Загрузка...

Інші завдання дивись тут...

23. Людина.

Сторінка 130

На лобі (на лбу), на носі (на носу).

                   ДІТИ МАЛЮЮТЬ БУРАТІНО.

Іванко вміє гарно малювати. Він навчає Сергійка малювати Буратіно.

— Спочатку я малюю голову Буратіно. На голові у нього шапочка. З-під шапочки видно волосся. На лобі — чубчик. Дві крапки — очі, а це — вії. А ось ніс. Ще треба намалювати рота і вуха, зробити рум'яні щоки. Ось обличчя й готове.

А тепер намалюємо шию, тулуб, руки, ноги. У Буратіно зелені штани й коричнева курточка. Розфарбуємо їх.

— Який гарний Буратіно! — захоплено говорить Сергійко.— Дай мені олівці. Тепер я сам буду малювати.

Розкажи, як Іванко навчав малювати Буратіно: що він малював спочатку, що — потім. Спробуйте намалювати Буратіно і ви (одне ніби навчає, інше — малює).

Спочатку треба намалювати голову Буратіно. Потім шапочку, волосся, чубчик, очі, вії, ніс, рот, вуха, щоки. Коли обличчя готове, малюємо шию, тулуб, руки, ноги. Розфарбовуємо одяг: зелені штани й коричневу курточку. 

Загадки

1. Були собі два брати, 

і обидва Кіндрати. 

Через доріжку живуть, 

а один одного не бачать.

Відгадка: очі. 

2. Завжди в роті, а не проковтнеш.

Відгадка: язик.

 

Сторінка 131 

Прочитай, додаючи за малюнком потрібні слова. Добери до тексту заголовок.

                                          У цирку.

     У неділю дідусь, бабуся і Миколка пішли в цирк. А Оксанка хворіла й тому залишилась удома. Миколка обіцяв їй розповісти про все, що побачить.

    Ось що розповів сестричці Миколка: 

— У цирку було дуже цікаво й весело. Спочатку виступав клоун. У нього очі великі, брови довгі , ніс кирпатий , щоки рум'яні. На долонях кульки, на лобі ковпак. Він жонглював кульками, стоячи на дошці.

Поміркуйте, що було далі, й продовжіть розповідь Миколки.

Глядачі захоплено спостерігали. Коли номер закінчився, усі гучно аплодували клоуну. Також виступали інші артисти й дресировані тварини.

 

24. Народні звичаї.

Сторінки 132 – 133. 

Левада — долина біля річки,  за уявленням (по представлению).

Розкажи, як діти закликали весну.

                  НАРОДНІ ЗВИЧАЇ.

  Навесні пробуджується земля, оживає природа, а з нею — радісні надії та клопоти господарів. Після довгої та холодної зими можна, нарешті, вийти на залиті сонцем левади і заспівати на повен голос. Можна затіяти веселу гру.

    Весну, за уявленням наших предків, приносили на крилах птахи. Тому в березні, першому весняному місяці, випікали обрядове печиво у формі пташок: діти, співаючи, носили його по селу, піднімали вгору, провіщаючи і закликаючи весну: «Весна, весна красна! Прийди, весно, з радістю, з великою милістю!»

Дівчата й хлопці збиралися у центрі села або на вигоні, водили хороводи, співали веснянки: 

                  Благослови, мати, 

                  весну закликати! 

                  Весну закликати, 

                  зиму проводжати! 

                  Зимочка в возочку, 

                  літечко в човночку!

Як здавна українці зустрічали весну? 

Випікали обрядове печиво, водили хороводи, співали веснянки.

Для чого випікали обрядове печиво? 

Весну, за уявленням наших предків, приносили на крилах птахи. Тому в березні, першому весняному місяці, випікали обрядове печиво у формі пташок.

Вивчи одну з веснянок напам'ять.

ОЙ ВИХОДЬТЕ, ДІВЧАТА

Ой виходьте, дівчата, 

та в сей вечір на вулицю 

весну красну стрічати, 

весну красну вітати.

Будем весну стрічати 

та віночки сплітати. 

А віночки сплетемо, 

хороводом підемо.

ДІВЧАТОЧКА-ВОРОБ'ЯТА

Дівчаточка-вороб'ята, 

радьмося.

Та виходьмо на травицю — 

граймося!

Та виходьмо на травицю — 

в добрий час. 

Нема таких співаночок, 

як у нас!

 

25. Великдень.

Сторінки 134 – 135.

Розкреслити (расчертить), барвистий (разноцветный), доладна (красивая), ярий віск (свежий воск).

                          ПИСАНКА (Великодня казка)

— Кудкудак! Кудкудак! Знесла яйце, як кулак! — закудкудакала курка на весь двір.— Та гарне ж яке: схоже на білий світ. Бо в світі сонце, а в яйці золотий жовток. Кудкудак!

Під хатою на стільчику грілась проти сонця бабуня Марія.

— Яйце? Та яке кругле, біленьке! Візьму його на писанку.

І вона поклала яйце в решето до таких же, як і воно. Тоді розтопила ярого воску:

— Ходи-но, Івасику, писанку писати! 

Взяла бабуня писачок. Р-раз! — і лягла

на яйце гаряча лінія. Два! — і розкреслилось яйце навхрест.

— Бабуню, чуєте, бабуню! — питає Івасик.— Що за квіточка у вас там намалювалась?

— То, Івасику, не квіточка. То знак сонечка золотого.

— Бабуню, чуєте, бабуню! А що то за цяточки-крапочки навхрест між промінням?

— Не цяточки, Івасику, а чарівні знаки дощу.

Розписала бабуня Марія писанку, різними кольорами пофарбувала — і стала писанка доладна, барвиста!

   Настав Великдень. Покликала бабуня Петрика, Івасика, Оксанку, Василинку — всіх онучат.

— Нате, онучата, по писанці. Гайда викочуватись!

  Покотив Івась свою писанку:

— Ану, хто до неї докотити зуміє?

  Котять діти писанками: на них вербички та хрестики, та клинці-вітрячки, та вигадливі поясочки так і мерехтять! А в небі сонце сміється, світлом розливається.

— Чи будеш ти, сонечко, весь рік щедро світити? — питає в нього яйце-писанка.

— Буду, буду, бо на тобі мій таємний знак. Ти котишся — мене до землі приворожуєш!

— А чи будеш, дощику, землю поливати? Зілля напувати?

— Буду, буду, бо на тобі і мій знак магічний. Ти по землі котишся — мої струни- дрібнодзвони до неї прив'язуєш!..

                                                    (Зірка Мензатюк)

Що ти довідався про писанки? Що на них зображують? До якого свята виготовляють?

Писанки – це символ життя. На них зображують хрестики, клинці-вістряки, поясочки та інші символічні знаки. Виготовляють до Великодня.

 

26. Без труда нема плода.

Сторінка 136 

Частувати (угощать), клопіт (хлопоты), виорати (вспахать), чекати (ждать).

        БЕЗ ТРУДА НЕМА ПЛОДА (Українська народна казка)

  Якось один чоловік почастував вовка хлібом.

— Ну й смачний! — похвалив вовк. Далі й питає:

— А де ти його взяв?

— Та де взяв? Землю виорав...

— І все?

— Ні, потім посіяв жито...

— І вже маєш хліб?

— Та ні,— каже чоловік.— Почекав, поки жито зійшло, виросло, поспіло. Потім я його вижав, змолотив, намолов борошна, замісив тісто й аж тоді напік буханців.

— Що смачний хліб, то смачний! — сказав вовк. — Та скільки ж коло нього походити треба!

— Твоя правда,— сказав йому чоловік.— Клопоту багато. Але без труда нема плода.

Яку роботу довелося виконати людині, щоб одержати смачний хліб? 

Щоб одержати смачний хліб, людині треба виорати землю, посіяти жито, вижати й змолоти зерно, зі зерна намолоти борошна, замісити тісто, напекти буханців. 

У яких рядках передано головну думку казки?

Але без труда нема плода.

Загадка

Виріс у полі на добрій землі,

місце найкраще знайшов на столі.

Відгадка: хліб.

 

Сторінка 137 

Прочитайте вірш «Де починається хліб» в особах.

— Де починається хліб?

— У тісті.

— Де починається тісто?

— У борошні.

— Де починається борошно?

— У зерні.

— Де починається зерно?

— У землі.

— Де починається земля?

— У рученьках працьовитих.

Поясни, як ти розумієш прислів'я.

Посієш впору — будеш мати зерна гору.

Хлібороб радіє, як нива зеленіє.

Землю сонце прикрашає, а людину — праця.

Інші завдання дивись тут...

 

Загрузка...