8. У казки в гостях.
Сторінки 100 – 101
Прочитай казку мовчки і подумай, яким тоном треба читати розмову дійових осіб. Потренуйся у читанні вголос, дотримуйся правил читання.
РУКАВИЧКА (Українська народна казка)
Ішов дід лісом, а за ним біг собачка, та й загубив дід рукавичку.
От біжить мишка, влізла в ту рукавичку та и каже:
— Тут я буду жити.
Коли це жабка стрибає та й питає:
— А хто, хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка. А ти хто?
— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!
— Іди.
От уже їх двоє. Коли біжить зайчик, прибіг до рукавички та й питає:
— А хто, хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?
— А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!
— Іди.
От уже їх троє. Коли це біжить лисичка. Побачила рукавичку та й питає:
— А хто, хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик. А ти хто?
— А я лисичка-сестричка. Пустіть і мене! От уже їх четверо. Коли це біжить...
Прочитайте казку в особах. Продовжіть її за малюнками.
— Тут я буду жити.
— А хто, хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка. А ти хто?
— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!
— Іди.
— А хто, хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?
— А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!
— Іди.
— А хто, хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик. А ти хто?
— А я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!
— Іди.
— А хто, хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка. А ти хто?
— А я вовчик-братик. Пустіть і мене!
— Іди.
— А хто, хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка. А ти хто?
— А я вовчик-братик. Пустіть і мене!
— Іди.
— А хто, хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик. А ти хто?
— А я кабан-іклан. Пустіть і мене!
— Іди.
— А хто, хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик, кабан-іклан. А ти хто?
— А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!
— Іди.
Замітив дідусь, що нема рукавички. Повернувся пошукати. Побачив собачка рукавичку і загавкав. Порозбігалися звірі. Підняв дідусь рукавичку та й пішов додому.
Загадки
1. Невеличкі дві хатини,
в них м'які і теплі стіни.
По п'ять братиків малих
проживає в стінах тих.
Відгадка: рукавички.
2. Часом лізу я у шкоду,
їм капусту на городах,
моркву, ріпу, буряки.
Відгадайте, хто такий.
Відгадка: заєць.
9 — 10. У казки в гостях (продовження)
Сторінки 102 – 103
Мандрівниця (путешественница), понад ставком (вдоль пруда), хвилюватися (волноваться), навпростець (напрямик), одним духом домчу (мигом доставлю),
КАЗКА ПРО БІЛОЧКУ-МАНДРІВНИЦЮ
З кожним днем холоднішало. Маленька білочка, що заблудилася в лісі, оселилася в дуплі тремтливої осики. Але дупло було маленьке, незатишне. Часто вночі дощ мочив звірятко до кісток.
Білочка дуже сумувала. Вона розпитувала всіх, як їй переправитися на той бік ставка і знайти стару ялину, де жили її батьки.
— Я перенесла б тебе на крилах,— сказала якась пташка.— Але боюсь, що ти зломиш їх.
— Я повів би тебе понад ставком,— сказав кріт.— Але мені ніколи. Я поспішаю збудувати нове житло під землею.
— Я раджу тобі не хвилюватися,— зауважив їжак. — Краще подбай про зиму.
— Я не хочу жити сама. Мені так сумно...— зітхнула білочка.
— Ну, то йди до мене,— сказав їжак.— Тільки, звичайно, роби все, що я скажу.
Вони підійшли під велике дерево, де нападало багато листя. їжак почав качатися в ньому, і листя накололось йому на голки. Це була кумедна картина. Білочка розсміялася.
— Що ж тут смішного? — закричав їжак.— Наколюй і ти листя!
Та білочка як не качалася, листя до неї не приставало. їжак розсердився і прогнав її.
Що ж було робити білочці? Довелося їй трохи запастися хоч чим-небудь на зиму. А дні минали. Вітер дув сердитіше, і згори почало падати щось біле, пухке й холодне.
Маленька білочка лежала в дуплі й тремтіла від холоду. Раптом вона побачила під деревом чиюсь білу вухасту мордочку. Це був заєць, з яким вона колись розмовляла.
— Здрастуй, білочко! — загукав він.— А я таки знайшов твою стару ялину. Там твої батьки плачуть за тобою. Біжімо до них! Уже замерз ставок, і ми пострибаємо навпростець.
Маленька білочка зраділа.
— Я хочу понести їм ті горішки і ягідки, що я назбирала,— сказала вона.
— Добре. Ми зробимо ось що. Ти сідай мені на спину і бери в лапки гостинці. А я одним духом домчу тебе до старої ялини.
Вони так і зробили. А коло ялини вже чекали на білочку і тато, і мама, і брати, і сестри. (За Оксаною Іваненко)
Що сталося з білочкою? Хто їй допоміг?
Білочка заблукала в лісі. Їй допоміг заєць.
Перечитайте за ролями розмову білочки з лісовими мешканцями і спробуйте голосом передати характер кожного.
— Я перенесла б тебе на крилах, але боюсь, що ти зломиш їх.
— Я повів би тебе понад ставком, але мені ніколи. Я поспішаю збудувати нове житло під землею.
— Я раджу тобі не хвилюватися, краще подбай про зиму.
— Я не хочу жити сама. Мені так сумно…
— Ну, то йди до мене, тільки, звичайно, роби все, що я скажу.
— Що ж тут смішного? Наколюй і ти листя!
— Здрастуй, білочко! А я таки знайшов твою стару ялину. Там твої батьки плачуть за тобою. Біжімо до них! Уже замерз ставок, і ми пострибаємо навпростець.
— Я хочу понести їм ті горішки і ягідки, що я назбирала.
— Добре. Ми зробимо ось що. Ти сідай мені на спину і бери в лапки гостинці. А я одним духом домчу тебе до старої ялини.
11 — 12. Свійські тварини.
Сторінка 104
Кінь – лоша, корова – теля, коза – козеня, свиня – поросята, вівця – ягня.
ЯК ТВАРИНИ СТАЛИ СВІЙСЬКИМИ
Одного разу тварини прийшли до людини й попросили:
— Дай нам роботу!
— А що ви вмієте робити? — спитала людина.
Кінь відповів:
— Я вмію працювати в полі.
Корова сказала:
— Я даю молоко.
Вівця відповіла:
— Я даю вовну.
Собака сказав:
— Я вмію охороняти дім.
Курка засокотала:
— Ко-ко-ко! Я несу яєчка.
— Добре, я дам вам роботу,— сказала людина.
— А хто нас вранці будити буде? — спитали тварини. Тут півень озвався:
— Я рано-вранці буду будити всіх.
Прочитайте казку в особах.
— Дай нам роботу!
— А що ви вмієте робити?
— Я вмію працювати в полі.
— Я даю молоко.
— Я даю вовну.
— Я вмію охороняти дім.
— Ко-ко-ко! Я несу яєчка.
— Добре, я дам вам роботу,— сказала людина.
— А хто нас вранці будити буде?
— Я рано-вранці буду будити всіх.
Розкажіть, яку користь приносять свійські тварини.
Коза дає шерсть і молоко, свиня дає м'ясо й сало, вівця дає вовну, курка дає яйце й м'ясо , корова дає молоко та м'ясо.
Сторінка 105
Розкажи, хто зображений на малюнку.
На малюнку зображені свійські тварини.
Які тварини живуть на фермі?
На фермі живуть корови, свині.
Що роблять доярка, конюх, пастух, ветеринар?
Доярка доїть корів. Конюх доглядає коней. Пастух пасе вівці. Ветеринар лікує тварин.
Прочитайте діалог і розіграйте в особах.
Жартівлива розмова
— А ти пас кози?
— Пас.
— А були морози?
— Були.
— А брав вовк кози?
— Брав.
— А як коза мекала?
— Ме-е, ме-е, не бери мене, візьми пастуха...