© Барна Р., 2017
Серія "Вчимось разом" до підручника "Літературне читання 2 клас Савченко О."
СТОРІНКА 60.
• Про що йдеться в оповіданні Василя Чухліба «Повінь»? В оповіданні йдеться про те, як Тетянка з татом врятували зайця під час повені.
• Де і коли відбувалась описувана подія? Як довго вона тривала? Що побачили і відчули тато з донькою? Подія відбувалась навесні, бо Тетянка з татом приїхали по молодий щавель.
• Як в оповіданні пояснюється, що таке повінь? Прочитай. «Навколо вода, берегів не видно».
• Яку інтонацію читання підказують виділені слова? Дивується Тетянка (здивування), злякалася Тетянка (переляк), питалася в тата (допитливість).
• З чим порівнюється гніздечко ремеза? Які ще порівняння є у творі? «Маленький ремезок, непримітний, а бач, який майстер». «За вербами — невеличкий острівець, наче круглий столик».
• Знайди в оповіданні слова, якими описано поведінку зайця під час пригоди. Як Тетянка турбувалася про зайця? Прочитай. «Заєць зіщулився, тремтить, але не тікає.. , притиснувся до Тетянки». «Вона його полою прикрила».
• Якими словами починається і закінчується кінцівка твору? Кінцівка. «Тут човен ткнувся носом у берег… Тільки смуга лягла».
• Працюємо разом! Поставте одне одному запитання за прочитаним текстом. На якій річці відбувалась подія? Хто майстерно робить гніздо? Хто знайшов зайця? До кого притулився заєць? Що потрібно зайцю? Що зробив заєць, коли човен ткнувся носом у берег?
• Добери порівняння: річка, наче змійка; вітер, наче вихор; хмара, мов овечка; ягідки, мов намистини.
• План до оповідання Василя Чухліба «Повінь»
СТОРІНКА 61.
• Прочитай оповідання Анатолія Григорука «Молодець проти овець» мовчки. Підготуйся назвати всіх дійових осіб. У якій послідовності вони діяли? Дійові особи: Дениско, сусідський цапок, рябеньке порося, пес Кудлай, кіт Муркаш, мишеня, сестричка Мар'янка.
• Як ви вважаєте, скільки часу могла тривати описана пригода? Лічені хвилини.
• Яку інтонацію читання підказує знак оклику? Голосисту.
• З ким хотів битися Дениско, а кого злякався? Дениско хотів битися з цапком, а злякався маленької мишки.
• Знайди абзац, у якому діють пес Кудлай і кіт Муркаш. Вискочив з буди завжди сонний пес Кудлай і хрипким сердитим голосом — гав! — на весь куток. Поряд на тину кіт Муркаш ніжився. Злякався він Кудлая та стриб у лободу.
• У якій частині оповідання висловлено головну думку? У кінцівці. «Молодець проти овець, а проти молодця — сам вівця».
• Як би ви продовжили назву оповідання? «… а проти молодця — сам вівця».
• План до оповідання Анатолія Григорука «Молодець проти овець».
СТОРІНКА 63.
• Прочитай казку Андрія М'ястківського «Казка про яблуню» мовчки. Про що цей твір? Про добре ставлення людини до природи, працьовитість та дбайливість.
• Назви дійових осіб. Дідусь, яблунька, зайчатко, лопухи.
• З чого видно, що дідусь добре знає і любить природу, що в нього вмілі руки? Яким ти його уявляєш? Він виполов бур'ян біля яблуньки, восени пересадив у сад, весною прищепив на дичці гілки культурних сортів, деревце вкрилось рясним цвітом.
• Поміркуйте разом! Що особливого ви помітили в цій казці? Як побудовано речення? Знайдіть пари слів, що римуються. Казка написана віршованою мовою з римами, тому текст легко читається. Рову – корову, вільце – деревце, лисичка – дичка, давно – воно, дике – велике, невеличке – кринички, скло – зросло, буя – я, стало – сказало – впало, ти – рости, вісім – в лісі, лопухи – хи, буде – люди, плід – глід – дід, напився – задивився, невеличка – дичка, вона – міцна, сни – восени, сад – виноград, зелене – у мене, ліс – приніс, посадив – обгородив, зайченята – чухрати, залюбки – бруньки, великі – дикі, розвеселилось – вкрилось, хотів – сортів, осонні – червоні, невеличка – дичку.
• Яку інтонацію читання підказують виділені речення? Скаржилось (образа), засміялись лопухи (насмішка), деревце розвеселилось (радість).
• Поміркуйте, що у цьому творі казкове, а що могло трапитися насправді. Казкове у творі: рослини розмовляють між собою, на одному дереві дід прищепив сім сортів яблук. Дійсність у творі: дичку часто використовують як щепу в садівництві.
• План до літературної казки Андрія М'ястківського «Казка про яблуню».
СТОРІНКА 64.
• Прочитай оповідання Василя Сухомлинського «Покинуте кошеня» мовчки. Як поставилися перехожі до кошеняти? Як описано його стан? Ставлення перехожих: «Проходять люди, дивляться на кошеня. Хто сумно хитає головою, хто сміється. Хто жаліє: бідне кошенятко, та й іде собі». Стан кошеняти: «Сидить кошеня та й нявчить. Бо хоче додому, до матусі…».
• З чого видно, що в Наталочки добре серце? «Вона не сказала ні слова, а взяла кошеня й понесла додому».
• Які речення слід прочитати з почуттям тривоги, а які — з почуттям вдячності й радості? З почуттям тривоги: «Страшно стало кошеняткові. Притулилося воно до куща та й сидить — тремтить». З почуттям радості: «Пригорнулося кошенятко до дівчинки. Замуркотіло. Раде-радісіньке».
• Поміркуйте разом! Знайдіть у тексті зачин, основну частину і кінцівку. Як можна продовжити це оповідання? Чи зміниться тоді його назва? Зачин. Хтось виніс із хати маленьке сіре кошенятко… Бо хоче додому, до матусі». Основна частина. «Проходять люди … Чує — нявчить кошеня». Кінцівка. «Вона не сказала ні слова, … Замуркотіло. Раде-радісіньке».
Продовження. Батьки підтримали вчинок Наталочки. Кошеня щасливо жило в родині дівчинки. Його годували, за ним піклувалися. Так покинуте кошеня було врятоване. Заголовок «Врятоване кошеня», «Наталочка та кошеня».
• План до оповідання Василя Сухомлинського «Покинуте кошеня».
• Як ти вважаєш, чому хлопчик зрозумів «хвостату мову» у вірші Анатолія Костецького «Хвостата мова»? Хлопчик любив тварин.
• Чи доводилося тобі спілкуватися такою «мовою»? Так, з домашнім котиком.
• Читаючи вголос, зверни увагу на умовні позначення. | - мала пауза, || - велика пауза, ||| - дуже велика пауза.
• У яких рядках передано впевненість хлопчика, а у яких — радість? Впевненість: «І я — даю вам слово! — збагнув хвостату мову». Радість: «Я усміхнувсь малому і взяв його додому».
• Поміркуйте разом! Розгляньте малюнок. Підготуйте за ним розповідь. На малюнку я бачу хлопчика і песика. Вони вперше зустрілися. Обоє раді цій зустрічі. Вони обов'язково стануть друзями.
• Чим схожі цей вірш і оповідання «Покинуте кошеня»? Діти приходять на допомогу бездомним тваринам.
• Про що варто подумати, якщо береш додому кошеня або цуценя?
• Пофантазуйте і розіграйте за змістом оповідання «Покинуте кошеня» і вірша «Хвостата мова» виставу. Як її можна назвати? Хто буде дійовими особами?
Які іграшки варто використати? Між ким відбуватиметься розмова? Як її розпочати? Чим вона закінчиться?
Вистава «Юні рятівники».
Зустрічаються Наталочка і Дмитрик. Між ними починається розмова про врятованих чотириногих друзів. Наталочка розказує про кошеня, Дмитрик – про щеня. Діти закликають усіх гарно ставитися до тварин.