Тема: розповідь про дівчинку Наталю, яка хотіла дізнатися про те, звідки приходить сніг. Головна думка: «Ні, із снігом має бути пов'язана якась казкова історія». Мета: знання – не перепона для мрій. Рід літератури: епос. Жанр: оповідання. Доведення, що прочитали
ПРИКМЕТИ Подивися у віконце: Червоніє захід сонця, Рівно дим іде угору, Тягне холодом знадвору, Звук далекий мов охрип, Особливий снігу скрип, На вікні зими дарунки — Кришталеві візерунки… Всі прикмети ці погодні Обіцяють ніч холодну.
З НЕБА ПАДАЮТЬ СНІЖИНКИ З неба падають сніжинки на дерева, на будинки, на майдани, на садки, на ялинки, на дубки. Закрутилися сніжинки, як веселі комашинки, наче зграї білих мух, як м'який холодний пух. Біле-біле все навколо, ясне й чисте, як ніколи! Мов пухнаста ковдра, ліг
Тема: розповісти про жовтогруду синичку. Головна думка: «Дякую, завтра вранці я знову прилечу». Мета: заклик підгодовувати птахів узимку. Рід літератури: епос. Жанр: оповідання. Доведення, що прочитали оповідання. Твір невеликого обсягу (половина сторінки) про подію (зимовий
СНІГУРІ На калину у дворі Посідали снігурі — В шапочках смушевих1, Фартушках рожевих. Прилетіли недарма, Бо прийшла до нас зима. 1. Смушеві — хутряні. Тема: поетичний опис снігурів. Головна думка: «Прилетіли недарма, бо прийшла до нас зима». Мета: за давніми
ЗИМА Мов пушинки, порошинки, На покрівлі, на будівлі Ніжно падають сніжинки. Так легенько в'ються, б'ються В сніговій молочній1 млі2, Мов не хочуть пригорнутись, Мов бояться доторкнутись До холодної землі. 1. Молочний – білий. 2. Мла – туман. Тема: поетична розповідь про
ВЕСЕЛИЙ СНІГ Падав сніг, падав сніг Для усіх, усіх, усіх — І дорослих, і малих, І веселих, і сумних. Всім, хто гордо носа ніс, Він тихцем сідав на ніс. А роззяві, як на сміх, Залетів до рота сніг. Вереді за комір вліз І довів його до сліз. А веселі грали в сніжки —
Тема: розповідь про трьох дітей Юрко, Михайлик і Ніна, які протоптали стежечку до криниці для бабусі Марії. Головна думка: «Спітнілі, стомлені, радісні діти йшли до школи». Мета: заклик не бути байдужими до старих та немічних людей, допомагати їм. Рід літератури: епос. Жанр: оповідання.
БІЛЕ ПОЛЕ ПОЛОТНЯНЕ Біле поле полотняне, рівно ткане, чисто пране. А по ньому голка ходить, за собою нитку водить. Покрутнеться так і сяк — зацвіте червоний мак. Зазирне і там, і тут — василечки зацвітуть. Застрибає навпрошки — зажовтіють колоски. А як пройдеться
ХИТАЛОЧКА-ГОЙДАЛОЧКА Хиталочку-гойдалочку гойдатиму в садку. Малесеньку Наталочку присплю у холодку. Хить та хить. Тихо. Цить. Хиталочко-гойдалочко, гойдайся, не скрипи. Кричалочко-Наталочко, мала сестричко, спи! Хить та хить. Тихо. Цить. Хиталочка-гойдалочка не забавка
НА КОРАБЛИКУ Всеумійко майстер Павлик змайстрував швидкий кораблик, збіг до річки він, до броду, та й пустив його на воду. У кораблику спочатку любо плавало качатко, потім жабка в нього сіла, синя бабка прилетіла, і метелик, склавши крила, притулився до вітрила. Так пливуть вони,
ВОВКИ «Чого, брате, так збілів1? Що з тобою сталось?» — Ах, за мною через став аж сто вовків гналось! «Бог з тобою… Сто вовків!.. Та б село почуло…» — Та й то вірно, їх не сто, А п'ятдесят було. «Та й п'ятдесят диво в
І ТАРАСИК ПРАЦЮВАВ Рве Маринка у торбинку звіробій і материнку. Оля, Толя, Шура, Ната вже сніпок нарвали м'яти. Клава, Боря і Сергій рвуть ромашку й деревій. Рвуть завзято, рвуть до спеки — будуть ліки для аптеки... А Тарасик на дубочку вже порвав штани й
НАЙВАЖЧА РОЛЬ Вихваля свого синочка мати на всі боки: — У студії при театрі вчиться вже два роки. Дуже довго муштрували хлопця режисери. Аж тепер він дочекався першої прем'єри. Роль найважчу доручили любому синочку: він на сцену в третій дії викочує бочку! Тема:
СНІГИР ТА ЩИГЛИК Снігирчик бідний у сильце1 попався, а Щиглик-молодець, той жвавий джиґунець2, дививсь на його та сміявся: — Оце так мудрагель з тебе! Ну як-таки не вгледіти себе, біди не встерегтись! Щоб так в лиху попасти штучку, як в ятір ловлять ту дурную щучку! Се бачив я