...

§ 47. ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРИРОДИ

Охорона природи — це комплекс заходів задля збереження, раціонального використання та відновлення природних ресурсів і навколишнього середовища.

Не тільки акт гуманізму по відношенню до інших біологічних видів, це — умова виживання людини як біологічного виду:

• треба вивчати її стан; 

• запобігати негативному впливу технічного прогресу, поступово замінювати існуючі технології такими, що мають мінімальний негативний вплив на довкілля; 

• жити в гармонії з природою; 

• запроваджувати раціональне природокористування (від латин, «раціо» — розум);

• відновлювати види, які перебувають на межі зникнення.

Головна мета охорони природи — збереження популяцій і екосистем.

 

 

Охорона земель і захист ґрунтів — це заходи, що спрямовані на запобігання погіршення стану земель та порушення порядку користування ними.

• організувати процеси поливу та розорювання земель сільськогосподарського призначення, щоб вони не викликали ерозію (руйнування поверхні ґрунтів, яке часто призводить до утворення ярів);

• захист ґрунтів від забруднення токсичними промисловими відходами;

• для відновлення ґрунтів, які постраждали внаслідок діяльності людини, засипають яри або укріплюють їх схили, висаджуючи на них дерева або чагарники;

• на ділянки, де пошкоджено або знищено родючий шар, завозять якісний ґрунт або вносять органічні добрива; 

• для видалення токсичних речовин використовують ґрунтових тварин (окремі види дощових червів).

 

 

Охорона лісів передбачає заходи, що знижують негативний вплив вирубки лісу, пожеж, хвороб дерев і забруднення довкілля.

• створення спеціальних розплідників, де вирощують молоді дерева та потім висаджують в місцях суцільних рубок або на згарищах;

•  застосовують санітарні вирубки для запобігання поширенню хвороб дерев;

• ялинки на Різдво й Новий рік вирощують у спеціальних розплідниках.

 

Охорона водойм передбачає заходи, що запобігають або зменшують забруднення водойм.

• очищення стічних вод промислових підприємств та населених пунктів;

• самоочищення завдяки життєдіяльності гетеротрофних і сапротрофних бактерій і мікроорганізмів, а також тварин - фільтраторів.

 

 

Охорона чистоти повітря.

• встановлення очисних фільтрів на підприємствах;

• використання безвідходних технологій виробництва;

• зменшення шкідливих викидів автомобілів;

• озеленення міст і селищ сприяє зменшенню кількості вуглекислого газу в атмосфері та збільшення кількості кисню;

• поступова відмова від теплових електростанцій, що працюють на мазуті та вугіллі;

• перехід до використання енергії сонця і вітру, тепла надр, енергії припливів і відпливів.

 

 

Заходи по збереженню біологічного різноманіття.

• збереження генетичного фонду живих організмів (зоопарки та ботанічні сади, створюють колекції насінин рослин, порід домашніх тварин і культур мікроорганізмів та навіть зберігають за умов наднизьких температур фрагменти тіл або окремі клітини);

• створення заповідних територій (заказники, заповідники, національні парки);

• створення переліку рідкісних і зникаючих видів, міжнародних і регіональних червоних списків і червоних книг тваринного і рослинного світу.

 

 

Екологія (від грец. ойкос - дім і логос - наука) - наука про взаємозв'язки живих організмів та їхніх угруповань між собою та з навколишнім середовищем.

 

 

Екологічна етика (від грец. «етикос» — норов, звичай) — галузь знань, які об'єднують різні дисципліни й займаються моральними та духовними аспектами ставлення людини до природи (її засновниками вважають  американського еколога Олдо Леопольдо і німецького лікаря, лауреата Нобелівської премії миру, Апьберта Швейцара, котрі вперше дійшли висновку, що до всіх живих істот необхідно ставитися так само як до людей), основи розробив німецький вчений Ернст Геккель). 

 

Основні принципи етики живої природи (один із напрямків у екологічній етиці). 

1. Поважай дику природу як святий простір.

2. Поважай дике життя як священне.

3. Поважай волю, автономію, незалежність, природні права дикої природи і її видів.

4. Заповідай якнайбільше ділянок живої природи.

5. Не заподій шкоди дикій природі, не керуй нею, не контролюй її.

6. Люби і цінуй диких живих істот і ділянки дикої природи заради них самих.

7. Не заважай дикій природі здійснювати своє еволюційне призначення.

8. Існування дикої природи, її видів, еволюційних і екологічних процесів добре саме по собі.

9. Невикористання дикої природи — благо.

 

 

Екологічні товариства.

 У 1948 році була створена міжнародна неурядова організація — Міжнародна спілка охорони природи та природних ресурсів (МСОП). У 1963 році видала міжнародну Червону книгу.

 У 1959 р. було створено Міжнародне товариство захисту тварин.

 Засновано багато товариств із захисту тварин, проти жорстокого поводження з тваринами, за поліпшення умов утримання тварин, за гуманне ставлення до тварин тощо.

 

 У 1982 році Генеральною Асамблеєю ООН була прийнята Всесвітня хартія природи, яка була першим міжнародним документом, що, згідно з положеннями екологічної етики, стверджував право на існування усіх живих організмів.

 24 квітня в усьому світі відзначається День прав тварин.

1. Що таке охорона природи?

Охорона природи — це комплекс заходів задля збереження, раціонального використання та відновлення природних ресурсів і навколишнього середовища.

2. Якими способами забезпечують заходи по збереженню та відновленню чисельності окремих видів?

• Розроблені правила для регулювання процесів  вилову риби (забороняється вилов риби в період нересту), відстрілу диких тварин (допускається відстріл тільки самців чи особин певного розміру, забороняється полювання на тварин в період розмноження) та збору декоративних і лікарських рослин.

Обсяги вилову регулюються спеціальними міжнародними і державними дозволами (квотами).

Повертають зникаючі види в їхні екосистеми (зубри в Європі).

• Для відновлення чисельності цінних промислових риб використовують рибоводні заводи — спеціалізовані підприємства, де штучно розмножуються і вирощуються риби на ранніх стадіях життя, а після досягнення певного віку рибу випускають у водойми (Дніпровський осетровий рибоводний завод у м. Херсоні призначений для відновлення популяцій виключно осетрових риб, які внесені до Червоної книги України і тому їх промисел повністю заборонений).

3. Чому внесення виду в екосистему, де його раніше не було, може бути небезпечним для екосистеми?

Внесення виду в екосистему легше проводити для рослин, оскільки вони стоять на одному рівні трофічної піраміди. 

Щодо тварин внесення виду в екосистему треба робити дуже ретельно, щоб не порушити ланцюги живлення; тварини з неволі не мають навичок навчання в дикій природі. 

На півночі Київської і Житомирської областей України було випущено табун коней Пржевальського, які непогано там прижилися.

4. Які способи збереження генофонду живих організмів ви знаєте?

Для збереження генофонду організовують зоопарки та ботанічні сади, створюють колекції насінин рослин, порід домашніх тварин і культур мікроорганізмів та навіть зберігають за умов наднизьких температур фрагменти тіл або окремі клітини.

Генетичний фонд — це сукупність генетичних наборів рослин, тварин, грибів та мікроорганізмів, що живуть на планеті Земля.

5. Для чого створюють заповідні території?

Для захисту і збереження сучасних екосистем. 

 

...