КЛЕНИ Вітер обтрушував листя багряне, клени стояли в журбі і тривозі. Як же їм бути, як холод настане? Хто їх зігріє тоді на морозі? Грізно і довго шуміла діброва, клени тремтіли, ждучи завірюхи. А серед ночі зима сивоброва їх одягнула у теплі кожухи.
Тема: розповідь про те, як сойка садить дуби в своєму лісі. Головна думка: «отак сойка і садить дуби у своєму лісі». Мета: розказати про сойок, які розповсюджують плоди та насіння дубів. Рід літератури: епос. Жанр: оповідання. Будова тексту Зачин: «Осінній ліс завжди
Тема: казкова розповідь про пригоди жолудя, поки він виріс молодим дубком. Головна думка: «став він уже не Жолудем, а молодим Дубком» Мета: розказати про те, як зі жолудів виростають дуби. Ознаки казки: • казкові імена: Жолудь, Сойка, Білочка, Гриб, Куниця, Миша, Дубок;
ДОЩОВА ОСІНЬ Водить осінь хороводи то із листя, то з дощів. На прогулянку виходять парасолі і плащі. Там розмову парасолі із плащами завели: — Ах, як довго у неволі, у темниці ми були. Та вернулися тумани, Задощило1 в небесах, — і ми знову у пошані, знов нас носять
ПРОЩАЛЬНИЙ ТАНОК Танцюють граки. Танцюють граки, аж гомін1 стоїть на осінніх лугах. І тануть у небі летючі хмарки, коли в них пірнає збентежений2 птах. Злітають у небо — і грудкою вниз, і колом веселим кружляють навкруг. Аж гнеться над ставом шумкий верболіз3, і ніби травою вгинається
ЩО НАЙТЯЖЧЕ ЖУРАВЛЯМ Тихого осіннього вечора на узліссі сіли відпочити журавлі. Вони летіли в теплий край. Сонце вже зайшло, то й заночують. Притулились журавлі до білокорої берези та й курличуть щось тихо-тихо. Береза прислухається, хоче зрозуміти, про що вони гомонять.
ОСІННЯ ПОЖЕЖА Сонно з-за хмари дощ визирав, сіяв краплини в лузі між трав. Раптом побачив: діброва горить! Взявся гасити пожежу в ту ж мить. Море води на дерева розлив. Тільки пожежі не погасив. Жовтогарячим, червоним вогнем дерева палають під буйним дощем. Пожежа в
ОСІНЬ ПЕНЗЛИКА ВЗЯЛА Осінь пензлика взяла, малювати почала, в білокорої берізки золотила довгі кіски. Став багряним колір чуба в мудрого дідуся-дуба. Дві сестрички, дві осички стали жовті, мов лисички. А довкруж, довкруж травиця тихо-тихо золотиться. Ось палахкотять1 калина,
ОСІНЬ Нарядилась осінь в дороге намисто, золоте волосся розплела над містом, кольорові фарби вийняла з кишені, і малює осінь жовтим по зеленім... Здогадатись можна в парку по деревах: є червона фарба в неї і рожева... Ще й відтінків різних безліч осінь має, а стрункі ялини боком обминає...
Ілюстрація цікаво доповнює та пояснює вірш «Вересень». На ній бачимо юнака. Він одягнув старовинну полотняну сорочку навипуск. Голову прикрашає вінок з дрібних квітів, у яких вгадується верес. В одній руці «вересень у віночку з вересу» тримає
ВЕРЕСЕНЬ Щедрий місяць вересень у віночку з вересу. Все добро, що в нього є, щиро друзям роздає. От у свій найперший ранок він стрічає школярів: дав і яблук на сніданок, і жоржин — для вчителів... Отакий-то вересень у віночку з вересу.
Тема: дотепна розповідь про сусіда Ромчика Романкевича. Головна думка: до кожної загадки шукай розгадку. Мета: заклик шукати істину, бути допитливими. Жанр: оповідання. Твір «Мій сусід – прибулець!» казка чи оповідання? Я переконаний, що жанр твору – це оповідання.
ОСІНЬ НА ШКІЛЬНОМУ ПОДВІР'Ї Біля школи на подвір'ї осінь править новосілля, розмальовує щоднини всі рослини. Три берізки золотисті, дві калини у намисті, полум'яні у рядочку сім кленочків. П'ять дубів і два каштани, їхні очка і жупани. Дві сосни і три ялини, і жоржини.
НАШ КЛАС Добрий день, наш милий клас! Як ти влітку жив без нас? Друже наш, просторий клас, привітай сьогодні нас! Ми з тобою знов зустрілись, бо канікули скінчились. Буде в класі, як раніше: сміх і галас, а не тиша. Проживем навчальний рік ми ще краще, як торік. Тема:
КРИЛАТА ШКОЛА На світанку вулицею міста, де шумлять про осінь явори, з рюкзаками, як парашутисти, поспішають діти-школярі. Наша рідна школа біля гаю схожа на літак-аероплан. Цей літак щоранку вирушає до Країни творчості і знань. Опадає з кленів жовте листя на кущі калини, мій