© Барна Р., 2026
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова 4 клас (частина 1) Пономарьова К., Гайова Л., 2026 рік"
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Сторінка 66
Досліди закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини
Вправа 1
1. В родовому відмінку іменники відповідають на питання кого? чого?
2. Закінчення в родовому відмінку мають іменники чоловічого роду: -а, -я, -у, -ю.
3. Закінчення іменників жіночого роду: -и, -і.
4. Закінчення мають іменники середнього роду: -а, -я, -ати.
5. Закінчення іменників у множині: -ей, -ів, -їв, -ат.
Вправа 2
Інформація з Інтернету.
Сторінка 67
Вправа 3 Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини треба перевіряти за орфографічним словником.
Інформація з Інтернету.
Вправа 4 Списали словосполучення, вставивши закінчення в іменниках.
Овочі з городу,
рушили до майдану,
матч з футболу,
зустрілись біля фонтана/фонтану,
дзвінок телефону/телефона,
екран планшета.
Вправа 5 Поставили слова в дужках у формі родового відмінка, позначили закінчення.
Національною стравою угорц[я] є гуляш. Це дуже густий суп, у якому багато м'яс[а] й овоч[ів]. Смак гуляш[а] насичений і духмяний від приправ[и].
Вправа 6
Страва, яка готується з буряка і бараболі, капустини і квасолі, називається борщем.
Вправа 7 Підкреслили іменники в родовому відмінку.
З буряка і бараболі,
капустини і квасолі
борщ зварили і їмо!
Ще й сметани додамо!
Відмінок іменників визначаємо за питаннями: з буряка (чого? Р. в.) і бараболі (чого? Р. в.), капустини (чого? Р. в.) і квасолі (чого? Р. в.) борщ (що? Зн. в., бо не підмет) зварили і їмо! Ще й сметани (чого? Р. в.) додамо!
� Визначили початкову форму (форма Н. в. одн.) і позначили рід.
Буряк (ч. р.), бараболя (ж. р.), капустина (ж. р.), квасоля (ж. р.), борщ (ч. р.), сметана (ж. р.).
Рід іменника визначаємо в початковій формі за допомогою допоміжних слів: буряк (він/мій, ч. р.), бараболя (вона/моя, ж. р.), капустина (вона/моя, ж. р.), квасоля (вона/моя, ж. р.), борщ (він/мій, ч. р.), сметана (вона/моя, ж. р.).
Сторінка 68
Вправа 8 Напиши текст, які страви готують у твоїй родині, які є твоїми улюбленими.
У моїй родині готують багато різних страв.
Першими улюбленими стравами є борщ, бульйон, різні супи. На друге мені смакують вареники, налисники, деруни, салати, каші, картопля, макарони, омлети. Їх зазвичай подаються зі сметаною або підливою, додають котлетку, відбивну або биточки.
Приготовлені страви смачні та поживні.
Вправа 9 Списали повідомлення, поставивши іменники в дужках у родовому відмінку (ставимо питання чого? кого?).
Угорщину називають батьківщиною марципанів. Марципан — це суміш змеленого на борошно мигдалю і цукрового сиропу. Чого тільки не роблять майстри з цього продукту!
В Угорщині є кілька музеїв марципанів. У них картини, меблі, квіти, скульптури людського зросту — все виключно із марципанів.
Сторінка 69
Досліди закінчення іменників жіночого роду в родовому відмінку однини
Вправа 1
1. Визначили рід поданих у таблиці іменників: жіночий (вона/моя книжка, дівчина, земля, диня, межа, дача, тиша).
2. Вони мають закінчення в початковій формі: –а, -я.
3. Закінчення мають у родовому відмінку: -и, -і.
4. Закінчення –и стоїть після твердих звуків (книжки, дівчини).
5. Закінчення –і стоїть після м’яких приголосних та [ж], [ч], [ш]: землі, дині, межі, дачі, тиші.
Сторінка 70
Вправа 2
Я не люблю манної каші.
Після букви ш пишемо закінчення –і.
Вправа 3 Додали закінчення іменників в родовому відмінку однини.
До своєї подруги,
біля старої вежі,
з високої кручі,
до шкільної їдальні,
вийшли зі спальні,
від важкої ноші,
у польової миші,
підійшли до школи,
до нашої оселі,
засіб від іржі.
Перевірка закінчення родового відмінка однини іменника жіночого роду: подруги (бо [п о д р у г а]), вежі (бо [в е ж а]), кручі (бо [к р у ч а]), їдальні (бо [й і д а л' н' а]), спальні (бо [с п а л' н' а]), ноші (бо [н о ш а]), миші (бо [м и ш а]), школи (бо [ш к о л а]), оселі (бо [о с е л' а]), іржі (бо [і р ж а]).
Вправа 4 Склали речення, підкреслили іменники та позначили рід іменника.
Турист (ч. р.) подорожував Румунією (ж. р.).
Перевірка роду іменника в початковій формі: (що?) Румунія (моя, вона, ж. р.), (хто?) турист (мій, він, ч. р.)
Вправа 5 Слова в дужках поставили в родовому відмінку, позначили закінчення.
Румунія — близька сусідка Україн[и].
Майже половину її площ[і] займають ліси, заповідники, річки. Уздовж країн[и] простяглися Карпати. Назва найбільшої вершин[и] цих гір у Румунії — Молдовяну. На півдні Румунію омиває Чорне море.
Перевірка закінчення іменника в родовому відмінку однини: (чого?) України (-и після твердого приголосного верши[н]а), (чого?) площі (-і після пло[шч]а), (чого?) країн[и] (-и після твердого приголосного краї[н]а), (чого?) вершин[и] (-и після твердого приголосного верши[н]а).
Вправа 6 Написали текст, у якому пояснили, чим схожі Румунія й Україна, що в них відмінне.
Румунія й України – країни-сусіди.
Між ними є дещо спільне. На їхній території розкинулися гори Карпати. Дві країни мають вихід до Чорного моря.
Відрізняються країни площею, культурою, мовою, традиціями. Кожна країна має свої державні символи. На півдні України розташовані Кримські гори.
Поясни, чим схожі Румунія й Україна та що в них відмінне…
Сторінка 71
Вправа 7 Побудували звукові схеми для імен румунських школярів.
Мі́рча [–– ●́ — | — ●], Бьянка [–– = ●́ — |— ●]
Звуковий розбір слова: [м’ і р ч а], [б’ й а н к а].
� Визначили імена дітей, якщо в імені дівчинки звуків більше, ніж в імені хлопчика.
Хлопчик Мірча і дівчинка Б’янка.
Вправа 8
|
Румунською мовою |
Українською мовою |
|
Буна зіуа. Че фачець? Біне, мулцумеск. Ла реведере. |
Добрий день. Як у вас справи? Добре, дякую. До побачення. |
Вправа 9 Діалог знайомства Щебетунчика з Бьянкою , використавши українські та румунські ввічливі слова.
— Добрий день, Бьянко!
— Буна зіуа, Щебетунчику!
— Як у тебе справи?
— Біне, мулцумеск!
— До побачення, Бьянко.
— Ла ведере, Щебетунчику.
Вправа 10 Уставили закінчення та позначили відмінок
Завітайте до столиці (Р. в.) Румунії — Бухареста (Р. в.). Своїми старовинними спорудами він подібний до Парижа (Р. в.). Тут є і вулиця, схожа на Єлисейські поля. Якщо ж захочете тиші (Р. в.) — вирушайте до найближчого парку (Р. в.) чи лісу (Р. в.). Їх у цій країні дуже багато.
Румуни — доброзичливі люди. Вони від душі (Р. в.) пригощають гостей.
Перевірка закінчення: столиці (чого?, Р. в., ж. р., бо [с т о л и ц' а]), Бухаресту (чого?, Р. в., ч. р.), Парижу (чого?, Р. в., ч. р.), тиші (чого?, Р. в., ж. р., бо [т и ш а]), парку (чого?, Р. в., ч. р.), лісу (чого?, Р. в., ч. р.), душі (чого?, Р. в., ж. р., бо [д у ш а]).
Сторінка 72
Вживай паралельні форми іменників чоловічого роду в давальному і місцевому відмінках однини
Завдання 1
Я напишу листа другові.
Я напишу листа другу.
1. Іменники належать до чоловічого роду (він/мій) батько, кінь, герой, гай.
2. Вони стоять у відмінках: давальному і місцевому.
3. Ці відмінки відповідають на такі питання: давальний (кому? чому?), місцевий (на кому? на чому?).
4. Іменники чоловічого роду в давальному відмінку однини можуть мати закінчення: -у, -ю, -ові, -еві, -єві.
5. Іменники чоловічого роду в місцевому відмінку однини можуть мати закінчення: -у, -ю, -і, -ові, -еві, -єві.
6. Відрізняються ці іменники в давальному і місцевому відмінку: в місцевому відмінку ще може бути закінчення –і, завжди вживаються з прийменниками.
Сторінка 73
Завдання 2 Іменники чоловічого роду в давальному відмінку мають паралельні закінчення –у, -ові.
Я напишу листа другові.
Я напишу листа другу.
Завдання 3
Дарованому коню в зуби не заглядають (щиро приймати подарунки).
Купив кота в мішку (не давати себе обдурити).
Завдання 4 Списали прислів’я, позначили закінчення і відмінок іменника.
Дарованому кон[ю] (Д. в.) в зуби не заглядають.
Купив кота в мішк[у] (М. в.)
На злоді[єві] (М. в.) шапка горить.
Поганому танцюрист[у] (Д. в.) ноги заважають.
Є в глечик[у] (М. в.) молоко, та голова не влізе.
На город[і] (М. в.) бузина, а в Києві дядько.
По бороді текло, а в рот[і] (М. в.) не було.
Перевірка закінчень іменників давального і місцевого відмінків:
(кому, Д. в., ч. р., одн.) коневі, коню;
(в чому?, М. в., ч. р., одн.) в мішку, в мішкові;
(на чому?, М. в., ч. р., од.) на злодієві, на злодію, на злодії;
(кому?, Д. в., ч. р., одн.) танцюристові, танцюристу;
(в чому?, М. в., ч. р., одн.) в глечику, в глечикові;
(на чому?, М. в., ч. р., одн.) на городі;
(в/по чому?, М. в., ч. р., одн.) в роті, в ротові, по роту.
Вправа 5
Щебетунчик вважає, що прапори Румунії й України схожі. Написали, як думаєш ти?...
На мою думку, прапори України та Румунії дещо схожі.
По-перше, на полотнищі є забарвлені смуги. По-друге, збігаються два кольори: синій і жовтий.
Отже, можна побачити деяку схожість прапорів.
Сторінка 74
Завдання 6 Записали словосполучення:
сказали вчителю Вікторові Петровичу;
повідомили учню Шевчуку; повідомили учневі Шевчуку;
доповів панові полковнику; доповів пану полковникові;
віддав Петренку Іванові Андрійовичу;
катались на коні Вітрові; каталися на коню Вітрі.
Вправа 7 Записали правильно, підкреслили закінчення в іменниках.
Подарував дідусеві, подарував дідусю;
катався на велосипеді, катався на велосипедові.
Перевіряємо закінчення: (кому?, Д. в., ч. р., одн.) дідусю, дідусеві;
(на/по чому?, М. в., ч. р., одн.) на велосипеді, на велосипедові, по велосипеду.
Вправа 8 Утворили словосполучення.
купив (кому?) другу Юркові; купив (кому?) другові Юрку;
побачив (на чому?) на паркані;
плаває (в чому?) в басейні;
подобається (кому?) братові Дмитрику; подобається (кому?) брату Дмитрикові;
надіслав (кому?) Сергію Івановичу;
сиджу (на чому?) на стільці;
телефоную (кому?) однокласнику Миколі; телефоную (кому?) однокласникові Миколі;
катаюсь (на чому?) на самокаті.
Найчастіше паралельні закінчення вживаємо з іменниками-істотами.
Сторінка 75
Спостерігай за чергуванням приголосних звуків у давальному і місцевому відмінках однини
Вправа 1
Я телефоную своїй подрузі.
Чергування приголосних звуків [г] – [з]: подруга – подрузі.
1. Іменники в таблиці належать до жіночого роду: (вона, моя) книга, рука, муха.
2. У давальному і місцевому відмінках вони мають закінчення –і.
3. Відбувається чергування приголосних: [г] — [з'], [к] — [ц'], [х] — [с'].
4. В іменниках жіночого роду в початковій формі на –а, -я у давальному та місцевому відмінках перед –і відбувається чергування кінцевого приголосного звуку основи.
Сторінка 76
Вправа 2
Я телефоную своїй подрузі.
Чергування приголосних звуків [г] – [з']: подруга – подрузі.
Вправа 3 Записали словосполучення.
Подорожувати по річці,
маленькій комасі,
у прибережній смузі,
лежить на підлозі,
добре живеться щуці,
написано на дошці.
Чергування приголосних звуків: річка — річці ([к] – [ц']), комаха — комасі ([х] – [с']), смуга — смузі ([г] – [з']), підлога — підлозі ([г] – [з']), щука — щуці ([к] – [ц']), дошка — дошці ([к] – [ц']).
� З трьома словосполученнями склалиречення.
На канікулах я подорожував по річці на пароплаві.
Стрілолист ріс у прибережній смузі водойми.
Добре живеться щуці в глибокій річці.
Вітер допомагав злетіти маленькій комасі.
Кольоровий килим лежить на підлозі.
Повідомлення про екскурсію написано на дошці.
Вправа 4 Підкресли букви, які позначають приголосні звуки, що чергуються, позначили рід іменників.
Поріг (ч. р.) — порозі,
ріг (ч. р.) — розі,
вухо (с. р.) — вусі,
кожух (ч. р.) — кожусі,
урок (ч. р.) — уроці,
око (с. р.) — оці.
Визначаємо рід іменника у початковій формі (називний відмінок однини) за допомогою допоміжних слів: поріг (мій, він, ч. р.), ріг (мій, він, ч. р.), вухо (моє, воно, с. р.), кожух (мій, він, ч. р.), урок (мій, він, ч. р.), око (воно, моє, с. р.)
Вправа 5
У деяких іменниках чоловічого і середнього роду в місцевому відмінку однини відбувається чергування приголосних звуків.
Сторінка 77
Вправа 6
Цікаво було дізнатися, що мамалига – це круто зварена каша з кукурудзяного борошна.
Цікаво було дізнатися, що начинку для голубців загортають у листя винограду.
Вправа 7 Пояснили, чим українські голубці відрізняються від румунських.
Для українських голубців використовують капусту, а для румунських – листя винограду.
� Мені не доводилося куштувати страви румунської кухні.
Вправа 8
Написали, чи хотілося б тобі скуштувати румунські страви та які саме…
Вправа 9 У реченнях розкрили дужки, позначили відмінок змінених іменників.
На лавочці (М. в.) сидів чоловік у капелюсі (М. в.).
Мама купила донечці (Д. в.) чобітки.
На гілці (М. в.) дерева діти повісили годівницю.
Надійка весело стрибала на одній нозі (М. в.).
У шкільній бібліотеці (М. в.) є багато цікавих книжок.
У лузі (М. в.) росте червона калина.
Осінь позолотила берізці (Д. в.) листочки.
У наступному навчальному році (М. в.) ми станемо п'ятикласниками.
Визначаємо відмінок іменників за питанням: на лавочці (на чому?, М. в.), у капелюсі (у чому?, М. в.), донечці (кому?, Д. в.), на гілці (на чому?, М. в.), на нозі (на чому?, М. в.), у бібліотеці (у чому?, М. в.), у лузі (у чому?, М. в.), берізці (чому?, Д. в.), у році (у чому?, М. в.)
Чергування приголосних звуків у давальному і місцевому відмінках: лавочка — лавочці ([к] – [ц']), капелюх — капелюсі ([х] – [с']), донечка — донечці ([к] – [ц']), гілка — гілці ([к] – [ц']), нога — нозі ([г] – [з']), бібліотека — бібліотеці ([к] – [ц']), луг — лузі ([г] – [з']), берізка — берізці ([к] – [ц']), рік — році ([к] – [ц']).
Сторінка 78
Спостерігай за чергуванням голосних звуків під час відмінювання іменників
Вправа 1 Ребус
І ТАКСІ ЛІЛІЯ Італія
� Склали речення з відгаданим словом, підкреслили іменники.
Туристи їдуть у сонячну Італію.
Самостійні частини мови визначаємо за питаннями.
Туристи (хто? іменник) їдуть (що роблять? Дієслово) у (прийменник) сонячну (яку? прикметник) Італію (що? іменник).
Вправа 2 Розпитай, що однокласникам відомо про Італію.
— Чим відома Італія?
— Колізей став візитною картою країни. А ще вона відома чудовими пляжами, пам’ятними історичними місцями, музеями та соборами.
Вправа 3 Придумали заголовок до тексту про останній місяць осені – листопад.
«Листопад», «Останній місяць осені», «Зажурений листопад».
Вправа 4 Виписали виділені іменники, записали в другу колонку початкову форму.
|
Іменники |
Початкова форма (називний відмінок однини) Питання хто?, що? |
|
осен[і] рок[у] радост[і] бадьорост[і] |
осінь[] (ж. р.) рік[] (ч. р.) радість[] (ж. р.) бадьорість[] (ж. р.) |
1. Визначаємо рід іменників у початковій формі допомогою допоміжного слова: осінь (вона/моя, ж. р.), рік (він/мій, ч. р.), радість (вона/моя, ж. р.), бадьорість (вона/моя, ж. р.)
2. Позначили закінчення й основу в записаних словах: осінь[], рік[], радість[], бадьорість[].
3. У кожній парі відбулося чергування голосного звуку.
4. Підкреслили букви, які позначають звуки, що чергуються: осені — осінь, року — рік, радості — радість, бадьорості — бадьорість.
5. У деяких іменниках жіночого і чоловічого роду, які в початковій формі мають нульове закінчення, при відмінюванні відбувається чергування голосних звуків [і] з [о] або [е].
Сторінка 79
Вправа 5 Підкреслили іменники, позначили відмінок.
Італі[я] (Н. в.) розташована на півостров[і] (М. в.), який має форм[у] (Зн. в.) жіночого чобітк[а] (Р. в.). До склад[у] (Р. в.) Італі[ї](Р. в.) входить також кілька остров[ів] (Р. в.). Найбільші серед них — Сицилі[я] (Н. в.) і Сардині[я] (Н. в.).
На півноч[і] (М. в.) країн[и] (Р. в.) розташовані гор[и] (Н. в.) Альп[и] (Н. в.). Найвища їх вершин[а] (Н. в.) — гор[а] (Н. в.) Монблан[] (Н. в.).
Багато країн[] (Р. в.) можуть позаздрити крас[і] (Д. в.) й привабливост[і] (Д. в.) Італі[ї] (Р. в.).
Визначаємо відмінок за питанням: Італія (що?, підмет, Н. в.), на півострові (на чому?, М. в.), форму (що?, другорядний член, Зн. в.), чобітка (чого?, Р. в.), складу (чого?, Р. в.), Італії (чого?, Р. в.), островів (чого?, Р. в.), Сицилія (що?, підмет, Н. в.), Сардинія (що?, підмет, Н. в.), (на) півночі (на чому?, М. в.), країни (чого?, Р. в.), гори (що?, підмет, Н. в.), Альпи (що?, підмет, Н. в.), вершина (що?, підмет, Н. в.), гора (що?, підмет, Н. в.), Монблан (що?, підмет, Н. в.), країн (чого?, Р. в.), красі (чому?, Д. в.), привабливості (чому?, Д. в.), Італії (чого?, Р. в.).
Вправа 6
Слова іншомовного походження: піца, спагеті.
На плакаті розміщена реклама з метою запросити туристів відвідати країну Італію.
Сторінка 80
Вправа 7 Написати текст, яка інформація з плаката зацікавила тебе найбільше, чому.
Там можна полюбуватися витворами мистецтва, побачити старовинні споруди (амфітеатри, акведук, собори, палаци, фонтани), скуштувати італійської піци, кави, спагеті, відпочити на теплому узбережжі декількох морів.
Мене зацікавила пропозиція скуштувати піцу і спагеті в Італії.
Нещодавно я з батьками побував у ресторані італійської кухні. Там скуштував національні страви Італії. Найбільше мені сподобалися приправлені спагеті.
Було би дуже цікаво скуштувати ці страви на їхній батьківщині.
Інформація з плаката про Італію зацікавила найбільше та чому?...
Вправа 8 Записали речення, уставивши пропущені букви.
Я ніколи не бачив живого білого ведмедя.
На ставку плавали білі лебеді.
У молодості мій дідусь займався боксом.
Колись українці варили борщ у печі.
Біля берегів річка покрилася льодом.
Чергування голосного звуку: ведм[і]дь – ведм[е]дя, леб[і]дь – леб[е]дя, молод[і]сть – молод[о]сті, п[і]ч – п[е]чі, л[і]д – ль[о]дом.
Вправа 9 Підкреслили букви, які позначають голосні звуки, що чергуються.
Читалочка зраділа можливості побувати в Італії.
Прапор Італії має три вертикальні смуги — зеленого, білого і червоного кольорів.
Італійці дуже емоційні, але їм трохи бракує організованості й пунктуальності.
Чергування голосного звуку: можлив[і]сть — можлив[о]сті, кол[і]р — коль[о]рів, організован[і]сть — організован[о]сті, пунктуальн[і]сть — пунктуальн[о]сті.
Організованість — уміння планувати і впорядковувати свою діяльність.
Пунктуальність — здатність вчасно виконувати всі свої обов'язки.