РОЗМОВА З ЛИСОМ
Отоді-то й показався лис.
— Добридень,— мовив лис.
— Добридень,— звичайненько відказав маленький принц і озирнувся, та нікого не побачив.
— Осьдечки я,— озвався голос,— під яблунею.
— Хто ти? — спитав маленький принц.— Ти такий гарний!
— Я лис,— відповів той.
— Пограйся зі мною,— попрохав маленький принц.
Мені так журно...
— Я не можу з тобою гратися, - мовив лис. Я не приручений.
— О, даруй,— сказав маленький принц. Але подумав і додав: — А що означає — приручати?
— Ти нетутешній, – сказав лис. — Що ти тут шукаєш?
— Шукаю людей — відповів маленький принц. А що означає — приручати?
— Люди,— мовив лис,— мають рушниці і ходять на лови. Це так ускладнює життя. А ще вони розводять курей. То єдина користь від людей. Ти шукаєш курей?
— Ні,— сказав маленький принц.— Я шукаю приятелів. А що означає — приручати?
— Це поняття давно забуте,— мовив лис.— Воно означає: прихилити до себе...
— Прихилити до себе?
— Авжеж,— мовив лис.— Ти для мене поки що лише маленький хлопчик, достоту такий, як сто тисяч інших. І ти мені не потрібний. І я тобі теж не потрібний. Я для тебе всього тільки лис, достоту, як сто тисяч інших лисів. Та як ти мене приручиш, ми станемо потрібні одне одному. Ти будеш для мене єдиний на цілім світі. І я буду для тебе єдиний на цілім світі.
— Я вже трошки розумію,— проказав маленький принц.— Є одна троянда... мабуть, вона мене приручила...
— Цілком можливо,— відповів лис.— На Землі чого тільки не побачиш...
— О, це не на Землі,— заперечив маленький принц.
Лис нібито дуже здивувався.
— На іншій планеті?
— Так.
— А мисливці є на тій планеті?
— Нема.
— Як цікаво! А кури є?
— Нема.
— Ех, світ недосконалий! – зітхнув лис. А потім знову повернувся до того самого: — Одноманітне в мене життя. Я полюю на курей, а люди полюють на мене. Всі кури однакові, і люди всі однакові. І я нуджусь. Але як ти мене приручиш, моє життя буде ніби сонцем осяяне. Я знатиму твою ходу й розрізнятиму її серед усіх інших. Почувши чиїсь кроки, я ховаюся в нору. Зате
твоя хода, як музика, викличе мене з нори. А потім — дивись! Бачиш, он там, на ланах, достигає пшениця? Я не їм хліба. Збіжжя мені ні до чого. Пшеничні лани не ваблять мене. І це сумно. Але в тебе чуб ніби золотий. І як добре буде, якщо ти мене приручиш! Золоте збіжжя нагадуватиме мені про тебе. І я полюблю шелест колосся на вітрі...
Лис замовк і довго глядів на маленького принца. А потім попросив знову:
— Будь ласка... приручи мене!
— Я б радо,— відмовив маленький принц,— але в мене обмаль часу. Мені ще треба знайти приятелів і пізнати багато всяких речей.
— Пізнати можна лише те, що приручиш,— мовив лис.— Людям уже бракує часу щось пізнавати. Вони купують готові речі в торгівців. Але ж немає таких торгівців, що продавали б приятелів, і тим-то люди не мають приятелів. Як хочеш мати приятеля — приручи мене!
— А що для цього треба зробити? — спитав маленький принц.
— Треба бути дуже терплячим,— відказав лис. – Спершу ти сядеш трошки далі від мене на траву, ось так. Я краєчком ока позиратиму на тебе й дивитимусь, а ти мовчатимеш. Мова — це джерело непорозуміння. Але щодня ти сідатимеш трошки ближче... (510 слів) (Антуан де Сент-Екзюпері)
Завдання 1. Кого шукав маленький принц?
А тварин
Б людей
В троянду
Завдання 2. Чому лис не міг погратися із принцом?
А він був не прирученим
Б він не захотів
В він поспішав
Завдання 3. Чому нудився лис?
А він усе на світі знав
Б у нього було одноманітне життя
В у нього був кепський настрій
Завдання 4. Що нагадуватиме лису хода принца, якщо той його приручить?
А спів
Б музику
В танець
Завдання 5. Що ще нагадуватиме лису про принца?
А золоте листя
Б золоте серце
В золоте збіжжя
Завдання 6. Чим для лиса була мова?
А засобом спілкування
Б джерелом непорозуміння
В джерелом енергії
Завдання 7. Яким потрібно бути, щоб приручити лиса? Знайди це в тексті й запиши.
Треба бути дуже терплячим.
Завдання 8. Як ти гадаєш, чи вдалося принцу приручити лиса? Запиши свої думки.
Я думаю, що маленькому принцові вдалося приручити лиса.
Хлопчик уважно прислухався до інших думок. Хоч дуже поспішав, проте зацікавився, що треба зробити. Допитливий принц шукав приятелів.
З часом він зрозумів, що можна зустріти багато людей, але приятелями стають не відразу. Знайшов час і терпіння, щоб приручити нудьгуючого лиса.