...

                                          ПРО ВОГОНЬ

   Пройшла Масляна. Михась із дідом, балакаючи про все на світі, підготували все до посівних робіт. Тато працював з ранку до вечора. А дід залишався майже єдиним Михасевим співрозмовником. Бабуся посміхалася:

—  Дивись, діду, щоб усю свою мудрість передав хлопчикам, а я — дівчаткам.

   Надійшла весна. Земля парувала, підставляючи сонечку то плечі, то долоні, поверталася різнобоко, відігріваючись після льодового насту. 

—  Діду, ти колись мені обіцяв розповісти про перетворення дрів на вогонь.  

—  Бачиш, кожна жива істота, все те, що рухається,— живе, бо має силу рухатися, має егенергію. Ось я, коли рівняв гвіздки взимку, теж іноді кресав іскри. Гвіздки не хотіли, щоб я лупцював їх, і пручалися, нагріваючись від ударів. Навіть лютували, бо енергію віддавали іскрі. Тобто енергія перетворювалась на вогонь. Ти ж помічав, напевне, Михасе? Дерево має свою силу, а коли її додати сірником, сила стає значнішою. Вогонь, що був маленькою іскрою, стає великим і могутнішим. 

—  Я зрозумів. Але то дерево, а то — небо. Звідки там вогонь?

—  А там хмари живуть. Вони іноді сперечаються, кепкують, іноді наштовхуються одна на одну, і тоді їхні іскри перетворюються на вогонь.

—  Діду, ти ж казав, що у хмарі — вода.

—  Казав. Вода теж жива. Рухається, має силу, а значить, енергію. Ось і міркуй.

—  Не можу! — хлопчик аж закрутився.— Вода ж не горить.

Якраз блискавиця влучила в сухе горіхове дерево, і воно вмить спалахнуло яскравим кострищем. Михась заплакав:

—  А як вона в нас влучить?

—  Не влучить. Блискавиця вибирає найвищий предмет. А ми з тобою — під дахом, на якому стоїть громовідвід, щоб блискавиця не зачіпала.

—  А коли я буду найвищим там, де вона гуляє? — Михасик з острахом дивився у небо.

—  Тоді треба спокійно сісти у безпечне місце і перечекати, поки вщухне її зухвальство. 

—  Все одно боюся, діду.

—  Просто треба знати, як бути, коли зіткнешся з нею, тоді нічого страшного немає. Кожна краплина твоїх знань захистить тебе від небезпеки. (299 слів)   (За Людмилою Лин дюк)

 

Завдання 1. До якого жанру належить цей текст?

А казка

Б оповідання

В легенда 

 

Завдання 2. Яка основна думка твору?

А Кожна краплина знань стане у пригоді в подальшому житті. 

Б Шпаківень у садку має бути багато. 

В Блискавки дуже небезпечні.

 

Завдання 3. Хто передавав свої знання Михасикові? 

А бабуся 

Б татко 

В дідусь

 

Завдання 4. Де іскри перетворюються на вогонь? 

А у хмарі, дереві, вітрі 

Б у хмарі, дереві, гвіздку 

В у хмарі, дереві, землі

 

Завдання 5.  Що означає слово «зухвальство»? 

А відчуття жаху

Б щось набридливе, одноманітне, що не викликає інтересу

В не виявлення належної уваги, грубість, нахабство

 

Завдання 6. Які порівняння використав автор у тексті?

Земля, мов жива, вона парувала, підставляючи сонечку то плечі, то долоні, поверталася різнобоко. Все рухоме, мов живе, бо має силу рухатися. Все рухоме має енергію. Гвіздки, мов живі, пручалися, навіть лютували. Енергія перетворювалася на вогонь. Вогонь, що був маленькою іскрою, стає великим та могутнішим. Хмари живуть, сперечаються, кепкують, іноді наштовхуються одна на одну, і тоді їх іскри перетворюються на вогонь. Вода теж жива, рухається, має силу, а значить, енергію. Вогонь, що був маленькою іскрою, стає великим і могутнішим. 

 

Завдання 7. Як ти зрозумів, що таке енергія? Поясни

Енергія – внутрішнє тепло усіх тіл. Все рухоме має енергію. Коли дід рівняв гвіздки, вони нагрівалися і давали іскру. Іскри можуть перетворюватися на вогонь. Інколи він великий та могутній. Хмари рухаються, вони з води. Значить вода має енергію. Коли хмари зіштовхуються, виникає блискавиця. 

Завдання 8. Про що нове ти дізнався з цього тексту? Запиши.

З тексту я дізнався, що все живе та рухоме має енергію. З маленької іскри виникає могутній вогонь. Також цікаво було дізнатися, що блискавиця влучає у найвищий предмет. Щоб захиститися від неї, на будинках ставлять громовідводи.

      

...