...

Інші завдання дивись тут...

СТОРІНКИ 5 – 10.

§ 1. Географія — наука про природу Землі

1. Що вивчає наука географія? Пригадайте й назвіть географічні об'єкти вашої місцевості.

Географія — це наука про Землю. її природу, населення та його господарську діяльність, про взаємодію людей і природи. Слово географія в перекладі з грецької мови означає -«землеопис» (гео — земля, графо — пишу), уперше його застосував давньогрецький учений Ератосфен.

Географічні об'єкти — пам'ятки всесвітньої культурної та природної спадщини (у  1972 р. на Генеральній конференції ЮНЕСКО в м. Парижі була підписана Конвенція про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини і понад 550 пам'яток було включено до списку світової спадщини людства). 

Серед них в Україні: Софійський собор і Києво-Печерська лавра в м. Києві, букові праліси Карпат, Ансамбль історичного центру Львова, геодезична дуга Струве, резиденція Буковинських митрополитів у м. Чернівцях, церква Спаса на Берестові в м. Києві, дерев'яні церкви Карпатського регіону.

2. Над якими основними питаннями працює сучасна географія? Які об'єкти вивчають географи? Наведіть приклади.

Сучасна географія — це система наук, що вивчає процеси та явища, які відбуваються в природі й суспільстві. У ній відокремлюють фізичну (вивчає природу земної поверхні й природні закономірності), економічну (господарство різних країн і регіонів) та соціальну (життя людей, їхню зайнятість, побут, відпочинок) географію. 

Сучасна географія вивчає:

• взаємозв'язки природи й суспільства заради збереження сприятливих умов життя на Землі; 

• розробляє карти. Картографія – наука про створення та використання географічних карт. Геоінформатика - наука, що створює географічні інформаційні системи (ГІС) - електронні карти, бази даних географічних відомостей, а також системи комп'ютерного управління ними. З комп'ютерною технікою створюють «розумні карти» для прогнозів, проектів: карти прогнозу погоди, зміни рельєфу, урожайності сільськогосподарських культур тощо;

• веде спостереження та контроль за станом навколишнього середовища для прогнозу зміни природи на окремих територіях і планети в цілому;

• вивчає об'єкти, створені природою (материки й океани, острови та моря, річки, міста, країни, хмари, гори, айсберги, бухти, пустелі, ліси, водосховище, вулкан, водоспад, пік) й людиною (населені пункти, види житла, його планування, дорога, гребля, міст).

3. Поясніть, навіщо сучасній людині потрібно вивчати географію. Чи користуються члени вашої родини в побуті географічними знаннями?

Щоб розуміти карти, знати про інші території, країни. 

4. Складіть перелік джерел інформації, які є у вас удома.

Джерела географічної інформації — підручник, карти, атласи, глобуси, довідники, енциклопедії, географічні журнали, газети, документальні і науково-популярні  кінофільмів, відеозаписи, радіо- й телепередачі, художня література, комп'ютерна мережа Інтернет.

Можна дізнатися про стихійні природні явища (повені, землетруси, дії вулканів, цунамі), про досягнення в господарській діяльності людини, політичну ситуацію в країнах, прогноз погоди. 

5. Які методи використовуються в географічних дослідженнях? Відповідь супроводжуйте прикладами.

Методами географічних досліджень є спостереження (на основі них появились прислів'я та приказки про природні явища), опис (описані спостереження перших мореплавців), картографування, прогнозування, порівняння, узагальнення. Географи використовують також математичні методи дослідження.

Сучасній науці відомо майже 15 тис. напрямів пізнання, серед них понад 80 — географічних. 

Дослідження СПОСТЕРЕЖЕННЯ НА МІСЦЕВОСТІ ЗА ЗМІНАМИ В ПРИРОДІ.

1. Спостереження за висотою Сонця над горизонтом

Приладдя: транспортир і висок (нитка з тягарцем).

Наведіть транспортир на Сонце й виміряйте кут між напрямом 90° на транспортирі й напрямом лінії виска. Це й буде кут висоти Сонця над горизонтом. Сонце протягом року перебуває на небосхилі на різній висоті, під різним кутом. У наших широтах найвище Сонце буває 22 червня, найнижче — 22 грудня. Оскільки Сонце найвище буває в полудень, його висоту найкраще вимірювати о 13 годині один раз на місяць, наприклад 20 числа. Результати записуйте в таблицю в робочому зошиті. Наприкінці року зробіть висновок про зміни кута висоти Сонця над горизонтом протягом року.

Дата        
Температура повітря        
Тиск        
Напрям вітру        
Хмарність        
Атмосферні опади        
Інші явища        
Кут висоти Сонця над горизонтом        

2. Спостереження за погодою

Приладдя: термометр, барометр, флюгер.

Спостереження потрібно проводити щодня в один і той самий час. Температуру й тиск показують прилади — термометр і барометр: напрям вітру — флюгер; хмарність, опади визначають неозброєним оком. Результати та цікаві явища природи записуйте в робочому зошиті у вищеподану таблицю умовними знаками.

3. Спостереження за сезонними змінами в природі

Сезонні зміни в природі називають фенологічними: відліт птахів, початок і кінець опадання листя з дерев, перший сніг, замерзання водойм, відлиги, скресання криги у водоймах, початок і кінець танення снігу, приліт птахів, первоцвіти, набухання бруньок, початок цвітіння дерев і чагарників, перші грози, спів солов'я. кування зозулі.

Дата і час спостереження Фенологічні спостереження за рослинами Фенологічні спостереження за тваринами
     
     

Результати спостережень записуйте в робочому зошиті в таблицю.

Під час спостережень за погодою доцільно використовувати й народні прикмети. Прочитайте їх і перевірте.

• Перисті хмари високо в небі віщують дощ за три доби.

• Горобці зранку купаються в пилюці — після обіду буде дощ.

• Ластівки літають низько — буде дощ цієї ж доби.

• Комарі літають роєм — завтра буде гарна погода.

• Цвіркуни кричать — буде гарна погода, мовчать — на дощ.

• Журавель танцює — на потепління.

• Зацвіла калина — буде холодно.

• Собака качається в снігу — до відлиги.

• Яка погода на Семена (14 вересня) — така й осінь.

• Яка погода на Мокія (24 травня) — таке й літо.

• Звідки вітер на Покрову (14 жовтня) — така й зима.

• Сніг на Миколу (19 грудня) — чекай доброго врожаю озимих.

• Місяць у кружку — несе воду в ріжку.

• За добу до дощу на листках каштанів з'являються «сльози» — липкі краплинки соку.

« Перший сніг у жовтні — чекай на зиму через сорок днів.

• Ранній приліт жайворонків — до теплої весни.

• Гуси й качки пірнають — на дощ.

• Голуби туркочуть — на тепло.

• Ластівки прилетіли — незабаром і грім загримить.

 

СТОРІНКИ 11 – 16.

§ 2. Уявлення про Землю в давнину.

1. Як у давнину люди уявляли Землю? Які докази вони використовували?

Правильне уявлення про форму Землі склалось у людей не відразу (давні народи уявляли Землю пласким диском, оточеним морем, біля якого рухається сонце). Доказ – зміна дня і ночі. 

Давні єгиптяни вважали, що всю небесну сферу підтримує богиня неба, а Сонце мандрує по небозводу на човні. 

Жителі Стародавнього Вавилону сприймали Землю як гору, на схилі якої вони жили, з півдня її оточувало море, на море спирається тверде небо, по якому рухається Сонце, а під землею — безодня, причому уночі Сонце спускається в цю безодню, а вранці піднімається зі сходу. 

Давні індійці уявляли Землю у вигляді опуклого диска, який підтримують чотири слони, що стоять на спині величезної черепахи, яка стоїть на змії.

Слов'янським народам Усесвіт здавався подібним до величезного яйця, Земля знаходиться в середині Всесвіту, як жовток у яйці, причому верхня частина жовтка — це світ живих людей, а нижня частина — це світ мертвих. В інших легендах ішлося про світове дерево, яке зв'язує між собою нижній світ, Землю та дев'ять небес.

Давні слов'яни-язичники поклонялися природі, жили в гармонії з природою, з давніх часів велися описи території, на якій розміщена сучасна Україна.

2. Як давньогрецькі вчені описували місце Землі в Усесвіті? 

Вчений Уявлення
Давньогрецький поет Гомер Земля - диск, подібний до щита воїна, над нею розташована мідна небесна сфера, по якій рухалося Сонце
Давньогрецький учений Анаксімандр Земля - зріз циліндра, всередині суходіл у вигляді круглого острова, оточеного океаном. У середині острова морський басейн поділяє його дві частини: Європу й Азію.
Давньогрецький учений Піфагор Земля — куляста і є центром Усесвіту.
Давньогрецький учений Арістотель Звернув увагу на те, що тінь від Землі, яка падає на Місяць під час його затемнення. завжди кругла, бо Земля є куляста.
Давньогрецький астроном Арістарх Самоський Першим висловив думку, що Земля й інші планети обертаються навколо Сонця.

Давньоримський вчений Клавдій Птолемей (II ст. н. е.) створив геоцентричну теорію будови світу: центром Усесвіту є Земля, навколо якої рухаються маленьке Сонце та планети. Ця хибна теорія проіснувала до середини XVI ст.

Польський астроном Міколай Коперник довів правдивість геліоцентричної (у перекладі з грецької геліос — Сонце) системи: центром системи є Сонце, а не Земля.

3. Розкажіть історію створення перших географічних карт. 

Перші картографічні зображення людина створила тисячі років тому (наскельні зображення, малюнки на шкірі, дереві, кістці). 

Географічні карти, подібні до сучасних, створили Ератосфен Киренський і Клавдій Птоломей (розробив серію карт усіх регіонів Римської імперії, створив карту римських доріг).

4. Порівняйте карти світу Птолемея й Ератосфена. Назвіть основні відмінності.

На карті Ератосфена (III ст. до н. е.) зображено заселену й досліджену на той час частину суходолу навколо Середземного (Внутрішнього) моря: Південну Європу, Західну Азію. Північну Африку. 

Карти Птолемея (II ст. до н. е.) досконаліші, на них уперше було нанесено градусну сітку, багато географічних назв, зображено майже всю територію Європи, більшу частину Азії, Африки, Індійський та Атлантичний океани,  Чорне, Каспійське, Червоне моря, багато річок, гір тощо.

Карта Птоломея охоплює більшу територію, має градусну сітку, багато географічних назв.

5. Хто з давньогрецьких учених залишив спогади про мандрівку півднем України?

Давньогрецький історик Геродот у V ст. до н. е. відвідав південні землі сучасної України, його вразили багаті пасовища, просторі рівнини  й величні річки: Борисфен (Дніпро), Тирас (Дністер), Гіпаніс (Південний Буг), Танаїс (Дон), він зібрав цікаві дані про скіфів та північних сусідів. У своїй праці «Скіфія» він описав Причорномор'я, де зазначив, що зима на цих територіях сувора й вода замерзає, а літо холодне й дощове.

У І ст. н. е. римський учений Пліній Старший описав окремі річки, тварин і рослини сучасної території України.

У II ст. н. е. грецький учений Клавдій Птолемей коротко описав території між Віслою та Доном, на своїх картах він позначив річки й рельєф місцевості.

6. Складіть і запишіть у робочому зошиті таблицю «Етапи географічного пізнання Землі» впродовж вивчення розділу І.

№ п/п найважливіші події в історії пізнання Землі Країна, дослідник, мандрівник Досягнення та відкриття
1 Написання праці «Скіфія» Давньогрецький історик Геродот (V ст. до н.е.) Описав подорож на території нашої України
2 Створення карти Ератосфен Керенський (III ст. до н. е.) Внесок у картографію
3 Створення карти, геоцентричної теорії будови світу Давньоримський вчений Клавдій Птоломей (II ст. до н. е.) Внесок у картографію, систематизація знань у теорію
4 Доведення теорії геліоцентричної будови світу Польський астроном Міколай Коперник Внесок у теорію
5 Глобус, який зберігся до нашого часу німецький географ і мандрівник Мартін Бехайм у 1492 р Внесок у картографію

На глобус Бехайма нанесено у Західній півкулі Європа, Африка, частково Азія, у Східній півкулі частково Азію, моря, океани Атлантичний і Тихий з міфічними островами, екватор, один меридіан, тропіки й полярні кола, сукупність сузір'їв, по яких відбувається видимий річний рух Сонця — зодіак. Моря на глобусі зафарбовані в темно-синій колір, суходіл — у яскраво-коричневий, подекуди в зелений і срібний кольори, які зображують ліси й регіони, укриті постійною кригою та снігами. Цей глобус нині експонується в Нюрнберзькому національному музеї в Німеччині.

 

СТОРІНКИ 17 – 19.

§ 3. Відкриття нових земель у VІII-ХV ст.

1. Хто такі нормани ? Що спонукало їх до відкриття нових земель?

Нормани (вікінги) — давньоскандинавські племена, які населяли північ Європи. Пошук нових земель для полювання та рибальства, заснування нових поселень, наявність швидких суден – спонукало до відкриття нових земель.

Нормани - перші європейці, котрі у IX ст поселилися на о. Ісландія та узбережжі о. Гренландія, відкрили Північну Америку.

2. Які країни відвідав арабський мандрівник Ібн Баттута?

Мандрівник з Марокко Ібн Баттута, мешканець Марокко здійснив паломництво в Мекку (місто мусульман на Аравійському півострові), відвідав Каїр у Єгипті, Ірак, Персією (Іран), міста Криму, пониззя Волги, Кавказу, м. Делі в Індії, о. Цейлон (Шрі-Ланка), о. Суматра, окремі міста Китаю. 

За 25 років мандрівник пройшов суходолом і проплив морем майже 130 тис. км, султанський писар записав розповіді мандрівника, згодом їх видали книжкою. 

3. Мореплавці якої європейської країни першими дісталися до берегів Індії?

Венеціанець Марко Поло першим з європейців досяг Китаю й Індії. Він був італійським мореплавцем з родини багатих купців. 

4. Хто відкрив шлях до Індії?

Оскільки шлях до Індії суходолом контролювали арабські держави, європейці почали шукати морські шляхи на Схід. У цих пошуках найбільше пощастило португальцям, які мали великий флот. Спочатку португальці відкрили Азорські острови, потім мис Бур (Доброї Надії) та почали освоювати шлях уздовж західного узбережжя Африки.

Шлях до Індії відкрив португальський мореплавець Васко да Гама в 1498 – 1499 році, який обігнув із півдня Африку й перетнув Індійський океан.

5. Чим прославився Марко Поло? Яке значення для пізнання Землі мала його подорож?

У 1271 р. разом із батьком Марко Поло вирушив у тривалу й небезпечну подорож до Китаю, там хлопця взяли на службу, що тривала 17 років. Після повернення додому за розповідями була надрукована «Книга про різноманітність світу» Марко Поло (описані усі країни, де побував мандрівник, звичаї, традиції, спосіб життя місцевих жителів, казкові  багатства Сходу). Книжка принесла мандрівникові європейську славу, а купців спонукала шукати нових шляхів до країн Сходу.

Китай, Індія та інші держави, про які європейці довідалися з розповідей Марко Поло, мали стати ринками збуту європейських товарів, натомість у Європі дуже цінувалися прянощі (гвоздика, ваніль, кориця, імбир тощо) та товари Сходу. 

 

СТОРІНКИ 20 – 22.

§ 4. Початок доби великих географічних відкриттів

Прилад секстант використовують для вимірювання кутової висоти небесного світила щодо горизонту, якщо лінії горизонту не видно, то її статус визначається бульбашковим рівнем. У давнину моряки визначали по ньому місцезнаходження, його винайшов Ісаак Ньютон. 

1. Назвіть причини, які спонукали європейців до подорожей і мореплавства.

Європейці намагалися проникнути на багаті ринки Індії й Китаю, їх зацікавили багатства Сходу з книг про подорожі.

2. У якому році європейці вперше відкрили Північну Америку?

Першими викрили Америку нормани ще 999 р., але про це європейці так і не довідалися. Важливою подією для Європи стало відкриття Америки Христофором Колумбом у 1492 році.

3. Складіть розповідь про відкриття Америки X. Колумбом. Для цього скористайтеся текстом і додатковими джерелами інформації. Доберіть малюнки, підготуйте презентацію (за бажанням).

Христофор Колумб народився в м. Генуї в Італії. У 1476 р. переїхав до Португалії. На той час європейці вже знали, що Земля має форму кулі, тому в нього виникла ідея досягти Індії західним шляхом. Не отримавши підтримки від португальського короля, Колумб переселився в Іспанію, де підтримали цей проект.

У серпні 1492 р. на трьох каравелах — «Пінта», «Нінья» й «Санта-Марія» команда вирушила з порту Палос на захід до вже відомих Канарських островів, звідки мореплавці розраховували потрапити в Індію.

Майже два місяці кораблі пливли Атлантичним океаном, але очікуваної землі не було. Лише 12 жовтня 1492 р. черговий матрос із «Пінти» побачив землю – маленький острів із групи Багамських островів, який назвали Сан-Сальвадор («Святий спаситель»). Оскільки Колумб був упевнений, що досяг берегів Індії, відкриті ним острови стали називати Вест-Індія (Західна Індія), а їхніх мешканців індійцями.

Згодом X. Колумб здійснив ще три успішні експедиції, відкрив понад 700 островів та до кінця життя він був переконаний, що відкрив західний шлях до Індії.

4. Чому відкритий Х. Колумбом материк назвали Америкою, а не Колумбією?

Першим, хто здогадався, що відкрита земля — новий материк, був Америго Віспуччі, тому в 1507 р. нові землі було запропоновано назвати Америка, згодом ця назва поширилася на два материки — Північну та Південну Америку.

У 1502-1504 рр. А. Веспучі (освічений флорентієць, який жив в Іспанії) обстежив (спілкувався з місцевими жителями, вивчав клімат, рослинність нових країв, зоряне небо) східне узбережжя Північної Америки до 50° пд. ш. і прийшов до висновку, що вона не належить до Азії. У звітах про подорожі він називав відкриту землю материком. 

5. Нанесіть на контурну карту шлях експедиції X. Колумба.

 

СТОРІНКИ 22 – 28.

§ 5. Навколосвітні подорожі й експедиції. Географічні товариства в різних країнах світу.

Перша навколосвітня подорож. Збіднілий португальський дворянин Фернан Магеллан (уже плавав до Індії й мав звання капітана) уважав, що материк Америка можна обійти з півдня й вийти в новий океан.

20 вересня 1519 р. п'ять кораблів з екіпажем 265 осіб вирушили з Іспанії. Перетнули Атлантичний океан, досягли берегів Південної Америки, стали просуватися на південь для пошуку виходу в невідомий океан, з березня по липень 1520 р. стали в одній із бухт на зимівлю, у серпні кораблі відновили рух на південь. 21 жовтня 1520 р. протоку було знайдено, пізніше її назвали Магелланова. У новий океан вийшло лише три судна (одне розбилося, друге повернулося в Іспанію). За період плавання мореплавці не потрапили в жодний шторм, тому Магеллан назвав океан Тихий. 

Подорож океаном тривала 100 днів. Закінчилися продукти, люди хворіли на цингу, 19 чоловік померло. 6 березня 1521 р. експедиція досягла Маріанських островів і взяла курс на Філіппінські. Ф. Магеллан необачно втрутився у війну місцевих вождів і був убитий, тому експедицію завершив Хуан Ельнано, котрому вдалося дістатися Молуккських островів («Острови прянощів»). 

Одне судно «Вікторія» з 18 особами на борту 6 вересня 1522 р. повернулася на батьківщину з великим скарбом — прянощами (друге зруйноване довелося спалити , третє потрапило в полон до португальців). 

1. Поясніть, яке значення мала перша навколосвітня подорож.

Була знайдена протока в невідомий океан дала змогу здійснити першу навколосвітню подорож, експедиція довела, що більшу частину Землі займає Світовий океан, а Земля має форму кулі.

2. Розкажіть про роль піратів у відкритті нових земель.

Значну роль у відкритті нових земель відігравали пірати — морські розбійники, які в погоні за здобиччю грабували судна й нападали на невеликі порти. Особливо відзначився англієць Френсіс Дрейк, який вчиняв напади на іспанські судна, що перевозили золото з Америки до Європи. У 1577-1580 рр. Ф. Дрейк здійснив другу навколосвітню подорож, відкрив багато нових островів.

3. Як була відкрита Австралія?

Першим побачив береги невідомої Південної землі голландський мореплавець Віллєм Янц (Янсзон), ще у 1605 р. він підійшов до північних берегів Австралії, не здогадуючись, що відкрив новий материк.

Його співвітчизник Абель Тасман у 1642 р. відкрив величезний острів, названий пізніше на його честь — Тасманія. Протягом 1643-1644 рр. він досліджував острови Нової Зеландії, північне узбережжя Австралії, наніс на карту її західне узбережжя, дійшов висновку, що всі «землі», відкриті до нього, є частинами єдиного континенту — Австралія.

Через 120 років Джеймс Кук вдруге відкрив Австралію і оголосив володінням Англії. 

4. Визначте, яку роль відіграли російські військові експедиції у відкритті Північної Азії.

У XVI ст. російські купці, шукаючи місця хутрових звірів (дуже цінувалися й часто замінювали гроші) споряджали військові загони козаків на Схід за Урал. Такими першопрохідцями були: Єрмак Тимофійович дійшов до річки Іртиш, Єрофей Хабаров досяг басейну річки Лени;  Іван Москвітін — берегів Охотського моря; Василь Поярков — гирла річки Амур;  Володимир Атласов — берегів Камчатки; у 1648р. Семен Дежньов разом із Федотом Поповим відкрили протоку між Азією та Америкою, пізніше названу Берингова (оскільки документи про цю подію загубилися, мореплавець Вітус Беринг у 1728 р. знову відкрив протоку).

Російські військові експедиції відкрили нові землі Сибіру, розширили територію країни, купці привозили звідти хутро, мореплавці склали карти цих територій, описали природу, умови життя та заняття населення.

5. Яке значення мали навколосвітні експедиції Дж. Кука?

Дали змогу відкрити нові землі (удруге відкрив Австралію, Нову Зеландію, Гавайські острови) та збільшити володіння Англії, були складені карти та описані нові території, розширились торговельні шляхи,  мореплавець зробив першу спробу дістатися Антарктиди, також підтвердив наявність Берингової протоки.

6. Поясніть вислів: Джеймс Кук відкрив материк Австралія вдруге.

Першим берегів Австралії досяг голландець Віллєм Янц, але він не зрозумів, що відкрив новий материк. Його співвітчизник Абель Тасман довів, що Австралія — материк. Оскільки відомості про свої відкриття голландці тривалий час свідомо приховували, тому визначному англійському мореплавцеві Джеймсові Куку довелося відкривати Австралію вдруге через 120 років. 

7. Розкажіть, хто й коли здійснив першу російську навколосвітню подорож.

Першу російську навколосвітню подорож у 1803-1806 рр. здійснили Іван Крузенштерн (уродженець Естонії) на кораблі «Надія» і Юрій Лисянський (наш земляк із м. Ніжина) на кораблі «Нева». Метою експедиції було налагодження торговельних зв'язків між російськими портами Балтійського моря та російською колонією на західному узбережжі Північної Америки.

У серпні 1803 р. з м. Кронштадта (російська військова база на Балтійському морі) кораблі узяли курс до берегів Південної Америки, обігнули з півдня Південну Америку і попрямували до Гавайських островів. Далі «Нева» відвідала російські володіння на Алясці, а « Надія» дослідила береги Камчатки, Сахаліну, побувала в Японії. На зворотному шляху кораблі зустрілися біля берегів Китаю, обігнули Південну Азію та Африку й повернулися наприкінці літа 1806 р. в м. Кронштадт. 

Було проведено дослідження у Світовому океані (заміри глибини, напрямок і швидкість течій тощо), складено нові карти, описано господарство й побут жителів островів у Тихому океані.

Наукові матеріали Ю. Лисянського надруковані в праці «Подорож навколо світу на кораблі "Нева" в 1803-1806 рр.». У 1813 р. І. Крузенштерн надрукував «Атлас до мандрівки навколо світу капітана І. Крузенштерна», а пізніше — «Атлас Південного моря» з текстовим матеріалом.

8. У чому полягала діяльність географічних товариств у XIX ст.?

У багатьох країнах Європи (Велика Британія. Німеччина. Росія) створювалися географічні товариства (громадські організації зі складу відомих мореплавців, дослідників, прогресивних громадських діячів, письменників) метою яких було надати всім експедиціям науковий характер, популяризувати географічні дослідження, вивчати нові землі, видавати наукові праці. 

У 1845 р. в Петербурзі було засновано Російське географічне товариство (серед членів відомі мореплавці К. Арсеньєв. К. Бер. І. Крузенштерн. Ф. Літке. П. Семенов-Тянь-Шанський. Ф. Врангель). У 1847 р. товариство організувало першу експедицію на Урал, потім на Далекий Схід, до Середньої та Центральної Азії, Нової Гвінеї та в інші країни, у 1869 р. спорядило першу експедицію в Україну (вивчали побут, говірки, фольклор, вірування місцевих жителів, провели облік населення та господарських об'єктів), вело видавничу та просвітницьку діяльність.

У 1873 р. в Україні було відкрито Південно-Західний відділ Російського географічного товариства (першим його головою був Григорій Ґалаґан, а керівником П. Чубинський, членами були М. Лисенко, Панас Мирний, М. Старицький, Ф. Вовк, М. Драгоманов, О. Русов, О. Кістяківський, В. Антонович та ін.). Відділ видав два томи «Записок...», у яких опубліковані матеріали з народної творчості, дослідження, що стосувалися сільського господарства,  промислів, природи України. 

9. Випишіть основні географічні об'єкти на шляху навколосвітньої подорожі Ф. Магеллана, користуючись картами атласу. Знайдіть на карті місце загибелі Ф. Магеллана.

10. Нанесіть на контурну карту подорожі Дж. Кука.

Перша подорож (1768-1771) метою мала пошуки Південного материка. У 1769 р. Джеймс Кук досяг Нової Зеландії й дослідив її береги, потім підійшов до східного узбережжя Австралії й проголосив його британськими володіннями Обігнувши з півдня Австралію, попрямував до мису Доброї Надії, а звідти — до Англії.

Друга подорож (1772-1775) мала продовжити дослідження першої — пошук Південного материка. У січні 1773 р. вперше в історії мореплавства Джеймс Кук перетнув Південне полярне коло, намагаючись відшукати Південний материк. Він досяг 71° пд. ш., але через велике нагромадження криги повернув назад. У Тихому океані дослідник відкрив острови Нової Каледонії та інші на півдні Атлантичного океану.

Третя подорож (1776-1779) мала завданням відшукати вихід із Тихого океану вздовж берегів Північної Америки в Атлантичний океан. Кораблі Джеймса Кука обігнули Африку з півдня, перетнули Індійський океан, обійшли з півдня Австралію та Нову Зеландію й попрямували Тихим океаном на північ. Мореплавець відкрив Гавайські острови, обстежив західні береги Північної Америки, дістався Аляски, підтвердив наявність Берингової протоки. При повернені на зимівлю на Гаваях у збройній сутичці з місцевими жителями Дж. Кук загинув, тому експедиція повернулася в Англію без прославленого мореплавця.

Інші завдання дивись тут...

 

...