OH– = Fe(OH)2↓ + 2Na+ + SO42–
Fe2+ + 2OH– = Fe(OH)2↓
--------------------------------
FeCl3 + 3NaOH = Fe(OH)3↓ + 3NaCl
Fe3+ + 3Cl– + 3Na+ + 3OH– = Fe(OH)3↓ + 3Na+ + 3Cl–
Fe3+ + 3OH– = Fe(OH)3↓
---------------------------------
CuSO4 + 2NaOH = Cu(OH)2↓ + Na2SO4
Cu2+ + SO42– + 2Na+ + 2OH– = Cu(OH)2↓ + 2Na+ + SO42–
Cu2+ + 2OH– = Cu(OH)2↓
5. За результатами експерименту заповніть таблицю.
|
№
|
Катіон
|
Реагент
|
Ознака реакції
|
Скорочене йонно–молекулярне рівняння |
| 1 | Ag+ | HCl |
білий сирнистий осад AgCl↓, нерозчин– ний у кислотах |
Ag+ + Cl– = AgCl↓ |
| 2 | Ba2+ | Na2SO4 |
білий осад BaSO4↓, нерозчинний у кислотах і лугах |
Ba2+ + SO42– = BaSO4↓ |
| 3 | Fe2+ | NaOH | зелений осад Fe(OH)2↓ | Fe2+ + 2OH– = Fe(OH)2↓ |
| 4 | Fe3+ | NaOH | бурий осад Fe(OH)3↓ | Fe3+ + 3OH– = Fe(OH)3↓ |
| 5 | Cu2+ | NaOH | блакитний осад Cu(OH)2↓ | Cu2+ + 2OH– = Cu(OH)2↓ |
ІІ. Виявлення в розчинах аніонів.
6. Якісне виявлення хлорид–, бромід–, йодид–, ортофосфат–аніонів.
ХІД РОБОТИ
У чотири пробірки наливаємо по 1 мл розчинів хлоридної кислоти, натрій броміду, калій йодиду та натрій ортофосфату й додаємо по 1–2 мл розчину арґентум (1+) нітрату в кожну пробірку.
Що спостерігаєте? Утворюються осади білий сирнистий, блідо–жовтий і жовтий, нерозчинні у кислотах, та осад жовтого кольору.
Чи відбулася реакція? Реакція відбулася, ознакою реакції є утворення осаду.
Які речовини утворились у кожній пробірці?
Аргентум (1+) хлорид AgCl, аргентум (1+) бромід AgBr, аргентум (1+) йодид AgI та аргентум (1+) ортофосфат Ag3PO4.
Запишіть молекулярні, повні й скорочені йонно–молекулярні рівняння реакцій.
AgNO3 + HCl = AgCl↓ + HNO3
Ag+ + NO3– + H+ + Cl– = AgCl↓ + H+ + NO3–
Ag+ + Cl– = AgCl↓
---------------------------------
AgNO3 + HBr = AgBr↓ + HNO3
Ag+ + NO3– + H+ + Br– = AgBr↓ + H+ + NO3–
Ag+ + Br– = AgBr↓
AgNO3 + HI = AgI↓ + HNO3
Ag+ + NO3– + H+ + I– = AgI↓ + H+ + NO3–
Ag+ + I– = AgI↓
---------------------------------
Na3PO4 + 3AgNO3 = Ag3PO4↓ + 3NaNO3
3Na+ + PO43– + 3Ag+ + 3NO3– = Ag3PO4↓ + 3Na+ + 3NO3–
3Ag+ + PO43– = Ag3PO4↓
7. Якісне виявлення сульфат–аніонів.
ХІД РОБОТИ
Наливаємо в пробірку 1 мл розчину натрій сульфату та додаємо 1–2 мл розчину барій хлориду.
Що спостерігаєте? Утворюється білий осад, що не розчиняється у кислотах і лугах.
Чи відбулася реакція? Реакція відбулася, ознакою реакції є утворення осаду.
Яка речовина утворилася? Сіль барій сульфат BaSO4.
Запишіть молекулярне, повне й скорочене йонно–молекулярні рівняння реакції.
Na2SO4 + BaCl2 = BaSO4↓ + 2NaCl
2Na+ + SO42– + Ba2+ + 2Cl– = BaSO4↓ + 2Na+ + 2Cl–
Ba2+ + SO42– = BaSO4↓
8. Якісне виявлення карбонат–аніонів.
ХІД РОБОТИ
Наливаємо в пробірку 1 мл розчину натрій карбонату й обережно невеликими порціями додаємо 1–2 мл розчину хлоридної кислоти.
Що спостерігаєте? Виділяється газ карбон (IV) оксид, або вуглекислий газ.
Чи відбулася реакція? Реакція відбулася, ознакою реакції є утворення газу.
Які речовини утворилися? Нестійка карбонатна кислота СаСО3, що легко розкладається на вуглекислий газ і воду.
Запишіть молекулярне, повне й скорочене йонно–молекулярні рівняння реакції.
Na2CO3 + 2HCl = 2NaCl + H2O + CO2↑
2Na+ + CO32– + 2H+ + 2Cl– = 2Na+ + 2Cl– + H2O + CO2↑
2H+ + CO32– = H2O + CO2↑
9. За результатами експерименту заповніть таблицю.
| № | Аніон |
Реагент для виявлення |
Ознака реакції |
Скорочене йонно–молекулярне рівняння |
| 1 | Cl– | AgNO3 |
білий сирнистий осад AgCl↓, нерозчинний у кислотах |
Ag+ + Cl– = AgCl↓ |
| 2 | Br– | AgNO3 |
блідо–жовтий осад AgBr↓, нерозчинний у кислотах |
Ag+ + Br– = AgBr↓ |
| 3 | I– | AgNO3 |
жовтий осад AgI↓, нерозчинний у кислотах |
Ag+ + I– = AgI↓ |
| 4 | PO43– | AgNO3 | жовтий осад Ag3PO4↓ | 3Ag+ + PO43– = Ag3PO4↓ |
| 5 | SO32– | BaCl2 |
білий осад BaSO4↓, нерозчинний у кислотах і лугах |
Ba2+ + SO42– = BaSO4↓ |
| 6 | CO42– | HCl | вуглекислий газ CO2↑ | 2H+ + CO32– = H2O + CO2↑ |
ІІІ. Доведення амфотерності цинк гідроксиду й алюміній гідроксиду.
10. Одержання цинк і алюміній гідроксидів.
ХІД РОБОТИ
У дві пробірки наливаємо по 2–3 мл розчинів цинк нітрату й алюміній хлориду та обережно невеликими порціями в обидві пробірки доливаємо розчин натрій гідроксиду до утворення осадів.
Що спостерігаєте? Утворюється білий аморфний і білий драглистий осади.
Які речовини утворилися? Цинк гідроксид і алюміній гідроксид.
Запишіть молекулярне, повне й скорочене йонно–молекулярні рівняння реакцій.
Zn(NO3)2 + 2NaOH = Zn(OH)2↓ + 2NaNO3
Zn2+ + 2NO3– + 2Na+ + 2OH– = Zn(OH)2↓ + 2Na+ + 2NO3–
Zn2+ + 2OH– = Zn(OH)2↓
---------------------------------
AlCl3 + 3NaOH = Al(OH)3↓ + 3NaCl
Al3+ + 3Cl– + 3Na+ + 3OH– = Al(OH)3↓ + 3Na+ + 3Cl–
Al3+ + 3OH– = Al(OH)3↓
11. Кожен осад розділяємо на дві частини (у пронумеровані пробірки). У пробірки №1 до кожного осаду додаємо по 1–2 мл розчину хлоридної кислоти. У пробірки №2 до кожного осаду невеликими порціями додаємо надлишок розчину натрій гідроксиду. Порівнюємо вміст пробірок №1 і 2 в обидвох випадках.
Що спостерігаєте? Осади розчиняються у всіх пробірках.
Поясніть зміни, які відбулися.
У пробірках №1 обох частин гідроксиди розчиняються з утворенням розчинних середніх солей.
У пробірках №2 обох частин гідроксиди розчиняються з утворенням розчинних комплексних солей.
Запишіть рівняння реакцій.
Zn(ОН)2 + 2HCl = ZnCl2 + 2H2O
Al(ОН)3 + 3HCl = AlCl3 + 3H2O
------------------------------------
Zn(OH)2 + 2NaOH = Na2[Zn(OH)4]
Al(OH)3 + NaOH = Na[Al(OH)4]
IV. Аналіз невідомої речовини.
12. Отримайте завдання в учителя/учительки: розчин невідомої речовини
Варіант 1. Для аналізу складу речовини вам потрібно використати розчини натрій сульфату й арґентум (1+) нітрату. Сформулюйте гіпотезу та складіть план експерименту.
Гіпотеза. Оскільки розчином натрій сульфату можна визначити наявність катіонів Ba+, а розчином арґентум (1+) нітрату — аніони Cl–, Br–, I–, PO43–, то невідомою речовиною може бути одна з речовин, що містить дані йони і є розчинною, бо йонні реакції відбуваються в розчинах. Сіль Ba3(PO4)2 є нерозчинною, тому невідома речовина є однією із солей BaCl2, BaBr2, BaI2.
ПЛАН ЕКСПЕРИМЕНТУ
1. Розчин невідомої речовини розділяємо у дві пронумеровані пробірки.
2. У пробірку №1 доливаємо по 1–2 мл розчину натрій сульфату, а в пробірку №2 — арґентум (1+) нітрату.
3. Записуємо спостереження.
4. Аналізуємо отримані результати і робимо висновок про невідому речовину.
Що спостерігаєте?
У пробірці №1 спостерігаємо чи утвориться білий осад, нерозчинний у кислотах і лугах.
У пробірці №2 спостерігаємо чи утвориться осад білий сирнистий, блідо–жовтий або жовтий, нерозчинний у кислотах.
Висновок: якщо наша гіпотеза підтверджується, то невідома речовина є однією із солей BaCl2, BaBr2, BaI2.
Варіант 2. Для аналізу складу речовини вам потрібно використати розчини натрій гідроксиду та барій хлориду. Сформулюйте гіпотезу та складіть план експерименту.
Гіпотеза. Оскільки розчином натрій гідроксиду можна визначити чи речовина містить катіони Fe2+, Fe3+, Cu2+, а розчином барій хлориду — аніони SO42+, то невідомою речовиною може бути одна з речовин, що містить дані йони і є розчинною, бо йонні реакції відбуваються в розчинах. Невідома речовина є однією із солей FeSO4, Fe2(SO4)3, CuSO4.
ПЛАН ЕКСПЕРИМЕНТУ
1. Розчин невідомої речовини розділяємо у дві пронумеровані пробірки.
2. У пробірку №1 доливаємо по 1–2 мл розчину натрій гідроксиду, а в пробірку №2 — барій хлориду.
3. Записуємо спостереження.
4. Аналізуємо отримані результати і робимо висновок про невідому речовину.
Що спостерігаєте?
У пробірці №1 спостерігаємо чи утвориться осад зеленого, бурого або блакитного кольору.
У пробірці №2 спостерігаємо чи утвориться білий осад, нерозчинний у кислотах і лугах.
Висновок: якщо наша гіпотеза підтверджується, то невідома речовина є однією із солей FeSO4, Fe2(SO4)3, CuSO4.
Пояснюємо, творимо, використовуємо у житті
Вправа 1
Якісна реакція — це хімічна реакція, яка дозволяє виявити певний йон у розчині.
Реагент — це речовина, яку використовують для проведення якісної реакції та виявлення певного йона.
Амфотерний гідроксид — це тверда речовини немолекулярної будови, що виявляє подвійну хімічну природу: як основні властивості, так і кислотні, утворючи сіль під час взаємодії як із кислотою, так і з лугом.
Вправа 2
Як виявити катіони Барію в розчині?
Долити реактив, що містить сульфат–аніони SO42–, наприклад, сіль натрій сульфат Na2SO4, утворюється білий осад BaSO4↓, нерозчинний у кислотах.
Ba2+ + SO42– = BaSO4↓
Як виявити катіони Арґентуму (1+) у розчині?
Долити реактив, що містить хлорид–аніони Cl–, наприклад, сіль натрій хлорид NaCl, утворюється білий сирнистий AgCl↓.
Ag+ + Cl– = AgCl↓
Як виявити катіони Феруму (2+) і Феруму (3+) у розчині?
Долити реактив, що містить гідроксид–аніони OH–, наприклад, луг NaOH.
Катіони Fe2+: утвориться зелений осад Fe(OH)2↓, що з часом перетворюється на червоно–бурий Fe(OH)3↓.
Fe2+ + 2OH– = Fe(OH)2↓
Катіони Fe3+: утвориться червоно–бурий осад Fe(OH)3↓, який розчиняється у кислотах.
Fe3+ + 3OH– = Fe(OH)3↓
Як виявити катіони Купруму (2+) у розчині?
Долити реактив, що містить гідроксид–аніони OH–, наприклад, луг NaOH. Утворюється блакитний осад Cu(OH)2↓, який під час нагрівання перетворюється в CuO чорного кольору.
Cu2+ + 2OH– = Cu(OH)2↓
Як виявити хлорид–аніони в розчині?
Долити реактив, що містить катіони Ag+, наприклад, арґентум (1+) нітрат AgNO3, утворюється білий сирнистий осад AgCl↓:
Ag⁺ + Cl⁻ = AgCl↓
Як виявити сульфат–аніони в розчині?
Долити реактив, що містить катіони Ba2+, наприклад, барій хлорид BaCl2, утворюється білий осад BaSO4, нерозчинний у кислотах і лугах.
Ba2+ + SO42– = BaSO4↓
Як виявити карбонат–аніони в розчині?
Долити реактив, що містить катіони Н+, наприклад, хлоридну кислоту HCl, виділяється вуглекислий газ CO2.
CO32– + 2H+ = CO2↑ + H2O
Як виявити силікат–аніони в розчині?
Додати реактив, що містить катіони Н+, наприклад, хлоридну кислоту HCl, утворюється аморфний гель силіцій (IV) оксиду (безбарвний драглистий осад).
Вправа 3
Який реактив потрібно використати для виявлення хлорид–, бромід– і йодид–аніонів у розчинах? Запишіть рівняння якісних реакцій.
Реактив — розчин, що містить катіони Ag+, наприклад, арґентум (1+) нітрат AgNO3.
NaCl + AgNO3 = AgCl↓ + NaNO3
Ag+ + Cl– = AgCl↓ — білий сирнистий осад.
NaBr + AgNO3 = AgBr↓ + NaNO3
Ag+ + Br– = AgBr↓ — блідо–жовтий осад.
KI+ + AgNO3 = AgI↓ + KNO3
Ag+ + I– = AgI↓ — жовтий осад.
Вправа 4
Назвіть йони, які можна виявити, одержавши осад білого кольору, що не розчиняється в кислотах і лугах.
Катіони Ba2+ або сульфат–аніони SO42–, характерною ознакою є білий осад солі BaSO4, що не розчиняється у кислотах і лугах.
Вправа 5
Укажіть продукт реакції між арґентум (1+) нітратом і калій ортофосфатом у водному розчині. Який осад утворюється?
Утворюється жовтий осад арґентум (1+) ортофосфат Ag3PO4.
Складіть молекулярне, повне та скорочене йонно–молекулярні рівняння.
3AgNO3 + K3PO4 = Ag3PO4↓ + 3KNO3
3Ag+ + 3NO3– + 3K+ + PO43– = Ag3PO4↓ + 3K+ + 3NO3–
3Ag+ + PO43– = Ag3PO4↓
Вправа 6
У двох пробірках містяться безбарвні розчини барій хлориду й алюміній хлориду. Як їх розпізнати? Складіть план експерименту, доберіть реагенти та запишіть рівняння.
До кожної з пробірок долити розчин лугу NaOH. У одній із пробірок утвориться білий драглистий осад алюміній гідроксиду Al(OH)3↓, а в іншій – ніяких змін не спостерігатимемо. У пробірці з осадом міститься алюміній хлорид.
AlCl3 + 3NaOH = Al(OH)3↓ + 3NaCl
Al3+ + 3OH– = Al(OH)3↓.
Вправа 7
Поясніть, за допомогою якого реактиву можна відрізнити йони Fe3+ та Fe2+.
Долити реактив, що містить гідроксид–аніони OH–, наприклад, луг NaOH. Утворюються осади відповідних кольорів.
Йони Fe2+ містяться в осаді Fe(OH)2↓ зеленого кольору, а йони Fe3+ — в осаді Fe(OH)3↓ червоно–бурого кольору.
Складіть молекулярні, повні та скорочені йонно–молекулярні рівняння реакцій.
FeSO4 + 2NaOH = Fe(OH)2↓ + Na2SO4
Fe2+ + SO42– + 2Na+ + 2OH– = Fe(OH)2↓ + 2Na+ + SO42–
Fe2+ + 2OH– = Fe(OH)2↓
-------------------------------------------------------
FeCl3 + 3NaOH = Fe(OH)3↓ + 3NaCl
Fe3+ + 3Cl– + 3Na+ + 3OH– = Fe(OH)3↓ + 3Na+ + 3Cl–
Fe3+ + 3OH– = Fe(OH)3↓
Вправа 8
Поясніть, як за допомогою якісних реакцій розпізнати два безбарвні розчини: натрій хлориду й натрій сульфату. Складіть план експерименту, доберіть реагенти та запишіть рівняння.
До кожної з пробірок, що містить солі, долити реактив, що містить катіони Ba2+, наприклад, розчин солі барій хлориду BaCl2. У одній із пробірок утвориться білий осад BaSO4↓, а в іншій — ніяких змін не спостерігатимемо. У пробірці з осадом міститься натрій сульфат.
Na2SO4 + BaCl2 = BaSO4↓ + 2NaCl
2Na+ + SO42– + Ba2+ + 2Cl– = BaSO4↓ + 2Na+ + 2Cl–
Ba2+ + SO42– = BaSO4↓
Вправа 9
Під час досліду до безбарвного розчину Х додали розчин речовини, у якому метилоранж стає рожевим. Унаслідок реакції з’явилися бульбашки газу. Які аніони були в розчині?
Метилоранж стає рожевим у розчині кислоти. Оскільки в реакції з’явилися бульбашки газу, то в розчині були карбонат–аніони CO32–.
CO32– + 2H+ = CO2↑ + H2O
Вправа 10
Складіть план досліду для виявлення йонів Zn2+ у розчині. Обґрунтуйте вибір реагентів і запишіть рівняння реакцій.
ПЛАН ДОСЛІДУ
1. У пробірку наливаємо 2–3 мл розчину солі, наприклад, цинк нітрату.
2. Обережно невеликими порціями в пробірку доливаємо розчин натрій гідроксиду.
3. Спостерігаємо за утворенням осаду.
4. Доливаємо невеликими порціями надлишок розчину натрій гідроксиду.
5. Спостерігаємо за розчиненням осаду.
6. Робимо висновки про наявність йонів Zn2+.
Обґрунтуйте вибір реагентів.
Якісною реакцією для виявлення йонів Zn2+ у розчині, наприклад, солі цинк хлорид, є дія реактивом, що містить аніон ОН–, наприклад, луг NaOH. Утворюється білий аморфний осад, який має амфотерні властивості та розчиняється в надлишку лугу.
Запишіть рівняння реакцій.
ZnCl2 + 2NaOH = Zn(OH)2↓ + 2NaCl
Zn(OH)2 + 2NaOH = Na2[Zn(OH)4] — нерозчинна сіль.
Вправа 11
Складіть план експерименту для визначення якісного складу
а) ферум (2+) хлориду;
ПЛАН ЕКСПЕРИМЕНТУ
1. У дві пробірки наливаємо по 2–3 мл розчину ферум (2+) хлориду.
2. У першу пробірку (для визначення наявності йонів Fe2+) доливаємо реактив, що містить гідроксид–аніони OH–, наприклад, луг NaOH.
3. Записуємо спостереження про утворення осаду зеленого кольору.
4. У другу пробірку (для визначення наявності йонів Cl+) доливаємо реактив, що містить катіони Ag+, наприклад, розчин арґентум (1+) нітрату AgNO3.
5. Записуємо спостереження про утворення білого сирнистого осаду.
6. Робимо висновок про якісний склад ферум (2+) хлориду.
б) алюміній сульфату.
ПЛАН ЕКСПЕРИМЕНТУ
1. У дві пробірки наливаємо по 2–3 мл розчину алюміній сульфату.
2. У першу пробірку (для визначення наявності йонів Al3+) невеликими порціями доливаємо розчин натрій гідроксиду до утворення осаду, а потім ще й у надлишку.
3. Записуємо спостереження про утворення осаду і подальшого його розчинення.
4. У другу пробірку (для визначення наявності йонів SO42–) доливаємо реактив, що містить катіони Ba+, наприклад, розчин барій хлориду BaCl2.
5. Записуємо спостереження про утворення білого осаду, нерозчинного в кислотах і лугах.
6. Робимо висновок про якісний склад алюміній сульфату.
Вправа 12
У трьох пробірках містяться розчини: ферум (3+) хлориду, купрум (2+) сульфату та цинк нітрату. Які якісні реакції допоможуть розпізнати кожен з них? Доберіть реагенти, опишіть зміни, складіть рівняння реакцій.
Якісною реакцією для виявлення йонів Fe3+, Cu2+, Zn2+ у розчинах солей є дія реактивом, що містить аніон ОН–, наприклад, луг NaOH.
Утворюються осади: зелений Fe(OH)2↓, блакитний Cu(OH)2↓ і білий аморфний Zn(OH)2↓, який має амфотерні властивості та розчиняється в надлишку лугу.
Рівняння якісних реакцій.
FeCl3 + 3NaOH = Fe(OH)3↓ + 3NaCl
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
CuSO4 + 2NaOH = Cu(OH)2↓ + Na2SO4
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Zn(NO3)2 + 2NaOH = Zn(OH)2↓ + 2NaNO3
Zn(OH)2 + 2NaOH = Na2[Zn(OH)4] — нерозчинна сіль.
Вправа 13
У двох пробірках містяться водні розчини солей блакитного і оранжевого кольорів. Сформулюйте гіпотезу, які катіони містяться в досліджуваних розчинах? Що на це вказує?
Гіпотеза. Внаслідок якісної реакції утворюються осади відповідних кольорів. Оскільки колір осаду Cu(OH)2↓ блакитний, тому можна припустити, що в розчині солі блакитного кольору наявні йони Cu2+, а колір осаду Fe(OH)3↓ оранжевий, тому можна припустити, що в розчині солі оранжевого кольору — йони Fe3+.
Складіть план експерименту для виявлення катіонів.
1. Наливаємо у дві пробірки 1-2 мл розчину солі блакитного і оранжевого кольору.
2. Доливаємо у кожну пробірку 1-2 мл розчину натрій гідроксиду.
3. Спостерігаємо за кольором утвореного осаду в кожній пробірці.
4. Робимо висновок про наявні йони в запропонованих розчинах солей.
Запишіть рівняння реакцій.
Катіони Cu2+ і Fe3+ містяться в розчинах солей, наприклад, купрум (II) хлорид і ферум (III) хлорид.
CuCl2 + 2NaOH = Cu(OH)2↓ + 2NaCl
FeCl3 + 3NaOH = Fe(OH)3↓ + 3NaCl
Вправа 14
Барій гідроксид кількістю речовини 2 моль вступає в реакцію з сульфатною кислотою. Складіть рівняння реакції та обчисліть масу (г) утвореного осаду.
Відомо: n(Ba(OH)2) = 2 моль
Знайти: m(BaSO4)–?
Розв'язання
1. Записуємо рівняння реакції: Ba(OH)2 + H2SO4 = BaSO4↓ + 2H2O
За рівнянням реакції n(Ba(OH)2):n(BaSO4)=1:1, тому
n(BaSO4)=n(Ba(OH)2)=2 моль
2. Обчислюємо масу осаду.
Mr(BaSO4)=Ar(Ba)+Ar(S)+4Ar(O)=137+32+64=233, тому М(BaSO4)=233 г/моль
m(BaSO4) = n(BaSO4) • M(BaSO4) = 2 моль • 233 г/моль = 466 г
Відповідь: 466 г.
Вправа 15*
До розчину арґентум (1+) нітрату масою 340 г з масовою часткою солі 0,1 додали калій йодид. Обчисліть кількість речовини (моль) утвореного осаду.
Відомо: m(розчину) = 340 г, w(AgNO3)=0,1
Знайти: n(AgI)–?
Розв'язання
1. Обчислюємо масу аргентум нітрату.
m(AgNO3) = m(розчину)•w(AgNO3) = 340 г • 0,1 = 34 г
2. Обчислюємо кількість речовини аргентум нітрату.
Mr(AgNO3)=Ar(Ag)+Ar(N)+3Ar(O)=108+14+48=170, тому М(AgNO3)=170 г/моль
n(AgNO3) = m(AgNO3):M(AgNO3) = 34 г : 170 г/моль = 0,2 моль
3. Записуємо рівняння реакції: AgNO3 + KI = AgI↓ + KNO3
За рівнянням реакції n(AgNO3):n(AgI)=1:1, тому
n(AgI)=n(AgNO3)=0,2 моль
Відповідь: 0,2 моль.
Вправа 16*
Розчин калій гідроксиду масою 336 г з масовою часткою лугу 5% повністю нейтралізували розчином ортофосфатної кислоти. Обчисліть масу (г) утвореної солі. Назвіть цю сіль.
Відомо: m(розчину) = 336 г, w(KOH)=5%
Знайти: n(K3PO4)–?
Розв'язання
1. Обчислюємо масу калій гідроксиду.
m(KOH) = m(розчину)•w(KOH):100% = 366 г • 5% : 100%= 16,8 г
2. Обчислюємо кількість речовини калій гідроксиду.
Mr(KOH)=Ar(K)+Ar(O)+Ar(H)=39+16+1=56, тому М(KOH)=56 г/моль
n(KOH) = m(KOH):M(KOH) = 16,8 г : 56 г/моль = 0,3 моль
3. Записуємо рівняння реакції: 3KOH + H3PO4 = K3PO4 + 3H2O
За рівнянням реакції n(KOH):n(K3PO4)=3:1, тому
n(K3PO4)=n(KOH):3=0,3 моль : 3 = 0,1 моль
4. Обчислюємо масу осаду.
Mr(K3PO4)=3Ar(K)+Ar(P)+4Ar(O)=117+31+64=212, тому М(K3PO4)=212 г/моль
m(K3PO4) = n(K3PO4) • M(K3PO4) = 0,1 моль • 212 г/моль = 21,2 г
Відповідь: 21,2 г, калій ортофосфат.
Перевірте себе
1. Поєднайте у пари йони та реагенти для якісного їх виявлення.
Йон Ba2+ — сульфат–йон;
йон Ag+ — бромід–йон;
йон Zn2+ — гідроксид–йон у надлишку;
йон Fe2+ — гідроксид–йон;
йон Н+ — силікат–йон.
2. Знайдіть і виправте помилки, якщо вони є в даних твердженнях:
1) Барій сульфат — жовтий білий кристалічний осад, нерозчинний у кислотах і лугах.
2) Під час взаємодії арґентум (1+) нітрату та натрій ортофосфату утворюється білий сирнистий жовтий осад.
3) Осад цинк гідроксиду розчиняється в розчинах хлоридної кислоти й калій гідроксиду.