Вправа 211.1. Прочитай текст.
Бібліотека — зібрання книг, які одна людина або багато людей зібрали і зберігають. Якщо ти ще не збираєш книг — почни збирати. Тоді у тебе буде своя бібліотека. Тримай у ній книги в порядку. Читай їх і давай читати друзям.
211.2. Коротко розкажи про що говориться в тексті. Добери заголовок.
У тексті розповідається про бібліотеку. Пропонується почати збирати власну бібліотеку, якщо її ще нема. Є порада слідкувати за книгами, читати їх та давати читати друзям.
211.3. Закінчи речення і запиши його.
Слова у ній, їх ужито в цьому тексті замість слів бібліотека, книги.
Вправа 212.1. Прочитай і спиши прислів'я. Поясни їх зміст.
1. Книжка вчить, як на світі жить. 2. Золото добувають із землі, а знання — з книг. 3. Життя без книги — що хата без вікон.
212.2. Пригадай і розкажи в класі інші прислів'я про книгу.
Вправа 213.1. Послухайте текст.
Школярі знайшли в лісі білочку.
У неї була зламана лапка. Діти поселили звірка в живому куточку, доглядали за ним.
Незабаром лапка загоїлась. І білочку віднесли до лісу.
213.2. Дайте відповіді на запитання.
1. Де діти знайшли білочку? 2. Яка лапка була в білочки? 3. Де діти поселили звірка? 4. Що сталося з її лапкою згодом? 5. Куди діти віднесли білочку?
Діти знайшли білочку у лісі. У білочки була зламана лапка. Діти поселили звірка у живому куточку. Згодом її лапка загоїлась. Діти віднесли білочку до лісу.
213.3. Послухайте ще раз текст. Назвіть зачин і кінцівку. Про що йдеться в основній частині?
Зачин. Школярі знайшли в лісі білочку.
Кінцівка. Незабаром лапка загоїлась. І білочку віднесли до лісу.
213.4. Запишіть із пам'яті зачин тексту.
Вправа 214.1. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому зачин, основну частину і кінцівку.
Ліс нікому не ворог. Ліс — усім друг.
Для звірів і птахів він — рідний дім і годувальник. Для поля — захисник від вітру. Ліс — друг ріки та її мешканців: риб, раків, жаб. Якщо гине ліс, ріка незабаром міліє, пересихає.
Рослини лісу очищують повітря. Тому кожне дерево, кожен кущ треба берегти насамперед — від вогню.
Зачин. Ліс нікому не ворог. Ліс — усім друг.
Основна частина. Для звірів і птахів він — рідний дім і годувальник. Для поля — захисник від вітру. Ліс — друг ріки та її мешканців: риб, раків, жаб. Якщо гине ліс, ріка незабаром міліє, пересихає.
Кінцівка. Рослини лісу очищують повітря. Тому кожне дерево, кожен кущ треба берегти насамперед — від вогню.
214.2. Назвіть у тексті речення, яке може бути до нього заголовком.
Ліс — усім друг.
214.3. Спишіть основну частину тексту.
Для звірів і птахів він — рідний дім і годувальник. Для поля — захисник від вітру. Ліс — друг ріки та її мешканців: риб, раків, жаб. Якщо гине ліс, ріка незабаром міліє, пересихає.
214.4. Поставте кілька запитань за змістом цього тексту.
Чим ліс є для звірів і птахів? Чим є ліс для поля? Чим є ліс для ріки? Що роблять рослини лісу? Від чого треба берегти кожне дерево та кущ?
Вправа 215.1. Прочитай текст.
У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Тож і подумав: «А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю? Ото, мабуть, булькне!»
Підняв камінь, кинув його у криницю. Булькнуло дуже. Камінь упав на дно і закрив джерело. Минуло багато років. Хлопчик став дідусем. Якось він прийшов на те місце, де колись була криниця, зеленів луг, стояв гіллястий дуб, співав соловейко.
— Де ж це воно все поділося? — здивувався дідусь (За Василем Сухомлинським).
215.2. Поміркуй над запитанням дідуся і розкажи, що сталося.
215.3. Прочитай речення, в кінці яких стоять знак питання і знак оклику. Голосом передай завзяття хлопника-пустуна і сумний настрій дідуся. Спиши ці речення.
А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю? Ото, мабуть, булькне!
Тож і подумав: «А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю? Ото, мабуть, булькне!». Де ж це воно все поділося? — здивувався дідусь.
215.4. Виділені слова поділи для переносу.
Ві – зьму, візь – му, бу – лькне, буль – кне, бульк – не.
Вправа 216.1. Прочитайте.
— Горіх мій, я його перша побачила!
— Ш, він мій! Я його перша підняла.
Почула ту сварку лисиця, стала між білками, розкусила горіх та й каже:
— Я помирю вас. Ця половина належить тому, хто побачив горіх. А ця — тому, хто його підняв. А зерно — мені, бо я вас помирила.
216.2. Придумайте і запишіть початок казки. Подумайте, як можна назвати цю казку.
Хитра лисичка. Сварка в лісі. Сварливі білки. Не сваріться.
Зустрілися у лісі дві білочки. Побачили під деревом горіх і засперечались.
216.3. Розподіліть ролі і підготуйтеся до переказу казки в особах. Скільки учнів має взяти участь у переказі?
У переказі має взяти участь 3 учні (дві білки та лисиця).
216.4. Який висновок повинні зробити для себе обидві білочки?
Де двоє сваряться, третій користає.
Вправа 217.1. Прочитай початок і кінцівку тексту. Основну частину придумай самостійно за малюнком.
Початок. Це трапилося взимку. На вулиці було дуже слизько. Діти йшли до школи. Попереду них ішла старенька бабуся.
Кінцівка. Бабуся щиро подякувала дітям за допомогу.
217.2. Спиши кінцівку тексту.
Бабуся щиро подякувала дітям за допомогу.
Вправа 218.1. Відгадайте загадку.
З і — лежу я на дивані, з и — пливу я в океані.
Відгадка: кіт, кит.
218.2. Прочитайте текст. Про що ви з нього дізналися?
НАЙБІЛЬША ТВАРИНА.
Найбільша тварина на Землі — синій кит. Його довжина сягає тридцяти трьох метрів. Такий кит важчий, ніж п'ятдесят слонів.
Лише один його язик важить чотири тонни — як дорослий слон!
218.3. Поставте одне одному запитання за змістом тексту.
Яка тварина найбільша на Землі? Яка довжина кита? За скількох слонів важчий кит? Скільки важить його язик?
4. Спишіть перші два речення.
Найбільша тварина на Землі — синій кит. Його довжина сягає тридцяти трьох метрів.
Вправа 219.1. Прочитай текст спочатку мовчки. Подумай, які речення треба читати спокійно, а які — напружено, швидко. Як передати голосом здивування?
ДИВНА ЯЛИНКА.
Якось гуляла Ганнуся з татом у лісі.
— Татку, татку, яка дивна ялинка! Без жодної голочки!
— Та то ж не ялинка, а осика,— усміхнувся тато.
— Ні, ялинка! Бачиш, скільки під нею шишок лежить!
Аж тут із верхівки дерева білочка кинула вилущену шишку. Зрозуміла Ганнуся, чого це під осикою ялинових шишок багато (За Євгеном Шморгуном).
219.2. Виразно прочитай текст уголос.
219.3. Ганнуся звертається до тата: татку. Якими ще ласкавими словами можна звернутися до тата?
Татусь.
219.4. Запиши кінцівку тексту. Вимов звуки, які позначає буква я в словах ялинових і Ганнуся.
Аж тут із верхівки дерева білочка кинула вилущену шишку. Зрозуміла Ганнуся, чого це під осикою ялинових шишок багато.
Ялинових [й а л и н о в и х] (буква я позначає два звуки [й], [а]), Ганнуся [г а н: у с' а] (буква я позначає один звук [а]).
§17 Типи текстів.
Вправа 220.1. Прочитайте тексти і подумайте, що в них спільного і що — відмінного.
1. Хто там стрибає між кущами? Та то ж заєць шукає собі куточок для відпочинку! Стрибнув він до молодої дикої груші, погриз трохи кори і прямо до пенька. Вирив собі ямку під пеньком, ліг і задрімав (Олександр Копиленко).
2. Заєць — дика тварина. Шубка у нього влітку сіренька, а взимку — біленька. Звірок має довгі вуха і трохи розкосі очі. Передні лапки у нього коротші, а задні — довші. Ця тваринка дуже полохлива.
3. Чи замислювалися ви над тим, чому заєць на зиму змінює колір свого хутра? Він на зиму одягає білу шубку для того, щоб на снігу бути непомітним для тих, хто на нього полює.
Усі три тексти про зайця. У першому тексті розповідається про те, як заєць знайшов собі місце для відпочинку і задрімав. Це — текст-розповідь.
У другому тексті описано зовнішній вигляд та особливості поведінки звірка. Це — текст-опис.
У третьому тексті висловлюється міркування про те, чому заєць на зиму змінює колір свого хутра. Це — текст-міркування.
220.2. Спишіть друге речення тексту-міркування. Подумайте, яким словом можна замінити слово він.
Чи замислювалися ви над тим, чому заєць на зиму змінює колір свого хутра? Він на зиму одягає білу шубку для того, щоб на снігу бути непомітним для тих, хто на нього полює.
Куцохвостий.
220.3. Поділіть слово заєць на склади. Назвіть букви в другому складі.
За-єць (букви у другому складі «є», «це», «знак м'якшення»)