Земна кора складається з мінералів і гірських порід. Усі мінерали і гірські породи, які людина використовує у господарській діяльності, називають корисними копалинами.
МІНЕРАЛИ — це однорідні тіла, які складаються з однієї речовини.
У земній корі налічують близько 3000 мінералів: коштовне каміння (алмаз, рубін, сапфір, смарагд тощо), кварц, польовий шпат, слюда, кам'яна сіль, алмаз та ін.).
Мінерали в земній корі трапляються в трьох агрегатних станах:
• переважають у твердому (кам'яна сіль, кварц, золото);
• рідкому (вода);
• газоподібному (вуглекислий газ).
Мінерали та їх використання
Тальк використовують для виготовлення косметичних засобів, дезодорантів та косметичної пудри. Найм’якіший мінерал. |
|
Кальцит додають під час виготовлення цементу, вапна. |
|
Зі срібла виготовляють прикраси, монети, а також для виготовлення акумуляторів. |
|
Кварц використовують для виготовлення скла, прикрас та комп'ютерних елементів. |
|
Алмаз використовують для виготовлення абразивних та різальних інструментів, при бурінні, в ювелірній справі. |
|
Діамант використовують для створення прикрас, у промисловості для виробництва різних інструментів – різців, свердлів та навіть лазерів. |
|
Польовий шпат використовують у скляній, паперовій та інших галузях промисловості, як облицювальний матеріал та виробне каміння. |
|
Слюда потрібна для електронних приладів, електричної ізоляції, кріплення внутрішньої арматури в електронних приладах. |
ГІРСЬКІ ПОРОДИ — це сполучення кількох мінералів або скупчення одного у великій кількості в земній корі.
У чистому вигляді мінерали трапляються рідко, здебільшого вони поєднуються і утворюють гірські породи.
У земній корі налічують близько понад 1500 гірських порід.
І гори, і рівнини утворено однаковими гірськими породами, але на рівнинах вони «сховані» під шаром ґрунту. В горах зазвичай ґрунту мало, тому гірські породи виходять на поверхню, де їх добре видно. Інколи гірські породи виходять на земну поверхню в процесі відслонення на схилах гір, крутих берегах річок.
Найпоширеніша гірська порода на Землі
Граніт (з італійської граніто – «зернистий») — строкатий камінь сірого, темно-червоного або рожевого кольору, який складається з різних частинок, схожих на зернинки, мінералів кварц, слюда і польовий шпат.
Гірські породи та їх використання
Граніт використовують у будівництві, при шліфуванні стають красивими і гладкими. |
|
Обсидіан використовували для виготовлення дуже гострих ножів. |
|
Габро використовують як облицювальний і штучний камінь, щебінь. |
|
Пемзу використовують у будівельній індустрії, як абразив, наповнювач тощо. |
|
Базальт використовують як сировину для виробництва щебеню, наповнювача для бетону. Ця дуже щільна гірська порода поширена у Рівненській, Закарпатській і Донецькій областях. |
|
Мармур широко використовуються в будівництві. |
|
Гнейс широко використовуються в будівництві, для виробництва щебеню, тротуарних плит, як облицювальний матеріал. |
|
Вапняк – це головний компонент при виробництві вапна і цементу, як допоміжний матеріал у виробництві соди, карбіду кальцію, мінеральних добрив, скла, цукру, паперу. |
Різноманітність мінералів і гірських порід зумовлена різними умовами їхнього утворення: тиску, температури, вологості тощо.
Групи порід за походженням: магматичні, осадові, метаморфічні.
• Магматичні породи — породи, утворені з магми, яка у земну кору або на її поверхню потрапляє з мантії через глибокі тріщини та розломи — базальт, польовий шпат, лабрадорит, пемза тощо.
Будова магматичних порід залежить від швидкості охолодження магми, оскільки на глибині в земній корі вона остигає повільніше, ніж на поверхні, там утворюються щільні породи.
• Осадові породи утворюються на поверхні земної кори, виникають у результаті осідання речовин на дні водойм або нагромадження на суходолі — галька, бурштин, вапняк, пісок, глина, крейда, гіпс, кам’яна сіль тощо.
Утворюються під дією температури повітря, води й інших процесів, що відбуваються на поверхні Землі та у водоймах, наприклад, скам'янілі рештки давніх і сучасних організмів утворили такі гірські породи, як торф, кам'яне і буре вугілля.
• Метаморфічні породи (з грецької метаморфіс означає «перетворення») з'являються тоді, коли змінюються умови їхнього залягання порівняно з тими, за яких вони утворилися, — з граніту може утворитися гнейс, з глини – глинистий сланець, з вапняку – мармур, із пісковику – кварцит.
На великій глибині на осадові та магматичні гірські породи впливають високий тиск і температура, розчини і гази, які змінюють їхні властивості та будову, причому такому перетворенню можуть піддаватися абсолютно всі види гірських порід. За значної температури та тиску пісковики перетворюються на кварцит.