Сторінка 41.
• Прочитай вірш української письменниці Марії Познанської. Порівняй образи ромашки у вірші й казці Ганса Крістіана Андерсена. «На стрункій високій ніжці біля річки, на лужку, у косинці-білосніжці стрів я квітоньку таку. Ясним оком жовтуватим усміхалася мені». «Жовта середина ромашки ясніла золотом, а білі пелюсточки навколо блискотіли, як срібло». Образи ромашки віршованими рядками описані Марією Познанською, та прозовими у казці. У двох описах легко впізнати ромашку по жовтій серединці та білосніжних пелюстках.
• Що розповіли про жайворонка Михайло Коцюбинський і Юрій Дмитрієв? Визнач спільне й відмінне в цих розповідях. Порівняй їх із казкою Андерсена.
Михайло Коцюбинський |
Юрій Дмитрієв |
Спільне: високо літає, пісня неповторна. |
|
«Звився жайворонок високо під чисте, неначе нове, небо». «Заспівав про те, що мертва земля ожила знов, що сонце стало ласкавим, теплим, ясним». |
«Ці птахи підіймаються до ста — ста двадцяти метрів». «Птах видає близько ста тридцяти звуків на секунду». |
Відмінне: у творі Ю. Дмитрієва більше інформації, подані цікаві наукові факти. |
|
|
«Весною і на початку літа за містом, над полями». «Він невеличкий, сіренький, на землі його не помітиш». «У повітрі жайворонки теж швидко зникають з очей». «Але ще важче вивчити спів жайворонка». |
У казці Андерсена теж розповідається, що жайвір співав у височині, потім падав до трави з ромашкою. Відрізняє казку те, що жайвір кружляв біля ромашки та співав, птах не зміг жити в неволі.
• Які з прочитаних творів ти пригадаєш, побачивши пташку в клітці? Як ти гадаєш, що відчувають птахи в неволі? Спробуй описати їхній настрій. Казка Ганса Крістіана Андерсена «Соловей».
Сторінка 42.
• Читаючи вірш «Вечір гномів» української письменниці Ірини Жиленко, прислухайся до звучання слів. Поміркуй, які з них допомагають почути чалапання й сопіння стомлених гномів. Чалапання допомагають почути слова чапи-лапи; сопіння – тишком-нишком.
• Що ти бачиш на малюнку до вірша Ірини Жиленко «Вечір гномів».
• Рими у вірші. Сопуть – путь, гном – буркотуном, вуха – капелюхи, ті – конфетті, чудна – вікна, смішки – шишки.
Сторінка 46.
• Прочитай казку Захаріаса Топеліуса «Казка про старого гнома». Який вигляд мав гном. Чому, побачивши його, Матс мало не впав зі сходів? «Маленького горбатого дідуся з довгою сивою бородою, що приязно всміхався йому». Гном появився раптово, коли зняв свою шапку, він був маленьким потворним карликом, як усі домовики.
• Що гном запропонував Матсові? Як ти вважаєш, чому? «Ми таки давненько знайомі, а тепер будемо й друзями. Чи не хочеш ти подивитися, як я живу?». Гном запропонував тому, що «крім гнома і Матса, ніхто не піклувався про ту стародавню будівлю».
• Опиши оселю гнома. Чому він назвав смаки людей химерними? «Оселився він у баштовій печері — найглибшому підземеллі. Гном влаштував собі справжній палац, зручний і розкішний. Не бракувало там і щербатих глеків, і непарних черевиків, і поламаних іграшок, і цебер без дна, і поїдених мишами книжок... Башта була дбайливо заснована павутинням різних візерунків». Гномові подобалось своє житло, тому смаки людей жити інакше він вважав дивними.
• Що налякало Матса в підземеллі? Те, що кішка розуміла людську мову, блиск кошачих очей в підземеллі, виття за дверима та розповідь гнома про людей, котрі стали вовками.
Сторінка 48.
• Як гном довів свою відданість другові Матсу? Розкажи, як він допомагав готуватися до весілля, що подарував нареченій. «І диво дивне! За одну ніч у замку все було готове. Усі побиті вікна раптом стали засклені, усі поламані сходи полагоджені. Люди чудувалися, а старий Матс знав, хто доклав до того рук». Невидимий гном «надів молодій на палець каблучку з великим діамантом, а на голову — корону із самоцвітами».
• Чому гном покарав тітку молодого, її сина й сторожа? Як ти гадаєш, чи допомагатиме він після цього Матсові? Чи зможуть гном і сторож знову стати друзями? Гном покарав сторожа за те, що той не вмів тримати язика на припоні (розповів таємницю про скарб), тітку молодого та її сина за те, що зазіхнули на чуже (захотіли заволодіти скарбами гнома). Вони не стануть друзями, якщо гном вирішить, що не можна довіряти людям, можливо іржавий казанок правнучки навчить сторожа не виказувати таємниці.
• Як ти розумієш значення вислову Тримати язика на припоні? Бути небалакучим, уміти зберігати таємниці.
• Розглянь малюнки до казки. Яким уривкам тексту вони відповідають?
Перший малюнок.
«— Дуже дякую, — сказав сторож. — Післязавтра в нас весілля. Виходить заміж моя правнучка. То, може, ти був би такий ласкавий і прийшов на весілля?..
— Я подумаю, — відповів гном».
Другий малюнок.
«— Вітаю вас у своїй господі, — глузливо мовив він. — Дуже приємно, що ви заглянули до мене. Я вас тут і залишу назавжди».
• Які риси характеру споріднюють героїв вірша Ірини Жиленко та старого гнома з казки Топеліуса?
Риса характеру |
«Вечір гномів» |
«Казка про старого гнома» |
Доброта |
«дуже добрий то народик» |
«був добрий домовик» |
Доброзичливість |
«Лиш сипнуть в шибки віконні — дітям сняться сни казкові» |
малого Матса «витяг із підземелля» |
Примхливі |
«добре вихований гном мусить буть буркотуном» |
«мав свої примхи» |
Вправні |
«шастають ночами…носять конфетті» |
«за одну ніч у замку все було готове» |
• Прочитайте в особах розмову гнома з Матсом Мюрстеном. За допомогою інтонації передайте почуття співрозмовників.
— Ти злякався мене?
— Ні, а з ким маю честь...
— Та ти ж уже не раз мав таку честь! Пам'ятаєш, хто витяг тебе з підземелля в дитинстві? Хто гасив тобі свічку, як ти засинав над книжкою, і хто знайшов у воді твої черевики, як ти впав із човна? Хто, як ти спав, цілими ночами ходив по замку й заглядав, чи добре замкнені двері? То я, Матсе. Ми таки давненько знайомі, а тепер будемо й друзями. Чи не хочеш ти подивитися, як я живу?
— А чого ж, можна.
— У вас, людей, химерний смак. Усяк пнеться вище до сонця, а мені найкраще тут. А яке в мене світло! Мурцю, де ти в біса ділася? Ходи, присвіти моєму приятелеві. Бачиш, я не такий злидар, як ти, певне, думав. Усе це я чесно надбав. Щоразу, як у замку була пожежа або як його грабували вороги, я нишком ховав ці коштовності, бо вони б однаково згоріли чи дісталися розбійникам.
— А якби тебе хто пограбував?
— Ось лихі люди, які зазіхали на моє добро, усі вони стали вовками. Пробач, я зовсім забув, що ти мій гість. Я б пригостив тебе квашеною павутиною чи маринованою водою з калюжі. Та, мабуть, ти до такого не звик. То я вже дам тобі вина. Ходи за мною.
— Дуже дякую. Післязавтра в нас весілля. Виходить заміж моя правнучка. То, може, ти був би такий ласкавий і прийшов на весілля?..
— Я подумаю. Це корона давньої фінської королеви, що колись мешкала в замку Обу. Тільки ти нікому про це не кажи і взагалі не признавайся, що бачив мої скарби.
• План до казки Захаріаса Топеліуса «Казка про старого гнома».