Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2021, 2026  

Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова 4 клас Захарійчук М."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

СЛОВО, ЗНАЧЕННЯ СЛОВА

Повторення та узагальнення вивченого про слово (антоніми, синоніми, переносне значення, багатозначні слова)

Вправа 32

Однозначні слова — це слова, що мають одне значення.

Багатозначні слова — це слова, що мають більше одного значення.

Антоніми — це протилежні за значенням слова.

Синоніми — це подібні за значенням слова.

Переносне значення слова — це вживання слова в образному значенні.

 

Вправа 33

^{Ди-ха-є про-зо-ра про-хо-ло-да,}

^{Вер-бо-ліз за-ку-тав-ся в ту-ман.}

^{З лі-су, з по-ля, з си-во-го бо-ло-та}

^{Ти-хо під-кра-да-єть-ся зи-ма.}

� До слів у прямому значенні, дібрали з вірша слова в переносному значенні.

Дихає людина — дихає прохолода.

Бабуся закуталася — верболіз закутався.

Підкрався хлопчик — підкрадається зима.

� Дібрали антоніми, записали парами.

Прозора — тьмяна, тихо — голосно.

� 3 поданих слів (пробиратися, сидіти, підходити, закрадатися, бігти) вибрали синоніми   до підкресленого слова.

Підкрадається — пробирається, закрадається, підходить.

 

Вправа 34

^{Горизонт має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.}

� Створили два речення із запропонованими синонімами.

Сонце сідало за обрій.

Увечері крайнебо жаром палало.

Зірки яскравіше світитися на небозводі.

Велике село тягнулося аж до виднокраю.

На небосхилі видівся червоний захід сонця.

 

 

Вправа 35

� Що в цьому тексті не так? Антоніми негативно змінили значення слів, від чого він  став сумним.

� Завдання на вибір.

1) Переписали перший абзац, замінивши підкреслені слова антонімами.

Це був великий і гарний садок із м’якою травою. У ньому виблискувала біла деко­ративна цибулька й ріс кущ малої фіолето­вої фіалки.

^{Малий – великий, поганий – гарний, твердою – м’якою, чорна – біла, великої – малої.}

2) Переписали другий абзац, замінивши підкреслені слова антонімами.

У тому саду жила яскрава коноплянка, яка дарувала всім радісні пісні. Як тільки вранці сходило тепле сонце, на кожний листок, кожну квітку падали дзвінкі нотки пташиної пісні.

^{Тьмяна – яскрава, сумні – радісні, ввечері – вранці, холодне – тепле, глухі – дзвінкі.}

 

Вправа 36  Записали синонімічні ряди.

Виблискувати — сяяти, світитися, спалахувати.

Дарувати — презентувати, обдаровувати.

 

Фразеологізми

Вправа 37

� Вислів брати ноги на плечі в значенні «тікати» можна вжити до малюнка, на якому хлопчик втікає від собаки. 

^{Тікати — брати ноги на плечі; накивати п'ятами; дати    драпака; тягу дати; змотати вудки; п'яти підмазувати; братися в ноги; брати ноги за пояс; брати ноги в руки; дати дмухача; дати драла.}

� Створили речення з одним із фразеологізмів.

Непроханий гість швидко накивав п’ятами.

Сильний обороняється, а боягуз бере ноги на плечі.

Незнайомці швидко змотали вудки.

Сусідський собака дав драла.

З переляку котик швидко дав драпака.

 

Вправа 38

Сполучення слів	Фразеологізми
дати хліба відкрита кватирка набити ґулю	дати перцю (покарати) відкрита душа (щира людина) набити руку (навчитися)

� Створили два речення із фразеологізмами.

Наш песик дав перцю непроханим гостям.

Наш новий сусід був відкритою душею.

Набий руку у справі, тоді досягнеш бажаного результату.

^{Фразеологізми – це стійкі нероздільні сполучення слів.}

 

Вправа 39 Виписали речення із фразеологізмами.

Вона трималася впевнено й могла будь-кому дати відкоша.

Дівчата в Ліди за спиною баляндраси точили, але робили це тихцем.

Її остерігалися зачіпати навіть хлопці, бо Ліда вміла постояти за себе.

^{Дати відкоша — виявити рішучу протидію.}

^{Баляндраси точили — розповідати про щось незначне.}

^{Постояти за себе — не дати скривдити себе.}

 

Вправа 40 Виписали речення з попередньої вправи з фразеологізмами.

За нього вона могла кому завгодно намилити шию.

Навіть наша вчителька якось пожартувала: «За нею Аркадій як за кам'яною стіною».

^{Напилити шию — побити, вилаяти за провину.}

^{Як за кам’яною стіною — під чиїмсь надійним захистом.}

 

Фразеологізми-антоніми. Фразеологізми-синоніми

Вправа 41

� Завдання на вибір.

1) Зі фразеологізмами-синонімами (подібні за значеннями фразеологізми) на вибір створили два речення. 

^{Тримати язик за зубами, проковтнути язик — мовчати;}

^{пробирають дрижаки, зуб на зуб не попадає — мерзнути;}

^{теревені правити, плести дурниці — говорити нісенітниці.}

Моя однокласниця Маринка не вміє тримати язик за зубами. На уроці математики Мишко проковтнув язик.

На вершині гори туристів пробирають дрижаки. Сьогодні настільки холодно, що зуб на зуб не попадає.  

Подружки на лавочці правили теревені. Учень плів дурниці біля дошки.

2) Зі фразеологізмами-антонімами (протилежні за значенням фразеологізми) на вибір створили два речення.

^{Байдики бити (бути без діла) — не покладаючи рук (працювати, не знаючи втоми);}

^{грати першу скрипку (бути провідним у чомусь) — пасти задніх (відставати в чому-небудь).}

Нечесно бити байдики тоді, коли інші працюють не покладаючи рук. Мій дідусь завжди працював не покладаючи рук.

У класі завжди хтось грає першу скрипку. Сьогодні ми не збиралися пасти задніх.

 

Вправа 42 Через риску дописали до фразеологізмів їхні значення.

Брати до серця — болісно сприймати,

бити на сполох — попереджувати про небезпеку,

вітер у голові — легковажний,

утерти носа — довести свою перевагу над ким-небудь,

зарубати на носі — надовго запам’ятати,

пекти раків — червоніти.

 

Вправа 43 Переписали текст, замінивши підкреслені сполучення слів фразеологізмами з попередньої вправи.  

Ми з дідусем поспішаємо до пасіки. Він учив мене не бити байдики. Я стараюся не пасти задніх в роботі. Бджо­ли в гіллі липи так гудуть! Попереджують про небезпеку! У густому зіллі видніється джміль. У щілині дерева, дуже близько, — його домівка. Я зарубав на носі, як поводи­тися із цим красенем!

� Пояснили значення виділеного фразеологізму.

Зарубав на носі — надовго запам’ятати.

^{У давнину словом «ніс» називали дошки, на якій неписьменні люди зарубували замітки або розрахунки, щоб не забути.} 

 

Вправа 44 Фразеологізми з'єднали з відповідними значеннями.

Ані рудої миші — безлюдно;

берегти як зіницю ока — старанно доглядати;

блудити словами — говорити без потреби;

дірка від бублика — немає нічого;

з дорогою душею — із задоволенням;

накивати п'ятами — утекти.

 

Будова слова. Повторення вивченого

Вправа 45

Закінчення — частина слова, яка змінюється для зв’язку слів у реченні.

Основа слова — частина слова без закінчення.

Корінь — головна спільна частина споріднених слів.

Префікс — словотворча частина слова, що стоїть перед коренем.

Суфікс — словотворча частина слова, що стоїть після кореня.

 

Вправа 46  Переписали слова, розділивши на групи.

1) Спільнокореневі слова, позначили будову слова.  

, , ;

, , , ;

, , , .

2) Слова з однаковим коренем –вул-, -гус-.  

Вулик, вулкан, вулиця;

гуси, гусениця, густий.

3) Форми одного й того ж слова (зміна іменників за відмінками).

Вулиця, вулицею, на вулиці;

ліс, лісом, у лісі.

 

Вправа 47

^{На ве-ли-чез-но-му без-кра-йо-му гре-ча-но-му ла-ну па-суть-ся бджо-ли. По-ряд-ку-є бі-ля бджіл бджо-ляр дядь-ко Ро-ман. Він, ка-жуть, зна-є та-єм-ну бджо-ли-ну мо-ву. Дядь-ко Ро-ман і ву-хом при-кла-деть-ся до бджо-ли-но-го ву-ли-ка, і спи-та-є щось ти-хень-ко.}

� Виписали спільнокореневі слова, позначили будову слів.

 (), ,  ().

� Виписали слова з префіксом без-, з префіксом с-.

Безкрайому, спитає.

^{Для префікса с запам’ятай опорну фразу «кафе Птах».}

 

Вправа 48

1) Дібрали спільнокореневі слова, позначили будову. 

, , , , .

2) Дібрали форми слова (у різних відмінках).

Дуб, дуба, дубом, на дубі, дубе.

3) Дібрали слова з однаковим коренем (однаковий корінь, проте різне лексичне значення).

Вода, водій, водити.

 

Корінь слова. Чергування приголосних [г], [к], [х] із [ж], [ч], [ш] і [з'], [ц'], [с']

Вправа 49 У корені слів чергуються приголосні звуки:

[г] — [ж] — [з'] (берег – бережком – на березі),  

[к] — [ч] — [ц'] (рука – ручка – у руці),

[х] — [ш] — [с'] (вухо – вушко – у вусі)

 

Вправа 50 

� Переписали, змінюючи слова в дужках, щоб відбулося чергування приголосних звуків.

Я не в змозі; пишу тобі, друже; даю води папузі; стою на бе́резі; маленькі ріжки; маленьке пташеня.

^{Змога — зможе — в змозі;}

^{друг — друже — друзі;}

^{папуга — папужка — папузі;}

^{берег — бережок — на березі;}

^{роги — ріжки – у розі;}

^{птах — пташеня — на птасі.}

� Створили три речення з утвореними словами (на вибір).

Я не в змозі подолати шлях до вершини.

Пишу тобі, друже, привітання зі святом.

Я насипаю поживний корм і даю свіжої води папузі.

На березі Чорного моря розмістили шезлонги і парасолі.

Я стою на бе́резі моря і милуюся краєвидом.

У нашої кізочки виросли маленькі ріжки.

Раптом маленьке пташеня випало з гнізда.

 

Вправа 51

� Виписали підкреслені слова, дібрали спільнокореневі так, щоб відбулося чергування приголосних, позначили корені:

 —  — ;

 —  — у ;

 —  — ;

 —  — ;

 —  — .

 

Вправа 52

� Змінили слова в дужках, щоб відбулося чергування приголосних звуків, позначили корінь.

Ходить дощ у синім ,

Із прозорою сережкою у ...

Ходить дощ по чагарях у лісі,

По хатині — на зеленій .

А скажіть, чи хто на світі знає,

Де той дощ, коли його немає.

�  Назвали букви, вимовили звуки.

Дощ – 3 букви («де», «о», «ща»), 4 звуки ([д], [о], [ш], [ч].

^{Буква щ завжди позначає два звуки [ш] і [ч].}

 

Чергування голосних [о], [е] з [і] у коренях слів

Вправа 53

У коренях слів можуть чергуватися голосні звуки:

[о] — [і] (зоря – зірка, нора – нірка),

[е] — [і] (семи – сім, осені – осінь).

 

Вправа 54

� Дописали пропущені слова, щоб у коренях відбулося чергування голосних звуків, позначили корені.

Дерев’яні  — дерев’яний .

Літні  — літній .

Кухонні  — кухонний .

� Пояснили правопис слова.

Дерев’яний (пишемо апостроф після губного приголосного [в] перед буквою я, коли ця літера позначає два звуки [й], [а], [д е р е в й а н и й]).

 

Вправа 55

� Змінили слова в дужках, щоб у корені відбулося чергування голосних звуків, позначили корені.

Папуга сидів на гілці між великими яблуками й чекав .

Вона пішла з  й за­лишила ква  тирку відчиненою.

Птах пролетів над , який лежав у , і сів на яблуню.

Від  птах заверещав: «Пор-ра вставати! Вар-рити кашу!».

^{Чергування голосних звуків: ніч – ночі, дім – дому, кіт – котом, двір – дворі, радість – радості.}

 

Вправа 56

� Зміни слова, щоб у коренях відбулося чергування голосних звуків, позначили корені.

 — ,

 — ,

 — ,

 — ,

 — ,

 — .

� Створили три речення зі словами (на вибір).

У кроля довгі вуха і очі, як намистини.

У пачці нема кольорового паперу.

У шафі розвелося багато молі.

На сніданок діти з’їли більшу частину пирога.

Ми з радістю збирали речі для відпочинку на морі. 

У печі пеклися запашні пиріжки з ягодами.

 

Мистецтво слова: міркую, описую, розповідаю

Створюю текст-опис «Моя осінь»

Вправа 57 Пригадали твори про осінь, з якими ознайомилися на уроках читання.

Уривок із вірша «Осінь пензлика взяла» Марії Пономаренко…

� Користуючись рядками з прочитаних творів, ілюстрацією та власними спостереженнями, створили  текст-опис «Моя осінь».

    Настала золота осінь.

    Осички-сестрички стали жовтими, мов лисички. Травиця довкола золотиться. Незабаром забагряниться чуб мудрого дідуся-дуба.

    Осінні дні залюбки вмиваються сизими туманами. Завзято плетуть своє «бабине літо» павучки. Їхня срібна павутина чіпляється за гілля дерев. А гуляка-вітер розгойдує тоненькі віти, обриваючи сріблисті ниті. Пливуть вони в блакиті…

   Ходить по землі моя осінь.

Інші завдання дивись тут...