Розв'язник до підручника "Українська література 6 клас Коваленко Л.Т."
ЖНИВАРСЬКІ ПІСНІ.
МАЯЛО ЖИТЕЧКО, МАЯЛО.
Маяло житечко, маяло,
Як у полі стояло,
А тепер не буде маяти,
А буде в стодолі лежати.
До межі, женчики, до межі,
Бо мої пиріжечки у діжі.
До краю, женчики, до краю,
То я вам пиріжечка покраю.
Котився віночок по полю,
Просився у женчиків додому:
— Возьміте мене, женчики, з собою
Та занесіть мене до господаря в стодолу,
Бо я вже в чистім полі набувся,
Буйного вітречку начувся.
Од ясного сонечка нагрівся,
А дрібного дощику напився;
Нехай же я у стодолі одпочину,
Поки вивезуть знову на ниву.
1. Визнач, із яких двох частин складається пісня.
У першій частині господиня припрошує женців братися до жнив, у другій – житній віночок проситься до стодоли господаря.
2. Прочитай виразно кожну частину твору й перекажи її зміст.
3. Визнач, хто є ліричним героєм пісні та який його настрій. За допомогою яких художніх засобів удалося передати цей настрій?
На мою думку, ліричним героєм є дружина господаря. Вона щиро та ніжно звертається до женців. За допомогою зменшено-пестливих слів виражене гарне ставлення до нелегкої хліборобської праці.
4. Прочитай рядки, які розповідають, звідки колосся набралося сили. Поясни, чому в цій частині пісні для називання явищ природи й женців ужито пестливу форму.
Бо я вже в чистім полі набувся,
Буйного вітречку начувся.
Од ясного сонечка нагрівся,
А дрібного дощику напився.
Відображена повага до праці хлібороба.
5. Доведи, що пісня «Маяло житечко, маяло» належить до жниварських пісень.
У пісні розповідається про жнива, багатий врожай, прославляється праця хлібороба. Вона звучить щиро та ніжно. Багато пестливих слів (житечко, женчики, пиріжечки), слів зі зменшувальними суфіксами (віночок, вітречку, сонечка, дощику), персоніфікація (віночок просився у женчиків додому, дрібного дощику напився), протиставлення («А тепер не буде маяти, А буде в стодолі лежати»).
6. Випиши з тексту пісні в зошит постійні епітети.
Чисте поле, буйний вітер, ясне сонечко.
СТОРІНКА 27.
ТАМ У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКА.
Там у полі криниченька.
Навколо пшениченька.
Там женчики жали.
Золоті серпи мали,
Срібнії юрочки,
Що в'язали снопочки.
Добрії були женці —
Дівчата й молодиці.
Дівчата — косаті,
А хлопці — вусаті,
Молодиці — білолиці.
1. Визнач мотив пісні.
Зображення жнив, подяка женцям.
2. Опиши, яку пісні змальовано женців. Відповідаючи, цитуй текст твору.
Золоті серпи мали,
Срібнії юрочки,
Що в'язали снопочки.
Добрії були женці —
Дівчата й молодиці.
3. Назви знаряддя праці, які згадано в пісні. Чому описано, що їх виготовлено із золота й срібла?
Бо вони були дорогоцінним знаряддям у час жнив.
4. Визнач настрій пісні. Які художні засоби допомагають його передати? Свою відповідь підтверджуй цитатами з твору.
Пісня щира, проста, дотепна.
Епітети: золоті серпи, срібнії юрочки, добрії женці, косаті дівчата, вусаті хлопці, білолиці молодиці.
Зменшувально-пестливі слова: криниченька, пшениченька, юрочки, снопочки.
Метафора: золоті серпи, срібнії юрочки.
Паралелізм: «Там у полі криниченька. Навколо пшениченька. Там женчики жали. Золоті серпи мали…».
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Накресли в зошиті таблицю і, користуючись поясненням у підручнику, заповни її. Художня своєрідність жниварських пісень і місце їх в обряді.
|
У який час виконують? |
Восени у час жнив |
|
Який зміст жниварських пісень? |
Звеличення процесу збору врожаю і прославлення праці хлібороба. |
|
Який їхній настрій? |
Щирий, простий, радісний |
|
Які художні засоби вживають? |
Епітети, пестливі слова, постійні епітети, паралелізм, порівняння. |
2. Назви етапи жнив. Розкажи про обряди, які супроводжували кожен із них.
Час жнив умовно поділяли на три етапи: зажинки (похвала першому снопу, який установлювався у світлиці на покуті), власне жнива (оспівування хліборобської праці) та обжинки (встановлення останнього сніпка, що символізувало завершення жнив).
Відкривали збір урожаю зажинки (найвправніша жниця стинала перший сніп, який у народі називали «воєводою», господар ниви приносив його додому й ставив у світ лиці на покуті).
Потім починалися власне жнива.
По завершенні збирання врожаю проводили обжинкові обряди (останній сніп, що його називали «осталець» або «дід», перев'язували червоною стрічкою; дівчата умаювали його квітами, кетягами калини та прикрашали голову найпрацьовитішої жниці; дівчина в парі з хлопцем ішли перед женцями й несли останній сніп господареві, що знаменувало закінчення жнив).
На полі хлібороби залишали незжатими кілька останніх стебел жита чи пшениці, які перев'язували стрічкою та прикрашали квітами (пучечок називали в різних місцевостях по-різному: «борода», «коза» або «перепілка»). Колосся заламували й пригинали донизу, витрушуючи зерна на землю; між стеблами залишали хліб і воду, приказуючи: «...Оце тобі, борода, хліб, сільі вода» (обряд був пов'язаний із вірою в духа родючої ниви й покликаний повернути землі силу, що перейшла в колосся).