...

Вправа 201.1. Уяви себе вчителем. Повчися диктувати диктант.

Ми їздили до Києва. Це чудове місто. Особливо нам сподобався Хрещатик.

201.2. Запиши речення під диктовку. Попроси когось із рідних, щоб тобі продиктували.

 

§14 Слова ввічливості.

Вправа 202.1. Прочитай текст.

  Ми добре знаємо гарний звичай нашого народу, коли, проходячи вулицею в селі, один одного обов'язково привітає: «Здорові були!» А у відповідь: «Здрастуйте!»

   І не обов'язково треба бути знайомим один одному, ні! Це такий всенародний звичай, що знаменує собою взаємну повагу громадян (За Остапом Вишнею).

202.2. Про який давній звичай нашого народу розповів письменник?

Письменник розповів про давній звичай вітання один з одним.

202.3. До слова гарний добери слово, близьке за значенням.

Гарний – красивий, чудовий.

202.4. Спиши останнє речення. Поділи для переносу виділені слова.

Це такий всенародний звичай, що знаменує собою взаємну повагу громадян.

Зна – менує, знаме – нує, со – бою.

 

Вправа 203. 1. Запам'ятай подані слова і користуйся ними. Повчись їх вимовляти, звертаючись до рідних, учителів, друзів та інших людей.

Доброго ранку! Добридень! Добраніч! Доброго дня! На добраніч! Добрий вечір! Щасливої дороги! Здрастуйте! Заходьте, будь ласка! До побачення! Дозвольте Вам допомогти! Будьте здорові! Сідайте, будь ласка!

203.2. Випиши слова, які ми використовуємо під час вітання.

Доброго ранку! Добридень! Доброго дня! Добрий вечір! Здрастуйте!

 

Вправа 204.1. Прочитай. Що можна сказати про хлопчика?

До автобуса зайшла бабуся. А вільних місць не було. Івась підвівся:

— Бабусю, сідайте, будь ласка!

Бабуся подивилась ласкаво на хлопчика і сказала:

— Спасибі, синку! Рости великий!

Хлопчик чемний і добрий, бо звільнив старенькій бабусі місце в автобусі.

204.2. Спиши речення зі звертаннями. Підкресли слова ввічли­вості. Використовуй їх у своєму мовленні.

Бабусю, сідайте, будь ласка! Спасибі, синку!

 

§15 Поняття про текст.

Вправа 205.1. Прочитайте і порівняйте написане лі­воруч і праворуч. Де речення зв'язані між собою, а де — ні?

ЖОЛУДЬ.

І. Посадіть жолудь у землю. З нього згодом з'явиться росток. З кожним роком дубок здійматиметься вище й вище. З маленького жолудя виросте вели­чезний дуб.

ІІ. Ми збирали з сином жолуді. Ясен листя осипає. Дуб нахмуре­ний стоїть. Рослини лісу очищують по­вітря. Ліс прино­сить людям велику користь.

У першому тексті речення зв'язані між собою.

205.2. Поясніть, чи можна до написаного справа дібрати заголовок.

До написаного справа не можна дібрати заголовок тому, що речення не є зв'язані між собою. У них мовиться про різне.

 

Вправа 206.1. Прочитай речення.

Вони вивчили з малятами нову гру «Стру­мочок». До дитячого садка «Веселка» завітали школярі. Гра дітям дуже сподобалась.

206.2. Зміни порядок речень так, щоб можна було прочитати текст. Запиши його.

До дитячого садка «Веселка» завітали школярі. Вони вивчили з малятами нову гру «Стру­мочок». Гра дітям дуже сподобалась.

 

Вправа 207.1. Прочитай текст.

Уже ліс не жовтий. Він безлистий. Стоїть у тумані. Гуде потихеньку вгорі. Там, у верховіт­ті, ходить зима, носить у синій пелені завірюху. Тільки дуби брунатні (темнокоричневі). Міднолисті (кольору міді) вони. Тільки навесні роздягнуться. Взимку всі дерева в лісі шумітимуть голим віттям. А дуби шелестіти­муть їм про весну (За Григором Тютюнником).

207.2. Подумай і скажи одним реченням, про що цей текст. Добери заголовок.

Цей текст про ліс. Ліс і пори року.

208.3. Запиши перше й останнє речення.

Уже ліс не жовтий. А дуби шелестіти­муть їм про весну.

 

Вправа 208.1. Прочитай. Визнач: це текст чи окремі речення. Поясни, чому ти так думаєш.

З кожної гілочки на калині звисають важкі червоні ґрона (скупчення плодів або квітів на одній гілці, кетяг, китиця). Сюди прилітали журавлі. Вони відлетіли у вирій. А взимку з'являться поласу­вати калиною снігурі (За Борисом Харчуком).

Це текст. У ньому розповідається про птахів.

208.2. Добери до тексту заголовок.

Птахи.

208.3. Спиши перше речення. Вимов окремо кожен звук у слові ґроно.

З кожної гілочки на калині звисають важкі червоні ґрона.

Ґроно [ґ р о н о]

 

Вправа 209.1. Прочитай. Доведи, що це текст.

Учні влаштували в школі лікарню. Лікарями були самі діти.

Хворі не плакали, ні на що не нарікали. Вони тихенько лежали й чекали. За допомогою ножиць, чистого паперу, тканини і клею шко­лярі лікували хворих.

Прочитане є текстом, бо складається із речень, які зв'язані між собою. Вони розказують про підручники. Їх діти приводили до гарного вигляду.

209.2. Розкажи, про яку лікарню йдеться у тексті.

У тексті йдеться про клас. Коли учні роблять свої книжки гарними, він стає лікарнею для підручників. А книги стають лікарями.

209.3. Вибери з поданих заголовок до тексту. Поясни свій вибір. (Лікування книг. Незвичайна лікарня. Справжні господарі. Книжкова лікарня).

Книжкова лікарня.

 

Вправа 210.1. Розкажи, які ти читаєш книжки.

210.2. Запиши назву улюбленої книжки.

 

 

...