РОЗВИВАЙСЯ, ЛОЗО, БОРЗО… Розвивайся, лозо, борзо, зелена діброво!  Оживає помертвіла природа наново.    Оживає, розриває пута зимовії,  Обновляєсь в свіжі сили й свіжії надії.   Зеленійся, рідне поле, українська ниво!  Підоймися, колосися, достигай

У ДОЛИНІ СЕЛО ЛЕЖИТЬ… У долині село лежить,  понад селом туман дрижить,  а на горбі край села  стоїть кузня немала.   А в тій кузні коваль клепле,  а в коваля серце тепле,  а він клепле та й співа,  всіх до кузні іззива.   «Ходіть, люди, з хат,

ЧЕРВОНА КАЛИНО Червона калино, чого в лузі гнешся?  Чого в лузі гнешся? Чи світла не любиш — до сонця не пнешся? До сонця не пнешся?   Чи жаль тобі цвіту, чи радощів світу? На радощі світу? Чи бурі боїшся, чи грому з блакиту? Чи грому з блакиту?   Не жаль мені цвіту, не страшно

Тема: повчальна розповідь про те, як перед смертю батько переконував своїх синів жити дружно. Головна думка: в єдності сила (заклик жити в  дружно, щоб ніякі вороги не могли здолати).   Персонажі: батько, сини. Характеристика батька: любить та переживає за своїх дітей, мудрий порадник,

Тема: повчальна розповідь про те, чому Лесика, Толю й двох Володів більше не заманиш в чудну країну Навпаки. Головна думка: можеш робити тільки те, що хочеш, проте тоді втратиш людське  лице (заклик до дітей бути чемними, охайними, допомагати батькам, не скаржитися на життя). Жанр: літературна

Тема: зображення життєвої ситуації, при якій без співпраці дочок просте завдання матері на мало доброго результату. Головна думка: «де сім господинь, там хата не метена» (заклик співпрацювати для отримання доброго результату).    Будова оповідання. Зачин. «У нашій в хаті

ЯК МЕНІ ВАС НЕ ЛЮБИТИ. Як мені вас не любити, рідний батьку, нене;  Та ви ж мене згодували і дбали про мене.   Та ж ви мене згодували щирими руками, ой, нема то ніде в світі, як в батька і мами.   Батько розуму навчає, мати приголубить,  Ніхто мене так на світі, як вони, не

Тема: розповідь про зігріті любов'ю та працею подарунки мами і Тарасика. Головна думка: «любов і праця — ось що насправді робить подарунок великим і дорогим» («найменша річ, зігріта любов'ю і працею, завжди перетворюється у справжнє диво»).   Композиція.

ВЕСНА І МАМА Якось я спитала у Весни: —  Ти чому приходиш, поясни?  І Весна мені сказала прямо: —  Поспішаю я на свято Мами!   Поспішають квіти проростати,  поспішають птахи повертати,  поспішає сонечко теплішать,  поспішають дітки розумнішать.  

ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З МАМИ Можна у світі чимало зробити:  Перетворити зиму на літо,  Можна моря й океани здолати,  Гору найвищу штурмом узяти,   Можна пізнати стежки таємничі та підкорити далеч космічну. Можна характер свій подолати, штурмом вершини науки узяти,   Можна пройти

Тема: розповідь про зустріч матері з дочками після довгої розлуки. Головна думка: не словами, а ділами підтверджуйте свою любов (менше слів – більше діла).   Будова твору. Зачин. «Було у матері сім дочок …». Основна частина. «Коли мати зайшла до хати

НАШІ МАМИ Пам'ятаймо, любі діти,  Пам'ятаймо завжди з вами,  Що для нас у всьому світі  Найдорожчі — наші мами!   Нам — маленьким і дорослим —  Все дають вони з любов'ю: Ніжне серце, світлий розум,  Сили нашому здоров'ю.   Як ставали ми на

Тема: давня оповідь про силу материнської любові, що допомагала синам у боротьбі з грізним Нептуном. Головна думка: уславлення непереможної сили материнської любові.   Дійові особи: три юнаки, їхні матері, Нептун, дочки Нептуна.   Композиційна будова. Експозиція: на березі Чорного моря

Чому народ назвав Івана Франка Каменярем Текст-міркування.    На мою думку, Івана Франка народ по праву назвав Каменярем.    У 1878 році він написав вірш «Каменяр», де в образі закутих в ланцюги пробивачів тунелів у гірських скелях в переносному значенні показав шлях

РІЧКА  Хлюпоче синя річка —  Ой річка, ой ріка!  Юрба нас невеличка,  Зате ж бо гомінка.    І співи тут, і крики,  І радість тут, і сміх. А вколо, як музики, —  Гурти пташок дзвінких.    І кожна ж то співає,  І кожна поклика: