БІЛІ МУХИ Білі мухи налетіли — все подвір'я стало біле. Не злічити білих мух, що летять, неначе пух. — Галю, Петрику, Кіндрате, годі, ледарі, вам спати! І побігли до санчат Галя, Петрик і Кіндрат. Всі з гори летять щодуху, щоб впіймати білу муху... А санчата їм усім
Тема: розповідь про господаря та його старого пса. Головна думка: «Живи тут, — сказав цуцикові. — Щоб тобі одному не було сумно, — і ласкаво поплескав старого пса по спині». Мета: ми відповідаємо за тих, кого приручили. Рід літератури: епос. Жанр: оповідання.
ЩЕ НАЗВА Є, А РІЧКИ ВЖЕ НЕМАЄ Ще назва є, а річки вже немає. Усохли верби, вижовкли рови, і дика качка тоскно1 обминає рудиментарні2 залишки багви3. І тільки степ, і тільки спека, спека, і озерявин4 проблески скупі. І той у небі зморений лелека, і те гніздо лелече на стовпі. Куди ти
Тема: розповідь про кота Мурка і курча. Головна думка: «І здивувався: та й сміливе ж яке!». Мета: заклик бути добрими і милосердними до слабших. Рід літератури: епос. Жанр: казка. Вид казки: про тварин. Ознаки казки Казковий зачин: «Був собі…». Слова-повтори:
ОЙ ХОДЮ-БЛУДЮ Ой ходю-блудю та й по вулиці, Як приблудна овечка, Ой ні до кого та промовити Вірного словечка. Туман, туман по долині, Туман качається, Чогось мене, молодої, Мій рід цурається. Не цурайся, мій родочку, Не цурайся ти мене, Перекажи зозулькою Сивенькою до
КВІТКА-ДУША Ой, не зоря в небі запалала, То на землі квітка розквітала, Там де трава, як зелений шовк, Ранок прийшов, але квітку не знайшов. Ой то цвіла та не квітка красна, Ой то душа, що шукала щастя, Квітка-Душа ніжна і жива, Вітер почув і приніс її слова. Приспів: Весен і зим
ДЖЕРЕЛО І ФОНТАН Крізь чорну скелю світле Джерело Прозору воду в затінку лило. А поблизу, серед жоржин і трав, Фонтан грайливо бризки розкидав І глузував з малого Джерела, З його води, що слізкою текла: — Нещасне, бідне, жалюгідне ти! Навіщо й жити, як отак текти? Дзюрчиш, безсиле, в
ПОВЧАННЯ — Яка ж бо ти дурна! Яка ти бідна, квола! То в квітах ніжишся, То замерзаєш гола, То гнешся від дощів, То сохнеш без води, А потім роздаєш Важкі свої плоди. Пора вже стать давно Розумною, сусідко! — Стовп Яблуню повчав, Поскрипуючи гидко. Тема: повчання стовпа
СОНЦЕ І ХМАРИ Ось Сонечко зійшло, і світить нам, і гріє, І божий мир, як маківка, цвіте; На небі чистому ген Хмара бовваніє1. Та Хмара надулась і річ таку гуде: «Що вже мені се Сонце надоїло, Чого воно так землю веселить? Хоч я насуплюся, воно таки блищить. Я полечу йому
ОСЕЛ І СОЛОВЕЙ Раз у вишневому садочку Лежав Осел у холодочку. Побачив він між рястом Солов'я І став йому гукати: — Здоров, співун! Насилу вглядів я: Який маленький ти, а кажуть, що горлатий. Ану, лишень, утни! Казали у дворі індики, Що ніби ти співать мастак великий. Чи, може,
Тема: розповідь про Данилка, який спіймав жар-птицю. Головна думка: «А люди розбагатіли, раділи, вихваляли свого рятівника». Мета: уславлення народних захисників. Рід літератури: епос. Жанр: казка. Вид казки: побутова. Ознаки казки Казковий зачин: «В одному селі
ПРОЩАННЯ З ПОЧАТКОВОЮ ШКОЛОЮ Травень гілочку бузкову літу подає, в нашу школу початкову ми востаннє йдем. Нашій школі початковій кажемо: «Прощай! Нас, дорослих, тільки в гості ти з цих пір чекай». В перший клас ми йшли несміло, нас вели батьки. А тепер в середню школу підем
ЖАР-ПТАШКА Було, чи здавалось, чи снилось Іванку, що кожного ранку, що кожного ранку жар-пташка літає понад двором, торкає його золотавим пером. Перо золотаве Іванка лоскоче, хлопчина швиденько розплющує очі і миттю встає, у вікно визирає, а тільки жар-пташки вже й сліду
Тема: повчальна розповідь про качку, качура та каченят. Мораль (головна думка): «Восени, коли качва з усієї округи зібралася у вирій, вони були гладкі й випещені — не те, що інші. Але далекої дороги не витримало жодне. Бо в них була надто жаліслива матуся». Мета: засудження
Тема: казкова розповідь про борсука Борисовича і борсучиху Емму. Головна думка: «Завжди мрійте,… уявляйте себе щасливими та ростіть здоровими, на радість нам усім. Завжди пам'ятайте: ви наш найцінніший скарб!». Мета: заклик мріяти, уславлення батьківської любові до дітей. Рід