Загрузка...

§1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТВАРИН.

Наука

Вивчає

зоологією

Наука про тварини (від грецького «зоон» — тварина і «логос» — вчення)

морфологія

наука про будову організму й органів

фізіологія

наука про роботу органів і їхніх систем

зоогеографія

наука про закономірності розселення тварин

етологія

наука про поведінку

палеозоологія

наука про прадавніх, вимерлих тварин

систематика

наука про класифікацію тварин

Тварини — найчисленніша група організмів (наразі відомо близько 1,4 млн. видів сучасних тварин), вони різноманітні за будовою та розмірами, способом життя та значенням для природи. 

Значення тварин: більшість комах – це запилювачі рослин, тварини забезпечують колообіг речовин, є ланками харчових ланцюгів природи, виділений ними вуглекислий газ використовується рослинами для фотозинтезу, беруть участь в ґрунтоутворенні, тварини поширюють плоди та насіння, хижі тварини беруть участь у природному відборі, регулюють чисельність рослиноїдних тварин, свійські тварини дають їжу та матеріали людям, тварини служать науці у дослідженнях, їх використовують у медицині тощо.

Ознаки тварин як живих організмів.

Клітинна будова

Одиниця життєдіяльності

розмноження

відтворення організмом нових особин статевим (за допомогою статевих клітин) чи нестатевим шляхом (брунькування, фрагментація)

ріст

збільшення розміру та маси тіла

Розвиток

 

послідовні кількісні та якісні зміни в організмі (наприклад, перетворення личинки в дорослу особину).

Розрізняють два етапи розвитку: зарод­ковий і після зародковий.

За прямого післязародкового розвитку народжується або вилуплюєть­ся організм, схожий на дорослий, хоча значно менший за розмірами (птахи, ссавці, змії, ящірки тощо), за непрямого розвитку вилуплюється або народжу­ються личинка, яка за будовою та способом життя різко відрізняється від дорослого організму (біологічний вид має більше шансів для виживання).

рух

здатність організму змінювати своє положення (повзання, ходіння, стрибання, плавання, політ)або положення окремих частин у просторі

подразливість

здатність реагувати та активно змінювати свою життєдіяльність під впливом зовнішніх факторів

живлення

процес надходження в організм поживних речовин; його можна поділити на етапи: кормодобування, травлення, всмоктування; за способом живлення тварини можна виділити хижаків, паразитів, фільтраторів тощо)

дихання

сукупність фізіологічних процесів, що забезпечують надходження в організм аеробних тварин із зовнішнього середовища кисню (атмосферного або розчиненого у воді)

виділення

виведення із організму шкідливих  і непотрібних продуктів обміну в рідкому, газоподібному чи твердому станах

 

Особливості тварин: більшість тварин гетеротрофи, їхні клітини не мають твердої оболонки, їхні органи об'єднані в системи; тварини як правило, здатні самостійно пересуватися, їхній ріст обмежений, тіло компактне і має симетрію.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ.

1. Які ознаки властиві усім живим організмам?

Ознаки живих організмів — це клітинна будова, розмноження, ріст і розвиток організму, рух, подразливість, обмін речовин (живлення, дихання, виділення).

2. Порівняйте живлення тварин, рослин і грибів.

Тварини живляться готовими органічними речовинами (гетеротрофно), поглинають їжу за допомогою спеціального ротового апарату (тваринний спосіб живлення).

Рослини синтезують неорганічні речовини у процесі фотосинтезу (автотрофно). Гриби живляться готовими органічними речовинами, поглинають у розчиненому вигляді шляхом всмоктування всією поверхнею тіла. 

Рослиноїдні тварини харчуються рослинами, хижаки поїдають інших тварин, всеїдні живляться змішаною тваринно-рослинною їжею.

3. В яких середовищах існування зустрічаються тварини? 

Тварини живуть у водному, наземно-повітряному, ґрунтовому середовищах, всередині тіла. 

    У водному середовищі (в морях, океанах, річках та озерах) живуть кишковопорожнинні, ракоподібні, риби, морські черепахи, личинки одноденок і бабок, народжуються і живуть личинки земноводних (пуголовки жаб). Тварини, предки яких були наземними, але пристосувались до життя у воді називаються — вторинноводними (кити, дельфіни, частина молюсків). 

  Наземно-повітряне середовище опанували павукоподібні тварини, комахи, плазуни, птахи і ссавці. Багато мешканців наземно-повітряного середовища швидко переміщуються (рись, пантера), деякі літають (комахи, птахи, кажани).

   У ґрунтовому середовищі живуть тварини, які ведуть підземний спосіб життя (дощові черви, кліщі, личинки комах, мурахи, кроти). Проте багато тварин (польові миші, ховрахи) живуть у норах в ґрунті, тобто одночасно використовують два середовища існування — ґрунтове і наземно-повітряне.

    Середовищем існування паразитичних тварин (аскарида людська, гострики) є тіла інших живих організмів.

Які вони мають пристосування до умов середовища, в якому мешкають?

 

ЗАВДАННЯ.

Ще раз розгляньте і проаналізуйте мал. 1. та дайте відповіді на запитання: У якому середовищі зустрічаються найбільші за розмірами тварини? 

Найбільші за розмірами тварини (синій кит, китова акула, гігантський кальмар) мешкають у водному середовищі.

Чому тварини таких великих розмірів не можуть мешкати в інших середовищах?

Стан тварин у воді близький до невагомості, тому найбільші тварини мешкають у воді. На суходолі велика вага власного тіла розчавила би тварину.

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ.

Водне середовище, вторинноводні тварини, ґрунтове середовище, зоологія, наземно-повітряне середовище, тваринне живлення.

 

 

Загрузка...