ЩЕБЕТАЛА ПТАШЕЧКА Щебетала пташечка під віконечком, сподівалась1 пташечка весни з сонечком: «Прилинь, прилинь, ча́ронька, весна красная, як легенька хмарочка в небі ясная. Осип луки перлами, укрий росами, розлийся джерелами стоголосими!» Щебетала пташечка під віконечком,

КОРОВАЙ ВАМ ПОКРАЮ До кінця, женчики, до кінця. Підемо додому за сонця! До межі, женчики, до межі. Це ж ваші пироженьки у діжі! До краю, женчики, до краю — Я коровай вам покраю!   ДЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ ХЛІБ?  — Де починається хліб? — У тісті. — Де починається тісто?

    Урожай, а отже і добробут людей, і їхнє життя залежав від погодних умов. Тому як тільки сходив сніг, наші пра­щури починали піснями славити сонце, закликати вес­ну. Так виникли пісні, які називаються веснянками. У різних районах України називалися по-різному:

Різдвяні побажання — це душа нашого народу, жива мудрість, історія нашого роду, що дісталася нам у спа­док і має залишитися на все життя.   Добрий вечір тобі, пане господарю! Винеси ти нам ковбасок пару. Винеси сала, не скупися, Щоб ячмінь твій уродився. Щоб худоба водилася, Щоб

Старий рік минає, новий наступає,           Новий наступає. Пане господарю, великий владарю,           Великий владарю. Дайте нам з полиці із медом пшениці,

Щедрик-ведрик, Дайте вареник, Грудочку масла, Кільце ковбаски. Дайте книш, Бо пущу в хату миш, Дайте ковбасу, Бо хату розтрясу, Дайте ще кишку, з’їм у затишку! *** Щедрівочка щедрувала, До віконця припадала: - Що ти, тітко, напекла? неси швидше до вікна! і вареник, і пиріг Неси нам на поріг!

Сійся, родися, жито, пшениця, Всяка пашниця - Щоби родило в землі, Щоби був хліб на столі, І на полі, і в стодолі. Щоб добра було доволі. Щоб не знали вже розлуки Ваші діти, ані внуки. Дай же, Боже, в добрий час, Щоб добро гостило в вас! *** Сійся, родися, Жито, пшениця, Горох, чечевиця І всяка