Вправа 371.1. Зв'яжи кожну пару слів за допомогою службового слова.
Пароплав, море; автомобіль, дорога; міст, річка; хмара, небо; вугілля, земля; гриб, дерево.
Пароплав у морі, автомобіль на дорозі, міст через річку, хмара в небі, вугілля під землею, гриб біля дерева.
371.2. Склади усно два речення з утвореними словосполученнями (на вибір).
Пароплав пливе у безмежному морі. Автомобіль зупинився на широкій дорозі.
Будівельники прокладали міст через річку. Пропливала маленька хмара в блакитному небі.
Вправа 372.1. Прочитайте казку.
Холодно Зайчикові. Холодний вітерець із яру повіває. Настала ніч.
Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить:
— Місяцю, любий, погрій мене променями.
Жалко стало Місяцеві Зайчика, він і каже:
— Іди полем, полем. Я тобі дорогу освітлю. Прямуй до великого стіжка.
Попрямував Зайчик до стіжка. Зарився в солому, виглядає, усміхається до Місяця:
— Спасибі, любий Місяцю. Тепер твої промені теплі-теплі! (За Василем Сухомлинським).
372.2. Визначте в тексті зачин і кінцівку.
Зачин.
Холодно Зайчикові. Холодний вітерець із яру повіває. Настала ніч.
Кінцівка.
Попрямував Зайчик до стіжка. Зарився в солому, виглядає, усміхається до Місяця:
— Спасибі, любий Місяцю. Тепер твої промені теплі-теплі!
372.3. Подумайте, від чого Зайчикові стало тепло. Чи справді промені Місяця були теплі?
Зайчика зігріла солома.
372.4. Розкажіть, як Місяць допоміг Зайчикові.
Вправа 373.1. Випиши з тексту попередньої вправи спонукальні речення.
Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить:
— Місяцю, любий, погрій мене променями.
Жалко стало Місяцеві Зайчика, він і каже:
— Іди полем, полем. Прямуй до великого стіжка.
373.2. Прочитай уголос речення, в яких є слова ввічливості, звертання.
Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить:
— Місяцю, любий, погрій мене променями.
Зарився в солому, виглядає, усміхається до Місяця:
— Спасибі, любий Місяцю.
373.3. Спиши подані на сторінці сполучення слів, вставляючи замість крапок службові слова.
Повіває (звідки?) ... яру; сів (де?)... кущем; прямуй (куди?)... стогу; зарився (куди?) ... солому; усміхається (до кого?)... Місяця.
Повіває (звідки?) із яру; сів (де?) під кущем; прямуй (куди?) до стогу; зарився (куди?) в солому; усміхається (до кого?) до Місяця.
Вправа 374.1. Прочитай і спиши, вставляючи з довідки потрібні слова.
Ось вибіг... галявину полохливий заєць. Він тікає ... хитрої лисиці. А вона ховається ... деревами. Лисичка ... нетерпінням чекає зустрічі... зайчиком (За Григорієм Скребицьким).
Слова для довідки: за, на, з, від, із.
Ось вибіг на галявину полохливий заєць. Він тікає від хитрої лисиці. А вона ховається за деревами. Лисичка із нетерпінням чекає зустрічі з зайчиком.
374.2. Підкресли іменники разом із прийменниками.
Ось вибіг на галявину полохливий заєць. Він тікає від хитрої лисиці. А вона ховається за деревами. Лисичка із нетерпінням чекає зустрічі з зайчиком.
Вправа 375.1. Прочитай, змінюючи слова в дужках так, як того вимагають прийменники.
ЩО ПОБАЧИЛИ ДІТИ В (ЛІС)
Білочка виглядала з (дупло). Дятел шукав у (кора) комах. Під (пеньок) дрімав зайчик. Мишка сховалася в (нірка).
375.2. Запиши текст. Підкресли головні слова в реченнях.
ЩО ПОБАЧИЛИ ДІТИ В ЛІСІ.
Білочка виглядала з дупла. Дятел шукав у корі комах. Під пеньком дрімав зайчик. Мишка сховалася в нірку.
§31 Корінь слова. Спільнокореневі слова.
Вправа 376.1. Прочитай і відгадай загадку.
Із одним вікном хатина.
Роботяща в ній родина.
По квітках усі літають,
мед пахучий добувають. (Грицько Бойко)
Відгадка: вулик.
376.2. Розкажи, що тобі допомогло відгадати загадку.
376.3. Усно добери споріднені слова до виділених слів.
Хатина – хатка, хатня, хата.
Літають – злітаються, політ, літак, перелітний.
Вправа 377.1. Розгляньте малюнки і доберіть Слова для довідки: кленок, кленовий листок, клен.
377.2. Запишіть слова в тому порядку, в якому подано малюнки.
Клен, кленок, кленовий листок.
377.3. Поясніть, від якого слова утворені слова кленок і кленовий. Чи можна ці слова вважати «родичами», тобто спорідненими словами?
Слова кленок і кленовий утворені від слова клен, ці слова можна вважати спорідненими словами.
377.4. Знайдіть у записаних словах спільну (однакову) частину і позначте її дужкою за зразком. Зразок. Сад, садок, садовий.
Клен, кленок, кленовий.
Вправа 378.1. Прочитай слова. Назви споріднені слова. А які слова не є спорідненими з ними? Чому?
Гуска, гусочка, гусеня, курча, гусак, шпак.
Не є спорідненими курча, шпак. Вони не мають однакового кореня.
378.2. Випиши споріднені слова. Познач у них дужкою спільну частину.
Гуска, гусочка, гусеня, гусак.
Вправа 379.1. Спиши спільнокореневі слова.
Рід, рідний, рідненька, поріднилися, споріднені.
379.2. Познач у записаних словах спільну частину — корінь.
Рід, рідний, рідненька, поріднилися, споріднені.
Вправа 380.1. Прочитайте скоромовки. Позмагайтеся, хто прочитає їх швидше і без помилок.
На покосі косар косою косить.
Ворона проворонила вороненя.
380.2. Поясніть, як ви розумієте другу скоромовку.
Напевно вороненя випало із гнізда, коли вона шукала поживу.
380.3. Запишіть скоромовки з пам'яті й перевірте написане одне в одного. Знайдіть у кожній скоромовці спільнокореневі слова і позначте в них спільну частину — корінь.
На покосі косар косою косить.
Ворона проворонила вороненя.
Вправа 381.1. Спиши слова. До кожного з них усно постав питання.
Береза (що?), березовий (який?), підберезник (що?), березень (що?).
381.2. Доведи, що ці слова спільнокореневі.
Береза, березовий, підберезник, березень.
Вправа 382.1. Прочитай. Розстав речення в потрібному порядку, щоб вийшов текст.
Попереду поважно ступав великий лось. З чагарника до озера пробиралася сім'я. А за ним ішли лосиха з лосеням.
382.2. Запиши текст. Знайди спільнокореневі слова. Познач у них корінь.
З чагарника до озера пробиралася сім'я. Попереду поважно ступав великий лось. А за ним ішли лосиха з лосеням.
382.3. Назви речення (6 слів) з тексту, яке відповідає схемі.
___ ____ ___ ____ ____ _____ . З чагарника до озера пробиралася сім'я.
Вправа 383.1. Запишіть слова літо і літак. Позначте в них спільну частину. Чи можна назвати ці слова спільнокореневими? Поясніть свою думку.
Літо, літак.
Слова літо і літак не є спільнокореневими, тому що їхня спільна частина (літ-) тільки звучить однаково, але має різне значення. У першому слові вона означає пору року, а в другому — рух у повітрі.
383.2. Прочитайте пари слів. Подумайте, які з них є спорідненими.
Літо — літечко, вода — водичка, літати — літак, голуб — голубник, гора — горіти.
383.3. Спишіть парами споріднені слова. Позначте в них спільну частину.
Літо — літечко, вода — водичка, літати — літак, голуб — голубник.
383.4. Назвіть слова, у яких спільні частини звучать однаково, але мають різне значення.
Гора — горіти.
Вправа 384.1. Розглянь малюнки і запиши назви зображених предметів.
Слова для довідки: голубник, годинник, шпаківня.
Годинник (показує годину), шпаківня (хатинка для шпака), голубник (хатинка для голуба).
384.2. Подумай, чому ці предмети так називаються. До кожної назви предмета добери спільнокореневі слова і запиши їх. Познач у них спільну частину — корінь.
Годинник – година, годинниковий, годинничок; шпаківня – шпак, шпаченя ; голубник – голуб, голубиний, голуб'ятко, голубеня.
Вправа 385.1. Прочитай і спиши вірш.
Місяць яснесенький
промінь тихесенький
Кинув до нас.
Спи, мій малесенький?
Пізній бо час.
(Леся Українка).
385.2. Поясни, що називають виділені слова. На які питання вони відповідають?
Виділені слова називають ознаку предмета і відповідають на питання який? яка? яке? які? Це прикметники.
385.3. У слові тихесенький визнач корінь.
Міркуй так! Щоб визначити в слові корінь, треба дібрати до нього споріднені слова. Такими словами до слова тихесенький будуть тихий, тихо, тихенько. Спільна частина в усіх цих словах — тих-. Це і є корінь.
385.4. Так само визнач корені в інших виділених словах вірша.
Спорідненими словами до слова яснесенький будуть ясний, ясно, ясненько. Спільна частина в усіх цих словах — ясн-. Це і є корінь.
Спорідненими словами до слова малесенький будуть малий, мало, маленький. Спільна частина в усіх цих словах — мал-. Це і є корінь.
Вправа 386.1. Добери споріднені слова — назву предмета, назву ознаки і назву дії — з коренем зим-.
Зима (що?), зимова (яка?), зимувати (що робити?).
386.2. Запиши дібрані слова. Познач у них корінь.
Зима, зимова, зимувати.
Вправа 387.1. Заміни одним словом кожен вислів за зразком.
Нести службу — служити; зрізати траву косою — ... ; ловити рибу — ... ; давати подарунок — ... ; приймати ліки — ... ; здіймати галас —....
Слова для довідки: лікуватися, дарувати, рибалити, галасувати, косити.
387.2. Запиши. Познач корінь у споріднених словах.
Нести службу — служити; зрізати траву косою — косити; ловити рибу — рибалити; давати подарунок — дарувати; приймати ліки — лікуватися; здіймати галас — галасувати.
387.3. Поділи виділені слова для переносу різними способами.
Не – сти, нес – ти; здій – мати, здійма – ти.
Вправа 388.1. До поданих дієслів доберіть і запишіть за зразком спільнокореневі слова — іменники та прикметники.
Зразок. Радіти — радість, радісний.
Розуміти – розуміння, розумний; теплішати – тепло, теплий; світити – світло, світлий; зеленіти – зелень, зелений.
388.2. Позначте корені слів.
Розуміти – розуміння, розумний; теплішати – тепло, теплий; світити – світло, світлий; зеленіти – зелень, зелений.
Вправа 389.1. Прочитай сполучення слів.
Варення з вишні, каша з рису, стіл із дуба, коробка з паперу, сік із берези, шафа для книжок.
389.2. Виділені слова заміни спільнокореневими і запиши за зразком.
Рисова каша, дубовий стіл, паперова коробка, березовий сік, книжкова шафа.
Вправа 390.1. Прочитай вірш. Знайди слова — назви дій. Поясни значення цих слів.
Січень січе,
лютий лютує,
березень плаче,
квітень квітує. (Федір Петров).
Вправа 390.2. Випиши парами споріднені слова. Познач корені. До якого слова у вірші немає спорідненого?
Січень – січе, лютий – лютує, квітень – квітує.
До слова березень нема спорідненого.
390.3. Який місяць весну починає, а який — кінчає? Запиши відповідь, користуючись схемою.
Березень _____ _______ , а _____ _____ . Березень весну починає, а травень кінчає.