Цікаве оповідання дуже повчальне. Мене вразило те, що не можна близько підходити до пташиних домівок у пору гніздування, торкати гнізда з яйцями. Через такі необдумані дії деякі птахи залишають гнізда, після чого гинуть їхні пташенята. Оповідання
Тема: розповідь про те, як Андрійко знищив ластів’яче гніздо. Головна думка: «чи не вперше його ніхто не втішав» (нічого не руйнуй – братів менших шануй) Мета: заклик не руйнувати пташині гнізда Будова твору Зачин: «Андрійко дуже зрадів, коли над
Тема: розповідь про гру в шашки дівчинки Улі із хворим сусідським хлопчиком. Головна думка: «за одного битого двох небитих дають». Мета: заклик не бути байдужими до немічних. Будова оповідання Зачин: «У Києві, в одному з наймальовничіших куточків…» Основна
Тема: розповідь про небезпечну пригоду Ярика і Костика на річці Уж під час льодоходу. Головна думка: «хлопцям дорікнули, щоб думали наступного разу і більше не наражалися на небезпеку» (не знаючи броду, не лізь у воду) Мета: заклик не наражатися на небезпеку, обдумувати свої дії.
РОЗЛИВАЄТЬСЯ ДУНАЙ… Розливається Дунай, а із-за Дунаю з журавлями у наш край ремез прилітає. Пташка ця непоказна́ має дивну звичку: навесні лише вона в'яже рукавичку. Ось поглянь: цвітуть сади, а вона із пряжі на вербі біля води рукавичку в'яже. В рукавичці, як і
На світлині-ілюстрації зображена пташка ремез біля свого гніздечка. Майже усе зображення займає незвичайне гніздо. Формою воно нагадує в’язану рукавичку. Коли придивитися, можна навіть побачити тонкі нитки. Ними
Ремез – найменший серед синиць. Він селиться поблизу водойм. У наших краях ремез перелітний птах. Живе в зграї, яку полишає на час розмноження. Він невеликого розміру. Його тіло сіруватого кольору. Проте ремеза легко впізнати по
ДЯДЬКО ДОЩ Дядько Дощ стоїть над лісом, — неба велетень сяга. Він сміється, мов залізом, дудонить: — Га-га! Га-га! Одягнувся, мов на свято, запорізький в нього шик1: тучі — шапка сивувата, блискавки — червоний шлик2. Довжелезні срібні вуса люто вітер
ВОЛОШКОВЕ ПОЛЕ Поле в нашому краї — наче море безкрає. Наче море безкрає — поле в нашому краї. Там гуляли волошки, натомилися трошки. Натомилися трошки синьоокі волошки. Пов'язали хустинки, наче неба краплинки. Наче неба краплинки — пов'язали хустинки.
Тема: розповідь про Славка та його планшет. Головна думка: «чесність — то річ безцінна». Мета: заклик бути чесними, не перекладати свою вину на інших. Будова твору Зачин: «Славкові подарували планшет…» Основна частина: «Швидко промайнули
ЯК АНДРІЙКО ВЧИВСЯ ЗАОЩАДЖУВАТИ Щоб заходить в Інтернет, щось цікаве взнати, дуже хочу я планшет. Та де гроші взяти? З цим питанням непростим я звернувсь до тата. Відповів мені татусь: — Треба зачекати. Річ ця надто дорога. Будем відкладати. Увірвавсь мені терпець:
В НЕБІ ЖАЙВОРОНКИ В'ЮТЬСЯ В небі жайворонки в'ються, заливаються-сміються, грають, дзвонять цілий день, і щебечуть, і співають, і з весною світ вітають дзвоном радісних пісень. Ось вони на землю впали, щось шепнули їй, сказали і розтали знов у млі... І щоб глянути на диво,
НОВЕНЬКА Сьогодні в третій клас до нас прийшла «новенька» в перший раз. Зайшла, весела й радісна, і всім сказала: — Здрастуйте!.. Що в класі почало-о-ся! Одразу з місць своїх посхоплювались хлопці, мов хто підкинув їх. Спочатку всі ходили і голосно
КОГО БЕРУТЬ У КОСМОНАВТИ Скажу вам, космонавтом не кожен зможе бути: їм Землю ледве видно і геть-геть-геть не чути. У космосі чужому, у космосі німому буває трохи сумно і хочеться додому. І хочеться на землю ступити, й навіть сісти, і хочеться до мами, і смачно попоїсти.
ЯК ЗАХОЧЕШ — БУДЕ ВСЕ! Заявив я вчора тату: — Я страшенно хочу мати годівницю на вікні. Хай птахи свистять мені! — Що ж! — примружив тато очі. — Непогана думка, син. Буде все, як дуже схочеш, — це давно відомо всім. *** З того часу я ходив