Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2026  

Серія "Вчимось разом" до підручника 

"Українська мова 4 клас (частина 1) Пономарьова К., Гайова Л., 2026 рік"

(використані цитати з підручника у лапках або прописом) 

Сторінка 52

Розрізняй іменники – назви істот і неістот, власні і загальні назви

Вправа 1

^{Слова, які називають предмет і відповідають на питання хто? що? належать до частини мови – іменника.}

Хто?	Що?
Школярка, верблюд, артисти, риба, індик.	Екран, йод, цифра, яблуко.

 

Вправа 2

Іменники-істоти відповідають на питання хто? До них відносимо людей і тварин.

Іменники-неістоти відповідають на питання що? До них відносимо решта предметів, які не є істотами.

 

Вправа 3  Дібрали три іменники-істоти та три іменники-неістоти.

Істоти: учень, Оленка, лев, хлопчик, папужка.

^{До істот відносимо людей і тварин.}

Неістоти: камінь, гори, стіл, парта, дорога.

 

Вправа 4

Швейцарія.

� Побудували звукову схему. 

[— — ● = | — ●́ | = ● | = ●]  

^{Читаємо звукову схему: у слові чотири склади, другий склад наголошений, у слові 4 голосних звуки і 6 приголосних звуків (з них 3 твердих і 3 м’яких).}

^{Звуковий розбір слова [ш в е й ц а р і й а].}  

 

Сторінка 53

Вправа 5

Власні назви пишемо з великої букви: Швейцарія, Італією, Францією, Німеччи­ною, Австрією (власні назви країн); Альпи, Швейцарських Альп (власні назви гір); Дюфур (власна назва гірської вершини).

 

Вправа 6  За світлинами склали три речення із власними назвами, підкреслили назви істот.

На зеленому лузі пасеться руда корова Ласка.

У дворі мене завжди зустрічає собака Білий.

Андрійко дарує троянду сестричці Марійці.

 

Вправа 7 Підкреслили іменники — власні назви.

Швейцарія славиться великими, чис­тими і глибокими озерами. Найбільші серед них — Женевське, Цюрихське.

Чисті річки Рейн, Рона, Інн, Тічино роблять країну привабливою для відпочинку.

^{Перевірка правопису: Швейцарія (велика буква у власній назві країни); вели́кими (ненаголошений звук [е], бо ве́лич); глибо́кими (ненаголошений звук [и], бо вглиб); озерами, річки (загальні назви водойм пишемо з малої букви); Женевське, Цюріхське (власні назви озер); Рейн, Рона, Інн, Тічино (власні назви річок), країну (загальну назву  держави пишемо з малої букви); привабливою (префікс при-, бо префікс не можна замінити словом дуже).}

 

Сторінка 54

Вправа 8  Написали, де тобі хотілося б відпочивати – у горах, біля озера чи річки.  

    Мені хотілося завжди відпочивати біля нашої річки.

    Вона протікає поблизу нашого села. Там я завжди можу побачити всіх своїх друзів. Ми залюбки плаваємо і засмагаємо.

    У колі друзів відпочивати веселіше.

Написали, де хотілося б відпочивати — у горах чи біля річки, чому…

 

Вправа 9  Підкреслили власні назви.

Швейцарія, річка, Альпи, Женевське, озеро, гори, Рейн, місто, Вінниця, Карпати, Світязь, країна.

^{Власні назви пишемо з великої букви: Швейцарія (назва країни); Альпи, Карпати (назва гір); Женевське, Світязь (назва озера), Рейн (назва річки), Вінниця (назва міста).}   

 

Вправа 10  Склали два речення з поданими словами про Україну та Швейцарію.

Озеро Синевир розташоване в Карпатах.

У Швейцарії туристів приваблюють Женевське озеро та гори Альпи.

 

Вправа 11  Підкреслили власні назви.

Швейцарія не має офіційної столиці. Влада країни знаходиться у місті Берн. Тому іноземці вважають це місто столицею. Швейцарці так не думають. Усі міста країни для них є однаково значущими.

^{Пояснення орфограм: Швейцарія, Швейцарії (власна назва країни); не має, не думають (не з дієсловом зазвичай пишемо окремо); Берн (власна назва міста). Загальні назви пишемо з малої букви: столиці, країни, місті, місто, столицею.} 

� Виписали по два іменники в кожну колонку.

Назви істот (хто?)	Назви неістот (що?)
іноземці швейцарці	Швейцарія Столиці

 

Сторінка 55

Визначай рід і число іменників

Вправа 1

1. Іменники мають три роди.

2. Роди іменників називають: чоловічий, жіночий, середній.

3. Допоміжні слова допомагають визначити рід іменника: він або мій для чоловічого роду, вона або моя для жіночого роду, воно або моє для середнього роду.

4. Закінчення можуть мати іменники кожного роду:

чоловічий рід — нульове, –о;

жіночий рід — -а,-я, нульове;

середній рід — -е, -о, -а, -я.

 

Вправа 2 Поставили слова у формі множини, позначили закінчення.

Берег[и], кон[і], батьк[и],

річк[и], бабус[і], ноч[і],

серц[я], сел[а], курчат[а], ягнят[а].

^{Допоміжні слова: вони, мої.  Закінчення: -и, -і, -а, -я}

 

Вправа 3  Підкреслили іменники в однині, позначили рід іменника.

Швейцарія (ж. р.) не багата на корисні копалини. Тут ви­добувають тільки сіль (ж. р.).

Але прославили цю країну (ж. р.) на весь світ (ч. р.) швейцарські годинники, швейцарський сир (ч. р.). Відомий також швейцарський шоколад (ч. р.). Країна (ж. р.) продає його найбільше. Ще у Швейцарії (ж. р.) виготовляють якісне дитяче харчування (с. р.).

^{Перевірка роду іменника: (вона/моя) Швейцарія (ж. р.); (вона/моя) сіль (ж. р.); (вона/моя) країна (ж. р.); (він/мій) світ (ч. р.); (він/мій)  сир (ч. р.), (він/мій) шоколад (ч. р.), (воно/моє) харчування (с. р.).}

 

Сторінка 56

Вправа 4  Перевірте, чи на ілюстрації якісний шоколад.

    Щоб перевірити якість продукту, слід подивитися на його склад. Якісний молочний шоколад містить какао терте, какао-масло, цукор, сухе молоко.

   З етикетки дізнаємося, наш продукт містить какао терте, какао-масло, цукор, сухе молоко, а також горіхи. Отже, зображений на ілюстрації молочний шоколад «Казковий» якісний.

� Ще важлива інформація з етикетки.

Для покупця важливий термін придатності продукту (01.06.2021 – 01.06.2022). Чим менший термін придатності, тим більш якісний маркований продукт.

^{Якісний продукт не містить ароматизаторів, канцерогенів, генно-модифікованих складників.}

 

Вправа 5

^{Користь шоколаду: приємний смак, містить поживні речовини, корисний для мозку, покращує настрій.}

^{Шкода шоколаду: можлива алергія, тривожність, шкодить зубам, надмірне збудження, погана якість.}

Я думаю, що шоколад можна вживати. Цей продукт смакує багатьом людям. Головне не споживати його надмірно.

Написали, чи варто тобі вжива­ти шоколад та чому…

 

Сторінка 57

Вправа 6  Позначили закінчення.

Оліві[я], Лукас[]

� Записали по три українських імена з таким закінченням.

Жіночі імена зі закінченням -я: Ол[я], Гал[я], Натал[я], Соломі[я], Наді[я], Софі[я].

Чоловічі імена з нульовим закінченням: Тарас[], Панас[], Денис[], Івась[], Гриць[], Василь[], Ігор[], Олег[], Орест[], Назар[].

 

Вправа 7  Утворили іменники жіночого роду і підкреслили власні назви.

Держава, розмова, Франція, Італія.

^{(Моя/вона) держава, розмова, Франція, Італія.}

^{Власні назви пишемо з великої букви.}

 

Вправа 8  У ввічливих словах підкреслили іменники і позначили рід.

Німецькою мовою	Українською мовою
Ґутен таґ	Добрий день (ч.р.)
Бітте	Будь ласка (ж.р.)
Ауф відерзеєн	До побачення (с.р.)

^{Перевірка роду іменника: день (мій, він, ч. р.), ласка (моя, вона, ж. р.), побачення (моє, воно, с. р.).}

 

Вправа 9 Підкреслили іменники у формі множини.

Діти у Швейцарії ідуть до школи в чотири роки. Навчаються вони чотири дні на  тиждень. Середа, субота і неділя — вихідні дні. Освіта в країні повністю безкоштовна, для  іноземців теж. Виняток становлять приватні школи.

^{Перевірка правопису: Швейцарії (ненаголошений звук [е] за словником), ти́ждень (ненаголошений [е], бо день), середа́ (ненаголошений приголосний звук [е], бо в се́реду, за словником); неді́ля (за словником), вихідні́ (бо з ви́ходом), приватні (префікс при-, бо неправильно дуже ватні).}

� Визначили рід іменника.

Діти — дитина (ж. р.),

роки — рік (ч. р.),

дні — день (ч. р.),

іноземців — іноземець (ч. р.),

школи — школа (ж. р.).

^{Перевірка роду іменника: дитина (моя, вона, ж. р.); рік (мій, він, ч. р.), день (мій, він, ч .р.), іноземець (мій, він, ч. р.), школа (моя, вона, ж. р.)}

 

Сторінка 58

Досліди відмінки і відмінкові закінчення

Вправа 1  У словосполученнях позначили закінчення іменників.

Приваблює природ[а],

ставитися до природ[и],

вдячні природ[і],

виїхали на природ[у],

милувалися природ[ою],

відпочивали на природ[і].

Провели дослідження.

1. Зв’язуючись з іншими словами іменники можуть змінювати закінчення.

2. Поставили питання до іменника:

приваблює (що?) природа,

ставитися до (чого?) природи,

вдячні (чому?) природі,

виїхали на (що?) природу,

милувалися (чим?) природою,

відпочивали (на чому?) на природі.

3. Зміну закінчень іменників називають відмінюванням.

 

Сторінка 59

Вправи 2, 4, 5

Назва відмінка	Скорочений запис	Допоміжне слово	Питання
називний	Н. в.		хто? що?
родовий	Р. в.	нема	кого? чого?
давальний	Д. в.	даю	кому? чому?
знахідний	Зн. в.	бачу	кого? що?
орудний	Ор. в.	орудую, пишаюсь	ким? чим?
місцевий	М. в.	вказує на місце	на/у кому? чому?
кличний	Кл. в.	агов	—

 

Вправа 3

1. Іменники мають сім відмінків.

2. В українській мові є називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний.

3. Шість відмінків відповідають на питання: називний (хто? що?), родовий (кого? чого?), давальний (кому? чому?), знахідний (кого? що?), орудний (ким? чим?), місцевий (на кому? на чому?).

4. Кличний відмінок не відповідає на питання.

5. Іменник у кличному відмінку використовують при звертанні.

 

Вправа 6 Визначили відмінок іменників.

Побачив (кого?) їжака (Зн.),

присмачила (чим?) олією (Ор.),

подарував (кому?) мамі (Д.),

живуть (в чому?) в акваріумі (М.),

підійшли до (чого?) будинку (Р.).

 

Сторінка 60

Вправа 7 Провідміняли слова (усно).

Сонце, сонця, сонцю, сонце, сонцем, на сонці, сонце.

Земля, землі, землі, землю, землею, на землі, земле.

Гори, гір, горам, гори, горами, у горах, гори.

Н. в.	що?	сонц[е]	земл[я]	гор[и]
Р. в.	(нема) чого?	сонц[я]	земл[і]	гір[]
Д. в.	(даю) чому?	сонц[ю]	земл[і]	гор[ам]
Зн. в.	(бачу) що?	сонц[е]	земл[ю]	гор[и]
Ор. в.	(пишаюсь) чим?	сонц[ем]	земл[ею]	гор[ами]
М. в.	(місце) на/у чому?	на сонц[і]	на земл[і]	у гор[ах]
Кл. в.	(агов)	сонц[е]	земл[е]	гор[и]

 

Вправа 8 Виписали виділені слова, позначили відмінок виділених іменників.

В Європі (М. в.), місце (Н. в.), відпочинку (Р. в.), готель (Н. в.), стін (Р. в.), ліжко (Н. в.), гір (Р. в.), ліжка (Р. в.), турис­там (Д. в.), дощу (Р. в.), кімнати (Н. в.), популярністю (Ор. в.), чергу (Зн. в.).

^{Перевірка відмінка іменника: в Європі (в чому? М. в., бо вказує на місце); місце (що? Н. в., бо підмет);  відпочинку (чого? Р. в.); готель (що? Н. в., бо підмет); стін (чого? Р. в.), ліжко (що? Н. в., бо підмет); гір (чого? Р. в.); ліжка (чого? Р. в.), туристам (кому? Д. в., бо без прийменника ); дощу (чого? Р. в.); кімнати (що? Н. в., підмет), популярністю (чим? Ор. в.), чергу (що? Зн. в.).}

 

Вправа 9 Уяви, що ти відпочиваєш в Альпах. Що ти вибереш для сну — ліжко просто неба чи затишну кімнату в готелі та чому? Напиши про це текст (3–4 речення).

В Альпах я виберу для сну ліжко просто неба. На мою думку, такий відпочинок стане чудовим способом отримання нових вражень.

Що вибереш для сну в Альпах — ліжко просто неба чи затишну кімнату в готелі та чому…?

 

Вправа 10  Визначили відмінок іменників.

У Швейцарії (М. в.) немає номерів (Р. в.) квартир. Замість них вивішують таблички (Зн. в.)  з прізвищами (Ор. в.) мешканців.

Більшість магазинів (Р. в.) у Швейцарії закриваються о дев'ятнадцятій годині, а в неділю не працюють зовсім.

Тільки у четвер вони відкриті до двадцять першої години (Р. в.). Щоправда, це не стосується ма­леньких крамничок (Р. в.). Вони працюють за власним розкладом (Ор. в.).

^{Перевірка відмінка іменника: у Швейцарії (у чому? М. в.), номерів (чого? Р. в.), таблички (що? Зн. в., другорядний член речення), прізвищами (чим? Ор. в.), магазинів (чого? Р. в.), години (чого? Р. в.), крамничок (чого? Р. в.), розкладом (чим? Ор. в.).}

^{Перевірка ненаголошених голосних звуків [е], [и]: закрива́ються (бо закри́тий), дев'ятна́дцятій (бо де́в’ять), неді́лю (за словником), четве́р (за словником).}

 

Сторінка 61

Змінюй іменники за відмінками

Вправа 1 Ребус

У  гори  ліщина     УГОРЩИНА

У реченні підкреслили власні назви.

Ґаджик подорожував Угорщиною.

^{Власні назви пишемо з великої букви.}

 

Вправа 2 Провідміняли слова.

Ґаджик, Ґаджика, Ґаджику/Ґаджикові, Таджика, Таджиком, на Ґаджику/на Ґаджикові, Ґаджику.

Угорщина, Угорщини, Угорщині, Угорщину, Угорщиною, в Угорщині, Угорщино.

Н. в.	хто?	Ґаджик[]	що?	Угорщин[а]
Р. в.	(нема) кого?	Ґаджик[а]	(нема) чого?	Угорщин[и]
Д. в.	(даю) кому?	Ґаджик[у]/Таджик[ові]	(даю) чому?	Угорщин[і]
Зн. в.	(бачу) кого?	Ґаджик[а]	(бачу) що?	Угорщин[у]
Ор. в.	(пишаюсь)ким?	Ґаджик[ом]	(пишаюсь)чим?	Угорщин[ою]
М. в.	(місце)на кому?	на Ґаджик[у]/на Ґаджик[ові]і	в чому?	в Угорщин[і]
Кл. в.	(агов)	Ґаджик[у]	(агов)	Угорщин[о]

 

Вправа 3

Угорщина — одна з найдавніших країн у Європі. Вона утворилася раніше за Німеччину і  Францію.

Столиця Угорщини — місто Буда­пешт. Його назва виникла з назв двох міст — Буда і Пешт, які розкинулися на протилежних берегах Дунаю. Дев'ять мостів з'єднали їх в одне місто, якому дали назву Будапешт.

^{Угорщина — одна з найдавніших (чого?) країн у (у чому?) Європі. Вона утворилася раніше за (що?) Німеччину і (що?) Францію.}

^{Столиця (чого?) Угорщини — місто Буда­пешт. Його назва виникла з назв двох (чого?) міст — Буда і Пешт, які розкинулися на протилежних (на чому?) берегах Дунаю. Дев'ять (чого?) мостів з'єднали їх в одне (що?) місто, якому дали назву Будапешт.}

 

Вправа 4

Хлопчик Іштван, дівчинка Евелін.

 

Сторінка 62

Вправа 5 Списали текст, виправивши помилки.

Привіт, Ґаджику! Запрошую тебе до Угорщини. Побуваєш у Будапешті. Помилуєшся  красою Дунаю. Відвідаєш термальні джерела. Із задоволенням по­плаваєш у їхніх лікувальних водах.

^{Привіт, Ґаджику (Кл. в.)! Запрошую тебе до (чого?) Угорщини (Р. В.). Побуваєш (у чому?) у Будапешті (М. в.). Помилуєшся (чим?) красою (Ор. в.) (чого?) Дунаю (Р. в.). Відвідаєш термальні (що?) джерела (Зн. в., другорядний член речення). Із (чим?) задоволенням (Ор. в.) по­плаваєш у їхніх лікувальних (у чому?) водах (М. в.).}

 

Вправа 6 

Термальні джерела — теплі та гарячі підземні води, що виходять на поверхню води.

 

Вправа 7 Уяви, що подібне запрошення Іштван надіслав і тобі. Напиши відповідь на нього (3-4 речення).

Привіт, Іштване!

Щиро дякую за запрошення.

Хочу запросити тебе до України. Побуваєш у Києві. Помилуєшся красою Дніпра. Відвідаєш Софійський собор, музеї. Покатаєшся на фунікулері.

Написали відповідь на запрошення Іштвана…

 

Вправа 8 Списали один із абзаців, вставивши пропущені закінчення в словах.       

Хочете знати, де в Угорщині є термальні ку­рорти? Спитайте краще, де їх немає! Не буде  перебільшенням сказати, що Угорщина від са­мої столиці до найглухішого села — один великий термальний курорт.

Хочете знати, де (в чому? М. в.) в Угорщині є термальні (щ? Н. в., бо підмет) ку­рорти. Спитайте краще, де їх немає! Не буде (чим? Ор. в.) перебільшенням сказати, що (щ? Н. в.) Угорщина від са­мої (чого? Р. в.) столиці до найглухішого (чого? Р. в.) села — один великий термальний курорт.

В Україні також є термальні джерела. Вони розташовані на Закарпатті, яке межує з Угорщиною. Найбільші з них – у місті Берегове, селах Косинь, Лушмори, Велятино.

(В чому? М. в., вказує на місце) В Україні  також є термальні (що? Н. в., бо підмет) джерела. Вони розташовані (на чому? М. в., вказує на місце) на Закарпатті, яке межує з (чим? Ор. в.) Угорщиною. Найбільші з них – (у чому? М. в., вказує на місце) у місті  Берегове, (у чому? М. в., вказує на місце) селах  Косинь, Лушмори, Велятино.

 

Сторінка 63

Визначай початкову форму іменника

Вправа 1

1. Іменники в називному відмінку відповідають на питання хто? що?

2. Іменники чоловічого роду в називному відмінку мають закінчення: –о, нульове закінчення.  

3. Іменники жіночого роду в називному відмінку мають закінчення: –а, -я, нульове закінчення.  

4. Іменники середнього роду в називному відмінку мають закінчення: –е, -о, -а, -я.  

Початкова форма іменника – це форма називного відмінка однини. За початковою формою визначають рід іменника.

 

Вправа 2 У словосполученнях підкреслили іменники.

За круглим столом;

маленькому кошеняті;

цікаву книжку;

гарного дня;

у великій сумці;

у своєму серці;

новорічних подарунків.

^{Перевірили рід іменника  у початковій формі: (що?) стіл (мій, він, ч. р.), (хто?) кошеня (моє, воно, с. р.); (що?) книжка (моя, вона, ж. р.), (що?) день (мій, він, ч. р.), (що?) сумка (вона, моя, ж. р.); (що?) серце (моє, воно, с. р.); (що?) подарунок (мій, він, ч. р.).}

 

Сторінка 64

Вправа 3

^{Цікаво було дізнатися, що в Угорщині встановлений пам’ятник угорському королю Андрашу та його дружині Анастасії, дочці Ярослава Мудрого.}

У Франції стоїть пам’ятник іншій дочці князя Ярослава Мудрого – королеві Анні.

 

Вправа 4  Підкреслили іменники в називному відмінку і позначили закінчення.

Найбільше озер[о] в Угорщині — Балатон[]. Угор­ц[і] називають його угорським морем. Але це умовна назв[а]. Адже найбіль­ша глибин[а] в озері — всього дванадцять з половиною метрів.

^{Найбільше (що? Н. в.) озеро в (в чому? М. в.) Угорщині — (що? Н. в.) Балатон. (Хто? Н. в.) угор­ці називають його угорським (чим? Ор. в.) морем. Але це умовна (що? Н. в.) назва. Адже найбіль­ша (що? Н. в.) глибина (в чому? М. в.) в озері — всього дванадцять з половиною (чого? Р. в.) метрів.}

^{Перевірка правопису ненаголошених звуків [е], [и]: о́зеро (бо озе́ра), глибина́ (бо вглиб), о́зері (бо озе́ра).}

 

Вправа 5Напиши угорським школярам повідомлення про озеро Свитязь (3 – 4 речення).

  Озеро Свитязь знаходиться на Волині.

  Воно розкинулося на території Шацького національного парку. Озеро найбільше в Україні. Озеро вражає прозорою та чистою водою. На його берегах ростуть соснові ліси.

  Свитязь називають перлиною України.  

Повідомлення про Свитязь – найглибше озеро в Україні…

 

Вправа 6  Ввічливі слова

Угорською мовою	Українською мовою
Йу́ напот. Ки́рем! Кьо́соном. Ві́сонтлаташро.	Добрий день. Будь ласка. Дякую. До побачення.

Виписали іменники в початковій формі, позначили закінчення:

день[], ласк[а], побаченн[я].

 

Сторінка 65

Вправа 7  Виділені іменники поставили в початковій формі (Н. в. одн.), позначили закінчення.

Іграшку — (що?) іграшк[а],

Будапешті — (що?) Будапешт[],

кубика — (що?) кубик[],

ручки — (що?) ручк[а],

Угорщині — (що?) Угорщин[а],

братами — (хто?) брат[],

у світі — (що?) світ[],

метрів — (що?) метр[],

дорогами — (що?) дорог[а],

міста — (що?) міст[о],

Дунаю — (що?) Дунай[].

 

Вправа 8 Виписали виділені іменники, поставили в початковій формі (Н. в. одн.), позначили рід іменника.

Місті — місто (с. р.),

музей — музей (ч. р.),

перцю — перець (ч. р.),

Європи — Європа (ж. р.),

Америки — Америка (ж. р.),

років — рік (ч. р.),

картоплю — картопля (ж. р.),

квасолю — квасоля (ж .р.),

рослиною — рослина (ж. р.),

кулінарії — кулінарія (ж. р.).

^{Перевірка роду іменника: місто (моє, воно, с. р.), музей (мій, він, ч. р.), перець (мій, він, ч. р.), Європа (моя, вона, ж. р.), Америка (моя, вона, ж. р.), рік (мій, він, ч. р.), картопля (моя, вона, ж. р.), квасоля (моя, вона, ж .р.), рослина (моя, вона, ж. р.), кулінарія (моя, вона, ж. р.).}

Інші завдання дивись тут...