Вправа 191.1. Прочитай текст і перекажи.

Слово козак означає «вільна, незалежна лю­дина». Козаками ставали втікачі від непосиль­ної панщини. Вони йшли в необжиті степи, розорювали цілину, засівали її, будували жит­ло. Вони займалися бджільництвом, рибаль­ством, мисливством. Козаки відважно, хоро­бро захищали рідну землю від ворогів.

191.2. Випиши слова, які відповідають на питання що робили?

Ставали, йшли, розорювали, засівали, будували, займалися, захищали.

191.3. Виділені слова поділи для переносу.

Оз – начає, озна – чає, ві – льна, віль – на.

 

§12 Усне і писемне мовлення. Розповідати, запитувати і відповідати, і обмінюватись думками можна усно і письмово.

Вправа 192.1. Розгляньте малюнок і розкажіть, де заховалися лісові тварини. Хто з них на зиму засинає, а хто — одягає теплу шубку?

Ведмідь заховався у барлозі, білка у дуплі, лисиця у норі, заєць за кущем, дятел на дереві. Ведмідь на зиму засинає, а заєць одягає теплу шубку.

192.2. Складіть речення про одну з тварин (усно). Слова для довідки: лисиця, білка, дятел, заєць, ведмідь, їжак, барліг.

З дупла виглянула прудка білка. Дятел лікує дерево. Косоокий заєць заховався за кущ. Хитра лисичка шукає поживу. Бурий ведмідь заснув у барлозі. Їжак шукає грибочки у лісі.

192.3. Назви яких тварин позначено звуковими моделями?

Їжак [= • | — •’ — ] ,  лисиця [— • |— •’ | = •]  , білка [= •’ —| — •]

192.4. Яким мовленням (усним чи писемним) ви користувалися під час виконання вправи?

Під час виконання вправи користувався писемним мовленням.

 

Вправа 193.1. Прочитай текст уголос.

Прийшла осінь. З дерев повільно опали різ­нокольорові листочки. Птахи відлетіли у ви­рій. Звірі вже підготувалися до зими.

193.2. Спиши речення, яке відповідає схемі (з 6 слів).

____  ____   ____   ____   ____  _____.

З дерев повільно опали різ­нокольорові листочки.

193.3. Поділи для переносу слово повільно.

По – вільно, пові – льно, повіль – но.

 

Вправа 194.1. Як ти розумієш вислів підійти навшпиньках? Покажи перед класом, як це робиться.

Тихо.

194.2. Прочитай два тексти, порівняй їх. У якому тексті про вечір говориться образно?

1. Зайшло сонце, і настав вечір.

Розіслався на травах туман.

Незабаром з'являться на небі зірки.

2. Навшпиньках

підійшов вечір.

Засвітив зорі,

прослав на травах тумани.

І, на вуста поклавши палець,— ліг.    (Павло Тичина).

Про вечір образно говориться у другому тексті: навшпиньках підійшов, засвітив зорі, прослав тумани, ліг, на вуста поклавши палець.

194.3. Поясни, як ти розумієш виділений вислів.

На вуста поклавши палець – тихо, мовчки.

194.4. До слова незабаром добери слово, близьке за зна­ченням.

Незабаром – скоро.

 

Вправа 195.1. До слів лівого стовпчика допиши слова з правого. У ви­діленому слові познач наголос. Перевір за словником.

пише                виразно

читає               високо

стрибає            каліграфічно

Пише каліграфічно, читає виразно, стрибає високо.

Виразно, виразно.

195.2. З одним словосполученням склади і запиши речення.

Софійка читає виразно нову збірку казок. Відмінник пише каліграфічно і читає виразно. Стрибає високо маленький м'яч.

 

Вправа 196.1. Скажіть, до якої казки цей малюнок.

Казка «Про курочку Рябу».

196.2. Пригадайте, чому дід і баба пла­чуть. Розкажіть коротко.

Дід та баба плачуть, бо бігла мишка і розбила яєчко. А воно було не просте, а золоте.

196.3. Підпишіть малюнок словами з казки.

Дід ____ , баба ____, а ________   ________ .

Дід плаче , баба плаче, а курочка кудкудачить.

196.4. Що кудкудаче курочка? Запишіть.

Не плачте. Я знову знесу яєчко.

196.5. Усно поділіть на склади слово яєчко. Що ви помітили?

Я-єч-ко.

 

Вправа 197. 1. Запиши назви тварин. Устав пропущені букви.

Слон. Лисииця. Ведмідь.

197.2. Виразно прочитай слова і спиши їх за алфавітом.

Завдання, читання, виразно, ґанок, олень.

Виразно, ґанок, завдання, олень, читання.

 

§13 Сила голосу і швидкість мовлення.

Вправа 198.1. Навчіться проговорювати скоро­мовку швидко, чітко вимовляйте звуки [з], [з'] у виділе­них словах.

Захар заліз на перелаз.

 — Захарку, злізь! Захарку, злазь!

Зумів залізти — знай, як злізти,

198.2. Позмагайтеся, хто швидше прочитає скоромовку і жод­ного разу не помилиться.

198.3. Які різні приголосні звуки вимовляємо у словах заліз і злізь? Побудуйте звукові моделі перших двох слів і по­рівняйте їх.

Заліз [з а л' і з], злізь [з л' і з']  (різні приголосні [з] і [з']).

198.4. Поясніть, коли так говорять. Строчить, як із кулемета. Треба тягти за язик.

Строчить, як із кулемета  (швидко, багато говорить). Треба тягти за язик (мовчить).

 

Вправа 199.1. Розгляньте малюнки. Скажіть, де діти можуть говорити голосно, а де треба розмовляти тихо або пошепки.

199.2. Складіть і запишіть речення про те, що зображено на першому малюнку.

 

Вправа 200.1. Прочитайте уривки з відомих українських казок і поміркуйте, де треба читати зви­чайним голосом, лагідно, а де — голосно, напружено.

1. Кличе дочка собачку Фінку:

— Іди, Фіночко, не лежи!

Нам ріпку вирвати поможи!

2. От Котикові треба йти по дрова,

він і каже Півникові:

— Сядь же ти, братику, на печі

та їж калачі, а я піду по дрова. Та

як прийде «Лисичка, то не озивайсь!

3. Несе Лисичка Півника, а він і гукає:

— Мій Котику! Мій братику!

Несе мене Лиска по кам'яному мосту

на своєму хвосту,— порятуй мене!

200.2. Повчіться читати уривки з казок із відповідною силою голосу. Позмагайтеся, яка група про­читає виразніше.

200.3. Спишіть слова Півника, з якими він звертався до Котика.

— Сядь же ти, братику, на печі та їж калачі, а я піду по дрова. Та

як прийде «Лисичка, то не озивайсь!