Відповіді /сторінка 124-171 § 31 - 41 / Географія 6 клас Гільберг Т Г, Паламарчук Л Б, ГДЗ НОВА ПРОГРАМА 2014 року

СТОРІНКА 124 – 128

§ 31. Рух повітря

Значення вітрів: переносять вологу з океанів у глиб материків; постійні вітри є головною причиною утворення океанічних течій; ураганні вітри завдають великої шкоди морякам; людина використовує вітрову енергію; сприяють переміщенню тепла та вологи є тропосфері; переносять пилок, насіння рослин, мікроорганізми.

1. Що таке вітер? Яка основна причина його виникнення?

Вітер — у тропосфері горизонтальний рух повітря з області високого тиску в області низького (чим більша різниця тисків — тим сильніший вітер).

Протяги як різновид руху повітря в приміщеннях, транспорті, тунелях і переходах також виникають через різницю тисків.

2. Як називається рух повітря у вертикальному й горизонтальному напрямках?

Повітря постійно рухається у двох основних напрямках руху повітря:

• вертикальному, до них відносяться висхідні (найчастіше виникають у результаті різного нагрівання підстилаючої поверхні, теплі висхідні потоки можуть досягати вертикальної швидкості кількох метрів на секунду) та низхідні потоки;

• горизонтальному, до такого руху відноситься вітер, тобто причиною утворення горизонтальних переміщень повітря — різний атмосферний тиск у різних районах поверхні Землі.

3. Опишіть схему утворення бризів і мусонів. До якого типу вітрів вони належать?

Бриз – вітер, що утворюється на березі моря, озера чи річки і міняє свій напрям два рази на добу.

Жаркого літнього дня берег водойми нагрівається швидше (тепле повітря піднімається вгору, створюється область низького тиску), ніж водний простір (повітря над нею важче, тут утворюється область високого тиску). З водойми на суходіл дме легкий вітерець — це денний бриз.

Уночі нагріта за день вода віддає тепло набагато повільніше (тому повітря над нею тепліше, відповідно тиск менший), суходіл швидко охолоджується (холодне повітря над ним стискається, тиск зростає). Повітря із суходолу переміщується до водойми – нічний бриз.

Моряки вітрильного флоту використовували це явище так: кораблі відпливали з порту вночі, коли дув нічний бриз у бік моря, а поверталися в порт, коли дув денний бриз.

Мусон – вітер, що утворюється на березі океану і міняє свій напрям два рази на рік. Бриз та мусон через періодичну зміну напрямку відносяться до змінних вітрів.

Улітку літній мусон із океану на суходіл несе опади (над добре прогрітим суходолом тиск низький, над непрогрітим океаном тиск високий). Узимку зимовий мусон сухий і не приносить опадів, бо дме із суходолу в океан (суходіл дуже охолоджується і над ним утворюється область високого тиску, водна поверхня віддає тепло повільніше і прогріте повітря, сприяє утворенню області низького тиску).

Тропічні мусони поширені в Екваторіальній Африці, у північній частині Індійського океану, у Південній і Південно-Східній Азії. Позатропічні мусони — на Далекому Сході, в Японії та на північному сході Китаю. Літній південно-східний мусон та зимовий північно-західний мусони поширений на східному узбережжі Євразії; літній південно-західний мусон та зимовий північно-західний мусон на південному узбережжі Євразії.

4. Чому відмінності в нагріванні підстилаючої поверхні призводять до утворення вітру?

Від нагрівання підстилаючої поверхні змінюється атмосферний тиск над нею.

Місцеві вітри

• Бриз.

• Фен – сухий і теплий поривчастий вітер, що дме з гір, утворюється впродовж усього року, але найчастіше — узимку та весною (Альпи, Піренеї, Скелясті гори, Кавказ).

• Бора – дуже сильний і холодний вітер, який найчастіше дме з низьких гірських хребтів у бік теплішого моря.

• Гірсько-долинні виникають у горах, їм також властива добова періодичність: удень вітри дують із більш затінених і холодних долин угору на обігріті сонцем схили (Карпати, Альпи, Кавказ тощо).

5. Якими приладами вимірюють напрям і силу вітру?

Напрям і силу (основні характеристики вітру) визначають за традиційним флюгером, який встановлюють на щоглі висотою 10-12 м.

Флюгер складається зі стрілки-флюгарки, що вільно обертається на осі і гострим кінцем показує напрямок, звідки дме вітер (наприклад, північний вітер дме з півночі на південь).

Швидкість вітру вимірюють у м/с.

Силу вітру визначають у балах за 12-бальною шкалою Бофорта (1 бал приблизно дорівнює 2 м/с).

Співвідношення швидкості та сили вітру

Швидкість вітру в м/с	Сила вітру в балах Бофорта	Назва вітру			Дія вітру
0	0	штиль			Дим піднімається вгору вертикально.
1	1	тихий			Дим трохи відхиляється. Шелестить листя дерев.
4-5	3	слабкий			Помітно хитаються невеликі гілки дерев. На поверхні води утворюються легкі хвилі.
6-8	4	помірний			Хитаються гілки дерев.
9-10	5	свіжий			Ледве помітно нахиляються тонкі й середні дерева.
11-12	6		сильний	Хитаються середні стовбури дерев. Вітер свистить у вухах.
13-15	7		міцний	Гудуть дроти. На гребенях хвиль з'являються пінисті баранчики.
16-18	8		дуже міцний	Гнуться великі дерева, ламаються тонкі гілки. Затримується рух людини проти вітру.
19-21	9		шторм	Вітер зриває димарі, черепицю з дахів, ламає великі дерева.
22-25	10		сильний шторм	Вітер зриває дахи з будинків, вириває з корінням дерева.
26-29	11		жорстокий шторм	Вітер завдає великих руйнувань.
Більше 30	12		ураган	Вітер завдає великих спустошень.

6. Що показує графік рози вітрів?

Роза вітрів — це діаграма, що зображує режим вітру в конкретній місцевості, будують для визначення переважаючих напрямів вітру.

Діаграма представлена у вигляді відрізків, що виходять з однієї точки в напрямках основних і проміжних сторін горизонту, довжини відрізків тим більші, чим більше днів дме вітер відповідного напряму, кінці відрізків найчастіше з'єднують між собою.

Графік показує повторюваність вітрів різних напрямів (північ, південь, схід, захід, північний схід, північний захід, південний схід, південний захід) у даному місці та за певний період часу, наприклад за місяць.

7. З моря чи із суходолу дме вітер літнім ранком? Чому? Як його називають?

Літнім ранком з моря на суходіл дме денний бриз, зумовлений високим тиском на водою та низьким тиском над суходолом, внаслідок різної температури вистилаючої поверхні.

8. Визначте за допомогою фрагмента карти погоди в атласі, який напрям вітру переважає в м. Києві. Яка його сила?

Західні вітри.

9. Установіть, які вітри переважають у вашій місцевості, використовуючи різноманітні джерела інформації та власні спостереження.

Практична робота 6 (продовження). Складання графіка зміни температури повітря, діаграм хмарності й опадів, рози вітрів, їх аналіз

1. Побудуйте графік зміни температури за тиждень і визначте амплітуду температури за цей термін за даними власних спостережень.

2. Побудуйте розу вітрів за даними власних спостережень.

СТОРІНКА 129 – 132

§ 32. Вода в атмосфері

1. Що таке випаровування?

Випаровування — процес переходу речовини з рідкого або твердого стану в газоподібний (утворюється водяна пара).

2. Від чого залежить кількість водяної пари в повітрі? Де на Землі спостерігається найбільший уміст водяної пари в повітрі?

Уміст водяної пари в повітрі залежить від його температури (чим вища температура, тим вища вологість).

Водяна пара розподілена в атмосфері нерівномірно, велика частина водяної пари атмосфери знаходиться в її нижньому шарі — тропосфері, біля поверхні Землі найбільше пари в районі екватора.

В полярних районах повітря найбільш сухе, там кількість водяної пари в 13 разів менша, ніж біля екватора.

3. Що таке абсолютна вологість повітря? Відносна?

Вологість повітря – кількість водяної пари в повітрі. Для кількісної оцінки вмісту водяної пари в повітрі використовують два показники — абсолютну та відносну вологість.

Абсолютна вологість — це максимальна кількість водяної пари (у грамах), що міститься в 1 м3 повітря.

Відносна вологість — це відношення (у відсотках) кількості водяної пари, що міститься в повітрі, до тієї її кількості, що може міститися в ньому за певної температури.

Відносна вологість — важливий показник для прогнозування погоди (чим вища відносна вологість, тим більша ймовірність випадання опадів). Відносну вологість повітря вимірюють гігрометром.

Для визначення відносної вологості на метеорологічних станціях застосовують психрометр, що складається з двох термометрів, які показують різну температуру (за різницею показників термометрів, використовуючи спеціальні таблиці, визначають відносну вологість повітря).

Якби в 1 м3 повітря при температурі 30 °С містилося не 30 г пари, а рівно половина — 15 г, то відносна вологість повітря становила б 50 %.

4. Яке повітря називають насиченим? Що називають точкою роси?

Повітря називають насиченим, якщо при певній температурі в 1м3 повітря міститься максимальна кількість пари, якщо менше від норми — ненасиченим. Відносна вологість 100 % означає, що повітря насичене.

Таблиця залежності умісту водяної пари в насиченому повітрі.

Температура ˚С	-20	-10	0	10	20	30
Кількість пари, г/м³	1	2,5	5	9	17	30

Точка роси – температура, при якій водяна пара максимально насичує повітря (при цій температурі водяна пара починає конденсуватися, чим вища температура насичення, тим вища точка роси).

При надмірній вологості повітря в людини погіршується самопочуття, ускладнюється дихання, виникає запаморочення, задушливе повітря створюється при високій відносній вологості.

При низькій вологості у тропічних пустелях та полярних широтах, людина може втрачати велику кількість вологи власного тіла через надмірне висихання шкіри й дихальних шляхів, що є небезпечним для здоров'я.

5. Що таке конденсація? Наведіть приклад, де можна спостерігати це явище.

Конденсація — перехід водяної пари з газоподібного стану в рідкий у воду (під час кипіння води в чайнику під кришкою, ранішня роса, після подиху на холодну поверхню) або твердий (лід).

6. Чи зміниться абсолютна й відносна вологість 1 м3 повітря, якщо його підняти на кілька сотень метрів над земною поверхнею?

Майже не зміниться. З висотою вміст водяної пари зменшується: на висоті 1,5-2 км у два рази.

7. Позначте штрихуванням на контурній карті світу райони з високою вологістю повітря.

8. Виміряйте відносну вологість повітря в кімнаті, використовуючи гігрометр. З'ясуйте, які є способи регулювання температури та вологості повітря в домашніх умовах, використовуючи різноманітні джерела інформації.

Для регулювання вологості повітря в приміщеннях використовують побутові кондиціонери (вони регулюють температуру та вологість повітря).

Практична робота 5 (продовження). Розв'язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою, вологості

1. На якій висоті почнуть утворюватися хмари при висхідних потоках повітря, температура якого біля поверхні Землі дорівнює +20 °С, а вологість — 9 г/м3?

Для вологості 9 г/м3 температура повинна знизитися до 10˚С, маємо

20 – 10 = 10 (˚С) – на стільки повинна знизитись температура.

Оскільки у тропосфері вона знижується в середньому на 6° при збільшенні висоти на 1 км, складемо пропорцію

6˚С – 1 км

10 ˚С – х км

х = 10 • 1 : 6 = 1,6 (км) – висота, на якій будуть утворюватися хмари.

2. Скільки водяної пари міститься в 1 м3 повітря при температурі +10 °С, якщо його відносна вологість: а) 100 %; б) 50%: в) 10 %.

При температурі +10 ˚С

а) при відносній вологості 100% у повітрі водяної пари 9 г/м3

б) при відносній вологості 50% у повітрі водяної пари 9 г/м3 • 0,5 = 4,5 г/м3

в) при відносній вологості 10% у повітрі водяної пари 9 г/м3 • 0,1 = 0,9 г/м3

СТОРІНКА 132 – 135

§ 33. Різноманітність хмар.

1. Як утворюються хмари?

Водяна пара, конденсуючись у повітрі, утворює хмари - скупчення дуже дрібних крапель води або кристалів льоду на великій висоті над землею внаслідок охолодження насиченою водяною парою повітря.

2. Від чого залежить утворення хмар?

Утворення хмар залежить від висоти та температури (з висотою температура знижується; досягаючи на певній висоті точки роси, повітря не може утримувати вологу, і вона починає конденсуватися; при температурі нижчій від 0 °С краплинки води замерзають, утворюючи кристалики льоду), вологості (чим вологіше повітря, тим більша конденсація), атмосферного тиску (в областях низького тиску спостерігаються висхідні потоки повітря, збільшення хмарності).

3. Назвіть основні види хмар.

За формою та висотою утворення існує кілька видів хмар: нижнього ярусу (купчасті, купчасто-дощові, шаруваті, шарувато-купчасті), середнього ярусу (висококупчасті, високошаруваті хмари), верхнього ярусу (перисті, перисто-шаруваті та перисто-купчасті хмари).

Купчасті хмари мають білі куполоподібні вершини та пласку сірувату або синювату основу; висота основи купчастих хмар зазвичай не перевищує 1-2 км; опади з купчастих хмар не випадають.

Купчасто – дощові хмари утворюються із купчастих, мають білі куполоподібні вершини та пласку сірувату або синювату основу; верхні частини яких можуть проникати в найвищі шари тропосфери; супроводжуються зливами, а влітку часто грозами.

Шаруваті хмари – однорідний шар сірого кольору, подібний до туману, що піднесений над поверхнею Землі; зазвичай вони закривають усе небо; основа цих хмар розміщується на висоті кількох десятків або сотень метрів; висота шаруватих хмар різна — від 200 до 2000 м; є причиною дрібних затяжних опадів у вигляді дощу або снігу.

Шарувато-купчасті хмари утворюють великі й досить низько розміщені хвилі, гряди або глиби, що розташовуються правильними рядами; іноді між ними бувають проблиски блакитного неба; щільні шарувато-купчасті хмари дуже часто спостерігаються в негоду.

Висококупчасті (смуги, пасма або хмарні шари з проблисками блакитного неба) та високошаруваті хмари утворюються на висоті від 2 до 7 км; складаються з дрібних сніжинок і крапель води.

Перисті хмари мають форму тонких білих волокон, паралельних смуг, завитків, пухнастих хвостів, пластівців тощо; утворюються на значній висоті — 6000-10 000 м.; складаються з дрібних кристаликів льоду й опадів не дають; поява на небі перистих хмар віщує наближення циклону.

Перисто-шаруваті та перисто-купчасті хмари складаються переважно з крижаних кристалів; утворюються на висоті від 5 до 13 км; часто нагадують гігантські пір'їни; з них випадають опади, що випаровуються, не досягаючи поверхні Землі.

Спостерігаючи за періодичною зміною хмар, можна передбачити зміни погоди (наприклад, якщо високі перисті хмари спочатку змінюються перисто-шаруватими, а потім суцільною пеленою шаруватих із дрібним дощем, то треба чекати потепління).

4. Що називають хмарністю? Як вона визначається?

Ступінь покриття неба хмарами називають хмарністю. Хмарність визначають візуально (на око) за 10-бальною шкалою: повна хмарність — 10 балів, відсутність хмар — 0 балів.

На карті погоди хмарність зазначають у балах і відповідно до них заштриховують кружечок пункту спостереження. Повністю заштрихований кружечок відповідає суцільній хмарності (10 балів, або 100 %). Над кружечком розміщують умовні знаки хмар верхнього та середнього ярусів, а під ним — умовні знаки хмар нижнього ярусу та вертикального розвитку із зазначенням висоти їх нижньої межі.

У середньому над нашою планетою половина неба затягнута хмарами; найбільше хмар спостерігається в місцях із зниженим тиском, де тепле вологе повітря піднімається вгору.

5. Яка роль хмар в атмосфері Землі?

Хмари затримують і розсіюють частину сонячного випромінювання; удень затіняють поверхню Землі і знижують цим температуру; вночі, навпаки, утримують тепло біля поверхні та перешкоджають його переходу в космічний простір.

6. Назвіть зазначені нижче хмари в порядку підвищення їх нижньої межі: висококупчасті, перисті, шарувато-купчасті, шарувато-дощові хмари.

Шарувато-купчасті, шарувато-дощові, висококупчасті, перисті.

7. Чому над містами спостерігається збільшення хмарності?

Краплинки води конденсуються здебільшого навколо дрібних частинок пилу, диму, кіптяви — так званих ядер конденсації.

8. Установіть, яка хмарність у Мюнхені, Берліні та Братиславі, використовуючи умовні позначення на фрагменті карти Європи. Які види хмар переважають у цих містах?

7 балів (Мюнхен), 4 бали (Берлін), 4 бали (Братислава).

9. Які види хмар переважають у вашій місцевості взимку? Складіть атлас хмар, що спостерігаються у вашій місцевості, за допомогою фотографій.

Практична робота 6 (продовження). Складання графіка зміни температури повітря, діаграм хмарності й опадів, рози вітрів, їх аналіз.

Складіть діаграму хмарності за даними власних спостережень.

СТОРІНКА 136 – 139

§ 34. Атмосферні опади

1. Що називають опадами?

Атмосферні опади — це вода у твердому або рідкому стані, що випадає з хмар або виділяється з повітря на земну поверхню. Залежно від температури утворення розрізняють рідкі опади (дощ, роса, туман) та тверді опади (сніг, град, іній, паморозь).

Швидкість падіння опадів різна (сніжинка падає зі швидкістю приблизно 1 м/с, крапля дощу радіусом майже 1 мм — із швидкістю майже 6,5 м/с).

2. Назвіть причини утворення опадів.

Найдрібніші частинки води та льоду хмар переносяться повітряними потоками, при цьому вони стикаються одна з одною й збільшуються, великі кристали льоду або краплі води під дією сили тяжіння спрямовуються вниз, якщо вони не встигають випаруватися б підхмарному шарі, то на поверхню Землі випадають опади.

3. Чи завжди опади випадають із хмар?

Більшість опадів випадає з хмар у вигляді дощу, проте іноді волога конденсується на охолоджених предметах безпосередньо з повітря, утворюючи росу, іній, туман, паморозь.

4. Назвіть види опадів, які найчастіше бувають у вашій місцевості. Розкажіть про їх виникнення.

Дощ – опади у вигляді води (дрібні краплинки зливаються і стають настільки важкими, що вже не можуть утриматись у повітрі й падають униз; дощі спричиняють зниження температури повітря, бо багато тепла витрачається на випаровування води).

Сніг – опади замерзлої води в хмарах у вигляді сніжинок, коли температура повітря стає нижчою від 0 °С (кожен із фігурних кристаликів води є неповторним, бо їх розміри, кількість граней і «промінчиків» залежить від висоти утворення та температури).

Град – замерзлі сніжинки завбільшки від кількох міліметрів до кількох сантиметрів, що утворюється у високих вертикальних хмарах у теплу погоду (тепле повітря піднімається вгору і підхоплює хмари, де температура знижується до -10 °С, при цьому сніжинки замерзають і перетворюються на важкі градинки, які падають на Землю). Град може завдати серйозної шкоди врожаю, дрібним птахам, тваринам і навіть будівлям. Для боротьби з градом використовують спеціальні гармати, з яких вистрілюють у хмари снарядами з хімічними речовинами.

Роса – конденсація пари з теплого й вологого повітря у вигляді крапель води на охолодженій поверхні; утворюється зазвичай улітку у вечірні та вранішні години на поверхнях різних предметів; роса утворюється лише в безхмарну або малохмарну погоду).

Іній (паморозь) – конденсація пари з теплого та вологого повітря на поверхні з температурою від 0 °С та нижчою.

Туман – скупчення крапель води в повітрі біля поверхні Землі (конденсація водяної пари в дрібні краплинки води, що зависають у повітрі під час проходження вологої повітряної маси над охолодженою поверхнею Землі; може утворюватися вночі; небезпечне, бо видимість у ньому суттєво знижується).

5. Як і для чого вимірюють кількість опадів?

За атмосферними опадами постійно слідкують на метеорологічних станціях. Кількість опадів вимірюють опадоміром (відро, у яке потрапляють опади, і мірний стакан, у який зливається вода з відра) у міліметрах, висоту снігового покриву – снігомірною рейкою (планка, поділена на сантиметри) від землі до поверхні снігу.

Кількість опадів за добу (показники знімають два рази на добу: о 7 год. і о 19 год.) вираховують шляхом складання результатів двох вимірів; кількість опадів за місяць дорівнює сумі опадів, що випали за всі дні цього місяця; сума опадів за всі місяці року — це річна кількість опадів.

Для порівняння кількості опадів, що випали в різних точках Землі за рік, підраховують середню багаторічну кількість опадів. Середня багаторічна кількість опадів і режим їх випадання відображають на діаграмах кількості опадів.

Кількість опадів має велике значення для господарської діяльності людини: якщо вологи мало або, навпаки, багато, то гинуть урожаї, порушується постачання водою населення, заводів і фабрик; для сільського господарства ведуть спостереження за станом снігового покриву (чим більше снігу на полях, тим менше промерзне ґрунт і більше вологи буде в ґрунті весною).

6. Назвіть закономірності поширення опадів на земній кулі. Назвіть відмінності зливових і облогових опадів за інтенсивністю та тривалістю. Як розподіляється кількість опадів у вашій місцевості протягом року? Коли спостерігається максимум опадів?

Річна сума міліметрів опадів — важливий показник погоди даної місцевості (у середньому за рік на нашій планеті випадає 1130 мм опадів).

Оскільки найбільше хмар утворюється в місцях зниженого тиску, то половина опадів на Землі буває в районі екватора; у тропіках їх кількість різко зменшується; потім дещо збільшується в помірних широтах; в полярних областях знову спостерігається зниження їх кількості. Багато опадів випадає на навітряних схилах гір, морських узбережжях і островах, особливо біля теплих течій.

Інтенсивність опадів визначається кількістю опадів, що випали за 1 хв.

Із купчасто-дощових хмар випадають опади великої інтенсивності, але малої тривалості. З шарувато-дощових і високошаруватих хмар випадають тривалі з рівномірною інтенсивністю опади, які називають затяжними (облоговими).

7. Розгляньте кліматичну карту світу. Як на карті позначено кількість опадів? Знайдіть райони з найменшою кількістю опадів. Позначте їх на контурній карті штрихуванням.

На карті використовують фонове забарвлення та ізогієти – лінії рівної кількості опадів. Вимірюється кількість опадів у мм.

Антарктида, пустеля Африки, о.Гренландія – райони з найменшою кількістю опадів.

8. Установіть за власними спостереженнями, при вітрах яких напрямків найчастіше випадають опади у вашій місцевості.

Західних.

1. Побудуйте діаграму опадів за сезонами, використовуючи дані календаря погоди. Зафарбуйте різними кольорами стовпчики діаграми кожного сезону.

2. Визначте особливості розподілу опадів протягом року в м. Лондоні. Владивостоці, Києві, Сочі за допомогою таблиці «Розподіл кількості опадів протягом року. Місячна та річна кількість опадів (мм)».

місяці	І	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Сума за рік
Лондон	53	40	37	38	46	46	56	59	50	57	64	48	594
Київ	38	37	36	49	53	75	85	56	58	37	51	46	621
Владивосток	18	19	26	45	65	89	112	118	105	59	41	25	722
Сочі	177	141	123	109	79	90	96	111	136	147	160	185	1554

3. Побудуйте діаграму в робочому зошиті розподілу опадів для м. Києва. Річний розподіл опадів відображають на діаграмах (точно показують не тільки кількість опадів, а й їх розподілення протягом року).

місяці	І	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Сума за рік
Київ	38	37	36	49	53	75	85	56	58	37	51	46	621

Кругла діаграма.

Прямокутна діаграма.

СТОРІНКА 140 – 143

§ 35. Погода

Першу карту погоди зробив англійський астроном Едмунд Галлей у 1686 р (накреслив карту вітрів у зоні між З0˚ пн. ш. і З0˚ пд. ш.).

Карти погоди, що показують одночасно розподілення метеорологічних елементів на значній території, з'явилися майже через 200 років, коли після винаходу електричного телеграфу в 1840 р. стало можливо швидко передавати інформацію на великі відстані.

1. Що таке погода? Для чого її вивчають?

Погода — це стан тропосфери в даному місці в певний час.

Щоб знати про погоду й клімат, учені повинні безперервно спостерігати за атмосферними умовами; десятиліттями, а то й сторіччями накопичувати необхідні відомості про стан атмосфери.

Погодні умови впливають на врожай (засухи чи повені призводили до неврожаю й голоду), на здоров'я людини, на історичні події (бурі впливали на успіх морських битв, морози зупиняли цілі армії).

2. Назвіть складові погоди та погодні явища.

Складовими частинами погоди є температура повітря, атмосферний тиск, вологість повітря.

До погодних явищ відносять силу, швидкість і напрям вітру, хмарність, опади, а також тривалість сонячного сяйва, температуру та вологість ґрунту, висоту й стан снігового покриву, веселку.

Погода характеризується не окремо взятими елементами, а їх сукупністю, бо всі вони взаємозв'язані та взаємозалежні.

3. Яка наука вивчає погоду?

Метеорологія вивчає атмосферу й усі явища, що в ній відбуваються. Одним із найголовніших напрямів діяльності метеорологів є дослідження та прогнозування погоди.

Дослідженням погоди займаються метеорологи, а передбаченням — синоптики.

4. Хто такі синоптики?

Синоптики – вчені, що займаються передбаченням погоди на метеорологічних станціях, розміщених у різних куточках планети.

5. Як і з якою метою складають прогнози погоди?

Вчені-синоптики фіксують усі зміни природних елементів і явищ, результати спостережень на метеостанціях доповнюються даними з метеорологічних супутників Землі, метеорологічних зондів та авіаційної метеорозвідки, на основі цих відомостей складають синоптичні карти, за допомогою яких прогнозують погоду).

При складанні прогнозу погоди особливу увагу приділяють можливості виникнення в атмосфері небезпечних явищ (туману, смерчу, грози, граду, заморозків, суховіїв та ін.).

Прогнози погоди складають для загального користування та для різних спеціалістів (будівельників, моряків, льотчиків, працівників сільського господарства тощо).

Погода надзвичайно мінлива, її елементи та явища залежать від багатьох чинників, тому зробити абсолютно точний прогноз неможливо.

6. Підготуйте розповідь (презентацію) про Всесвітню службу погоди, використовуючи різноманітні джерела інформації.

У наш час існує Всесвітня служба погоди – понад 10 тисяч метеостанції, морські судна, аеростати, метеозонди й метеоракети, штучні супутники Землі, оснащені спеціальною апаратурою. Світовими центрами погоди, куди надходить інформація з усієї планети, є м. Вашингтон, Мельбурн і Москва.

7*. Опишіть у зошиті погоду сьогоднішнього дня за допомогою умовних знаків.

Синоптична карта — карта, на якій умовними позначеннями й цифрами записано основні відомості про стан погоди, отримані під час спостережень.

Наприклад, на карті погоди напрямок вітру вказує стрілка; швидкість вітру визначається за допомогою оперення стрілки (стрілку залишають без оперення для швидкості вітру менше 1 м/с ; коротким штрихом позначають швидкість 2-3 м/с; довгим штрихом — 5 м/с; чим довші штрихи на її кінці, тим сильніший вітер; оперення стрілки малюють у вигляді трикутника чорного кольору – 25 м/с; при штилі стрілку не показують, а обводять позначення населеного пункту кружечком більшого діаметра).

8*. Зберіть якомога більше народних прикмет, за допомогою яких можна передбачити погоду.

Люди навчилися керувати деякими погодними явищами. Наприклад, для боротьби з хмарами успішно застосовують метод «засівання»: з літаків над хмарами розпилюють тверду вуглекислоту або йодисте срібло.

Завдяки спостережливості людей з'явилися народні прикмети, що мають наукове обґрунтування.

У теплу пору року стійку хорошу погоду можна передбачати за такими ознаками:

• удень на сонці жарко, а ввечері й уночі прохолодно;

• удень вітер посилюється, до вечора він затихає;

• якщо вранці з'являються купчасті хмари, увечері вони зникають;

• ластівки та стрижі літають високо;

• уночі багато зірок на небі.

Про погіршення погоди свідчать такі прикмети:

• удень і вночі помірно тепло;

• вітер удень помірний, а ввечері затихає;

• небо закрите щільними хмарами;

• удень і вночі висока вологість повітря:

• уночі є проблисках хмар зірки сильно мерехтять.

9. Знайдіть карту погоди України, використовуючи різноманітні джерела інформації (періодичні видання, Інтернет). Складіть опис погоди населеного пункту за картою погоди (на вибір).

10. Які народні прикмети, що передбачають погоду, вам відомі? Складіть прогноз погоди для одного дня поточного року, використовуючи народні прикмети. Порівняйте ваш і науковий прогнози. Зробіть висновок.

Опишіть погоду на території своєї місцевості за місяць, користуючись календарем погоди та побудованими графіками й діаграмами.

СТОРІНКА 144 – 148

§ 36. Клімат

Основні причини зміни багаторічного режиму погоди:

• зміна нахилу земної осі;

• дія вулканів, які зменшують прозорість атмосфери, викидаючи в неї велику кількість пилу;

• діяльність людини.

Зміна клімату. Протягом тисячоліть відбуваються періодичні потепління та похолодання (за останні півтора мільярда років на Землі кілька разів наставали зледеніння великих територій, клімат багатьох регіонів планети ставав то сухішим, то вологішим; найбільша пустеля світу — Сахара — колись була степом; на узбережжі покритого льодом острова Гренландія буяла рослинність).

У геологічній історії відбувалося чергування великих льодовикових і міжльодовикових епох (останній льодовиковий період настав 700 тис. років тому). Ми живемо у відносно теплу епоху, яка почалася майже 15 тис. років тому. Однак протягом цього часу існували періоди найбільш сприятливого клімату (5-8 тис. років тому, приблизно 1 тис. років тому) і періоди несприятливого клімату (малі льодовикові періоди, наприклад, останній малий льодовиковий період тривав із XIII по XIX ст.).

1. Що таке клімат? Чим він відрізняється від погоди?

Клімат (з грец. кут, нахил)— багаторічний режим погоди для певної місцевості.

Щоб охарактеризувати клімат будь-якої території, потрібно мати відомості про погоду за багато років.

2. Під впливом яких чинників формується клімат? Який із них головний?

Кліматичні чинники:

— кут падіння сонячних променів протягом року (температура), що залежить від географічної широти місцевості;

— переміщення повітряних мас над океаном і суходолом (переважаючі напрямки вітрів);

— характер підстилаючої поверхні (її колір і склад та особливості рельєфу);

— вологість та прозорість атмосфери (кількість і режим опадів);

— близькість до моря, наявність і характер морських течій, дія вулканів;

— висота над рівнем моря;

— сніговий і льодовиковий покрив;

— види клімату тощо.

Описуючи клімат, використовують дані про середні багаторічні температури повітря за місяцями, середню багаторічну кількість опадів і режим їх випадання, переважаючі вітри з року в рік, також відомості про відхилення кліматичних показників від норми: найвищі й найнижчі температури, найбільшу та найменшу кількість опадів тощо.

3. Які бувають види клімату ?

Залежно від близькості моря (океану), а також інших чинників виокремлюють три основних типи клімату:

• Морський клімат (характеризується невеликою амплітудою середньорічних температур; м'якою зимою й прохолодним літом у помірних широтах; опади у вигляді дощу випадають переважно влітку; вологість повітря протягом року висока; море виконує пом'якшувальну функцію, забираючи надлишок тепла влітку й віддаючи його взимку).

• Континентальний клімат (характерний для центральних районів материків, які віддалені від моря; улітку суходіл сильно прогрівається, а взимку охолоджується; дуже жарке літо й морозна зима; річна амплітуда температур велика; опадів мало; вологість повітря низька).

• Мусонний клімат (характерний для місцевостей на материкових узбережжях, де панують мусони; найбільш виражені в тропічних широтах у басейні Індійського океану, а також на східному узбережжі Євразії; літо тут дощове й порівняно тепле, зима — суха та холодна; вологість повітря висока влітку й низька взимку; у помірних широтах велика амплітуда температур).

4. Назвіть кліматичні пояси. Покажіть їх на карті.

За співвідношенням кліматичних показників виокремлюють основні кліматичні пояси: екваторіальний, два тропічних, два помірних, арктичний та антарктичний. Перехідними (префікс суб- означає між) кліматичними поясами є: два субекваторіальні, два субтропічні, субарктичний і субантарктичний.

Кліматичні пояси — це широтні смуги земної поверхні, що мають відносно однорідний клімат.

Екваторіальний пояс. Протягом року тут спостерігаються високі температури (+26...+28 °С), велика кількість опадів, амплітуда температур незначна, зміни пір року практично немає.

Тропічний пояс. Жарке літо (+30... +35 °С) і порівняно тепла зима (температура буває не нижчою + 10 °С); на рівнинах суходолу та над океаном опадів мало.

Помірний пояс. Спостерігається чітка зміна пір року з теплим літом і холодною зимою; температура, кількість опадів і вологість значною мірою залежать від близькості до моря й характеру переважаючих вітрів.

Полярний пояс. Характеризується низькими температурами протягом року, невеликою кількістю опадів, низькою вологістю повітря, високим тиском протягом року.

Для перехідних поясів властивий значний вплив суміжних основних повітряних мас.

5. Як характер підстилаючої поверхні впливає на клімат?

Підстилаюча поверхня по-різному нагрівається.

6. Наведіть відомі вам приклади адаптації людини до кліматичних умов.

Приклади адаптація (з латин, пристосування, звикання) до кліматичних умов:

• племена аборигенів в Австралії тисячоліттями в умовах пустелі живуть, знаходять воду та їжу, їм важко пристосуватися до життя в більш комфортних умовах;

• ескімоси Гренландії, чукчі північних широт живуть в умовах холодного клімату, полюють на тюленів, будують собі теплі домівки із снігу, шкур тварин;

• темний колір шкіри людей та жорстке волосся, які живуть у районах екваторіального та тропічного клімату, є віковою адаптацією до захисту від сонячних променів. Корінні жителі Африки й Австралії навіть у наш час можуть без шкоди для здоров'я працювати майже без одягу та головних уборів під прямими палючими променями тропічного сонця.

• альпіністам перед сходженням на вершини гір потрібний певний час для адаптації.

Населенню будь-якої території в місцевому кліматі допомагає жити багаторічний досвід предків, вони пристосовують до цих умов одяг, житло, харчування, причому особливості клімату різних районів нашої планети позначилися на зовнішньому вигляді людей, атмосферні умови вплинули на колір шкіри й волосся, форму губ та обличчя, навіть на зріст людини.

7. З'ясуйте за допомогою карт атласу, який тип клімату характерний для вашої місцевості.

Помірний пояс (відбувається чітка зміна пір року).

8. Знайдіть у бібліотеці твори, у змісті яких розкрито особливості атмосферних явищ у народній творчості та фольклорі.

Прислів'я та приказки; загадки про погодні явища.

СТОРІНКА 149 – 152

§ 37. Людина й атмосфера

Атмосфера захищає живі організми від шкідливого впливу сонячного й космічного випромінювання, забезпечує дихання та фотосинтез.

Відомо, що комфортно людина почуває себе при температурі повітря в межах +22 ... -24 °С, а відносна вологість — у межах 60 – 85 %.

1. Як людина використовує атмосферне повітря?

Крім дихання, людина використовує атмосферний кисень та інші гази для створення штучних сполук; застосовує їх у різних технічних пристроях; в багатьох галузях господарства кисень забезпечує процес горіння.

2. Як людство впливає на атмосферу?

Забруднюють атмосферу викиди промислових підприємств та вихлопи автотранспорту (найбільшу небезпеку становлять сполуки важких металів, сірки, фосфору); викиди вуглекислого газу створюють парниковий ефект; газ фреон руйнує озоновий шар; вирубування лісів, створення штучних водойм, розорювання й зміна ґрунтового покриву, осушування боліт призводять до порушення температурної рівноваги, запилювання повітря, зміни його вологості. У великих містах утворюється небезпечний для людини смог — це густий важкий туман, що змішується з мікроскопічними часточками диму та пилу й суцільною щільною поволокою огортає місто.

Атмосферу треба охороняти від забруднення, яке може призвести до загибелі живих організмів на Землі:

• зменшити кількість промислових шкідливих викидів (створювати димо- й пиловловлювачі);

• заборонити неконтрольовану вирубку лісу;

• дбайливо користуватися землею (впроваджувати проекти поліпшення ґрунтово-рослинного покриву для відновлення водно-температурної рівноваги);

• кожному особисто бережно ставитися до природи.

3. Що таке парниковий ефект і яка його природа?

Парниковий ефект – це затримка надлишкового тепла біля Землі, унаслідок збільшення в атмосфері частки вуглекислого газу. Вуглекислий газ вільно пропускає до поверхні Землі сонячні промені, але не випускає надлишок тепла в космічний простір, через це середньорічні температури на нашій планеті постійно зростають; посилення танення льодовиків Антарктиди та Гренландії призведе до підняття рівня Світового океану, масової загибелі морських мешканців, зміни течій і затоплення багатьох прибережних територій.

4. Яку роль відіграє озон в атмосфері? Що таке озонові дірки?

Викиди в повітря газу фреону, який використовується в аерозольних балончиках і холодильних установках, в атмосфері руйнують озоновий шар, який захищає всі живі організми від небезпечного ультрафіолетового випромінювання.

Ультрафіолетове випромінювання — це частина сонячного проміння, що дає засмагу шкірі людини на сонці та сприяє виробленню в ній корисних сполук, проте у великій кількості воно може спричиняти опіки й бути причиною ракових захворювань.

Через надмірну кількість фреону в атмосфері вже утворилося кілька озонових дірок – ділянки атмосфери, збіднені озоном. Найбільша з них розміщується над Антарктидою.

5. Назвіть небезпечні явища, що відбуваються в атмосфері. Які з них вам доводилося спостерігати?

Блискавка, грім, град, гроза, сильний вітер.

6. Поясніть, як утворюється веселка.

Іноді під час або після дощу, коли в повітрі утворюється багато водяних крапель, на небі з'являється веселка (сонячне світло заломлюється в краплинах, і виникає багатобарвна дуга).

7. Придумайте умовні знаки для небезпечних і рідкісних явищ, що відбуваються в атмосфері. Нанесіть на контурну карту вашої області ті з них, які можна спостерігати у вашій місцевості.

Небезпечні явища: град, гроза, блискавка, грім, сильний вітер.

Рідкісні явища: веселка, міраж.

Міражі – спотворені або перевернуті зображення неба (утворюються в нерівномірно прогрітих шарах повітря, сонячні промені неоднаково заломлюються в повітряних шарах різної щільності). Можна спостерігати, наприклад, міраж блискучої водної поверхні на асфальтованій дорозі в спекотний літній день, у пустелі міраж водної поверхні серед пісків.

8. Підготуйте розповідь (презентацію) про небезпечне атмосферне явище, яке вам доводилося спостерігати або за допомогою отриманої інформації з різних джерел.

Град (грудочки снігу, покриті кіркою льоду) падає вниз із купчасто-дощових хмар із великою швидкістю, крижинки не встигають розтанути, незважаючи на високу температуру біля поверхні Землі. Град завдає збитків елементам будівель; сільському господарству (знищує посіви зернових, ламає виноградники, збиває плоди; від ударів гине домашня птиця, бувають випадки ураження великої рогатої худоби); може завдати рани людині.

Нині для запобігання утворення граду за допомогою літаків або спеціальних ракет у хмарах розпилюють певні хімічні речовини, тоді розвиток грозових хмар гальмується й із них випадають порівняно дрібні опади.

Гроза виникає, коли грозова хмара (у купчасто-дощових хмарах кристали льоду, краплі води й інші частинки весь час знаходяться в русі, стикаються, виробляючи й накопичуючи електрику) не може втримати занадто великий електричний заряд.

Гроза завжди супроводжується багаторазовими блискавками – це гігантський електричний іскровий розряд між хмарами або між хмарами та земною поверхнею, причому розряд від хмари до землі відразу супроводжується розрядом від землі до хмари, це повторюється багато разів протягом менше 0,1 с і тому виглядає як один спалах.

Грім – звук від розряду блискавки, який поширюється на відстань до 18 км.

У грозових хмарах виникають потужні висхідні потоки повітря, які можуть закручуватися й перетворюватися на смерч. Цей атмосферний вихор набуває вигляду стовпа, який розширюється догори й може сягати до 1500 м у висоту. Повітря в смерчі обертається й одночасно піднімається зі швидкістю до 100 м/с. Над морем діаметр смерчу менший (десятки метрів), ніж над сушею (сотні метрів), переміщується зі швидкістю 10-20 м/с. Смерч, що досягає поверхні Землі, здатний руйнувати будинки, піднімати в повітря автомобілі або всмоктувати величезні маси води. На морі смерч дуже небезпечний для суден.

Довелося спостерігати градинки величиною з куряче яйце, які розбили шибку в будинку.

9. Аналіз погоди в різних місцях світу за одну добу з використанням різних джерел інформації.

Клімат у кожній місцевості земної кулі має свої особливості:

• На рівнини екваторіальних широт ніколи не випадає сніг.

• У приекваторіальній частині Землі між погодою та кліматом немає відмінностей — кожний день погода там спекотна із сильними дощами.

• У середніх широтах відбувається зміна пір року (найхолоднішою порою року є зима, а найтеплішою — літо).

• У полярних районах Землі цілий рік стоїть холодна погода, тому сніг на суходолі там майже не тане й перетворюється з часом на льодовик.

• Над полюсами ніколи не буває злив.

СТОРІНКА 153 – 156

§ 38. Гідросфера. Вода на Землі

Вода є

• основою життя на Землі (входить до складу всіх організмів);

• найпоширеніша речовина в природі. Тіло людини на 65 % складається з води, а водорості — на 95-99 %.

• активним учасником творення рельєфу та клімату нашої планети.

Позначення гідрографічних об'єктів (океани, моря, озера, річки, водосховища, ставки, струмки, канали, джерела та ін.) є важливими елементами будь-якого плану чи карти.

• Елементи гідросфери, як моря, океани, озера, на картах зображуються у вигляді чітко обмеженого контуру, зафарбованого в блакитний колір.

• Річки та притоки на дрібномасштабних картах річки зображуються однією лінією блакитною лінією, на планах місцевості й топографічних картах у широких місцях річки — двома лініями, де місце між лініями зафарбовується синім кольором (у таких ділянках ширину річки можна виміряти за допомогою масштабу).

• Спеціальними знаками позначаються річки, що пересихають, водоспади. пороги, греблі та ін.

Позначені на картах річки та їх притоки утворюють своєрідний малюнок, подібний до сітки, тому водні об'єкти суходолу називають гідрографічною сіткою

1. Що таке гідросфера?

Гідросфера — це водна оболонка Землі, яку утворюють Світовий океан, води суходолу, вода в атмосфері (займає 71% поверхні Землі; сформувалася майже 4 млрд. років тому).

Вода в гідросфері Землі розподілена дуже нерівномірно (більшу частину її становить солона вода океанів і морів, лише 2,6 % припадає на прісну воду суходолу, льодовиків й атмосфери).

2. Що таке світовий кругообіг води? Що є рушієм цього кругообігу?

Безперервний процес переміщення води зі Світового океану на суходіл через атмосферу та із суходолу знову у Світовий океан називають світовим кругообігом води.

Кругообіг води об'єднує всі частини гідросфери, оболонки Землі — атмосферу, літосферу, біосферу та гідросферу, забезпечує перенесення тепла й вологи на планеті.

Основним рушієм кругообігу води є сонячна енергія й сила тяжіння Землі.

3. Назвіть основні елементи кругообігу води. Чим відрізняються великий і малий кругообіг води?

Елементами кругообігу є випаровування води, перенесення водяної пари на відстань, конденсація водяної пари, утворення крапель, випадання опадів, просочування води в ґрунт і стікання води.

Вода під впливом енергії Сонця переходить з одного стану в інший і постійно переміщується по планеті:

• з поверхні Світового океану вода безперервно випаровується;

• в атмосфері водяна пара перетворюється на крапельки прісної води (конденсується) і виникають хмари.

• під дією вітру хмари переносять вологу на суходіл у вигляді дощу чи снігу.

• частина води відразу повертається у Світовий океан, інша частина живлячи річки, болота, льодовики, підземні води суходолу знову потрапляє у Світовий океан.

Розрізняють малий (океан — атмосфера — океан) і великий (океан — атмосфера — суходіл — океан) кругообіг води.

4. Яке значення кругообігу води для існування живих організмів на Землі?

Завдяки кругообігу вода постачається в усі куточки планети (якби волога з атмосферними опадами припинила надходити на суходіл, то з часом вода б із суходолу випарувалася, а рослини та тварини на Землі загинули).

5. Наведіть приклад прояву різних властивостей води в природі й у нашому житті.

Найпоширеніша вода в рідкому стані, значно менше її перебуває у твердому стані (лід, сніг) і ще менше — у газоподібному стані, водяній парі.

6. Доведіть, що гідросфера утворює суцільну оболонку Землі. Покажіть схематично на рисунку.

СТОРІНКА 157 – 162

§ 39. Частини Світового океану. Суходіл в океані.

1. З яких частин складається Світовий океан?

Світовий океан — безперервний водний простір на поверхні Землі, що оточує материки й острови, становить основну частину гідросфери (займає 70,8 % земної поверхні).

Частинами Світового океану є океани, моря, затоки, протоки. У Світовому океані розташовані материки, острови й півострови.

2. Дайте коротку характеристику одного з океанів.

Світовий океан єдиний, оскільки в ньому розташовані материки й острови, то його умовно поділяють на чотири частини — океани: Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий.

Тихий океан — найбільший з океанів нашої планети (49 % площі Світового океану); найглибший серед океанів (міститься найглибша Маріанська западина, глибина 11 022 метрів); назву океану дав Ф. Магеллан; у помірних широтах Північної півкулі часті шторми, у Південній півкулі сильні вітри нерідко переходять в урагани (здіймають хвилі висотою до 35 м), у західній частині океану щороку проносяться спустошливі тропічні урагани).

Атлантичний океан — другий за величиною водний басейн нашої планети; довжина перевищує ширину в кілька разів; назву океанові дали давні греки за ім'ям міфічного героя Атланта, який нібито стояв на краю землі й тримав на плечах небесне склепіння).

Індійський океан — третій за площею басейн Світового океану; майже повністю розміщений у Південній півкулі між берегами Африки, Азії, Австралії й Антарктиди.

Північний Льодовитий океан — найменший з-поміж океанів, наймілкіший, проте найсуворіший і наймогутніший океан займає 1/20 Світового океану; уперше його визначив як окремий океан у 1650 р. голландський географ Б. Вареніус; назву океану у 1845 р. дало Лондонське географічне товариство.

Деякі вчені пропонують виокремлювати ще Південний океан, який омиває Антарктиду, його північну межу вони проводять по лінії, яка з'єднує південні точки Африки, Південної Америки й о. Тасманія.

3. Що таке море? Чим воно відрізняється від затоки?

Море — це частина океану, що відрізняється від нього властивостями води, течіями, організмами.

Затока – частина океану або моря, що заглиблюється в суходіл, але має широкий зв'язок з океаном (затока Аляска в Тихому океані біля західних берегів Північної Америки, Біскайська в Атлантичному біля берегів Європи, Бенгальська в Індійському океані глибоко заходить у суходіл Євразії.

Невелика затока, захищена від бур і хвиль, називається бухтою.

4. Що таке протока? Наведіть приклади.

Відносно вузька частина водного простору, що сполучає дві сусідні водойми, називається протокою (Берингова, Дрейка, Магелланова, Гібралтарська, Керченська в Україні з'єднує Азовське та Чорне моря).

5. Що таке острів? На які групи поділяються острови за походженням?

Острів – відносно невелика ділянка суходолу, з усіх боків оточена водою. На земній кулі існує кілька десятків тисяч островів; вони різні за площею, природою та заселеністю людьми. Найбільшим на Землі острів Гренландія (площа у 3,5 рази більша за територію України, проте через суворі природні умови на ньому живе дуже мало людей); великими островами є Калімантан, Нова Гвінея, що розташовані біля екватора.

Група островів, розташованих недалеко один від одного, утворює архіпелаг (найбільший архіпелаг Землі — Малайський, його острови розміщені між Євразією та Австралією).

За походженням острови поділяють на три групи:

Материкові острови — ділянки суходолу , що колись були частиною материка, а потім відокремилися від нього внаслідок руху земної кори, мають подібну до материкової природу: склад гірських порід і рослинність, розміщені в основному на шельфі (Мадагаскар, Шрі-Ланка (Цейлон), Сахалін, Куба).

Вулканічні острови часто формою подібні до вулкана, утворилися внаслідок вулканічних вивержень на дні океанів і морів, невеликі за площею, острови розміщені групами й утворюють ланцюг гірських вершин (Курильські, Гавайські в Тихому океані та ін.).

Коралові острови — результат життєдіяльності морських тварин коралових поліпів, скупчення вапнякових скелетів відмерлих поліпів, формою здебільшого нагадують суцільне або розірване кільце, що оточує мілководдя, яке може бути вершина підводного вулкана. Острів такої форми називають атолом.

Коралові поліпи можуть жити в океанічній воді, температура якої не нижча за +20 °С. Тому коралові острови здебільшого знаходяться в теплих морях між 30° пн. ш. і 30° пд. ш. (найбільший кораловий острів Великий Бар'єрний риф біля східних берегів Австралії).

6. Що спільного та відмінного між материками й островами?

На суходіл припадає тільки 29 % земної поверхні – материки, острови, півострови. Найбільші частини суходолу — шість материків (континентів): Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Австралія, Антарктида.

Материки та острови – це суходіл. Проте острови, на відміну від материків, є невеликими ділянками суходолу.

7. Чим відрізняється острів від півострова?

Півостровом називається ділянка суходолу, що оточена з трьох боків водою, а з четвертого є продовженням материка; утворюються переважно під впливом рухів земної кори — опускання окремих ділянок суходолу або підняття частин морського дна (найбільший півострів на Землі Аравійський розміщений у південно-західній частині Азії; більше як на 1000 км заглиблюється в індійський океан півострів Індостан; на північному заході Європи розташований Скандинавський півострів; на півдні Європи знаходяться Піренейський, Апенінський, Балканський півострови; водами Чорного й Азовського морів омивається Кримський півострів).

Незначний виступ берега в бік моря чи океану називають мисом.

Острів – відносно невелика ділянка суходолу, з усіх боків оточена водою, за походженням поділяють на материкові, вулканічні, коралові.

8. Назвіть і покажіть на карті внутрішні й окраїнні моря.

За рівнем відокремленості від Світового океану розрізняють

• внутрішні моря, які заходять далеко в суходоли й з'єднуються з океанами протоками (Чорне, Азовське, Середземне, Балтійське, Червоне);

• окраїнні моря не дуже заглиблюються в суходіл і відокремлюються від океану островами чи нерівностями дна (Північне, Норвезьке, Баренцове, Берингове, особливе Саргасове море та ін.).

9. Розгляньте карту Європи. Які півострови є в її південній частині?

Балканський, Апенінський, Піренейський.

10. Підберіть відповідну карту та здійсніть віртуальну подорож Чорним морем. Які затоки, протоки, острови та півострови є в ньому? Назвіть їх і нанесіть на контурну карту. Визначте середню глибину Чорного моря. У якій його частині вона найбільша?

Кримський півострів.

Середня глибина Чорного моря 1240 м.

Найглибша у південній.

Шкала глибин — це шкала кольорових тонів, яку використовують для гіпсометричного фарбування глибинних щаблів (використовують блакитні й сині кольори; чим більша глибина океану, тим темніший відтінок синього кольору; застосовують на гіпсометричних, навчальних. загальних географічних і фізичних картах; шкалу з вказівкою глибини дають у історії карти).

Практична робота 7. Позначення на контурній карті морів, проток, заток, островів, річок, озер, водоспадів.

Позначте на контурній карті географічні об'єкти:

моря: Чорне, Азовське, Середземне, Червоне, Балтійське;

протоки: Керченську, Гібралтарську, Магелланову, Дрейка, Берингову;

затоки: Біскайську, Бенгальську, Мексиканську, Гвінейську;

острови: Велика Британія, Гренландія, Мадагаскар, Нова Гвінея;

півострови: Аравійський, Кримський, Індостан, Лабрадор, Сомалі, Скандинавський.

СТОРІНКА 163 – 166

§ 40. Властивості вод Світового океану

Унікальною властивістю води як речовини є її здатність повільно нагріватися й повільно охолоджуватися.

Океан накопичує величезну кількість тепла та є регулятором температури приземних шарів повітря.

Середня солоність вод Світового океану становить 35 %о. тобто в 1л води міститься 35 г солі.

1. Від чого залежить прогрівання вод у морях та океанах?

Температура прогрівання вод залежить

• від широти, тобто зменшується від екватора до полюсів (найбільше нагрівається вода в океанах на 20° пн. ш. і 20° пд. ш., у субтропічних, тропічних та субекваторіальних широтах знаходиться область високого тиску, де більшість днів року небо малохмарне, переважає сонячна погода, саме тут верхній шар води товщиною 1 см поглинає 94 % сонячної енергії, що потрапляє на поверхню океану, від поверхні сонячна енергія передається вглиб);

• від розміщення рядом суходолу, влітку температура поверхневого шару води центральних частин океанів нижча, а взимку вища, ніж біля берегів материка (біля узбережжя улітку суходіл віддає частину тепла прилеглим водам, а взимку він охолоджується й охолоджує сусідні водні території);

• від глибини, бо найбільше тепла поглинає верхній шар води (до глибини 200 м температура води змінюється залежно від пори року: улітку вода тепліша, узимку холодніша; на глибині 400-500 м температура води стає постійною й становить майже +2; на глибині 4000 м температура води становить майже 0 °С, а далі знову починає підніматися).

Середня температура води на поверхні Світового океану майже + 17,5 °С, на екваторі вона становить +27 °С, у північній і південній полярних областях вода нагрівається в середньому лише до -0,8 °С (при такій температурі прісна вода замерзає, а солона морська вода ні).

2. Яка частина вод Світового океану нагрівається найбільше?

Найбільше тепла Світовий океан отримує в районі екватора.

3. Як змінюється температура води в океані з глибиною?

З глибиною температура води знижується.

4. Що таке солоність води? Від чого залежить солоність вод у морях та океанах?

Оскільки вода — великий розчинник, тому у водах Світового океану міститься багато тих хімічних елементів, що є в земній корі (найбільше в ній розчину кухонної солі, тому на смак морська вода гірко-солона і пити таку воду людина не може; раніше судна в далекі плавання брали запас прісної води, тепер воду на суднах опріснюють за допомогою спеціальних установок).

Загальна кількість усіх солей, розчинених в 1 кг води, виражена в грамах, називається солоністю. У літрі морської води в середньому міститься 35 г солі, тобто 1 л морської води містить 3,5 % розчинених у ній мінеральних речовин. Солоність визначається не в сотих частках, а в тисячних (тисячна частка цілого називається проміле й позначається знаком %о), тому солоність 1 л морської води становить 35 %о.

На солоність води у Світовому океані впливають випаровування, кількість опадів, прісні води річок, що впадають в моря й океани, течії, у полярних областях вода в океанах опріснюється таненням льоду.

Солоність води в Азовському морі — лише 10-12 %о, в сусідньому Чорному морі — 17-22 %о, найсолоніша вода в Червоному морі — 41 %о, у морях полярних областей 31-33 %о; солоність окраїнних морів майже така сама, як і солоність вод океану, частиною якого вони є; з глибиною солоність майже не змінюється.

5. При якій температурі замерзає океанічна вода? Як температура її замерзання залежить від солоності?

Солона вода замерзає при температурі -2... -4 °С.

Від солоності морської води залежить температура її замерзання: чим вища солоність води, тим нижча температура її замерзання.

6. Чому води Північного Льодовитого океану більшу частину року вкриті кригою?

При низькій температурі замерзла морська вода утворює кригу у приполярних районах.

Оскільки щільність морського льоду менша від щільності морської води, тому плавучі льоди підносяться над поверхнею води на 1/7-1/10 частину товщини; крижані поля під впливом вітру й течій переміщуються — дрейфують.

Лід у Світовий океан потрапляє й із материка Антарктида та великих північних островів (наприклад, Гренландії). Льодовики, що зсуваються із суходолу, потрапляють у воду і утворюють айсберги — велетенські плаваючі льодяні гори.

7. Поясніть, чому Червоне море — найсолоніше море Землі, користуючись картами атласу та текстом параграфа

У Чорне море не впадають річки. Опадів мало. Воду поповнює Аденська затока. Море тепле. Багатий органічний світ. У водах розчинено багато мінеральних речовин, тому море дуже солоне.

8. Визначте, скільки різних речовин можна отримати з 1 т води Червоного моря.

41 %о солоності Чорного моря означає, що в 1 л води є 4,1 г солей, складемо пропорцію

1 кг – 4,1 г

1т = 1000кг – х г

х = 4,1 • 1000 : 1 = 4100 (г) = 4,1 (кг) – можна отримати речовин.

СТОРІНКА 167 – 171

§ 41. Рух води у Світовому океані

Рослинний і тваринний світ океанів і морів багатий і різноманітний. У воді живуть численні ссавці (кити, дельфіни, тюлені, моржі, морські котики) і тисячі видів риб, молюсків, ракоподібних, морських водоростей, коралів, органічний світ океанів людство використовує як цінні харчові продукти.

На великій глибині кількість організмів зменшується.

Мінеральні й енергетичні багатства. У морській воді міститься 75 хімічних елементів: кухонна сіль, магній, бром тощо. Надра шельфової зони багаті на газ і нафту (Перська затока, Мексиканська затока, Північне море). З підводних надр добувають залізну руду, кам'яне вугілля, з дна океану — марганець. Люди розпочали використовувати енергію припливів для вироблення електроенергії (є перспективи використання енергії хвиль, морських течій, тепла морської води тощо).

Проблеми океану:

• хижацький китобійний та рибний промисел призвів до зменшення кількості тварин (треба заборонити їх необмежений промисел. заохочувати створення морських ферм, на яких би вирощували мідій, устриць, крабів, водорості);

• забруднення води через аварії (нафта потрапляє є океан із морських кораблів, бурових платформ, підчас аварій танкерів, що її перевозять, а нафтова плівка на поверхні води призводить до загибелі багатьох мешканців океану);

• забруднення побутовим сміттям (особливо небезпечними є поліетиленові пляшки, пакети тощо).

1. Назвіть види рухів води в морях і океанах?

Вода в океані завжди перебуває в русі. Розрізняють кілька видів рухів води в морях і океанах: вітрові хвилі, цунамі, припливи, відпливи, течії.

Вітрові хвилі виникають під дією вітру (при русі вода робить обертальні рухи, тому чим більший вітер, тим вищі хвилі; якщо вітер дме з берега, а глибини біля берега великі, він може відганяти прогріті маси води, а на зміну їм із великої глибини піднімаються холодні води; хвилі в одних місцях вони руйнують гірські породи, в інших відкладають зруйновані частинки – так створюються пляжі з піску та гальки).

У відкритому морі хвилі менш небезпечні, ніж біля берега (із зменшенням глибини швидкість хвилі зменшується, а висота зростає, при цьому нижня частина хвилі гальмується, а верхня стає потужною й із силою обрушується на берег, так утворюється прибій, висота вітрових океанічних хвиль досягає 4–5м).

2. Що таке цунамі? Чому воно виникає?

Хвилі, що утворюються під час підводних землетрусів, а також виверження підводних вулканів (швидкість становить від 50 до 1000 км/год.; висота у відкритому морі зазвичай не більше 1 м при довжині хвилі 100-200 км, коли така хвиля виходить на прибережне мілководдя, висота її швидко зростає, досягаючи 40 м; на березі хвилі трощать судна, знищують будівлі, а відступаючи, зносять в океан усе, що трапляється на їх шляху).

Запобігти появі цунамі неможливо, для попередження підводними гідрофонами (апаратами, які фіксують звуки) реєструють ударну хвилю, визначають напрямок, звідки вона прийшла, і розраховують час, через який вона повинна досягти узбережжя.

Останнє катастрофічне цунамі сталося в грудні 2004 р. в Індійському океані, потерпіли території восьми країн, загинуло понад 300 тис. осіб, було зруйновано тисячі населених пунктів, шляхів в узбережній зоні.

3. Чим пояснюються явища припливів і відпливів?

Явища припливів та відпливів – зміна рівня моря на узбережжі через кожних шість годин: двічі на добу підвищується, двічі знижується, зумовлені тим, що водні маси океанів і морів притягуються Місяцем і меншою мірою Сонцем.

У відкритому океані висота припливної хвилі досягає 1 м, а біля берегів зростає, коли припливна хвиля заходить у затоку лійкоподібної форми, висота припливу зростає в кілька разів (у затоці Фанді біля Північної Америки до 18 м заввишки, в Білому морі — 12 м).

Силу припливних хвиль використовують для виробництва електроенергії на припливних електростанціях (ПЕС). Припливні явища використовують моряки (під час припливу морські судна можуть заходити в мілководну бухту чи річку й ставати в доки на розвантаження чи завантаження, тому для гаваней складають спеціальні таблиці, у яких фіксується час припливів і відпливів).

4. Поясніть причини виникнення течій в океані. Покажіть на карті найбільші океанічні течії. Позначте їх на контурній карті.

Океанічні течії - горизонтальне переміщення води в певному напрямку, головною причиною утворення якого є постійні вітри (своєрідні річки в океані, що течуть серед менш рухливих вод; ширина цих потоків може сягати тисячі кілометрів, довжина — багатьох тисяч кілометрів; вітри пасати, які постійно дмуть від північного й південного тропіків до екватора, формують в Атлантичному й Тихому океанах Північну та Південну пасатні течії, які перетинають океани із заходу на схід; постійні вітри, що із заходу на схід у помірних широтах, зумовлюють виникнення Північноатлантичної й Північнотихоокеанської течій; у Південній півкулі під впливом вітрів утворюється найпотужніша на Землі течія Західних Вітрів, що з'єднує води трьох Океанів) або стікання води з тих ділянок океану, де її рівень вищий (пасатні течії наганяють у Мексиканську затоку та Флоридську протоку воду, що прямує на північ уздовж узбережжя Північної Америки, так утворюється потужна течія Гольфстрім; продовженням Гольфстріму є Північноатлантична течія, що приносить теплі води до берегів Європи, яка впливає на клімат Європи, робить його теплішим).

Розрізняють теплі течії (температура води течії вища від температури оточуючих її океанічних вод; Гольфстрім, пасатні течії; напрямки на картах позначаються червоними стрілками) й холодні (температура води течії нижча від температури оточуючих її океанічних вод; Лабрадорська й течія Західних Вітрів; напрямки на картах позначаються синіми стрілками) течії.

Значення течій. Течії переносять тепло, корм для живих організмів, є шляхами міграції риб і морських тварин, впливають на клімат узбережжя.

5. Розкажіть про значення морського судноплавства.

Морями й океанами перевозиться велика кількість різних вантажів. Важливе значення для судноплавства мають морські канали — Суецький і Панамський.

Морські шляхи на географічних картах позначаються синіми пунктирними лініями, а морські порти — якорем.

6. Визначте, де на Землі реєструються найвищі припливи, користуючись картою океанів в атласі. Що спільного в зазначених вами місцях?

7. Острів, на якому опинився капітан Грант, герой роману Ж. Верна, мав координати 37˚ пд. ш., 150˚ сх. д. Пляшка з листом, яку він кинув у море, була знайдена біля берегів Британських островів. Опишіть шлях, який пройшла пляшка, перш ніж потрапила до лорда Гленарвана, за допомогою карти морських течій.

Інші завдання дивись тут...