© Барна Р., 2026
Серія "Вчимось разом" до "Робочого зошита з української мови
(частина 1) Вашуленко О. (2026 рік)"
Сторінка 30
Розділ 4. ДОСЛІДЖУЮ ІМЕННИК
РОЗРІЗНЯЮ ІМЕННИКИ - НАЗВИ ІСТОТ І НЕІСТОТ, ВЛАСНІ І ЗАГАЛЬНІ НАЗВИ
Вправа 1 Підкреслили іменники-істоти.
Парк, бджола, олень, ранок, школярка, четвер, апетит, герой, сусід, ноутбук, письменник, держава, столиця, подруга, планета, донечка.
До іменників-істот відносимо назви людей і тварин.
Вправа 2 Виправили помилки.
Князь Володимир Святославович значно розширив територію Держави. Для захисту її кордонів князь збудував оборонні рубежі. Їх було споруджено вздовж річок Сула, Трубіж, Остер, Десна та Ірпінь.
Пояснили орфограми.
Святославович (по-батькові пишемо з великої літери); розширив (префікс роз-); держави (загальну назву пишемо з малої букви); князь (загальну назву титулу пишемо з малої букви); річок (загальну назву водойм пишемо з малої букви); Сула, Трубіж, Остер, Десна, Ірпінь (власні назви водойм пишемо з великої букви).
Вправа 3 За малюнком склали два речення з власними назвами, підкреслили власні назви.
Дівчинка з м’ячиком дресирує песика.
У дворі хлопчик грається з котиком.
У дворі діти граються з котиком і песиком.
Діти не є байдужими до тварин.
Сторінка 31
РОЗПІЗНАЮ ІМЕННИКИ З АБСТРАКТНИМ ЗНАЧЕННЯМ
Вправа 1
|
Конкретні іменники |
Абстрактні іменники |
|
куртка парасолька пензлик диван |
свобода повага натхнення мужність |
Конкретні іменники можна побачити або сфотографувати.
Почуття та стан відносимо до абстрактних іменників.
Вправа 2 Підкреслили абстрактні іменники.
За мудрість і справедливість народ назвав князя Ярослава Мудрим. Найбільшою його пристрастю була любов до книг. Князь заснував першу бібліотеку та доклав багато зусиль для розвитку культури й освіти в державі. Завдяки його розуму та відповідальності з'явилися перші закони, які допомагали підтримувати порядок і справедливість у суспільстві.
Вправа 3 Підкреслили абстрактні іменники.
|
Із другом легше в світі жити, але й дружити треба вміти. Коли якесь непорозуміння, потрібно виявить терпіння... |
Слід другові допомагати, в пригоді завжди захищати. Слід жарти друга розуміти й самому жартувати вміти. |
� Від виділених дієслів утворили абстрактні іменники.
Жити — життя.
Дружити — дружба.
Допомагати — допомога.
Захищати — захист.
Розуміти — розуміння.
Жартувати — жарт.
Сторінки 32
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
ПРИГОДИ МОГО РАНЦЯ
Вправа 1
Зображено пору доби: вечір.
За ти це зрозумів: за вікном яскравий місяць, у вікнах будинків видно світло від ламп, на годиннику сьома година, спить глобус.
Незвичайне ти помітив: за комп’ютером сидить незвичайний ранець у вигляді живої істоти.
Вправа 2 Пофантазували.
Настала ніч. У кімнаті ожили предмети. У Ранця веселий і таємничий настрій. Він розмовляє з Пеналом про неймовірну комп’ютерну подорож. Цікаві пригоди чекають на цю команду, поки всі сплять.
Вправа 3 Уявили і розказали!
▼ Якби твій ранець умів розмовляти, про що він розказав би?
Розказав би, що дружить із пеналом, ручками, зошитами і підручниками. На жаль господар ранця не дуже його шанує, після школи нетерпляче кидає де попало. А нещодавно господар ранця на ньому спускався з гірки. І це було трохи боляче! А ще соромно у класі серед портфелів виглядати неакуратним.
▼ Які «мешканці» живуть у твоєму ранці? Чи всім їм там затишно?
У моєму ранці живуть такі «мешканці»: пенал зі шкільним приладдям, зошити і підручники, альбом із малювання.
▼ Якби твій ранець міг говорити, за що б він тобі подякував, а за що — посварив?
Ранець мені подякував би за те, що я не забуваю шкільне приладдя класти в пенал. А посварив би за те, що після школи залишаю його де попало, поспішаючи до друзів.
Вправа 4 Слова, які описують на вигляд твій ранець.
Ранець (який?) кольоровий, великий, зручний, водонепроникний, м’який, легкий.
Сторінка 33, 34
Вправа 5
▼ Головного героя казки звати Ранець-Мандрівник.
▼ Вирушив у нічну подорож до школи за щоденником Петрика.
▼ Він знайшов щоденник хлопчика. Ранцеві допомагали його друзі: Глобус і М’ячик.
▼ Ранець допоміг хлопчикові Петрику відчути себе успішним.
Вправа 6 Підкреслили вирази в «Мовному навігаторі», які ти використаєш у своїй казці.
Таємнича тиша, довгі тіні, відлуння кроків, сонні класи, шепотіння книжок, нічна місія.
Мандрівник, герой, рюкзак.
Вірний, сумний, розгублений.
Позіхав блискавкою, гордо виставив кишені, весело підстрибував, засяяв від чистоти, зазирав у шпаринки, відчув себе сміливцем, задзвенів брелоком.
Вправа 7 Слова для заміни слова ранець, щоб уникнути повторів у казці.
Портфелик, Ранець-Мандрівник, він.
Вправа 8
План
1. Петрик забув щоденник.
2. Хлопчик щасливий.
3. Текст на екрані.
4. Мій Ранець-Мандрівник.
Вправа 9 Напиши казку про пригоди свого ранця «Ранець-Мандрівник». Не забудь дати своїй казці цікаву назву.
Казка про пригоди ранця «Ранець-Мандрівник»…
Сторінка 35
ВИЗНАЧАЮ РІД І ЧИСЛО ІМЕННИКІВ
Вправа 1 Утворили форму однини числа іменника, визначили рід.
|
Множина |
Однина |
Рід |
|
човни хвилі річки озера степи серця |
човен хвиля річка озеро степ серце |
ч. р. ж. р. ж. р. с. р. ч. р. с. р. |
Рід іменника визначаємо в однині за допомогою допоміжного слова:
мій/він човен (ч. р.),
моя/вона хвиля (ж. р.),
моя/вона річка (ж. р.),
моє/воно озеро (с. р.),
мій/він степ (ч. р.),
моє/воно серце (с. р.).
Вправа 2 Відредагували текст.
Серед безкраїх степів тече широка (ж. рід, одн.) річка.
Це могутній Дніпро несе свої (множ.) води. Хвилі гойдають козацький (ч. рід, одн.) човен. (Множ.) козаки тримають курс у бурхливе (с. рід, одн.) море, де на них чекають нові пригоди (множ.). Над водою кружляють (множ.) чайки, вітаючи відважне (с. рід, одн.) військо. Попереду далекий (ч. рід, одн.) шлях.
Рід іменника визначаємо в однині за допомогою допоміжного слова: моя/вона річка, мій/він човен, моє/воно море, моє/воно військо, мій/він шлях.
Вправа 3 Визначили рід іменників.
Кіт (ч. р.), літо (с. р.), бинт (ч. р.), день (ч. р.).
Персик (ч. р.), сова (ж. р.), село (с. р.), горе (с. р.).
Тато (ч. р.), край (ч. р.), брат (ч. р.), слава (ж. р.), верба (ж. р.).
Рід іменника визначаємо в однині за допомогою допоміжного слова:
мій/він кіт (ч. р.), моє/воно літо (с. р.), мій/він бинт (ч. р.), мій/він день (ч. р.),
мій/він персик (ч. р.), моя/вона сова (ж. р.), моє/воно село (с. р.), моє/воно горе (с. р.),
мій/він тато (ч. р.), мій/він край (ч. р.), мій/він брат (ч. р.), моя/вона слава (ж. р.), моя/вона верба (ж. р.).
� Зі слів кожного рядка утворили нове слово, визначили рід.
Кіт, літо, бинт, день — кінь (ч. р.).
Персик, сова, село, горе — поле (с. р.).
Тато, край, брат, слава, верба — трава (ж. р.).
Рід іменника визначаємо в однині за допомогою допоміжного слова: мій/він кінь (ч. р.), моє/воно поле (с. р.), моя/вона трава (ж. р.).
Сторінка 36
ОЗНАЙОМЛЮЮСЯ З НАЗВАМИ ВІДМІНКІВ І ВІДМІНКОВИМИ ПИТАННЯМИ
Вправа 1 Поєднали назву відмінка іменника з питаннями.
Називний ———► хто? що?
Родовий ———► кого? чого?
Давальний ———► кому? чому?
Знахідний ———► кого? що?
Орудний ———► ким? чим?
Місцевий ———► на кому? на чому?
Кличний ———► не відповідає на питання
Вправа 2 У словосполученнях поставили питання до іменників.
|
їде (на чому?) на коні бажаю (чого?) щастя чекаємо (кого?) брата |
побачили (кого?) вершника домовився (з ким?) з подругою пообіцяла (кому?) однокласнику |
Вправа 3 Записали відмінок вставленого іменника.
У Даринки є (хто?) котик (Н. в.).
Дівчинка дуже любить (кого?) котика (Р. в.).
Уранці вона дає їсти (кому?) котику (-ові) (Д. в.).
Потім Даринка грається (з ким?) з котиком (Ор. в.).
(На кому?) на котику (-ові) (М. в.) гарний нашийник.
Немає слів у тексті у кличному відмінку, оскільки кличний відмінок не має питання.
Сторінка 37
ЗМІНЮЮ ІМЕННИКИ ЗА ВІДМІНКАМИ
Вправа 1
|
Н. в. Д. в. Зн. в. М. в. Кл. в. |
хто? що? (даю) кому? чому? (бачу) кого? що? (місце) на кому? на чому? — |
слива сливі сливу у сливі сливо |
персик персику (-ові) персик у персику (-ові) персику |
сонце сонцю сонце на сонці сонце |
Вправа 2 У дужках зазначили відмінок.
Біля нашого будинку розкинувся великий парк (Н. в.).
Наше місто славиться цим красивим парком (Ор.в.).
Ми завдячуємо цьому парку (Д. в.) за свіже повітря.
У місті немає кращого парку (Р. в.) для відпочинку.
Люди дуже люблять цей парк (Зн. в.) за його тишу.
У цьому парку (М. в.) завжди приємно відпочивати.
Рости та квітни, наш любий парку! (Кл. в.)
Відмінок іменника визначаємо за питаннями, враховуючи певні умови:
розкинувся (що?) парк (Н. в., підмет),
славиться (чим?) парком (Ор. в.),
завдячуємо (чому?) парку (Д. в., без прийменника),
немає (чого?) парку (Р. в.),
люблять (що?) парк (Зн. в., другорядний член речення),
відпочивати (у чому?) у парку (М. в., місце),
любий парку (Кл. в., звертання).
Вправа 3 Склали просте речення з іменником місто.
(що? Н. в. одн.) Моє місто знаходиться в Україні.
(чому? Д. в. одн.) Я вдячний рідному місту за красу та затишок.
(чим? Ор. в. одн.) Моє життя тісно пов’язане з рідним містом.
(у чому? М. в. одн.) У рідному місті я маю багато друзів.
ВИЗНАЧАЮ ПОЧАТКОВУ ФОРМУ ІМЕННИКІВ
Вправа 1 Підкреслили іменники в початковій формі.
У нашому класі є настільні ігри. На поличці лежить великий пазл. Його допомагає складати наш учитель. Поруч стоїть яскравий конструктор. У куточку на нас чекають шахи та шашки. На перерві починається справжнє змагання. Кожна спільна гра дарує нам гарний настрій.
Початкова форма іменника – іменник у формі називного відмінка однини.
У нашому класі (одн., у чому? М. в.) є настільні ігри (мн.). На поличці (одн., на чому? М. в.) лежить великий пазл (одн., що? Н. в., підмет). Його допомагає складати наш учитель (одн., що? Н. в., підмет). Поруч стоїть яскравий конструктор (одн., що? Н. в., підмет). У куточку (одн., у чому? М. в.) на нас чекають шахи (мн.) та шашки (мн.). На перерві (одн., на чому? М. в.) починається справжнє змагання (одн., що? Н. в., підмет). Кожна спільна гра (одн., що? Н. в., підмет) дарує нам гарний настрій (одн., що? Зн. в., другорядний член речення).
Сторінка 38
Вправа 2
Користуюся (чим? Ор. в.) планшетом — (що?) планшет;
Малюю (чим? Ор. в.) фарбами — (що?) фарба;
допоміг (кому? Д. в.) другові — (хто?) друг;
розклав (на чому? М. в.) на столі — (що?) стіл;
зліпила (з чого? Р. в.) з глини — (що?) глина;
чекаємо (на що? Зн. в., з прийменником) на перерву — (що?) перерва.
Початкова форма іменника – іменник у формі називного відмінка однини.
Вправа 3 Іменники змінили у початкову форму, позначили рід.
Максиме — Максим (ч. р.),
у парку — парк (ч. р.),
на скейті — скейт (ч. р.),
друзів — друг (ч. р.),
пташкам — пташка (ж. р.),
зерна — зерно (с. р.)
фонтана — фонтан (ч. р.),
компанією — компанія (ж. р.).
Рід іменника визначаємо в однині за допомогою допоміжного слова: мій/він Максим (ч. р.), мій/він парк (ч. р.), мій/він скейт (ч. р.), мій/він друг (ч. р.), моя/вона пташка (ж. р.), моє/воно зерно (с. р.), мій/він фонтан (ч. р.), моя/вона компанія (ж. р.).
РОЗРІЗНЯЮ ДАВАЛЬНИЙ І МІСЦЕВИЙ ВІДМІНКИ ІМЕННИКІВ З ОДНАКОВИМ ЗАКІНЧЕННЯМ
Вправа 1 Підкреслили іменники, визначили відмінок.
|
Прилетіли зяблики (Н. в.), принесли по яблуку (Д. в.), положили у дворі (М. в.) мамі (Д. в.), татові (Д. в.), сестрі (Д. в.), тьоті (Д. в.) Зої (Д. в.), бабі (Д. в.), діду (Д. в.), ще й сусідці (Д. в.) і сусіду (Д. в.). |
|
Прилетіли зяблики (хто? Н. в., підмет), принесли по яблуку (по чому? Д. в., не позначає місця), положили у дворі (у чому? М. в.) мамі (кому? Д. в.), татові (кому? Д. в.), сестрі (кому? Д. в.), тьоті (кому? Д. в.) Зої (кому? Д. в.), бабі (кому? Д. в.), діду (кому? Д. в.), ще й сусідці (кому? Д. в.) і сусіду (кому? Д. в.). |
� Позначили закінчення.
Зазвичай форму давального відмінка використовуємо без прийменника, форма місцевого відмінка завжди з прийменником, вона вказує на місце.
Мам[і] (ж. р.) — на мам[і],
татов[і] (ч. р.) — на татов[і],
сестр[і] (ж. р.) — на сестрі[і],
тьот[і] (ж. р.) — на тьот[і],
баб[і] (ж. р.) — на баб[і],
дід[у] (ж. р.) — на дід[ові],
сусідц[і] (ж. р.) — на сусідц[і],
сусід[у] (ж. р.) — на сусід[ові],
Сторінка 39
Вправа 2 Визначили відмінок змінених іменників.
Олег допомагав однокласниці (Д. в.) готувати спільний проект. Вони зателефонували Максимові (-у) (Д. в.), щоб разом обговорити ідеї. У повідомленні (М. в.) він надіслав цікаву інформацію. На моніторі (М. в.) з'явилася красива світлина. Олег показав Олі (Д. в.), як вставити малюнок у текст. Кожному дослідникові (-у) (Д. в.) та кожній дослідниці (Д. в.) важливо ділитися знаннями. У спільному пошуку (М. в.) народжуються справжні відкриття.
Зазвичай форму давального відмінка використовуємо без прийменника.
Форма місцевого відмінка завжди з прийменником, вона вказує на місце.
РОЗРІЗНЯЮ НАЗИВНИЙ, РОДОВИЙ І ЗНАХІДНИЙ ВІДМІНКИ ІМЕННИКІВ
Вправа 1 Дописали закінчення у словах.
Н. (хто? що?) торт, вода, печиво;
Р. нема (кого? чого?) торта, води, печива;
Д. даю (кому? чому?) торту (-ові), воді, печиву;
Зн. бачу (кого? що?) торт, воду, печиво;
Ор. орудую (ким? чим?) тортом, водою, печивом;
М. місце (на кому? на чому?) торті (-ові, -у), воді, печиві.
Вправа 2 Підкреслили підмет і присудок (граматичну основу речення), у дужках визначили відмінок.
Дуже хитрий огірочок (Н. в.) заховався під листочок (Зн. в.).
Огірочок (Зн. в.) я шукаю, під листочок (Зн. в.) заглядаю.
Іменники у формі називного відмінка у реченні виступають у ролі підмета.
Іменники у формі знахідного відмінка завжди виступають другорядним членом речення.