Паразитизм — певний вид взаємовідносин між організмами, за якого один з організмів (паразит) живе за рахунок іншого (хазяїна).
Паразитизм дещо схожий на хижацтво, коли жертва також є джерелом їжі для хижака, проте паразит не вбиває жертву миттєво, але його діяльність може стати причиною загибелі хазяїна, однак це відбудеться через досить тривалий час після початку взаємодії.
ПАРАЗИТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ — це інший організм як середовище існування організму-паразита.
Особливості паразитичного середовища
• Паразит забезпечений поживними речовинами, місцем проживання, комфортними температурними умовами, захищений від інших організмів та від умов навколишнього середовища.
• Хазяїн отримує шкоду, його життєдіяльність ускладнюється.
|
Воші використовують людину як джерело харчування (висмоктують її кров) і місце проживання (живуть на її тілі), а людина страждає від укусів вошей, утрати крові та переданих інфекцій. |
Особливості паразитичного середовища для паразита:
• забезпечує сталі умови існування за рахунок підтримання організмом власного гомеостазу (температура, вологість, рівень рН та інші параметри змінюються в дуже вузьких межах);
• захищений від хижаків;
• захищений від дії несприятливих неорганічних факторів середовища (вітру, опадів тощо);
• організм забезпечує паразита великою кількістю поживних речовин без потреби їх пошуку і добування, що суттєво знижує витрати паразита на здійснення своїх процесів життєдіяльності;
• корені-присоски мають повитиця (паразит, не здатна до фотосинтезу), омела (напівпаразит, здатна до фотосинтезу);
• вимушені захищатися від протидії імунної системи хазяїна;
• для потрапляння в організми нових хазяїв продукують велику кількість яєць (аскариди), використовують проміжного хазяїна (плоскі черви, як свинячий ціп'як).
Форми паразитизму за характером взаємодії з хазяїном:
• ектопаразитизм (ектопаразити: блохи, воші, клопи, медичні п'явки, самки багатьох видів комарів та інших двокрилих, рукокрилі десмоди — живуть на поверхні тіла хазяїна або взагалі контактують із ним тільки в період свого харчування).
• ендопаразитизм (ендопаразити: гельмінти, або паразитичні черви, личинки підшкірного овода, паразитичні гриби та бактерії — живуть усередині організму хазяїна в певних органах).
Види паразитизму:
• гніздовий, коли використовують гніздо тварин свого або іншого виду для вирощування своїх нащадків, яких вигодовують тварини, котрі будували гнізда (сорок видів зозуль, ткачики, тру піали, джмелі-зозулі, деякі види мух, ос та мурах);
|
Використання гнізда тварин іншого виду, то це міжвидовий паразитизм, якщо свого — то внутрішньовидовий. |
• соціальний паразитизм, коли паразит не завдає безпосередньої шкоди окремим особинам виду, але він споживає ресурси колонії (певні види жуків живляться в колоніях мурах, імітуючи членів цієї колонії, мурахи-рабовласники крадуть лялечок робочих особин у мурах інших видів, після народження вкрадені мурахи виконують функції робочих особин у гнізді мурах-рабовласників).
• надпаразитизм, за якого хазяїном паразита стає інший паразит, що паразитує на якомусь виді непаразитичних організмів (поширений серед представників їздців з ряду Перетинчастокрилі).
Пристосування паразитів до способу життя
• мають спрощену систему травлення;
• ендопаразити мають щільні зовнішні покриви пристосовані до агресивного середовища та протидії імунної системи організму хазяїна;
• ектопаразитам характерна сплощена форма тіла, вироблення спеціальних речовин для запобігання зсіданню крові й знеболення місця укусів;
• ектопаразити мають пристосування, щоб непомітно прикріплятися до хазяїна і живитися на ньому (воші, блохи, кліщі мають присоски, щоб живитися кров’ю).