...

Вправа 371.1. Зв'яжи кожну пару слів за допомогою службового слова.

Пароплав, море; автомобіль, дорога; міст, річка; хмара, небо; вугілля, земля; гриб, дерево.

Пароплав у морі, автомобіль на дорозі, міст через річку, хмара в небі, вугілля під землею, гриб біля дерева.

371.2. Склади усно два речення з утвореними словосполучен­нями (на вибір).

Пароплав пливе у безмежному морі. Автомобіль зупинився на широкій дорозі.

Будівельники прокладали міст через річку. Пропливала маленька хмара в блакитному небі.

 

Вправа 372.1. Прочитайте казку.

                   ЗАЙЧИК І МІСЯЦЬ.

   Холодно Зайчикові. Холодний вітерець із яру повіває. Настала ніч.

   Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить:

— Місяцю, любий, погрій мене променями.

Жалко стало Місяцеві Зайчика, він і каже:

— Іди полем, полем. Я тобі дорогу освітлю. Прямуй до великого стіжка.

   Попрямував Зайчик до стіжка. Зарився в солому, виглядає, усміхається до Місяця:

— Спасибі, любий Місяцю. Тепер твої проме­ні теплі-теплі! (За Василем Сухомлинським).

372.2. Визначте в тексті зачин і кінцівку.

Зачин.

Холодно Зайчикові. Холодний вітерець із яру повіває. Настала ніч.

Кінцівка.

Попрямував Зайчик до стіжка. Зарився в солому, виглядає, усміхається до Місяця:

— Спасибі, любий Місяцю. Тепер твої проме­ні теплі-теплі!

372.3. Подумайте, від чого Зайчикові стало тепло. Чи справді промені Місяця були теплі?

Зайчика зігріла солома.

372.4. Розкажіть, як Місяць допоміг Зайчикові.

 

Вправа 373.1. Випиши з тексту попередньої вправи спонукальні речення.

Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить:

— Місяцю, любий, погрій мене променями.

Жалко стало Місяцеві Зайчика, він і каже:

— Іди полем, полем. Прямуй до великого стіжка.

373.2. Прочитай уголос речення, в яких є слова ввічливості, звертання.

Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить:

— Місяцю, любий, погрій мене променями.

Зарився в солому, виглядає, усміхається до Місяця:

— Спасибі, любий Місяцю.

373.3. Спиши подані на сторінці сполучення слів, вставля­ючи замість крапок службові слова.

Повіває (звідки?) ... яру; сів (де?)... кущем; прямуй (куди?)... стогу; зарився (куди?) ... солому; усміхається (до кого?)... Місяця.

Повіває (звідки?) із яру; сів (де?) під кущем; прямуй (куди?) до стогу; зарився (куди?) в солому; усміхається (до кого?) до Місяця.

 

Вправа 374.1. Прочитай і спиши, вставляючи з довідки потрібні слова.

Ось вибіг... галявину полохливий заєць. Він тікає ... хитрої лисиці. А вона ховається ... де­ревами. Лисичка ... нетерпінням чекає зустрі­чі... зайчиком (За Григорієм Скребицьким).

Слова для довідки: за, на, з, від, із.

Ось вибіг на галявину полохливий заєць. Він тікає від хитрої лисиці. А вона ховається за де­ревами. Лисичка із нетерпінням чекає зустрі­чі з зайчиком.

374.2. Підкресли іменники разом із прийменниками.

Ось вибіг на галявину полохливий заєць. Він тікає від хитрої лисиці. А вона ховається за де­ревами. Лисичка із нетерпінням чекає зустрі­чі з зайчиком.

 

Вправа 375.1. Прочитай, змінюючи слова в дужках так, як того вимагають прийменники.

    ЩО ПОБАЧИЛИ ДІТИ В (ЛІС)

Білочка виглядала з (дупло). Дятел шукав у (кора) комах. Під (пеньок) дрімав зайчик. Мишка сховалася в (нірка).

375.2. Запиши текст. Підкресли головні слова в реченнях.

    ЩО ПОБАЧИЛИ ДІТИ В ЛІСІ.

Білочка виглядала з дупла. Дятел шукав у корі комах. Під пеньком дрімав зайчик. Мишка сховалася в нірку.

 

§31 Корінь слова. Спільнокореневі слова.

Вправа 376.1. Прочитай і відгадай загадку.

Із одним вікном хатина.

Роботяща в ній родина.

По квітках усі літають,

мед пахучий добувають.     (Грицько Бойко)

Відгадка: вулик.

376.2. Розкажи, що тобі допомогло відгадати загадку.

376.3. Усно добери споріднені слова до виділених слів.

Хатина – хатка, хатня, хата.

Літають – злітаються, політ, літак, перелітний.

 

Вправа 377.1. Розгляньте малюнки і доберіть Слова для довідки: кленок, кленовий листок, клен.

377.2. Запишіть слова в тому порядку, в якому подано малюнки.

Клен, кленок, кленовий листок.

377.3. Поясніть, від якого слова утворені слова кленок і кленовий. Чи можна ці слова вважати «родичами», тобто спо­рідненими словами?

Слова кленок і кленовий утворені від слова клен, ці слова можна вважати спорідненими словами.

377.4. Знайдіть у записаних словах спільну (однакову) частину і позначте її дужкою за зразком. Зразок. Сад, садок, садовий.

Клен, кленок, кленовий.

 

Вправа 378.1. Прочитай слова. Назви споріднені слова. А які слова не є спорідненими з ними? Чому?

Гуска, гусочка, гусеня, курча, гусак, шпак.

Не є спорідненими курча, шпак. Вони не мають однакового кореня.

378.2. Випиши споріднені слова. Познач у них дужкою спільну частину.

Гуска, гусочка, гусеня, гусак.

 

Вправа 379.1. Спиши спільнокореневі слова.

Рід, рідний, рідненька, поріднилися, спо­ріднені.

379.2. Познач у записаних словах спільну частину — корінь.

Рід, рідний, рідненька, поріднилися, спо­ріднені.

 

Вправа 380.1. Прочитайте скоромовки. Позма­гайтеся, хто прочитає їх швидше і без помилок.

На покосі косар косою косить.

Ворона проворонила вороненя.

380.2. Поясніть, як ви розумієте другу скоромовку.

Напевно вороненя випало із гнізда, коли вона шукала поживу.

380.3. Запишіть скоромовки з пам'яті й перевірте написане одне в одного. Знайдіть у кожній скоромовці спільнокореневі слова і позначте в них спільну частину — корінь.

На покосі косар косою косить.

Ворона проворонила вороненя.

 

 

...