Слухаємо і читаємо з батьками під час канікул.
Сторінки 81 – 82
Урочистість (торжество), родзинки (изюм), пісні страви (постные блюда), вечеряти (ужинать). Ґречно, ввічливо (вежливо), володар (властелин).
СВЯТИЙ ВЕЧІР
Зимові свята розпочиналися увечері 6 січня. Це — Святий вечір перед Різдвом. Якою б чистою не була хата, перед Святвечором її білили — велика урочистість потребувала оновлення.
Господиня готувала 12 пісних страв. Найголовнішою стравою була кутя, яку варили з пшениці, рису, ячменю; заправляли її медом, горіхами, маком, родзинками. Варили узвар (компот із сухофруктів), вареники з капустою, картоплею, пісні голубці, смажили рибу, готували страви з квасолі.
Як тільки з'являлася на небі перша зірка — родина сідала вечеряти. Потім діти йшли колядувати, а старші лишалися вдома, приймали колядників. Дітвора зарані розучувала колядки, робила зірку-звізду. Колядки — це пісні з благою вістю про народження Ісуса Христа, величанням Матері Божої і прославленням Дитяти, з уславленням, вітанням хазяїв.
***
А за тиждень після Святого вечора, 13 січня, був Щедрий вечір (свято Маланки), коли готували їжу з м'яса, молока, сиру, масла.
Від назви Щедрий вечір пішла назва щедрівки, щедрувальники. Гурти щедрувальників співали величальні пісні, але часто і жартівливі.
А раненько 14 січня, на Новий рік (свято Василя), діти, особливо хлопчики, ходили по сусідніх хатах посівати. Сипали на підлогу зерно — символ багатства і щастя, — бажали здоров'я, достатку, щастя господарям і їхнім дітям, за що одержували подарунки.
Хто зображений на малюнку?
На малюнку зображені батько, матір і діти.
Що вони роблять?
Родина вечеряє у Святвечір.
Що нового ти дізнався про зимові свята?
Я дізнався, що таке колядки і щедрівки.
Що таке «колядки»?
Колядки — це пісні з благою вістю про народження Ісуса Христа, величанням Матері Божої і прославленням Дитяти, з уславленням, вітанням хазяїв.
А «щедрівки»?
Величальні, але часто і жартівливі пісні, які співали на Щедрий вечір.
Коли їх співали?
Щедрівки співали на Щедрий вечір.
Що означає звичай засівати хату зерном?
Звичай засівати хату зерном завжди означав бажати здоров'я, достатку, щастя господарям і їхнім дітям.
Коли це робили?
Раненько 14 січня робили обряд посівання.
Які побажання господарям висловлювали?
Господарям бажали здоров'я, достатку, щастя господарям і їхнім дітям.
Сторінки 83 – 84
ЩЕДРІВКА
Прийшли щедрувати до вашої хати.
Щедрий вечір, добрий вечір!
Тут живе господар — багатства володар.
Щедрий вечір, добрий вечір!
А його багатство — золотії руки.
Щедрий вечір, добрий вечір!
А його потіха — хорошії діти.
Щедрий вечір, добрий вечір!
Слава нашим господарям,
що так ґречно приймали.
Щедрий вечір, добрий вечір!
Добрим людям на здоров'я!
Навчися співати колядку.
КОЛЯДКА
Добрий вечір тобі, пане господарю!
Приспів: Радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Застеляйте столи та все килимами.
(Приспів.)
Та кладіть калачі з ярої пшениці.
(Приспів.)
Бо прийдуть до тебе три празники в гості.
(Приспів.)
Ой перший же празник — святеє Рождество.
(Приспів.)
А другий же празник — святого Василя.
(Приспів.)
А третій же празник — святе Водохреща.
(Приспів.)
ЗАСІВАЛЬНА
Сієм, вієм, посіваєм,
з Новим роком Вас вітаєм!
На щастя, на здоров'я,
на Новий рік, на нове літо!
Сійся, родися, жито, пшениця
й усяка пашниця.
Кого прославляють у щедрівках і засівальних піснях? Що бажають?
У щедрівках прославляли працьовитих господарів та їхню родину. Бажали достатку, доброго врожаю, здоров'я.