СТОРІНКА 51.
• Що, на твою думку, передає звучання виділених слів «льоп-люп-ляп, лап, ляпі-льопі, мочару, чалапає» у віршах Миколи Вінграновського «Теплий дощик-срібнопад…» і Тамари Коломієць «Бусел»? Повторення однакових звуків, щоб створити враження, як пересуваються птахи на воді (прийом звукопис).
СТОРІНКА 52.
• Простеж, які звуки повторюються у вірші Платона Воронька «Чапля зшила черевички». Автор дібрав ці звуки, аби створити певне враження (художній прийом називається звукопис). Повторення в словах однакових приголосних - це алітерація. Повторення однакових голосних – асонанс. Передача словом звуків природи - звуконаслідування. Повторюються звуки [ч], [п], [о], [і].
• Поясни, з якою метою використано звукопис у вірші Платона Воронька. Звукові повтори, звуконаслідування допомагають “почути”, якими звуками наповнена описана в творі картина. Ми чуємо як чапля в черевичках чалапає по річці.
• Прочитай вірш Оксани Сенатович «Веселий сміх». Зверни увагу на назву вірша й розглянь малюнки до нього. Як ти гадаєш, про що йтиметься у цьому творі? Про веселу пригоду.
СТОРІНКА 53.
• Чи вдалося тобі під час читання вірша почути сміх, тріск сухої гілки? За допомогою яких слів авторка відтворила ці звуки? Ха-ха, трісь.
• Як ти вважаєш, чи насправді зайчикові було весело під час зустрічі з мисливцем? Звичайно, зайчикові не було весело під час зустрічі з мисливцем.
• Прочитай виділені вислови «мною тоді аж затрясло», «тремчу в кущах — ні звуку», «я з ляку як не писну». Який стан зайчика вони відображають? Переляк.
• Що ж насправді у вірші викликає сміх? Пояснення зайця про те, чому втік мисливець.
СТОРІНКА 54.
• Прочитай початкові рядки поезій Анатолія Григорука (про півника) і Грицька Бойка (про кота). Спробуй додати до них по два власних рядки, щоб вийшли веселі вірші.
|
ТЕРЕМОК ДЛЯ КУРЯТОЧОК Взяв когутик молоток: — Цоки-цок! Цоки-цок!.. Він будує теремок Для своїх куряточок. |
КІТ-РИБАЛКА Кіт-рибалка у човні мріє на світанні... «От би рибоньку мені Упіймати зрання». |
• Добери рими до слів: калина, верба, зоря. Які картини постають у твоїй уяві? Калина – родина – дитина, верба – ходьба – хвальба, зоря – моря.
• Склади віршовані рядки, скориставшись поданими римами: вода — молода; сніжиночки — пушиночки; з води — сюди. Запиши їх у зошит.
Тала потекла вода,
Трава ожила молода.
Летять з неба сніжиночки
Малесенькі пушиночки.
Веселка вибігла з води
Кольори видно аж сюди.
• Який настрій може мати поезія, рядки якої закінчуються словами: усміхається, вінку, умивається, пеньку? Спробуй скласти вірш, додавши до цих слів такі: а сонце, он зайчик, в зеленому, на теплому. Настрій веселий, радісний, замилуваний.
А сонце усміхається в зеленому вінку,
Он зайчик умивається на теплому пеньку.
• Визнач, скільки рядків у вірші, записаному як звичайний текст. Доведи свою відповідь.
Дощик, дощик, ти вже злива!
Плаче груша, плаче слива.
Ти періщить заходився,
соловейко застудився.
А тепер лежить під пледом,
п'є гарячий чай із медом.
Шість рядків з такими римами: злива – слива, заходився – застудився, пледом – медом.