Характеристика

Тип Кільчасті черви

Клас Багатощетинкові черви

Зовнішня будова

Тіло поділене на сегменти (кільця), має двобічну симетрію; розміри від часток міліметра до 3 метрів переважно зі щетинками на поверхні.

Чітко виділяється головний відділ з кількох сегментів, на бічних сторонах є вирости (параподії – примітивні кінцівки) з багатьма щетинками

Мешкають

Вільноживучі, живуть у морях, прісних водоймах і ґрунті

Мул на березі моря

Розвиток

У малощетинкових та п'явок – прямий, у багатощетинкових – непрямий (наявна плаваюча личинка)

непрямий

Внутрішня будова

Тришарові – мають ектодерму, мезодерму, ентодерму.

Між шкірно-м'язовим мішком і внутрішніми органами розташовується вторинна (має висилку з епітелію) порожнина тіла з рідиною поділена на сегменти поперечними перегородками (виконує опорну функцію,  функцію транспортування поживних речо­вин, бере участь у накопиченні й видаленні шкід­ливих речовин та дозріванні статевих клітин).

Опорно-рухова система

Разом з багатошаровою щільною кутикулою (періодично скидають її та утворюють нову для росту, яка захищає від несприятливих умов) і епітелієм м'язи утворюють шкірно-м'язовий мішок. Роль гідростатичного кістяка відіграє вторинна порожнина тіла з рідиною у сегментах. М'язові волокна утворюють суцільний кільцевий шар і чотири смуги поздовжньої мускула­тури

Верхній шар утворюють кільцеві м'язи, нижній - повздовжні м'язи

Травна система наскрізна

Складається з ротового отвору і трьох відділів кишечника – передня кишка (глотка для подрібнення їжі), середня кишка (для остаточного перетравлення та всмоктування поживних речовин в стінки кишечника і потрапляння у кров), задня кишка;  анального отвору.

живиться напіврозкладеними залишками різних водних організмів.

Дихальна система

Переважно відсутня, у деяких наявні зябра.

відсутня

Газообмін (дихання)

дихання відбувається усією поверхнею тіла, поглинає розчинений у воді кисень.

Кровоносна система замкнута

Замкнута кровоносна система складається з двох головних судин: спинної судини (рух крові вперед) та черевної (кров рухається назад). Вони з'єднуються кільцевими судинами. Залежно від наявності характерних для різних видів пігментів кров може бути червоною, зеленою або безбарвною.

Рух крові забезпечують м'язові стінки головних судин

Видільна система

Представлена видільними трубочками – метанефридіями – у кожному сегменті.

Представлена парними видільними трубочками у кожному сегменті та боковими видільними порами

Нервова система вузлова

Центральна нервова система складається  з парних мозкових вузлів над глоткою та під глоткою, що з'єднані у надглоткове кільце,  та пари повздовжніх нервових стовбурів – вузол черевного нервового ланцюжка. Периферійна – нервами, що відходять від вузлів. Розвинуті органи чуття (рівноваги, щетинки для дотику, очі).

у кожному сегменті пара великих мозкових вузлів та черевний нервовий ланцюжок. Органи чуття (очі, антени, вусики) розміщуються у головному відділі та органи рівноваги добре розвинені.

Статева система

Організми роздільностатеві та гермафродити.

Роздільностатевий організм

Розмноження

Статеве, іноді вегетативне поділом на частини

Статеве (запліднення зовнішнє) та вегетативне поділом на частини

Представники

Клас Малощетинкові (дощовий черв'як, трубочник, гігантський дощовий черв'як Мегасколідес), клас Багатощетинкові (нереїс, палоло, сидячі), клас П'явки (медична п'явка, псевдокінська, наземна )

Значення

Малощетинкові беруть участь у ґрунтоутворенні, трубочник очищує воду; паоло  використовують у їжу; багатощетинкові водні черви є кормом для інших тварин; багатощетинкові сидячі є фільтраторами, п'явки використовують у медицині