...

КІТ ЧУДИЛО 

   До нас у дитячий санаторій приблудилось котеня, і ми взялися його вчити. Хто його зна, як треба вчити котів, то ми й стали вчити його по-собачому. «Ляж!» — і котик лягав і дивився на нас, що ми йому дамо за це. «Вперед!» — і котик біг уперед що мав сили.

  «Назад!» — і котик вертався до нас — тоді ми давали йому трошки сиру або риб'ячу голову. Так ми й вивчили його по-собачому. Зробили йому й нашийничок із старого ремінця, і став він зватися Чудило. Так і бігав за нами кіт Чудило, немов собачка. Тільки не скрізь. У річку не ходив. Ми купаємося, а він  сидить на березі, чекає. Ми — до човна, а він не хоче, нявчить, бігає берегом, а до нас не пливе. Не люблять коти мокрого.

   Одного разу поїхали ми човном вудити рибу. Дійшов з нами до берега кіт Чудило, а в човен не поліз, не схотів. Вибравсь на дошку, що коло неї перуть білизну, й сидить на тій дошці, над водою. А під дошкою гуляють маленькі рибки верховодки. Дивиться на них згори кіт Чудило, мабуть, смачні рибки, та в мокрому місці плавають. Дививсь, дививсь та й заснув на сонечку. 

    Наловили ми багато верховодок. Був у нас здоровенний синій глек, той, що в ньому воду ставлять коло вмивальника. Зачерпнули ми тим глеком води і напустили туди верховодок повно. І попливли човном додому. Прокинувся кіт Чудило, протер лапками очі й дивиться, чи не привезли ми йому чогось смачненького. Полазив у нас по плечах, по кишенях — немає нічого. Тоді як глянув у наш глек,— і закам'янів. Рибок у глеку так рясно, що води між ними не видко. Ми поставили глек на землю і трошки, одсунулись, дивимось, що робитиме кіт Чудило. Він вибравсь на верхній край глека, умостився й сидить. Сидить, дивиться вниз на рибку. Дивиться й нахиляється нижче, уже й передні лапи в глекові — тоді шубовсть — і вскочив у воду. Заметушивсь, заборсавсь, забивсь у воді — аж глек ходором ходить. І не вистрибує. Ну, думаємо, пропав кіт Чудило — утоп, напився води, упавши догори ногами в глек. Уже хотіли його рятувати; коли — вилазить. Мокрий, сердега, ніби цілу ніч під дощем був, але рибка в зубах. Виліз, рибку поклав долі, обтерся, облизався й почав їсти. Рибку з'їв, помурчав, витягнув ноги, ще раз облизався — і знову поліз на глек. Отак і привчився кіт Чудило до мокрого.

(377 слів)                                        (Майк Йогансен)

 

Завдання 1. Чому кошеня стали вчити по-собачому?

А тому що ніхто не знав, як треба вчити котів 

Б тому що котів так і вчать

В тому що кошеня було здібне до такого навчання

 

Завдання 2. Чому Чудило сидів на березі? 

А бо він не любив плавати

Б бо вода була холодна

В бо не любив мокрого

 

Завдання  3. Які рибки плавали під дошкою? 

А щуки 

Б верховодки 

В лящі

 

Завдання 4.  Чому кіт, глянувши на глек, закам'янів? 

А глек дуже блищав на сонці

Б з глека виповзала змія 

В у глеку було повно рибок

 

Завдання 5.  Після чого кіт Чудило привчився до мокрого? 

А після того, як упав у глек і спіймав рибку 

Б після того, як попав під дощ 

В після того, як упав у річку

 

Завдання 6.  Визнач жанр твору.

Оповідання.

 

Завдання 7.  Що тобі сподобалося в прочитаному творі?

Мені сподобалося, що діти любили тварин. Вони приділяли увагу приблудному котові. 

 

Завдання 8. Чи відомі тобі ще якісь пригоди тварин? Запиши.

 

...