§19 Розповідні речення.
Вправа 231.1. Підготуйтеся до читання вірша вголос.
Сніжок стомився
та й зупинився.
Він поглядає
на ліс, на поля.
Таке все чисте,
таке іскристе!
Така вже гарна
рідна земля! (Олесь Лупій).
Строфа - це група віршованих рядків, об'єднаних не тільки за змістом, а й певним римуванням та інтонацією, причому таке сполучення рядків і надалі має повторюватися у творі. Строфа зазвичай - речення чи сукупність речень.
231.2. Полічіть, зі скількох речень складається перша строфа вірша. Прочитайте їх з відповідною інтонацією.
Перша строфа вірша складається із двох розповідних речень.
Сніжок стомився
та й зупинився.
Він поглядає
на ліс, на поля.
231.3. Розкажіть, про що розповідається в кожному з цих речень. Яким словом у другому реченні замінено слово сніжок?
У реченнях розповідається про те, що перестав падати сніжок. Ліс та поля вкриті снігом.
Вправа 232.1. Розкажи, про що говориться в другій строфі вірша Олеся Лупія (вправа 231). Скільки речень у цій строфі?
У другій строфі говориться про зимову красу рідної землі. У другій строфі два окличні розповідні речення.
232.2. Прочитай, передаючи голосом любов до рідної землі, захоплення її красою. Зверни увагу на розділові знаки в кінці речень.
Таке все чисте,
таке іскристе!
Така вже гарна
рідна земля!
232.3. Спиши останнє речення вірша. Яким словом можна замінити вираз рідна земля?
Вираз рідна земля можна замінити словом батьківщина.
Вправа 233.1. Прочитай і спиши вірш.
Тихо в Карпатах. Зимова пора.
Сонце сміється і сяє !
Тихо. Ні вітру, ні звуку не чуть.
Сонні ялиці дрімають. (Михайло Струмок).
233.2. Поясни розділові знаки в кінці речень.
У кінці розповідного речення (у ньому про щось розповідається або повідомляється) ставиться крапка.
У кінці окличного розповідного речення (у ньому про щось розповідається або повідомляється, але за емоційним забарвленням вимовляється з особливим почуттям захоплення, радості) ставиться знак оклику.
233.3. Склади і запиши два розповідні речення про природу взимку. Користуйся правилами.
Білосніжне покривало вкрило усе навколо. Яка чудова білосніжна краса оповила все навколо!
Вправа 234.1. Прочитай. Подумай, як можна по-різному розташувати речення, щоб утворився інший текст.
По стовбурах дерев стиха потріскує мороз. У лісі настала ніч. У небі заясніли яскраві зимові зірочки. На віти дерев лягає легкий сріблястий іній.
234.2. Запиши один із варіантів тексту.
У лісі настала ніч. По стовбурах дерев стиха потріскує мороз. На віти дерев лягає легкий сріблястий іній. У небі заясніли яскраві зимові зірочки.
234.3. Розкажи на уроці, що ти знаєш про іній.
Це природне явище утворюється в ясні тихі ночі. На горизонтальних поверхнях утворюється шар кристалів льоду. Іній ще називають паморозь, приморозь, наморозь, поморозь, заморозь, намерз.
§20 Питальні речення.
Речення, в якому про щось запитується, називається питальним. У кінці питального речення ставиться знак (?)
У розмові двох осіб (діалозі) речення-запитання і речення-відповіді називаються репліками.
Вправа 235.1. Розподіліть ролі і прочитайте розмову бібліотекаря з читачем.
— Яку книжку ти прочитав?
— «Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку».
— Хто написав цю казку?
— Микола Трублаїні.
— Що тобі найбільше сподобалося в казці?
— Мені сподобалось, як дівчинка Наталочка врятувала сріблясту рибку.
235.2. Спробуйте продовжити розмову (діалог).
235.3. Знайдіть у тексті і прочитайте речення, в яких про щось запитується.
Яку книжку ти прочитав? Хто написав цю казку? Що тобі найбільше сподобалося в казці?
Вправа 236. Запитайте одне в одного про те, що вас цікавить, і дайте відповідь.
Вправа 237. 1. Прочитай уголос спочатку запитання, а потім — відповідь. Вимовляй із більшою силою голосу виділені слова.
Де живе дятел? Дятел живе в лісі.
Як називають дятла? Дятла називають лікарем лісу.
Що лікує дятел у лісі? Дятел лікує хворі дерева.
Кого дістає дятел з-під кори дерев? Дятел дістає з-під кори дерев шкідливих комах.
237.2. Спиши перші два запитання і відповіді на них.
— Де живе дятел?
— Дятел живе в лісі.
— Як називають дятла?
— Дятла називають лікарем лісу.
Вправа 238.1. Прочитай і спиши речення.
Діти принесли їжачка в живий куточок.
238.2. Прочитай запитання. Підвищуй голос, коли вимовляєш виділене слово. Усно дай повну відповідь на кожне запитання.
1. Хто приніс їжачка в живий куточок?
2. Кого принесли діти в живий куточок?
3. Куди діти принесли їжачка?
Діти принесли їжачка в живий куточок.
Їжачка діти принесли в живий куточок.
В живий куточок діти принесли їжачка.
Вправа 239.1. Прочитай. Розкажи, як ти допомагаєш пташкам узимку.
БІЛЯ ГОДІВНИЦІ.
— Горобчику, горобчику, подзьобай зерна.
— Цінь-цвірінь, цвірінь...
— Горобчику, горобчику, чому ти розцвірінькався?
— Чекаю весну!
— Горобчику, горобчику, чому ти сумний?
— Бо січень січе.
— Горобчику, горобчику, чому так дрібно скачеш?
— Щоб лапки зігріти. (Катерина Перелісна).
239.2. Прочитай питальні речення. Виділені слова вимовляй з більшою силою голосу. Дай повні відповіді на запитання. Запиши їх.
Горобчику, горобчику, чому ти розцвірінькався? Горобчику, горобчику, чому ти сумний? Горобчику, горобчику, чому так дрібно скачеш?
Горобчик розцвірінькався тому, що чекає весну. Горобчик сумний, бо січень січе. Горобчик так дрібно скаче тому, щоб лапки зігріти.
Вправа 240.1. Прочитайте кожну скоромовку спочатку повільно, а потім — швидко.
1. Дрова рубали два дроворуби. 2. Пиляв Пилип поліна з лип.
240.2. Назвіть слово в другій скоромовці, яке однаково читається зліва направо і справа наліво (паліндром). Які ви знаєте інші слава, що так само читаються?
Пилип.
Зараз, корок, Анна, біб, дід, кок, корок, Алла, шалаш, тут, вирив, вишив, випив, вилив, вимив, піп, мім, око.