ГЕЙ, НОВІ КОЛУМБИ Й МАГЕЛАНИ… Гей, нові Колумби й Магеллани, Напнемо вітрила наших мрій! Кличуть нас у мандри океани, Бухту1 спокою облизує прибій. Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді? Як нам помістити у корито Наші сподівання молоді? Кораблі!
СНІГ Прийшов сніг-білоніг, борода патлата, сів тихенько на поріг, попросивсь до хати. Каже: «Холодно мені, змерзли ноги босі!» Мати каже: «Е, ні-ні, відпочив — і досить». Сніг поволеньки підвівсь та й пішов у поле. Білі брови, білий ніс, а в
КАПІЖ1 Бурульки плакали, звисаючи зі стріхи, і краплі їхніх сліз розтоплювали сніг. Мабуть, їх скривдив хтось або спіткало лихо, й ніхто напровесні утішити не міг... — Невже вам ласки сонечка замало? Чому ж ви плачете? — спитали ми. Чи з радості, що вже весна настала. Чи вам
БАБА ОНИСЯ У баби Онисі було три сини. У баби Онисі синів нема. На кожній її волосині морозом тріщить зима. Я горя на світі застав багато. Страшнішого ж горя нема, ніж те, коли старість мати в домівці стрічає сама. Немає такої біди і муки, ніж сумно з-під сивих брів дивитись
МОЯ БАБУСЮ, СТАРША МОЯ МАМО! Моя бабусю, старша моя мамо! Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш! Якими я скажу тобі словами, що ти в мені повік не одболиш! Земля без тебе ні стебла не вродить, і молоді́ ума не добіжать. Куди ж ти йдеш? Твоя наливка бродить, і насіння́ у вузликах
Тема: повчальна розповідь про Склянку та інший посуд. Мораль: «Старий Чайник знав: для того щоб упевнитися в порожнечі Склянки, варто лише вилити з неї воду». Мета: попередити, що зовнішність не завжди відповідає змістові (заклик піклуватися про внутрішній зміст, щоб він відповідав
ПЛЕЛО ВІНОЧОК ЛІТО Плело віночок літо, сиділо і плело. Межи волошок в житі, де зелено було. Де гномики танцюють, дюймовочки — в квітках., де всі на світі чують, про що співає птах. Про що шепочуть житу волошки голубі... Сплело віночок літо, сплело, та не собі. У сонячній
ПРО ДРУЖБУ Ми з Антоном друзі нерозлийвода1! Спільні в нас турботи — радість і біда. Нам удвох не нудно — дружимо давно. Нас цікавлять книги, спорт, а ще — кіно. Не було між нами сварок і образ. А от гарний настрій — він завжди у нас! 1.
НА РІЧЦІ Посмалилися носи, Загоріли плічка. Ми щодня тепер усі Ходимо до річки. Тече річка крізь лісок, Блискотить сріблисто. А на березі пісок, Золотий та чистий. І на цьому бережку За одну хвилинку Можна з вогкого піску Збудувать будинки. Насадить круг них сади, Викопать
Тема: казкова розповідь про Квітку і Метелика. Основна думка: «Метелик ще довго сидів поруч зі своєю зламаною і мовчазною подругою». Мета: засудження підступності, невміння дорожити дружбою, заклик правильно обирати друзів. Рід літератури: епос. Жанр: казка. Ознаки казки
ВЧИСЯ ТРАНСПОРТ ОБІЙТИ… Вчися транспорт обійти: у безпеці будеш ти. І здоровим будеш жити, самостійно скрізь ходити: в школу, клуб, бібліотеку, стадіон, на дискотеку... Правильно лиш обійди і не станеться біди: і тролейбус, і автобус ззаду лиш обходить пробуй. Спереду —
МЕТЕЛИЦЯ Завиває метелиця, завиває хурделиця, крутиться, вертиться, одбіжить та й вернеться. Завиває метелиця, завиває хурделиця, гримає, сердиться, попід ноги стелиться. Завиває метелиця, завиває хурделиця, бігає, грається, в хату добирається. Тема: поетична
МИ ПІДЕМО ДО ЛІСУ Ми підемо до лісу, де світяться пеньки, де ходять хитрі лиси і шастають вовки, де казку жолудятам розказують дуби, де розбрелись курчатами, між травами гриби, де велетні-ялини повалені лежать і ласує малиною веселе ведмежа, де білочка на гілочці була і не була —
Тема: розповідь про хвору Наталочку і її однокласників. Головна думка: «Цвіте. Дивись, як біліють дзвіночки» Мета: заклик бути співчутливими, допомагати іншим в біді. Рід літератури: епос. Жанр: оповідання. Доведення, що прочитали оповідання. Твір невеликого обсягу (одна
Тема: розповідь про гостини онучок у бабусі. Головна думка: «Такий смачний, що про сіль і не подумали». Мета: заклик бути вдячними своїм рідним. Рід літератури: епос. Жанр: оповідання. Доведення, що прочитали оповідання. Твір невеликого обсягу (одна сторінка) про одну подію