Вправа 361.1. Прочитай вислови в лівому стовпчику. Кожен із них усно заміни одним словом із правого стовпчика.

заливатися сміхом                      запам'ятовувати

слізьми вмиватися                      реготати

на вус намотувати                      зазнаватися

дерти носа                                 ридати

361.2. Запам'ятай ці вислови і вживай їх у своєму мовленні.

заливатися сміхом (реготати), слізьми вмиватися (ридати), на вус намотувати (запам'ятовувати), дерти носа (зазнаватися).

Вправа 362.1. Прочитайте речення.

1. У моєї ляльки гарний ніс. 2. Тато ніс сво­їм дітям подарунки. 3. Сільський став зна­ходився неподалік. 4. Петрик уперше став на ролики. 5. Своїй ляльці я шию нову спід­ничку. 6. Оленка пов'язала на шию блакитну хустинку.

362.2. Поставте питання до виділених слів. Які з них називають дії, а які — предмети?

У моєї ляльки гарний ніс (що?). Тато ніс (що робив?) сво­їм дітям подарунки. Сільський став (що?) зна­ходився неподалік. Петрик уперше став (що зробив?) на ролики. 5. Своїй ляльці я шию (що роблю?) нову спід­ничку. 6. Оленка пов'язала на шию (що?) блакитну хустинку.

362.3. Випишіть виділені слова разом із тими, з якими вони зв'язані в реченні.

Ніс (який?) гарний, ніс (чого?) ляльки;

тато (що робив?) ніс, ніс (що?) подарунки, ніс (кому?) дітям;

став (який?) сільський, став (що робив?) знаходився, знаходився (що?) став;

Петрик (що зробив?) став, став (хто?) Петрик, став (коли?) уперше, став (на що?) на ролики;

я (що роблю?) шию, шию (що?) спідничку;

пов'язала (де?) на шию.

Вправа 363. 1. Прочитай речення. Простеж, які різні дії означає слово іде.

Іде пароплав. Іде поїзд. Іде весна. Іде час. Іде концерт.

363.2. У кожному реченні дієслово ще заміни іншим, близьким за значенням. Запиши утворені речення. Слова для довідки: відбувається, їде, минає, пли­ве, настає.

Пливе пароплав. Їде поїзд. Іде весна. Минає час. Відбувається концерт.

Вправа 364.1. Прочитай текст, добираючи з дужок слово, яке найточні­ше виражає думку.

(Пролетіла, пройшла, минула) гроза. Вода вже відшуміла, а подих її ще чути. Десь удали­ні час від часу то (засвітиться, блисне), то (за­гримить, загуркоче). (Засвітило, виглянуло) яскраве сонечко. Воно усміхнулося і дбайливо (вкрило, огорнуло) землю своїм теплом.

Минула гроза. Вода вже відшуміла, а подих її ще чути. Десь удали­ні час від часу то блисне, то загуркоче. Виглянуло яскраве сонечко. Воно усміхнулося і дбайливо огорнуло землю своїм теплом.

364.2. Запиши четверте речення. Усно встанови зв'язок між словами. Підкресли головні слова.

Виглянуло яскраве сонечко.

Сонечко (яке?) яскраве; виглянуло (що?) сонечко; сонечко (що зробило?) виглянуло.

§30 Службові слова.

Вправа 365.1. Прочитайте речення.

1. Сонце вийшло з-за хмари.

2. По верхівках дерев розбіглися сонячні зайчики.

365.2. Спишіть речення, яке відповідає схемі (4 слова).

______   ______  __  _____ .   Сонце вийшло з-за хмари

365.3. Полічіть, скільки слів у записаному реченні. Назвіть кож­не слово окремо. Поставте до кожного слова питання. До якого слова в реченні не можна поставити питання?

Сонце (що?) вийшло (що зробило?) з-за хмари (де?).

До слова з-за не можна поставити запитання.

365.4. У такий самий спосіб опрацюйте самостійно слова дру­гого речення (усно). Зробіть висновок, чи до всіх слів у реченні можна поставити питання. А чи можна обійтися без цих слів у реченнях?

По верхівках(чому?) дерев (чого?) розбіглися (що зробили?) сонячні (які?) зайчики (що?).

До слова «по» не можна поставити запитання, але без нього не обійтися тому, що воно служить для зв'язку зі словом верхівках.

Вправа 366.1. Прочитай речення. Знайди слова, до яких не можна поставити питання.

1. Білочка любить горіхи та гриби. 2. Пташ­ки співають голосно, і річечка блищить (Леонід Глібов). 3. Зозулі кують, а солов'ї щебечуть.

366.2. Спиши. Підкресли слова, до яких не можна поставити питання. Такі слова називають службовими словами. Подумай, чому.

Білочка любить горіхи та гриби. Пташ­ки співають голосно, і річечка блищить. Зозулі кують, а солов'ї щебечуть.

Службові слова служать для зв'язку слів у реченні.

Вправа 367.1. Прочитай текст.

У лісі тиша — повна, урочиста. Лише зрідка трісне дерево. Десь на верхах постукає по дере­ву дятел. Весь ліс — у зелені. Ошатний (святково одягнений), світ­лий, тихий. Ніби жде чогось, до чогось прислу­хається... (За Олесем Гончаром).

367.2. Поміркуй, який це текст — розповідь чи опис.

Це текст–опис.

367.3. Прочитай слова — назви ознак, які використав письменник для опису лісу.

Повна, урочиста, ошатний, світ­лий, тихий.

367.4. Спиши службові слова і ті слова, з якими вони зв'язані.

У лісі, на верхах, по дереву, у зелені, до чогось.

Вправа 368.1. Прочитай і спиши сполучення слів.

Вийшли на вулицю; поїхали в метро; зустріч з друзями; від понеділка до четверга; хлопчики й дівчатка; малий, але сильний.

368.2. Назви слова, за допомогою яких зв'язані між собою по­дані пари слів.

Вийшли на вулицю; поїхали в метро; зустріч з друзями; від понеділка до четверга; хлопчики й дівчатка; малий, але сильний.

Вправа 369.1. Прочитай і спиши загадку. Запиши слово-відгадку.

Без голови, а з руками,

зі спиною і ногами.

Коли відпочивають,

то в нього сідають.

Відгадка: крісло, стілець, диван.

369.2. Знайди слова, до яких не можна поставити питання. Як називаються такі слова?

Службові слова: а, з, зі, і, то, в.

370.1. Прочитайте слова. Які слова треба додати в кожну групу, щоб утворилися речення?

1. Дерева, білка, пеньок, стрибнула. 2. Лап­ках, тримала, вона, шишку. 3. Пеньку, посні­дала, білочка.

Вправа 370.2. Складіть і запишіть речення. Підкресліть слова, які ви додали.

Білка стрибнула з дерева на пеньок. Вона тримала у лапках шишку. Поснідала білочка на пеньку.