Інші завдання дивись тут...
Пригадуємо й застосовуємо
Що забезпечує електропровідність розчинів NaCl i HCl?
Електропровідність розчинів натрій хлориду і гідроген хлориду забезпечує наявність в них йонів — заряджених частинок, що є носіями струму.
Які речовини називають лугами?
Розчиннні у воді основи, називають лугами.
Як класифікувати на кислоти й основи речовини, формули яких: NaOH, Cu(OH)2, НСl, Fe(OH)2, H3PO4?
Молекули кислот складаються з одного або кількох атомів Гідрогену й одного кислотного залишку, тому формули кислот: НСl, H3PO4.
Основи, утворені металічним елементом та гідроксильними групами — ОН, тому формули основ: NaOH, Cu(OH)2, Fe(OH)2
Де і навіщо в хімії використовують коефіцієнти?
Коефіцієнти використовуються у хімічних рівняннях. За допомогою коефіцієнтів урівнюють кількість атомів кожного елемента до та після реакції, щоб вона була однакова.
ОПРАЦЮЙ ЗРОЗУМІЙ ВИКОРИСТАЙ
Завдання 1
Ознайомтесь з інформацією про йони, які утворюються внаслідок електролітичної дисоціації деяких кислот, основ (лугів), солей за таблицею 6.
|
Назва
речовини
|
Формула
речовини
|
Рівняння дисоціації речовини
у водному розчині
|
|
Гідроген бромід (бромідна кислота)
|
HBr
|
HBr ⇄ H+ + Br–
|
| Натрій гідроксид |
NaОН |
NaОН = Na+ + ОН– |
| Сульфітна кислота |
H2SO3 |
H2SO3 ⇄ 2H+ + SO32– |
| Барій гідроксид |
Ва(OH)2 |
Ва(ОН)2 = Ва2+ + 2ОН– |
| Калій хлорид |
KCl |
KCl = K+ + Cl– |
| Купрум (ІІ) хлорид |
CuCl2 |
CuCl2 = Cu2+ + 2Cl– |
| Натрій сульфіт |
Na2SO3 |
Na2SO3 = 2Na+ + SO32– |
| Нітратна кислота |
HNO3 |
HNO3 ⇄ H+ + NO3– |
| Алюміній нітрат |
Al(NO3)3 |
Al(NO3)3 = Al3+ + 3NO3– |
Завдання 2
З’ясуйте, яка існує закономірність між кількістю йонів та формулою речовини у кожному з наведених рівнянь електролітичної дисоціації.
Індекси у формулі стають для йонів коефіцієнтами і вказують на кількість йонів в рівнянні електролітичної дисоціації.
Чи в усіх прикладах кількість позитивно заряджених йонів дорівнює кількості негативно заряджених йонів?
Не в усіх прикладах кількість позитивно заряджених йонів дорівнює кількості негативно заряджених йонів (різними є коефіцієнти).
Завдання 3
Однакова чи різна сума числових значень зарядів катіонів та аніонів у рівнянні електролітичної дисоціації речовини?
Сума числових значень зарядів катіонів та аніонів у рівнянні електролітичної дисоціації речовини однакова, адже розчин електроліту електронейтральний.
Завдання 4
Класифікуйте речовини з таблиці 6 у три групи: кислоти, основи, солі. Визначте, які спільні йони утворюються при дисоціації речовин однієї групи. За результатами виконання цього завдання заповніть у зошиті таблицю 7.
Приклади дисоціації деяких речовин у воді:
| |
Кислоти |
Основи |
Солі |
|
Формули речовин
|
HBr
H2SO3
HNO3
|
NaОН
Ва(OH)2
|
KCl
CuCl2
Na2SO3
Al(NO3)3
|
|
Спільні йони, що
утворюються вна–
слідок дисоціації
|
Н+ |
ОН– |
— |
| Йони, за якими
відрізняються:
– катіон / катіони
– аніон / аніони
|
Br–
SO32–
NO3–
|
Na+
Ba2+
|
K+, Cl–
Cu2+, Cl–
Na+, SO32–
Al3+, NO3–
|
Завдання 5
Сформулюйте власні визначення кислот, основ, солей з огляду на те, на які йони вони дисоціюють у розчині. Співставте сформульовані означення з тими, що наведено у параграфі.
Кислоти — це електроліти, що дисоціюють у розчині з утворенням катіонів Гідрогену Н+ та аніонів кислотного залишку.
Основи (луги) — це електроліти, що дисоціюють з утворенням катіонів металічних елементів і гідроксид–аніонів ОН–.
Солі — це електроліти, що дисоціюють на катіони металічних елементів й аніони кислотних залишків.
З’ясувавши, як дисоціюють у воді кислоти, основи, солі, робимо узагальнення.
Кислоти — це електроліти, що дисоціюють у розчині з утворенням катіонів Гідрогену Н+ та аніонів кислотного залишку.
Основи (луги) — це електроліти, що дисоціюють з утворенням аніонів одного виду — гідроксид–аніонів ОН–.
Солі — це електроліти, що дисоціюють на катіони металічних (виняток — солі амонію) елементів й аніони кислотних залишків.
Завдання 1
Напиши сумарні рівняння електролітичної дисоціації сульфідної кислоти H2S й ортофосфатної кислоти H3PO4. Відшукай спільні йони, що утворилися під час дисоціації.
H2S ⇄ 2H+ + S2–
H3PO4 ⇄ 3H+ + PO43–
Спільними є йони Гідрогену Н+.
Завдання 2
У розглянутих рівняннях електролітичної дисоціації відшукай спільні йони, що утворюються під час дисоціації.
У всіх лугів під час дисоціації утворюються спільні йони — це гідроксид–аніони ОН–.
Завдання 3
Випиши у зошит і запам’ятай, якими індикаторами можна виявити лужне та кисле середовища, як змінюється колір індикатора у конкретному середовищі.
Забарвлення індикаторів у різних середовищах
| ІНДИКАТОР |
СЕРЕДОВИЩЕ |
| Кисле |
Нейтральне |
Лужне |
| Фенолфталеїн |
Безбарвний |
Безбарвний |
Малиновий |
| Лакмус |
Червоний |
Фіолетовий |
Синій |
|
Метиловий оранжевий
(метилоранж)
|
Червоний
|
Оранжевий
|
Жовтий
|
НУМО ДОСЛІДЖУВАТИ
ЗМІНУ КОЛЬОРІВ ІНДИКАТОРІВ У КИСЛОМУ ТА ЛУЖНОМУ СЕРЕДОВИЩАХ
Тобі знадобляться: розчини кислоти і лугу, дистильована вода, пробірки, штатив для пробірок, індикатори: лакмус, фенолфталеїн, метиловий оранжевий.
Дослідження 1. Виявлення катіонів Гідрогену (кислого середовища) індикаторами.
Крок 1. У три порожні чисті пробірки налили хлоридну кислоту об’ємом 2 мл у кожну та випробували її лакмусом, метиловим оранжевим, універсальним індикаторним папірцем. Як змінився колір індикатора у кожній пробірці?
Колір лакмуса, метилового оранжевого та універсального індикаторного папірця став червоним.
Крок 2. Повтори дослід з розчином іншої кислоти.
У три порожні чисті пробірки налили сульфатну кислоту об’ємом 2 мл у кожну та випробували її лакмусом, метиловим оранжевим, універсальним індикаторним папірцем. Колір лакмуса, метилового оранжевого та універсального індикаторного папірця став червоним.
Крок 3. Порівняй результати обох дослідів і сформулюй висновок щодо дії індикаторів на кислоти і про можливість:
а) виявити цими індикаторами наявність кислоти в розчині;
Кисле середовище зумовлене наявністю у розчині катіонів Гідрогену Н+, що однаково забарвлюють індикатори в колір кислого середовища, тому виявити наявність кислоти в розчині ними можна.
б) розпізнати цими індикаторами дві різні кислоти.
Кисле середовище зумовлене наявністю у розчині катіонів Гідрогену Н+, що однаково забарвлюють індикатори в колір кислого середовища для двох різних кислот, тому розпізнати їх ними не можна.
Дослідження 2
Виявлення гідроксид–аніонів (лужного середовища) індикаторами.
Крок 1. У чотири порожні чисті пробірки налили розчин натрій гідроксиду об’ємом 2 мл у кожну та випробували його лакмусом, метиловим оранжевим, фенолфталеїном, універсальним індикаторним папірцем. Як змінився колір індикатора у кожній пробірці?
Колір лакмуса і універсального індикаторного папірця став синім, метилового оранжевого — жовтим, а фенолфталеїна — малиновим.
Крок 2. Пророби аналогічний дослід з розчином іншого лугу. Спостерігай за зміною кольору.
У чотири порожні чисті пробірки налили розчин кальцій гідроксиду об’ємом 2 мл у кожну та випробували його лакмусом, метиловим оранжевим, фенолфталеїном, універсальним індикаторним папірцем. Колір лакмуса і універсального індикаторного папірця став синім, метилового оранжевого — жовтим, а фенолфталеїна — малиновим.
Крок 3. Порівняй результати обох дослідів і зроби висновок щодо дії індикаторів на розчини лугів.
У розчинах лугів індикатори змінюють свій колір однаково.
Крок 4. Сформулюй висновок про можливість:
а) виявити цими індикаторами наявність лугу в розчині;
Лужне середовище зумовлене наявністю у розчині гідроксид–аніонів ОН–, що однаково забарвлюють індикатори в колір лужного середовища, тому виявити наявність лугу в розчині ними можна.
б) розпізнати цими індикаторами два різні луги.
Лужне середовище зумовлене наявністю у розчинігідроксид–аніонів ОН–, що однаково забарвлюють індикатори в колір лужного середовища для двох різних лугів, тому розпізнати їх ними не можна.
Крок 5. Сформулюй висновок, які йони зумовлюють однакову дію кислот на індикатори; а які — однакову дію лугів на індикатори.
Катіони Гідрогену Н+ зумовлюють кисле середовище і однакову дію кислот на індикатори, а гідроксид–аніони ОН– — лужне середивище і однакову дію лугів на індикатори.
ТОБІ ДО СНАГИ
Вправа 1
Сформулюй визначення кислот, основ, солей з точки зору електролітичної дисоціації.
Кислоти — це електроліти, що дисоціюють у розчині з утворенням катіонів Гідрогену Н+ та аніонів кислотного залишку.
Основи (луги) — це електроліти, що дисоціюють з утворенням аніонів одного виду — гідроксид–аніонів ОН–.
Солі — це електроліти, що дисоціюють на катіони металічних елементів й аніони кислотних залишків (виняток — солі амонію).
Вправа 2
Що спільного у продуктах дисоціації:
а) кислот,
Спільними йонами у продуктах дисоціації кислот є катіони Гідрогену Н+.
б) лугів?
Спільними йонами у продуктах дисоціації лугів є гідроксид–аніони ОН–.
Які йони зумовлюють спільні властивості кислот, а які — лугів?
Катіони Гідрогену Н+ зумовлюють спільні властивості кислот, а гідроксид–аніони ОН– — лугів.
Вправа 3
Чим відрізняються один від одного продукти електролітичної дисоціації водних розчинів натрій ортофосфату й ортофосфатної кислоти?
Продукти електролітичної дисоціації водних розчинів натрій ортофосфату й ортофосфатної кислоти відрізняються йонами Натрію Na+ і йонами Гідрогену Н+ відповідно.
Відповідь підтвердь записом належних рівнянь дисоціації.
Na3PO4 = 3Na+ + PO43–
H3PO4 ⇄ 3H+ + PO43–
Вправа 4
Як з допомогою індикаторів розпізнати кислоту і луг?
У кислотах лакмус і метиловий оранжевий стають червоними, а в лугах — лакмус стає синім, метиловий оранжевий — жовтим, фенолфталеїн — малиновим. Фенолфталеїном не можна виявити кислоту.
Вправа 5
5. Електроди, з’єднані з джерелом струму і лампою, дослідник почерзі:
5.1. занурював у водний розчин нітратної кислоти;
5.2. занурював у водний розчин барій гідроксиду;
5.3. занурював у водний розчин кальцій хлориду;
5.4. занурював у водний розчин глюкози;
5.5. торкався кристалів магній сульфату.
Якою, на твою думку, була мета цього дослідження?
Метою дослідження було визначення електропровідності розчинів.
Спрогнозуй, що спостерігатиме дослідник у кожному випадку й обґрунтуй свій прогноз записом можливих рівнянь електролітичної дисоціації.
У водному розчині нітратної кислоти лампа світиться, розчин електропровідний.
HNO3 ⇄ H+ + NO3–
У водному розчині барій гідроксиду лампа світиться, розчин електропровідний.
Ba(OH)2 = Ba2+ + 2OH–
У водному розчині кальцій хлориду лампа світиться, розчин електропровідний.
CaCl2 = Ca2+ + 2Cl–
У водному розчині глюкози лампа не світиться, розчин не є електропровідний.
Коли торкатися електродами до кристалів магній сульфату, лампа не світиться, речовина не є електропровідна.
Вправа 6
Яка кількість речовини катіонів й аніонів утворюється внаслідок дисоціації
а) ферум (ІІІ) хлориду кількістю речовини 1 моль;
FeCl3 = Fe3+ + 3Cl–.
З 1 моль FeCl3 в наслідок дисоціації утвориться 1 моль катіонів Fe3+ і 3 моль аніонів кислотного залишку Cl–.
б) барій гідроксиду кількістю речовини 2 моль?
Ba(OH)2 = Ba2+ + 2OH–.
З 1 моль Ba(OH)2 в наслідок дисоціації утвориться 1 моль катіонів Ba2+ і 2 моль гідроксид–аніонів ОН–, а з 2 моль Ba(OH)2 — удвічі більше йонів, тобто 2 моль катіонів Ba2+ і 4 моль гідроксид–аніонів ОН–.
На кількість речовини йонів вказують коефіцієнти перед формулами йонів.