Побачили те пташки, які літали біля дачі, та рослини, які росли вздовж запорошеного шляху, і вирішили допомогти нещасним. Залунали журливі пісні, шумно заколихались стебла. Почув це Вітер і полетів кликати на допомогу Дощову царицю.     Почорніло раптом небо, полив

Інші завдання дивись тут... КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 11. Варіант 1. Завдання 1. Прислівник-синонім до фразеологічного вислову рукою подати.  А далеко  Б близько  В швидко   Завдання 2. Правильно записані всі іменники в орудному відмінку. А сілью, радіст'ю, щирістю  Б

Інші завдання дивись тут... ЧИ ЛЕГКО БУТИ ДОБРИМ     Хто хоч раз писав писанку, той знає, що то за радість. А хто ще не писав, а бодай у руках тримав, може про те здогадатися.    Лесик знає це давно. Перед Великоднем у їхній сім'ї писанки писали завжди. Всі писали: і бабця, й

Інші завдання дивись тут... КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1 ВАРІАНТ 1 Вправа 1.  Скромна краса пізньої ос(е,и)ні. Л(е,и)стопад найчастіше сумний. Позн(е,и)кали яскраві кил(е,и)ми з опалого листя. (Не)дзвенять пташині голоси. Настала тиша в садках і парках. Природа причаїлася, чекаючи з(е,и)мових

   Усе почалось з неймовірної розповіді вчительки про Всесвіт. І побачити його своїми очима – стало моєю заповітною мрією. А всім відомо, що найзаповітніші мрії при великому бажанні можуть здійснюватися.    Одного разу я поверталась зі школи, коли переді мною появився

                       Мій день у майбутньому.    Сьогодні зі мною трапилась цікава пригода. Я стояла посеред дивної кімнати. Раптом двері прочинилися і на порозі з'явилась дівчинка. Вона була мого зросту та віку. - А ти хто? Як

     Одного січневого ранку, коли все навкруги замело снігом, я сиділа за партою в роздумах. Все було як у звичайний день. Велика перерва здавалася усім надзвичайно довгою, хоч тривала два десятка хвилин. Раптом я збагнула, що відбувається щось неймовірне. Замість шуму та веселого

   Стояв холодний зимовий вечір. За вікном кружляла заметіль. На вулиці не було ні душі.    Тільки одна дівчинка самотньо стоїть край вікна і ніби когось чекає. Когось, надзвичайно щедрого і милосердного. Звісно, святого Миколая, який виконує заповітні бажання. На жаль в її

       Це було вісімнадцятого грудня минулого року. Пізно ввечері я поверталася з гуртка. Біля будинку побачила дуже великі  сани. Був тут і дідусь невеликого зросту з білою бородою. Лице  його світилось якоюсь дивною добротою. Я була вже зовсім поруч від свого дому,