Інші завдання дивись тут...

Сторінка 149.

• Прочитай оповідання Юрія Збанацького «Лелеки». Якими спостереженнями із життя лелек поділився з тобою автор? «Не можна було не задивиться на те, як вони викручували велике-велике живе коло». «Клекотіли на все село». «То витягували довгі шиї, то припадали дзьобами до лелечати». «Довго вони кружляли в блакиті над селом, так високо, аж були ледь-ледь помітні для ока». «Старі й молоді лелеки разом із сонцем відлітали в луг, високо кружляли в небі, поважно ходили по покосах, виловлювали прудких жаб у зеленій отаві». «Якось уранці лелеки довго кружляли в небі. Було їх дуже багато. Видно, з усього села зібралися до гурту». «Три дні минуло, а лелеки не з'явились. Я зрозумів — жди похмурої осені, а за нею й лихоманки-зими». «Полетіла на південь, її кликав той далекий і загадковий край, який усі зовуть ірієм». «Хай тільки зійдуть сніги, хай заспівають жайворонки! …, а там і старі лелеки повернуться».

• Коли автор розповідає про лелек із захопленням, а коли — з тривогою? Зі захопленням розповідає про життя лелек, лелечину сім'ю, лелечиху, з тривогою про лелеченя-калічку.

• Яке горе спіткало лелечу сім'ю? Лелеченя не могло літати, бо «одне крильце в нього чомусь зовсім засохло, зовсім безсиле». Воно не полетіло з усіма у вирій. 

• Які думки й почуття викликала в тебе розповідь про це? Що буде з лелеченям взимку? Розповідь про горе, що спіткало лелечу сім'ю, викликала тривогу та співчуття. 

• Простеж, як змінювався настрій у лелеченяти. «Одне з них сиділо на місці й заздрісно дивилось у небо. Аж затанцювало на гнізді, коли до нього повернулися батьки. Зранку батьки відлітали за поживою, а зажурене лелеченя сиділо нерухомо, уткнувшись носом у гніздо. Увечері птахи  раділи, і тільки одне лелеченя сиділо сумне, немов чуже на гнізді. Самотнє найменше лелеченя сумувало вдома, бо ніяк не могло зважитися злетіти вгору. На вмовляння лелечихи лелеча винувато згинало шию, пробувало стріпувати крильми і не відривалося від свого гнізда. Лелеча мовчки спостерігало за тим рівним, плавним льотом своїх родичів у вирій і сумувало наодинці. Одиноке лелеча було голодне й зажурене. Лелеча жадібно глитало їжу, яку приносила мовчазна лелечиха. Лелеченя зосталося одне, бо вперто не здіймалось на крила. Воно сиділо голодне, настовбурчивши пір'я, допоки не опинилося у шкільному живому куточку».

• Якою була лелечиха? Що тебе найбільше вразило в її поведінці? Лелечиха була турботливою матір'ю для хворого лелеченя. Вона зважилась відстати від вирію, щоб на четвертий день повернутися до гнізда. «Стомлена стара лелечиха… до самого вечора носила лелечаті в гніздо їжу, усю холодну ніч гріла своїм материнським теплом, …на ранок з жалібним клекотом вона знялася з гнізда і полетіла на південь». 

• Поділіться один з одним враженнями від оповідання Юрія Збанацького «Лелеки». Оповідання дуже цікаве. Спонукає бути співчутливим, допомагати тваринам. Вразила справжня материнська турботливість цих птахів. Почерпнув багато цікавих фактів із життя лелек. 

• План до оповідання Юрія Збанацького «Лелеки».

• Прочитай, що розповіла про лелек Галина Демченко в оповіданні «Лелеки». Знайди в тексті наукові відомості про цих птахів.

Сторінка 151.

• Розкажи, як лелеки збиралися в далеку дорогу і яке лихо спіткало лелечу зграю. У чому виявилася турбота й справжня дружба між птахами? Лелеки збиралися разом, щоб познайомитися. Не всі молоді птахи зуміли піднятися вище хмар у негоду. Старші птахи навчили як висушити крила і відпоччити. Уся зграя відлетіла у вирій.

• Поміркуй, що могло б статися з молодим лелекою, якби до нього поставилися байдуже. Якби молодий лелека не полетів у вирій, взимку птах загинув би від холоду і голоду.

• План до оповідання Галини Демченко «Лелеки».

• Порівняйте оповідання Юрія Збанацького та Галини Демченко про лелек. Якою темою їх об'єднано? Полетіти у вирій – завдання між життям та смертю для перелітних птахів. 

• Що спільного й відмінного в поведінці птахів у цих творах?

Інші завдання дивись тут...