ХТО РОЗБУДИВ ЛІС

    Напровесні в лісовій хащі прокинулися борсуки. Вони б ще поспали, але щось заважало їм, якісь дивні звуки ширяли у вологому повітрі.

—  Що воно таке? Звідки цей шум-гам? — дивувалися борсуки, блукаючи навколо своїх нір і нічого не розуміючи спросоння.

—  Хто це мене розбудив так рано? — бурчав їжак, вилазячи зі своєї ямки.

—  Ви навіщо мене розбуркали? — заревів ведмідь, вибираючись із барлога.  

 Сердитий скуйовджений ведмідь, потираючи відлежані за зиму боки, прислухався.

—  Це ти скрипиш? — спитав ведмідь напівсонну сосну.

—  Ні, дорогенький, я ще не зовсім прокинулась.

—  Це ви, напевно, розшумілись? — накинулись борсуки на кущі.

—  У нас ще листя не розвилося, нічим нам шуміти.

—  Може, це вода булькає? – побігли звірі до лісового струмка. 

  Але струмок ще спав під своїм льодовим укривалом.

  Раптом залящало, затріщало зовсім близько, десь на великому дереві.

—  Гей! Хто там галасує? — заревів ведмідь.

—  Спати нам не дає! — притакнули борсуки.

—  Зараз же перестань! — ревнув ведмідь так гучно, що їжак від жаху згорнувся клубком.— Ти що? Не чуєш мене?

—  Мабуть, він глухий,— зітхнув їжак.

—  Ось я зараз до нього видерусь — відразу почує. Тримайся, глушко!

   Але тим часом у лісі зовсім розвиднілось і звірі побачили того, хто розбудив ліс від зимової сплячки.

   На сучку, звісивши донизу крила, розпустивши віялом хвіст і витягнувши вперед шию, сидів великий лісовий півень. Він співав-токував. Його пісня нагадувала лісовий шум: скрип сосен і шелест кущів, тріск гілок і плескіт струмка. Він так захопився своїм співом, що нічого навколо не чув, нікого не помічав. А коли закінчилася його пісня, півень уважно прислухався, роздивився і побачив, що внизу зібралися звірі.

—  Доброго ранку, сусіди! Як спалося взимку? — приязно привітався він.

—  Збудив допори та ще й питає.

—  Та годі, годі вже вам сердитись! Прокидатися час, весна ж прийшла.

—  А він, виявляється, не  глухий, він усе чує,— здивувалися борсуки.

—  Прикидався, значить? — гнівно ревнув ведмідь.

—  Ні, ні! Я не прикидався, – заперечив лісовий півень.— Що ви? Просто я так захоплююся співом, що не бачу й не чую нічого навкруги. Це вас весна збудила. Повірте, сусіди!

  Сусіди повірили, але з тих пір так і прозвали лісового півня глухарем.

(332 слова)                                            (За Іриною Прокопенко).

 

Завдання 1. До якого жанру належить цей твір? 

А казка 

Б оповідання 

В стаття

 

Завдання 2. Яка тема твору?

А зимова сплячка тварин 

Б лісові тварини 

В лісовий півень

 

Завдання 3. Яка основна думка казки?

А У лісі потрібно поводитися тихо. 

Б Природа пробуджується весною. 

В Борсуки першими прокидаються від зимового сну,

 

Завдання 4. Що нагадувала пісня глухаря? 

А лісовий шум

Б мелодію музичного інструмента 

В спів солов'я

 

Завдання 5. Як ще називають глухаря? 

А лісовою качкою 

Б лісовим гусаком 

В лісовим півнем

 

Завдання 6.  Чому глухар не чув, коли до нього зверталися звірі? Запиши.

Просто він так захопився співом, що не бачив й не чув нічого навкруги.

 

Завдання 7. Чому глухар розбудив звірів? Запиши.

Глухар розбудив звірів, щоб всі побачили, що прийшла весна. Пора прокидатися після зимової сплячки. 

 

Завдання 8. Що робитимуть тварини, прокинувшись від зимового сну? Запиши.