Тема: казкова розповідь про орла і крота. Головна думка: «Недарма кажуть мудреці: не питай розумного, а питай бувалого». Мета: заклик прислухатися до слушних порад. Рід літератури: епос. Жанр: казка. Вид казки: про тварин. Ознаки казки Персонажі: тварини, які наділені людськими
Тема: повчальна розповідь про вовка і сороку. Головна думка: «Звички твої погані і зуби в тебе гострі, отож усі й лихі на тебе!». Мета: що посієш, те й пожнеш. Рід літератури: епос. Жанр: казка. Вид казки: про тварин. Ознаки казки Казковий зачин: «Якось…».
Тема: розповідь про ювеліра, який став жебраком. Головна думка: «жадібність ніколи не приведе до добра». Мета: заклик не заритися на чуже добро. Рід літератури: епос. Жанр: казка. Вид казки: побутова. Ознаки казки Казковий зачин: «Жив…». Слово-повтор: ювелір.
НА ЛИЖАХ Сніги упали свіжі, Прослався білий шлях,— Візьму я бистрі лижі, Полину, наче птах. Засніжена дорога Зникає десь у млі — Коли б летіти змога На голубі шпилі. В далеку Верховину, Що мріє у півсні, У тиху полонину, В Карпати чарівні! Тема: лірична розповідь про лижну
СРІБНІ ДЕРЕВА Срібні дерева, срібне гілля, Сріблом пухнастим вкрита земля. Срібні у синьому небі хмарки. В срібних заметах срібні стежки. Срібний-пресрібний ліс приберіг Білочці срібній срібний горіх. Тема: розповідь про срібну зиму. Головна думка: «Срібний-пресрібний
ЗАВІРЮХА І ЗАЙЧИК Завірюха сніжно-біла в лісі зайчика зустріла. Каже хитра завірюха: — Заховай, зайчиську, вуха, бо я злюча та колюча, ще й щипуча і кусюча. — Вас, люб'язна завірюхо, Не бояться зовсім вуха, бо ви добра: у лісочку замели мої слідочки. Не піймають звірі хижі:
ДИВНА ВОРОНА — Купіть мені люстерко! Прохає ворона. — Може я не сіра, Може, я червона, Може, я зелена, Як листя на клені! Хіба не бувають Ворони зелені? Навіщо люстерко! — Дивується слон. — Могла б подивитись На інших ворон. Тема: дотепний діалог між вороною і
Тема: розповідь про відважного козака. Головна думка: «згодом люди на цьому місці викопали криничку». Мета: уславлення козацьких подвигів. Рід літератури: епос. Жанр: легенда. Фантастичний елемент: один козак здолав ворожі полчища. Будова твору Зачин: «Давно це
ВИЙДИ, ВИЙДИ, БОГДАНКУ Вийди, вийди, Богданку, Заспівай нам веснянку. Зимували, не співали – Весну дожидали. Ой, виходьте, дівчата, Та в цей вечір на вулицю Весну красну стрічати, Весну красну вітати. Будем весну стрічати Та віночки сплітати. А віночки сплетемо
НЕДІЛЯ Хвалилась липа липі в понеділок: — Я зроду ще такою не була! Не день у мене, а свята неділя: Сьогодні я нарешті розцвіла. Тема: монолог липи, яка зацвіла у понеділок. Головна думка: «сьогодні я нарешті розцвіла». Мета: гарна подія – це завжди свято. Рід
ПРИСЛІВНИК Ознаку дій називає, А також місце, час, причину, Цієї дії визначає, І кожен цю частину знає. Бо це прислівник – всім відомий Незмінна ця частина мови На запитання як? коли? Готова всім відповісти. Сміється сонце як? – ласкаво, Мандрує небом величаво, А небо
ПРИРОДІ ДРУГОМ БУДЬ! Весна… Весна… Пустунчик вітер Під кожен кущик загляда: Чи вже прокинулися квіти, Чи просинається трава. А з неба сонечко сіяє На поле, гори, на лісок, Своїм промінням зігріває Кожне стебельце i листок. Водою дощик напуває Всі квіти й трави весняні.
УСІ ТРУДЯТЬСЯ Дерево трудиться назеленітися. Квіточка трудиться начервонітися. Бджілка трудиться налітатися. Метеличок трудиться нагойдатися. Травичка — води напитися. Росинка — на білий світ надивитися. Тема: віршик про те, як трудиться природа. Головна думка:
ЖАЙВОРОНОК — Ой чому ти, жайворононьку, Рано з вирію вилітав? Ще по горах сніженьки лежать, По долині криженьки стоять… — А я тії сніженьки Крильцями розмету, А я тії
ПІСЕНЬКА-ВЕСНЯНОЧКА Лугом поміж квітами я іду, Пісеньку-весняночку я веду. Склала я цю пісеньку голосну Про гаряче сонечко, про весну. Батьківщино сонячна, рідний край! Тут топчу я стежечку з краю в край, Тут я народилася, тут росту І тягнусь, мов квіточка, в висоту. Лугом поміж квітами я