Дорогі люди!    Звертається до вас волелюбна пташка – жайворонок. На жаль, я була необачною. Занадто близько підлетіла до дітей. Вони здалися такими добрими та милими.  Сьогодні я живу в клітці. На волі могла сама подбати про себе, а тепер потерпаю від спраги.   Закликаю

Інші завдання дивись тут... Завдання 412 Ділення з остачею 14 : 2 = 7 15 : 2=7 (ост. 1) 18 : 3 = 6 20 : 3= 6 (ост.2) 1400 : 20 = 70 1500 : 200 = 7 (ост. 100) 18000 : 300 = 60 20000 : 3000= 6 (ост. 2000) 238 : 70 = 3 (ост. 28) 415 : 80 =

Казка про частини мови.    Колись дуже давно сталась неймовірна пригода. Так давно, коли ще не було лихих людей та не замикалися один від одного сусіди.     Якось десять частин мови покинули далеку Морфологію. Іменник, Прикметник, Займенник, Дієслово, Прислівник,

Афіша СПІШУ ДОДОМУ Дитяча вистава за мотивами вірша Анатолія Костецького. Запрошуються учні школи та їхні батьки. Відбудеться 10 вересня 2019 року о 15 год у актовому залі школи.                                

ЧОЛОВІЧКИ Поглянь, які із жолудів виходять чоловічки — в них круглі шапочки руді і загорілі щічки...   На підвіконня влізуть вмить, де хвора дівчинка лежить, зігнуть пружинки-ніжки і пострибають в ліжко. Дівча їх всіх порозставля і запита: Ви звідкіля? — А нас дістав на

ВІТРЯК. Стоїть на пагорбі вітряк, де поле неокрає. Хотів би він літати так, як вертоліт літає.   Такі ж у нього крила є, як мають вертольоти. Але йому робить своє — на хліб зерно молоти.   І лиш тоді, коли згаса робота опівночі, вітряк злітає в небеса, де зір палають очі.   Він

Інші завдання дивись тут... © Барна Р., 2021   Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 4 клас  Вашуленко М., Васильківська Н., Дубовик С. (1 частина)"  (використані цитати з підручника у лапках або прописом) Сторінка 110 § 27 Прикметник як

    «Із стріх зимові сльози закапали... видно, весна недалеко!».    Почули той плач Морозенки. Покидали молоточки, до матері побігли. Враз навколо покинутих молоточків скресла крига. Вода піднялась, понесла потоком уламки. Бачать риби, що нема крижаного даху. З

   Усе почалось з неймовірної розповіді вчительки про Всесвіт. І побачити його своїми очима – стало моєю заповітною мрією. А всім відомо, що найзаповітніші мрії при великому бажанні можуть здійснюватися.    Одного разу я поверталась зі школи, коли переді мною появився

                       Мій день у майбутньому.    Сьогодні зі мною трапилась цікава пригода. Я стояла посеред дивної кімнати. Раптом двері прочинилися і на порозі з'явилась дівчинка. Вона була мого зросту та віку. — А

     Одного січневого ранку, коли все навкруги замело снігом, я сиділа за партою в роздумах. Все було як у звичайний день. Велика перерва здавалася усім надзвичайно довгою, хоч тривала два десятка хвилин. Раптом я збагнула, що відбувається щось неймовірне. Замість шуму та веселого

   Стояв холодний зимовий вечір. За вікном кружляла заметіль. На вулиці не було ні душі.    Тільки одна дівчинка самотньо стоїть край вікна і ніби когось чекає. Когось, надзвичайно щедрого і милосердного. Звісно, святого Миколая, який виконує заповітні бажання. На жаль в її

       Це було вісімнадцятого грудня минулого року. Пізно ввечері я поверталася з гуртка. Біля будинку побачила дуже великі  сани. Був тут і дідусь невеликого зросту з білою бородою. Лице  його світилось якоюсь дивною добротою. Я була вже зовсім поруч від свого дому,