...

Інші завдання дивись тут...

СТОРІНКА 88 – 90 

§ 20. Вулканізм і магматизм

1. Що таке магма?

Розплавлена речовина астеносфери (гаряча маса гірських порід і мінералів, насичена газами), яка по тріщинах починає підніматися на поверхню,  називається магмою.

2. Що називають магматизмом?

Магматизм – процес підняття з надр Землі по тріщинах у земній корі розплавленої речовини мантії — магми (іншими словами процес утворення магми та переміщення її в земній корі). 

Коли, піднімаючись тріщинами вгору, магма заповнює порожнини в земній корі й там застигає, таке явище називається внутрішнім (прихованим) магматизмом. Зовнішній магматизм (вулканізм)  — це сукупність явищ, пов'язаних із підняттям магми з надр Землі та виливанням її на поверхню.

3. Що ви знаєте про будову вулкана? Назвіть його елементи.

Вулкан — це місце виходу магми на земну поверхню у вигляді конусоподібної (або іншої форми) гори. 

Витікаючи з тріщини, лава (магма, яка виливається назовні) розтікається й поступово охолоджується, утворюючи застиглі лавові потоки й конусоподібні горбки, з кожним виверженням утворюється новий шар лави, і горбки перетворюються на гори – так утворюється вулкан.

 

Складові елементи – вогнище магматизму (місце в земних надрах, з якого піднімається розплавлена магма), жерло (через нього магма  піднімається на поверхню), кратер (чашоподібного заглиблення, через яке виливається лава), нашарування застиглої лави (основа вулкану, так зване його тіло, або конус), потоки лави (магма, яка виливається назовні).

4. Опишіть етапи виверження вулкана від утворення тріщин у земній корі до виливу лави.

Підняття магми, вилив лави, викиди газів і попелу, потужний гуркіт і землетруси, град твердих вулканічних викидів.

5. Які вулкани називають діючими, а які — згаслими? Наведіть приклади.

Вулкан, про виверження якого збереглись історичні відомості, називається діючим (Везувій, Етна, в Азії — Фудзіяма, Кракатау, здебільшого поширені в межах сейсмічних поясів, в Україні діючих вулканів нема). Найвищий діючий вулкан на нашій планеті — Льюльяйльяко — розташований у Центральних Андах Південної Америки, на кордоні Чилі й Аргентини (висота 6723 метрів над рівнем моря).

Вулкан, що не проявляв активності за пам'яті людства, називають згаслим (Карадаг у Кримських горах, вулканічний хребет згаслих вулканів в Українських Карпатах).

6. Якими явищами супроводжується виверження вулкана?

Виверження вулкану супроводжується витіканням лави, викидами газів і попелу, потужним гуркотом і землетрусами, градом твердих вулканічних викидів засипають довколишню територію (окремі уламки можуть мати діаметр понад 50 см і поширюватися в радіусі 25 км, підніматися на висоту-11-13 км).

У 1883 р. під час виверження вулкана Кракатау в Індонезії на висоту 260 м піднялося майже 80 мільярдів кубічних метрів попелу та гірських порід, залишки яких трималися в повітрі кілька років. Хмари попелу було видно навіть в Європі.

Вулканізм часто супроводжується такими явищами, як гейзери й гарячі джерела.

7. Що таке гейзери? Охарактеризуйте їх і назвіть основні особливості.

Гейзер — це фонтануючий викид у повітря води, розігрітої вулканічними газами до температури кипіння. У підземних порожнинах вода нагрівається до 100 °С і закипає, під тиском пари із силою виривається вгору, струмінь може сягати кількох десятків метрів, діють із періодичністю від кількох хвилин до кількох діб (залежить від глибини залягання магми, розмірів тріщини, температури газів). 

8. Як позначаються вулкани на карті? Визначте за картою положення, назву та висоту вулканів на материках. На якому материку немає діючих вулканів? У яких районах Землі розташовані найвідоміші гейзери?

Діючі вулкани позначають червоними зірками, згаслі – чорними. В Австралії нема діючих вулканів.

Гейзери утворюються у місцях, де на невеликій глибині до незастиглої магми підходить підземна вода (на острові Ісландія в Європі, на острові Нова Зеландія (біля Австралії), на заході Північної Америки — в Йєлооустонському національному парку).

Столиця Ісландії Рейк'явік не потребує газу, нафти й вугілля для опалювання (використовується енергія підземних надр, з невеликої глибини видобувається вода, нагріта теплом Землі до 90 °С, яка постачається не лише в будинки мешканців міста, а й у басейни та теплиці).

  

СТОРІНКА 91 – 93 

§ 21. Зовнішні процеси, що зумовлюють зміни у формі та складі земної кори

На Землі діють внутрішні сили, що спричиняють утворення гір, і зовнішні процеси, які ці гори руйнують.

1. Як називаються процеси руйнування гірських порід на земній поверхні?

Вивітрювання, робота текучих вод, льодовиків, вітру, морського прибою - зовнішні сили руйнування гірських порід. Скельні гірські породи, що здаються міцними й непорушними, зазнають нещадної дії зовнішніх сил природи.

2. Які бувають види вивітрювання?

Вивітрювання – процес руйнування та змін гірських порід та мінералів на земній поверхні під дією коливань температури повітря, води й організмів. 

За способом руйнування розрізняють вивітрювання фізичне (під дією вологи та температури), хімічне (під дією повітря, води й розчинених у ній речовин), органічне ( під дією живих організмів). 

3. Що називають фізичним вивітрюванням?

Фізичне вивітрювання відбувається під впливом зміни температури повітря протягом доби та вологи. 

4. Як температура впливає на руйнування гірських порід і мінералів?

Удень сонячні промені нагрівають скельну породу, і вона розширюється, уночі, навпаки, охолоджується й стискається, тому утворюються тріщинки, вони поглиблюються (особливо, коли потрапляє вода, при низьких температурах вона замерзає, розширюється й поглиблює тріщину), за багато років гірський масив перетворюється на нагромадження щебеню, піску та пилу. 

5. Що таке хімічне вивітрювання?

Процеси руйнування гірських порід і мінералів за участю повітря, води й розчинених у ній речовин називають хімічним вивітрюванням. Рухаючись у товщі земної кори, вода не тільки розчиняє гірські породи, а виробляє в них складні зміни (польовий шпат перетворюється на глину, ангідрит, поглинаючи воду з повітря, — на гіпс, збільшуючись в обсязі до 30%). Інтенсивне хімічне вивітрювання спостерігається є районах із спекотним і вологим кліматом.

6. Порівняйте види руйнування гірських порід за переважаючим фактором.

Фізичне, хімічне, органічне.

7. Поясніть, як організми руйнують гірські породи.

Органічне вивітрювання відбувається під впливом організмів — бактерій, найпростіших грибів (здатні руйнувати каміння, бетон, цеглу тощо), лишайників (їх рештки забарвлюють поверхню каменя в темні кольори, такі ділянки нагріваються більше, прискорюється фізичне вивітрювання), молюсків (руйнують прибережне каміння й портові споруди, розчиняючи породу виділеннями свого організму), мохів, які виділяють речовини, що руйнують гірські породи.

Дерева, чагарники та трави здатні проникати корінням у найменші тріщинки твердих гірських порід, розширюючи та поглиблюючи їх, цим також сприяють фізичному вивітрюванню.

8. Визначте на місцевості ділянки схилів, на яких може відбутися обвал або сповзання гірських порід. Чи є у вашому краї приклади значного впливу людини на зміну рельєфу земної поверхні?

Якщо берег розмивається водою, існує велика небезпека того, що гірські породи втратять стійкість і обрушаться або сповзуть униз по схилу (зсуви утворюються при насиченні гірських порід підземними водами, особливо в дощовий період, площа зсувів може досягати десятків метрів у ширину, а в довжину — кількох сотень метрів).

 

СТОРІНКА 94 – 97 

§ 22. Робота текучих поверхневих і підземних вод, вітру та льодовиків.

Господарська діяльність людини теж призводить до руйнування гірських порід і формування антропогенних (техногенних) форм рельєфу. Техногенні, або антропогенні (з грецьк. антропос — людина), процеси — це процеси, пов'язані з господарською діяльністю людини.

Розширюючи видобуток корисних копалин, будуючи гігантські промислові підприємства, прокладаючи дороги й тунелі, людина змінює земну поверхню.

1. Розкажіть про роботу текучих вод.

У результаті дії текучих поверхневих і підземних вод гірські породи розмиваються, розчиняються, переносяться й відкладаються. 

Діяльність води, пов'язана з руйнуванням ґрунтового покриву, називається водною ерозією (на схилах пагорбів і долин під час дощу й танення снігу часто утворюються вимоїни — невеличкі рівчаки, по яких вода стікає вниз і несе пухкий розмитий ґрунт, щороку вони поглиблюються, поступово перетворюються на яр, згодом стінки яру обсипаються, заростають травою, кущами й деревами – так яр перетворюється на балку, велика кількість родючих земель стає непридатною для використання).

2. Що називають карстом? Як утворюються печери?

Карст – явище природи, який виникає в породах, здатних розчинятися у воді (гіпсах, вапняках, кам'яній солі тощо) і змінює форми поверхні Землі (під впливом поверхневих й підземних вод у земній корі утворюються різноманітні за формою та розміром пустоти — печери, шахти, улоговини, можуть простягатися на багато кілометрів).  

Здавна печери використовували наші далекі предки як житло й тимчасовий притулок. 

3. Що таке сталактити та сталагміти? Як вони утворюються?

У вапнякових породах на стелі й дні печер бурульки, що звисають донизу, називаються сталактитами, бурульки, що ростуть із підлоги їм назустріч, — сталагмітами. 

Вони утворюються внаслідок того, що краплинка води, яка зависла на стелі або впала на підлогу, висихає, а розчинена в ній речовина залишається.

4. Які процеси називаються вітровою ерозією?

Піщинки, які несе вітер, вибивають дрібні частинки гірської породи, надаючи скелям химерних форм – такі процеси називають вітровою ерозією. Переносячи пісок, вітри формують і змінюють рельєф.

5. Що таке бархани та дюни?

До вітрових форм рельєфу належать бархани та дюни. Бархани - це пологі пагорби серцеподібної форми, які складаються з дрібного піску й здатні переміщуватися під дією вітру (поширені переважно в піщаних пустелях; сягають кількох сотень метрів у довжину й до 150 м у висоту; опуклою пологою частиною вони повернені проти вітру, з цієї частини вітер підхоплює піщинки, частково переносить їх на вершину й скочує крутим підвітряним схилом униз - так бархан рухається пустелею, долаючи сотні метрів на рік).

Дюни нагадують бархани, але менші за них (утворюються переважно на піщаних узбережжях океанів, морів та озер, переміщуються значно повільніше, ніж бархани).

Бархани та дюни часто шкодять людям — засипають дороги, водойми, споруди, сільськогосподарські поля.

6. Як змінює земну поверхню льодовик?

У горах і приполярних районах льодовик нагадує повільну льодову річку, що тече вниз долиною, здатний переносити  тонни каміння, піску, глини на великі відстані, руйнуючи все на своєму шляху, згладжуючи валуни й скелі та відкладаючи зруйнований матеріал по дорозі та в місцях танення. Льодовикові відкладення називаються мореною. Результатом діяльності у давнину льодовика є поклади піску на півночі України, на півночі України нерідко трапляються великі валуни та скелі, згладжені льодовиком.

7. Як ви розумієте прислів'я «Вода камінь точить»?

Води річок, озер і морів можуть не лише обточувати каміння, перетворюючи його на гальку й валуни, а й руйнувати береги водойм. Вода має велику силу.

8. Знайдіть на карті України Оптимістичну печеру. 

На території України в Тернопільській області знаходиться найдовша у світі гіпсова печера — Оптимістична (її довжина — майже 160 км).

9. Дізнайтеся, чи є у вашій місцевості печери. Як вони утворилися?

 

СТОРІНКА 97 – 99 

§ 23. Абсолютна та відносна висота місцевості

1. Що таке рельєф?

Сукупність усіх нерівностей земної поверхні (різних за висотою, обрисами, будовою, походженням і віком) називається рельєфом. 

Серед складових частин місцевості (річок, озер, боліт, лісів, полів, населених пунктів та ін.) рельєфу належить одне з основних місць. Особливості рельєфу враховують під час проектування й будівництва каналів, заводів і фабрик, газопроводів, аеродромів, використання сільськогосподарських угідь.

2. Як виміряти висоту горба?

Висота горба — це прямовисна лінія БВ, опущена з вершини горба до підошви. Ця  уявна лінія (відрізок) проходить усередині горба й прикласти до неї рулетку чи виміряти її метром не вдасться. Щоб виміряти висоту горба, потрібний спеціальний прилад нівелір – прилад  для визначення різниці висот двох точок на земній поверхні.

На малюнку видно, що нівелір заввишки 1 м по черзі переставляли від підошви похилого схилу горба до його вершини З рази. Оскільки кожне наступне встановлення нівеліра здійснювалось у точку, що відрізнялася за висотою від попередньої на 1 м, то неважко підрахувати відстань по вертикалі від підошви до вершини горба (від точки В до точки Б). Отже, висота горба відносно до підошви його похилого схилу становить 3 м. Якщо ж здійснювати вимірювання від підошви крутого схилу, то висота виявиться іншою.

Аналогічно можна вимірювати глибину западин (знижених форм рельєфу).

3. Поясніть зміст поняття «нівелювання».

Нівелювання — це визначення перевищення однієї точки місцевості над іншою.

Топографи проводять на місцевості вимірювальні роботи спеціальним приладом – нівеліром, яким  переставляють від основи до вершини, потім за допомогою підрахунків вимірюють висоту рельєфу. 

4. Дайте визначення відносної висоти.

Відносна висота — перевищення однієї точки земної поверхні над іншою (відносних висот у кожного об'єкта може бути багато).

5. Що таке абсолютна висота?

Оскільки відносних висот у кожного об'єкта може бути багато, тому на топографічних планах і картах позначають не відносну, а абсолютну висоту, відлік якої здійснюють для всіх форм рельєфу від рівня моря чи океану (визначення висоти точок на місцевості визначають від рівня Балтійського моря, який прийнято за 0 метрів). 

Абсолютна висота — це перевищення точки земної поверхні над рівнем моря (на картах позначають у метрах).

6. Які форми рельєфу поширені у вашій місцевості?

  

СТОРІНКА 100 – 103 

§ 24. Зображення рельєфу на планах, топографічних і дрібномасштабних картах

1. Назвіть способи зображення рельєфу на планах і картах.

План і карта мають дати тривимірне уявлення про місцевість. Способи зображення рельєфу на планах і картах – штрихування, відмивки, горизонталі, пошарове зафарбування. 

2. Які недоліки мають способи штрихування та відмивки?

Не дають точного уявлення про обриси та висоту рельєфу.

3. Що таке горизонталі?

Горизонталі — це лінії на плані або карті, що з'єднують точки земної поверхні з однаковою абсолютною висотою. 

4. У чому полягають особливості зображення рельєфу способом горизонталей?

Способом горизонталей зображують рельєф на великомасштабних і середньомасштабних картах — топографічних і оглядово-топографічних (цей спосіб математично точно передає обриси та висоти окремих форм рельєфу).

• Рельєф ділять уявними горизонтальними площинами через однакові проміжки (наприклад, 10 м). Проекція цих ліній на площину утворює особливі лінії — горизонталі (оскільки перерізи здійснювали через кожних 10 м,  то висота точок на кожній сусідній горизонталі відрізнятиметься на 10 м).

• Горизонталі зображують коричневим кольором.

• У спеціальні розриви основних горизонталей вписують цифру висоти.

• Горизонталі проводять через певну кількість метрів висоти, яка зазначається під масштабом.

• Найвищу точку горба позначають числом біля крапки, що показує абсолютну висоту точки в метрах (причому цифрами чорного кольору позначають відмітку висоти суходолу, синього — глибини водних об'єктів).

• Горизонталями можна зображати не тільки форму та висоту горба, а й крутість схилів (чим крутіший схил, тим менша відстань між горизонталями, якими він зображується).

• Напрям схилу рельєфу на горизонталях вказують бергштрихами (короткі риски на горизонталях топографічних карт і планів, які показують напрямок зниження схилу). Якщо схил напрямлений у зовнішній бік якоїсь нерівності поверхні, то це — гора або гора, якщо у внутрішній — улоговина.

Спостережливий користувач може розпізнати на карті форми рельєфу за річкою чи струмком (вони завжди протікають по найнижчих місцях); якщо на схилі є позначки горизонталей двох висот, то цілком зрозуміло, що схил знижується в бік меншої. 

5. Розкрийте суть способу пошарового зафарбування.

Основний спосіб зображення поверхні Землі на географічних картах (дрібномасштабних) — пошарове зафарбування території з різною висотою різними кольорами. Кольори не вказують на рельєф, а лише характеризують, як високо над рівнем моря розташовані різні території суходолу.

• Суходіл розфарбований різними кольорами та їх відтінками (зеленим низовини, жовтим височини, коричневим гори), водна поверхня (океани, моря, річки, озера, водосховища) позначена різними відтінками синього та блакитного кольорів. 

• Фарба, шар за шаром, перекриває ділянки карти (відтінки кольорів кожної наступної смужки більш темніші, бо позначають більші висоти та глибини). 

• Такий спосіб зображення рельєфу на дрібномасштабних картах дає змогу розчленувати рельєф на ділянки з різною висотою й створює ілюзію опуклості його форм.

• На межі між ділянками різного кольору та різних відтінків проходять лінії - горизонталі, що з'єднують точки з однаковою абсолютною висотою.

• Берегова лінія моря чи океану — це горизонталь, яка з'єднує точки з абсолютною висотою 0 метрів над рівнем моря, саме від цієї горизонталі визначаються абсолютні висоти всіх форм рельєфу Землі.

• Визначити абсолютну висоту тієї чи іншої точки можна за шкалою висот і глибин, поданою в легенді карти (кожному кольору відповідає певна абсолютна висота в метрах).

Крім способу пошарового зафарбування, рельєф на дрібномасштабних картах, як і на топографічних, позначають за допомогою відміток висот.

6. Що таке шкала висот і глибин?

Шкала висот і глибин подається в легенді карти (кожному кольору відповідає певна абсолютна висота в метрах). За нею теж можна визначати абсолютну висоту точок на карті.

7. Знайдіть на карті півкуль точки з абсолютною висотою понад 6000 м. Поставте на карті з яскраво вираженим рельєфом у довільному місці уявну точку. Простежте за картою шлях, який пройде крапля води, що потрапила в цю точку під час дощу.

Умовно крапля має скотитися до рівня моря.

8. Розгляньте шкалу висот і глибин на фізичній карті півкуль і фізичній карті України. Порівняйте їх і поясніть, чим зумовлені відмінності між ними. Зверніть увагу на прямокутник, поділений діагоналлю навпіл. Що означає таке позначення висот (глибин)?

Відмінності зумовлені різним масштабом.

Практична робота З. Визначення за картами абсолютної й відносної висоти місцевості.

1. Визначте за картами абсолютну й відносну висоту вашої місцевості.

2. Яким кольором на фізичній карті України позначено територію вашого населеного пункту? Яка його абсолютна висота?

3. Відшукайте на фізичній карті України точку з найбільшою абсолютною висотою. Яка її відносна висота щодо найглибшої впадини Чорного моря?

 

СТОРІНКА 103 – 105 

§ 25. Основні форми рельєфу Землі. Гори

Зміна гір у часі. Під впливом вертикальних рухів літосферних плит навіть старі гори можуть «омолоджуватися» — повільно підійматися. Під впливом вивітрювання гори руйнуються й за мільйони років можуть перетворюватися на плоскогір'я чи плато — підвищені ділянки рельєфу з плоскими вершинами, причому гори, що складаються з м'яких гірських порід руйнуються швидше. Однакові за віком молоді гори Карпати та Кримські значно зруйновані вивітрюванням, бо складаються переважно з осадових порід — глинястих сланців, пісковиків і вапняків, тоді як Альпи та Кавказькі гори, складені з гранітів, високі й менш зруйновані.

Значення гір. Круті схили гір малопридатні для землеробства, проте гірські луки є прекрасними пасовищами для худоби, особливо овець. У горах є запаси різноманітних руд: залізної, мідної, свинцево-цинкової тощо. Поблизу розробок корисних копалин у гірських долинах виникають міста та селища. 

Найвищі точки материків

назва вершини

висота (м)

Гірська система

Материк

Джомолунгма (Еверест)

8 848

Гімалаї

Євразія

Аконкагуа

6 960

Анди

Південна Америка

Деналі

6 194

Кордильєри

Північна Америка

Кіліманджаро

5 895

Вулканічний Масив

Африка

Костюшко

2 230

Великий

Вододільний хребет

Австралія

Найвищі гірські вершини світу

Назва вершини

Висота (м)

Гірська система

Материк

Джомолунгма (Еверест)

8 848

Гімалаї

Євразія

Чогорі

8 666

Каракорум

Євразія

Канченджанга

8 585

Гімалаї

Євразія

Лходзе

8 545

Гімалаї

Євразія

Макалу

8 470

Гімалаї

Євразія

Гори України

 

Назва гірської системи

Найвища гірська вершина

Висота (м)

Карпати

Говерла

2060

Кримські гори

Роман-Кош

1545

1. Що таке гори?

Гори — це високо підняті над рівнинами, дуже розчленовані ділянки земної поверхні. Відрізняються за походженням, висотою, віком, складом гірських порід.

2. Назвіть гори за характером утворення.

Гори мають складчастий, складчасто-бриловий і вулканічний характер утворення.

3. Назвіть елементи будови гір.

Будь-яка гора складається з підніжжя (горизонтальна лінія початку гори), схилу (нахилені поверхні зі значною крутизною), вершини (найвища точка гори).

У горах є вершини, хребти, гірські долини (зниження між хребтами), ущелини (вузькі глибокі долини).

4. Які бувають гори за висотою?

За висотою гори поділяються на низькі (до 1000 м), середні (від 1000 до 2000 м) та високі (понад 2000 м).

Низькі гори з абсолютною висотою в середньому до 1000 м, але окремі вершини можуть бути висотою понад 1000 м (Кримські, Уральські, Арденни, Рейнські Сланцеві гори в Західній Європі тощо). Характеризуються досить згладженим рельєфом, широкими річковими долинами, майже відсутні скелясті ділянки, великі площі вкриті лісом.

Середні гори від 1000 м до 2000 м, хоч деякі вершини можуть бути трохи вище 2 км (Українські Карпати – г. Говерла, 2061 м). Характеризуються округлими вершинами, широкими річковими долинами, похилими схилами, рідко трапляються скелясті обриви, в помірному поясі покриті лісом з безлісими вершинами.

Високі гори — понад 2000 м (Кавказ, Кордильєри). Характеризуються великим перепадом висот, мають гострі, різко окреслені вершини, круті схили, скелясті обриви, покриті льодом, річкові долини глибокі та ущелисті, рослинність відсутня або наявні альпійські трави.

5. Які бувають гори за віком?

За віком гори поділяються на молоді – Анди, Альпи, Піренеї, Гімалаї, Апеннінські, Кавказькі, Карпати, Кримські (вік не перевищує 60 млн. років, там ще тривають горотворчі процеси, триває вулканічна діяльність, діють гейзери, грязьові вулкани) та старі – Уральські, Скандинавські, Тянь-Шань, Алтай, гори Маккензі, Скелясті гори  (вік може становити майже 600 млн. років, процеси горотворення вже закінчились, вони значно зруйновані внаслідок вивітрювання). 

6. Наведіть приклади гір і гірських хребтів, використовуючи фізичну карту. Позначте їх на контурній карті.

Анди , Альпи, Гімалаї, Кавказ, Карпати, Кримські.

Практична робота 4. Позначення на контурній карті рівнин, гір, вулканів суходолу та серединно-океанічних хребтів.

Знайдіть в атласі географічні об'єкти, названі вчителем, і позначте їх на контурній карті. Окремі гори, вулкани та рівнини необхідно підписувати зліва направо, а гірські хребти — уздовж їх простягання.

 

СТОРІНКА 105 – 107  

§ 26. Основні форми рельєфу суходолу. Рівнини

1. Що таке рівнини?

Рівнини — це великі, відносно рівні ділянки земної поверхні з невеликими коливаннями висот.

2. Які бувають рівнини?

Якщо на рівнині зовсім не має височин і знижень, то її називають плоскою, річки по ній течуть повільно (Західносибірська рівнина — одна з найбільших рівнин світу, Прикаспійська, Причорноморська). 

Якщо на рівнині трапляються горби, такі рівнини називають горбистими, плоскі простори зустрічаються рідко Східноєвропейська рівнина, Амазонська, Месопотамська, Індо-Гангська). 

3. Чим відрізняються низовини, височини й плоскогір'я?

За висотою рівнини поділяються на низовини, височини та плоскогір'я.

Низовина – рівнина з незначними коливаннями висот, що не перевищують 200м (Амазонська в Південній Америці, Західносибірська та Велика Китайська в Євразії, зокрема в Україні — Причорноморська, Прикаспійська низовина, яка розташована нижче від рівня моря).

Височина — це рівнина, абсолютна висота якої становить від 200 до 500 м (на території України розташовані Подільська, Волинська, Придніпровська).

Плоскогір'ям називають рівнину, абсолютна висота якої понад 500 м, переважно утворилися на місці зруйнованих старих гір (Бразильське плоскогір'я в Південній Америці, плоскогір'я Декан в Індії, Середньосибірське плоскогір'я в Євразії).

4. Які бувають рівнини за походженням?

За походженням рівнини бувають: первинні (рух літосферних плит) та вторинні (наноси річок та гірських порід).

Плоскі рівнини формувалися унаслідок вікових рухів літосфери, коли окремі прибережні ділянки морів та океанів піднімалися. 

Горбисті часто вкриті потужними шарами осадових порід, які формуються переважно наносами річок і уламковими породами. принесеними давніми льодовиками, на півночі Північної Америки й Європи великі простори займають льодовикові рівнини.

5. Яке значення рівнин у житті людини? Наведіть приклади

На рівнинах поселяються люди, прокладають шляхи, вирощують сільськогосподарські культури, випасають худобу, добувають корисні копалини. 

Під час зведення будинків і прокладання доріг люди споруджують насипи, засипають яри, вирівнюють рельєф місцевості. Змінюється вигляд рівнин унаслідок видобутку корисних копалин: при відкритому видобутку утворюються великі ями — кар'єри, а при закритому — відвали пустої породи біля шахт — терикони, які займають великі площі іноді родючих земель.

6. Визначте на карті півкуль, на яких материках знаходяться найбільші низовини.

В Південній Америці Амазонська низовина, в Євразії Західносибірська, Велика Китайська, Причорноморська, Прикаспійська. 

7. Розкажіть про рівнини, які вам доводилося бачити в природі, на картинах, у кіно.

У кіно доводилось бачити Амазонську рівнину.

Практична робота 4 (продовження). Позначте на контурній карті рівнини (низовини, височини, плоскогір'я), виділені в тексті.

  

СТОРІНКА 108 – 110 

§ 27. Рельєф дна Світового океану

Ложе океану — найглибша частіша дна, укрита товстим шаром осадових гірських порід (у межах ложа океану трапляються підводні хребти, глибоководні рівнини та жолоби). 

Материкова обмілина — шельф до 200 м глибини (має відносно рівну поверхню й незначний похил; глибина коливається в межах 200 м і позначаються на карті світлоголубим кольором; укрита шаром осадових порід, особливо товстим у місцях, де річки впадають в океан; найбільша ширина шельфу спостерігається біля північних і східних берегів Євразії; вода добре прогрівається, річки приносять живильні речовини, утворюється планктон; шельфова зона Світового океану дає 90 % риби та інших продуктів моря). 

Материковий схил — це поверхня дна, перехідна від шельфу до ложа океану (вирізняється великим нахилом поверхні до 15-20°, наявністю підводних каньйонів та інших форм рельєфу; з верхньої частини материкового схилу вниз переміщується багато осадових порід, які утворюють потужні товщі рихлого осаду в глибокому прогині материкового підніжжя; середня глибина материкового схилу — від 200 до 2500 м).

Серединно-океанічні хребти утворюються на дні океану у місцях розходження літосферних плит (вони не завжди проходять посередині океанічного дна; уперше їх було виявлено й досліджено на дні Атлантичного океану, де вони саме так розміщені; хребти окремих океанів з'єднані між собою й утворюють єдину системі, їх загальна довжина становить приблизно 75 тис. км, а ширина — 2 тис. км; в місцях хребтів найбільше розвинутий вулканізм і відбуваються землетруси, тому учені припускають, що вздовж їх головної осі піднімаються речовини мантії та розходяться літосферні плити; де вершини серединно-океанічннх хребтів виходять на поверхню, утворюються острови, таким островом, наприклад, є Ісландія).

1. Як люди в давнину уявляли будову океанічного дна?

У давнину люди вважали, що дно океану має гладку без жодних нерівностей  чашоподібну форму. В середині XIX ст. розпочались океанологічні дослідження і  з'ясувалося, що це не так. Вивчення дна океану найчастіше проводять за допомогою ехолота (навігаційний прилад використовують для вимірювання часу пробігу звукових променів до об'єкта й назад).

2. Назвіть, які частини виокремлюють у рельєфі дна Світового океану.

На дні океанів виокремлюють материкову обмілину (шельф), материковий схил, ложе океану та серединно-океанічні хребти, жолоби.

3. Поясніть, як утворюються глибоководні жолоби.

Жолоби – це повздовжньо витягнуті на сотні кілометрів заглибини океанічного дна (результат занурення океанічної літосферної плити під материкову; розміщені в окраїнних частинах океанів; є найглибшими частинами океанічного дна й можуть сягати кількох тисяч метрів у глибину та 200 км у ширину; сучасна техніка ще не дає можливості детально вивчити ці глибоководні ділянки дна океану). 

4. На які корисні копалини багате океанічне дно?

На шельфі ведеться добування нафти, газу, кам'яного вугілля та алмазів, кухонної солі.

Оскільки земна кора океанічного типу тонша за материкову, на морському дні є багато вулканів, більшість з яких давно згасли й стали основою формування коралових островів.

5. Знайдіть на карті найбільші океанічні жолоби всіх чотирьох океанів і порівняйте їх. Запишіть їх у порядку зменшення глибин.

Маріанська западина (в Тихому океані, 11 022 метрів), жолоб Пуерто-Ріко (в Атлантичному океані, 8742 метрів), Зондський (в Індійському океані, 7729 метрів), Медвежинський (в Північно-Льодовитому океані).

Практична робота 4 (продовження). Позначення на контурній карті рівнин, гір, вулканів суходолу та серединно-океанічннх хребтів.

Позначте на контурній карті серединно-океанічні хребти та найбільші жолоби.

 

СТОРІНКА 111 – 114 

§ 28. Атмосфера. Її склад і будова

Метеорологія (з грецьк. meteoros — піднятий угору, небесний і logos — учення) — наука про повітряну оболонку Землі, її тепловий і водний режим. Вивченням атмосфери займаються метеорологи, використовують дані традиційних спостережень на метеостанціях, інформацію радіозондів, метеорологічних ракет, метеорологічних супутників Землі.

Атмосферу умовно поділяють на нижні шари (тропосфера, стратосфера) й верхні шари (мезосфера, термосфера, екзосфера).

6g_b_u2014_28_1

Тропосфера — найнижчий і найщільніший шар атмосфери.

• У ній міститься майже 80 % усього атмосферного повітря й майже 95 % усієї водяної пари. 

• Унаслідок відцентрової сили її верхня межа різниться залежно від географічної широти (над екватором вона становить 16-18 км, у помірних широтах — 10-12 км, над полюсами -8-10 км). 

• Саме в ній утворюються хмари й опади, відбувається зародження й формування погоди (стан нижнього шару атмосфери в даному місці в певний час і за певний проміжок часу). 

• Температура тропосферного повітря з висотою поступово знижується (оскільки прозоре повітря  — це суміш газів, які не мають кольору, запаху й смаку – вільно пропускає сонячне проміння, тому атмосфера нагрівається від поверхні Землі, а не безпосередньо від Сонця). На кордоні між тропосферою та стратосферою температура змінюється від -83 до -53 'С.

Стратосфера — це розріджений шар атмосфери, який починається від верхньої межі тропосфери й сягає висоти 55 км. 

• У ній міститься дуже мало водяної пари, з якої іноді утворюються легкі хмари, що складаються з дрібних кристаликів льоду. 

•  Температура повітря стратосфери дуже низька –80 … –40°С, але з висоти 20-25 км і до верхньої межі вона поступово підвищується до 0 °С.

•  На висоті 25 – 30 км у стратосфері спостерігається найвища концентрація озону (утворюється з атмосферного кисню під час гроз унаслідок електричних розрядів блискавок) — газу, що захищає всі живі організми на Землі від згубного ультрафіолетового випромінювання Сонця. 

•  У нижній частині стратосфери зменшення температури повітря з висотою припиняється, і вона залишається приблизно постійною, а вище 25 км температура починає знову зростати, досягаючи максимального значення близько 0°С на кордоні стратосфери та мезосфери (приблизно 55 км).

    Склад і будова атмосфери залишаються незмінними впродовж мільйонів років завдяки постійному кругообігу речовин та енергії (кисень, який живі організми використовують для дихання, виробляється рослинами в процесі фотосинтезу; зелені рослини в процесі життєдіяльності використовують вуглекислий газ для утворення органічних речовин; азот, який рослини засвоюють з атмосферного повітря. після розкладання органічних решток повертається назад, в атмосферу; захисний озоновий шар постійно поновлюється під час грози). Проте цю рівновагу легко порушити, якщо недбало ставитися до природних ресурсів та їх взаємозв'язків.

1. Чим атмосфера Землі відрізняється від газових оболонок інших планет?

Усі великі планети Сонячної системи мають атмосферу, виняток становлять Меркурій і Плутон, у яких виявлені лише незначні «сліди» розрідженої атмосфери.

Атмосфера (з грецьк. atmos — пара та sphaira — куля, оболонка)— повітряна (газова) оболонка Землі , що захищає нашу планету від перегріву сонячним промінням удень і від переохолодження вночі; у ній згорають метеорити, що падають із космосу, не завдаючи шкоди живим організмам на Землі; хімічний склад забезпечує життя (найважливішими для життя є кисень і вуглекислий газ, озоновий шар захищає від радіації).

У нижньому шарі атмосфери міститься 78 % азоту, 21 % кисню, інші гази становлять менше 1 %, з них 0.03 % — вуглекислий газ. Найважливішим для життя є кисень (забезпечує дихання, підтримує горіння й бере участь в окисненні органічних решток); вуглекислий газ (використовують рослини в процесі фотосинтезу). У повітрі містяться також різноманітні домішки — водяна пара, частинки диму, сажі, пилу, пилок рослин і мікроорганізми.

Товщина атмосфери невеликого розміру порівняно із товщиною Землі, разом із Землею здійснює добове обертання навколо земної осі, а також річний рух по навколосонячній орбіті.

2. Як змінюється щільність атмосферного повітря з висотою?

З висотою щільність повітря поступово зменшується.

3. Укажіть, у якому шарі зосереджене майже все (99,5 %) атмосферне повітря.

Більша частина повітря зосереджена в нижньому шарі атмосфери (половина маси атмосфери зосереджена в нижньому 5-кілометровому шарі, а майже все атмосферне повітря (99,5 %) перебуває в нижньому 80-кілометровому шарі).

4. Чи має атмосфера чітку верхню межу?

На значних висотах щільність атмосферного повітря зменшується в мільярди разів, на висотах 500-800 км можуть виникати світіння розрідженого повітря — полярні сяйва.

Якщо нижня межа земної атмосфери точно окреслюється поверхнею нашої планети, то верхню межу атмосфери проводять умовно (верхні шари атмосфери — це області з дуже розрідженим сухим повітрям, яке, починаючи з висоти 100 км, поступово переходить у космічний простір).

5. У якому шарі атмосфери спостерігається найбільший уміст озону? Яке значення для живих організмів має цей газ?

У стратосфері з кисню утворюється газ озон, що захищає Землю від згубного ультрафіолетового випромінювання Сонця.

6. Яка сила утримує повітря біля поверхні Землі?

Сила земного тяжіння.

  

СТОРІНКА 114 – 120 

§ 29. Як нагрівається атмосферне повітря

Найнижча температура на Землі 89,2°С (Антарктида). Найвища температура на Землі — +58°С (м. Триполі в Лівії, Африка).

Теплові пояси — смуги з певними температурами повітря, які різняться між собою кількістю тепла, що надходить від Сонця, саме їх межі визначають лінії тропіків і полярних кіл. 

Визначають п'ять теплових поясів: один жаркий, два помірних і два холодних.

Жаркий тепловий пояс – територія, обмежена Північним і Південним тропіками, де Сонце може перебувати протягом року в зеніті (територія найкраще прогрівається, річні амплітуди температур тут невеликі, а на екваторі майже взагалі не відбувається зміна пір року).

Південний і північний помірні теплові пояси - території між тропіками та полярними колами в Південній і Північній півкулях відповідно (спостерігається чітка зміна пір року, і залежно від них змінюється тривалість дня й ночі, різниці між літніми та зимовими температурами досягають десятків градусів, улітку Сонце стоїть високо над горизонтом, але кут падіння сонячних променів не досягає 90°).

Північний і південний холодні пояси – територія між полюсами й полярними колами в Південній і Північній півкулях відповідно (холодно навіть улітку, взимку лютують великі морози та вітри, випадає мало опадів, річні амплітуди коливань температур порівняно невеликі, відбувається зміна полярних дня та ночі). 

1. Від чого залежить нагрівання поверхні Землі?

Джерелами енергії всіх процесів, які відбуваються на поверхні Землі, є Сонце (частина сонячного проміння доходить до Землі, поглинається нею, витрачається на її нагрівання) та надра нашої планети. 

2. Поясніть, від чого залежить температура атмосферного повітря Землі.

Температура нижніх шарів атмосферного повітря залежить від температури поверхні, над якою воно перебуває, температура нагрівання поверхні залежить від кута падіння сонячних променів (сонячне проміння, проходячи крізь прозоре повітря, спочатку нагріває земну поверхню, вже від неї прогрівається повітря).

Кут падіння залежить від добового положення Землі (уранці й увечері Сонце освітлює земну поверхню під гострим кутом, і тому сонячні промені ніби ковзають по земній поверхні, майже не нагріваючи її, у полудень кут падіння сонячних променів збільшується, і поверхня прогрівається сильніше; тому протягом доби температура значно змінюється: найнижча температура спостерігається вранці перед сходом Сонця, а найвища — після полудня).

Кут падіння сонячних променів залежить від географічної широти місцевості (найсильніше прогрівається територія на екваторі, оскільки кут падіння сонячних променів протягом року наближається до 90°, а до полюсів він зменшується, тому ці райони є найхолоднішими).

3. Що таке середньодобова, середньомісячна, середньорічна температури? Як їх визначають?

Температуру повітря вимірюють термометром, який розміщують на метеорологічних станціях у спеціальних будівлях, захищених від прямих сонячних променів. 

Щоб порівняти температуру різних діб, визначають середньодобову температуру – середнє арифметичне число показників температури протягом доби (зазвичай, проводять спостереження за температурою повітря не менше як тричі на добу).

Аналогічно вираховують середньомісячну та середньорічну температури. 

4. Що таке амплітуда коливань температур?

Різниця між найвищими й найнижчими показниками температур протягом певного періоду часу називається амплітудою коливань температур.

Визначають добову, місячну та річну амплітуди. Добова амплітуда температур на Землі неоднакова (великі добові коливання температури в тропіках пояснюються значною прозорістю атмосфери; на полюсах у полярний день температура впродовж доби майже не змінюється, бо Сонце знаходиться на небосхилі протягом доби; незначною є також амплітуда над океанами та на екваторі).

5. З якою метою проводять спостереження за температурою?

• На основі спостережень за температурою складають графік температур за добу, місяць, рік.

• Для дослідження зміни клімату.

6. Що називають підстилаючою поверхнею? Як властивості підстилаючої поверхні впливають на нагрівання атмосферного повітря?

Підстилаюча поверхня – колір і склад земної поверхні.

•  Темна поверхня нагрівається швидше, а світла — повільніше (світлі кольори відбивають частину сонячного проміння, не поглинаючи теплової енергії, яку воно несе). 

•  Рельєф місцевості також впливає на температуру повітря, оскільки південні схили гір краще прогріваються, ніж північні.

•  Водна поверхня нагрівається повільніше, ніж щільний ґрунт, але повільніше й охолоджується. 

Крім підстилаючої поверхні, на температуру впливають вітри, переміщення повітряних мас, прозорість атмосфери, хмарність, опади, висота над рівнем моря, наявність водойм тощо, тому розподіл тепла на земній поверхні дуже нерівномірний навіть на близько розташованих одна від одної ділянках.

7. Поясніть, чому температура повітря знижується з висотою.

Температура повітря знижується з підняттям угору, оскільки нагрівається від підстилаючої поверхні. У тропосфері вона знижується в середньому на 6° при збільшенні висоти на 1 км.

8. Що називають тропіками? За якою ознакою їх визначають?

Тропіки — це паралелі 23° 30' північної та південної широт, над якими раз на рік Сонце перебуває в зеніті. День літнього сонцестояння 22 червня над Північним тропіком (паралель 23° 30' пн. ш.); день зимового сонцестояння 22 грудня над Південним тропіком (паралель 23° 30' пд. ш.).

9. Що таке полярні кола? Які явища відбуваються за полярними колами?

Полярні кола — це паралелі 66° 33' північної та південної широт, за якими відбуваються явища полярного дня та полярної ночі.

Улітку на північ від Північного полярного кола (паралель 66° 33' пн. ш.) спостерігається полярний день; на південь від Південного полярного кола (паралель 66° 33 пд. ш.) спостерігається полярна ніч. Взимку – навпаки.

10. Сонце перебуває в зеніті над Південним тропіком. Яка пора року в цей часу Північній півкулі, а яка — у Південній?

В Північній півкулі зима, в Південній літо.

11. Установіть за картами атласу, у яких теплових поясах розміщені острови Гренландія й Мадагаскар.

Гренландія у Північному холодному поясі. Мадагаскар в жаркому тепловому поясі.

12. Проведіть дослід. Спрямуйте промінь ліхтарика на рівну поверхню під прямим кутом. Зверніть увагу на освітлену ділянку, а потім змініть кут падіння світла й зауважте, у якому випадку поверхня освітлюється краще. 

Чим більше кут падіння променя ліхтарика наближається до 90˚, тим сильніше освітлюватиметься ділянка; чим гостріший кут падіння променя, тим більша площа освітлення й розмита світлова пляма.

13. Опишіть самостійно рух Землі навколо Сонця та його наслідки, починаючи з дня зимового сонцестояння.

Зміна пір року пов'язана з рухом навколо Сонця, але визначальним є нахил земної осі під кутом 66° 33' до своєї орбіти і планета, здійснюючи оберт довкола Сонця протягом року, почергово повертається до нього то Південною, то Північною півкулею. 

• В зимовий період (грудень-лютий) Північна півкуля затемнена, настає зима; 22 грудня – найкоротший день – день зимового сонцестояння; на північ за Північним полярним колом – полярна ніч.

У Південній півкулі – літо, 22 грудня Сонце перебуває в зеніті над Південним тропіком, за Південним полярним колом – полярний  день.

• У весняний період (вересень – листопад) день збільшується, обидві півкулі освітлюються Сонцем, у Північній півкулі — весна; 21 березня – день весняного рівнодення (тривалість дня й ночі однакова, Сонце перебуває є зеніті над екватором).

У Південній півкулі — осінь.

• В літній період (червень-серпень) найбільш освітленою є Північна півкуля; 22 червня Сонце перебуває в зеніті над Північним тропіком, спостерігається найдовший день - день літнього сонцестояння; на північ від Північного полярного кола панує полярний день (Сонце взагалі не заходить за горизонт від 40 діб біля Північного полярного кола до 189 діб — на полюсі).

В південній півкулі – зима, на південь за Південним полярним колом – полярна ніч.

• В осінній період (березень – травень) день зменшується, обидві півкулі освітлюються Сонцем, у Північній півкулі — осінь; 23 вересня – день осіннього рівнодення (тривалість дня й ночі однакова, Сонце перебуває в зеніті над екватором).

У Південній півкулі — весна.

 

Практична робота 5. Розв'язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою, вологості

1. Визначте температуру повітря на вершині г. Говерла, якщо біля її підніжжя (абсолютна висота 800 м) вона становить 18 °С.

Оскільки у тропосфері вона знижується в середньому на 6° при збільшенні висоти на 1 км, складемо пропорцію

1000 м – 6°

800 м   – х° 

х = 6 • 800 : 1000 = 4,8 (°) – на стільки градусів знизиться температура.

18 – 4,8 = 13,2 (°) – температура на вершині г. Говерла.

2. Визначте приблизну висоту гори, якщо біля її підніжжя температура повітря становила +16 °С, а на вершині 8 °С. Як називаються такі гори (низькі, середні, високі)? Наведіть приклади й позначте їх на контурній карті.

16 – 8 = 8 (°) – на стільки градусів знизилась температура. 

Оскільки у тропосфері вона знижується в середньому на 6° при збільшенні висоти на 1 км, складемо пропорцію

1000 м – 6° 

х м      – 8° 

х = 8 • 1000 : 6 = 1333 (м) – висота середніх гір (Карпати).

Практична робота 6. Складання графіка зміни температури повітря, діаграм хмарності й опадів, рози вітрів, їх аналіз.

Побудуйте графік зміни температури повітря за місяць, використовуючи дані календаря погоди (за вибором).

 

СТОРІНКА 121 – 123 

§ 30. Атмосферний тиск

Атмосферний тиск — це сила, з якою повітря тисне на одиницю площі земної поверхні й на всі розташовані на ній об'єкти й тіла.

На рівні моря при температурі повітря 0 °С атмосферний тиск приблизно дорівнює 760 мм рт. ст., таке значення називають нормальним.

Атмосферний тиск змінюється з висотою: з підняттям угору стовп повітря зменшується, значить, атмосферний тиск знижується. Від поверхні Землі до 5 км атмосферний тиск падає на 1 мм рт. ст. при підйомі вгору на кожні 10 м.

Атмосферний тиск змінюється від нагрівання підстилаючої поверхні, залежить щільність повітря над нею, якщо повітря щільне, то його маса більша, і тому воно сильніше тисне на поверхню.

Вимірювання атмосферного тиску здійснюють за допомогою ртутного барометра, барометра-анероїда. 

Вимірюють у міліметрах ртутного стовпчика, мілібарах (мб), гектопаскалях (гПа).

1. Чому значення атмосферного тиску виражають у міліметрах ртутного стовпчика?

Тиск залежить від стовпа повітря. 

2. Визначте атмосферний тиск на рівні земної поверхні та на висоті останнього поверху шкільної будівлі за допомогою барометра-анероїда. Обчисліть висоту шкільної будівлі за результатами вимірювань.

Чим вище над земною поверхнею точка, тим нижчий тиск.

Будова барометра-анероїда. Основний його елемент — герметична металева коробочка з тонкими стінками, з якої викачано повітря. Коли тиск змінюється, стінки стискаються або розширюються, і металева пружина, прикріплена з одного боку до стінки, а з іншого — до механізму зі стрілкою, передає ці зміни на циферблат. На ньому — шкала в міліметрах ртутного стовпчика (мм рт. ст.) та паскалях (Па).

3. Визначте області високого (В) та низького(Н) тиску за кліматичною картою атласу.

Слова високий (В) і низький (Н) використовують, характеризуючи атмосферний тиск у навколишніх областях.

4. Визначте розташування області низького (Н) та високого (В) тиску за картою погоди.

Для аналізу погоди фахівці використовують карти, на які наносять значення метеорологічних величин.

5. Чому на шкалі побутового барометра-анероїда низький тиск відповідає дощу та шторму, а високий тиск — ясній і сухій погоді?

В областях низького тиску, як правило, спостерігаються висхідні потоки повітря, збільшення хмарності, випадання опадів, а також значні зміни температури повітря. 

В областях високого тиску переважають низхідні потоки повітря, спостерігається переважно малохмарна погода, улітку спекотна, а взимку морозна. 

6. Знайдіть на кліматичній карті України ізотерми й ізобари. Запишіть значення ізотерм, які проходять найближче до вашого населеного пункту. Які з них позначають середню температуру літнього місяця, а які — зимового?

Ізобари — лінії на синоптичній карті, що з'єднують місця з однаковим атмосферним тиском. 

Ізотерми – лінії на кліматичній карті, що з'єднують місця з однаковою температурою (їх наносять на карту двома кольорами: найхолоднішого місяця — січня — чорним, а найтеплішого — липня — червоним).

7. Визначте тиск, з яким атмосфера тисне на долоню (площа долоні становить приблизно 60 см2).

Повітря має вагу (1 кубічний метр повітря важить приблизно 1 кг 300 г), тому тисне на поверхню Землі та на всі предмети, що на ній розміщені. Стовп повітря від поверхні Землі до верхньої межі атмосфери тисне на поверхню Землі із силою в середньому 1,033 кг/см2. У техніці таку величину приймають за одиницю тиску й називають 1 атмосфера.

1,033 кг – 1 см2

х           – 60 см2

х = 1,033 • 60 : 1 = 61,98 (атмосфер) – тиск атмосфери на долоню.

8. Визначте нормальний атмосферний тиск для вашої місцевості.

 

Практична робота 5 (продовження). Розв'язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою, вологості.

1. На кожні 100 м підйому тиск падає на 10 мм рт.ст. Біля підніжжя височини тиск становить 760 мм. Яка її висота, якщо на вершині атмосферний тиск 748 мм? Горб це чи гора?

760 – 748 = 12 (мм рт. ст.) – на стільки впав тиск.

Оскільки на кожні 100 м підйому тиск падає на 10 мм рт.ст., складемо пропорцію

100 м – 10 мм рт. ст.

х м     – 12 мм рт. ст.

х = 12 • 100 : 10 = 120 (м) – висота горба.  

2. На краю прірви тиск 754 мм. Чому дорівнює атмосферний тиск на її дні при глибині 200 м?

На кожні 200 м підйому тиск падає на 20 мм рт.ст, тому 

754 + 20 =774 (мм рт. ст.) – тиск на дні прірви.

З. Чому дорівнює атмосферний тиск на вершині гори висотою 3500 м, якщо біля підніжжя він становить 750 мм рт. ст.?

Оскільки на кожні 100 м підйому тиск падає на 10 мм рт.ст., складемо пропорцію

100 м       – 10 мм рт. ст.

3500 м     – х мм рт. ст.

х = 3500 • 10 : 100 = 350 (мм рт. ст.) – на стільки впав тиск.

750 – 350 = 400 (мм рт. ст.) – тиск на вершині гори.

Інші завдання дивись тут...

 

...

  • Надія
    Будь ласка. продовжіть відповіді. Це дуже помічний сайт
    11 січня 2016 17:28
  • Дина
    Продовження відповіді ще є?-------, Тут http://8next.com/6g_b_u2014/2426-6g_b_u2014_04.html
    10 лютого 2016 19:36