§ 53. ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ І ПОТОКИ ЕНЕРГІЇ. РОЛЬ ОРГАНІЗМІВ У КОЛООБІГУ РЕЧОВИН
Між собою та з іншими організмами тварини пов'язані харчовими та іншими типами зв'язків.
Ланцюги живлення виникають унаслідок харчових зв'язків між організмами різних видів.
|
Зелені рослини – це основа кожного ланцюга живлення, автотрофні організми є виробниками органічних речовин з неорганічних, або продуцентами (від лат. продуцентіс - той, що створює). Рослиноїдні, всеїдні та хижі тварини є споживачами готових органічних речовин, або консументами (від лат. консуме - споживати). Організми, які розкладають рештки інших організмів, завершують ланцюг живлення, їх називають редуцентами (від лат. редуктіо - відновлювати).
Багато видів тварин здатні живитися різними видами їжі, тому в різних ланцюгах живлення можуть опинятися на різних трофічних рівнях (сіра ворона може живитися зерном, пташенятами зерноїдних комахоїдних птахів). У ланцюзі живлення органічні речовини та енергія передаються від одного виду до іншого: від нижчого трофічного рівня до вищого. На верхівці ланцюга живлення зазвичай перебувають тварини, які не мають природних ворогів або їх небагато.
Ланцюг живлення: 1 – рослина (кульбаба), 2 – фітофаг (заєць), 3 – хижак (вовк), 4 – сапротроф (жук-гнойовик). |
Потік енергії в ланцюзі живлення.
|
Під час переходу з нижчого трофічного рівня на вищий майже 90 % енергії тварини використовують для забезпечення належного функціонування власного організму, а запасають приблизно 10 %. Тому кількість можливих ланок ланцюга живлення обмежена і зазвичай не перевищує чотирьох-п'яти.
Потік енергії : 1 – рослина (яблуня), 2 – фітофаг (гусінь), 3 – хижак 1-го рівня (горобець), 4 – хижак 2-го рівня (орел). |
1. Що таке екологічна ніша?
Кожен вид займає в екосистемі свою екологічну нішу, яка визначається просторовим та трофічним (харчовим) положенням (його пристосуванням до чинників неживої природи, а також взаємозв'язками з популяціями інших видів). Що ближчі екологічні ніші популяцій різних видів в одній екосистемі, то гостріша між ними конкуренція за необхідні ресурси середовища життя.
2. Які трофічні зв'язки виникають між тваринами різних видів та між тваринами й іншими організмами?
Одні види тварин полюють на здобич, інші - споживають рослини чи рештки організмів.
3. За рахунок чого формується трофічна сітка?
Переплітаючись між собою, ланцюги живлення певної екосистеми формують трофічну сітку. Кожен вид організмів у складі ланцюга живлення становить його окрему ланку, або трофічний рівень.
4. Наведіть приклад колообігу води і вуглекислого газу в природі.
Вода випаровується з поверхні водойм, ґрунту, рослин, в атмосфері водяна пара конденсується і випадає у вигляді дощу та інших опадів.
Вуглекислий газ поглинається рослинами в процесі фотосинтезу і включається в органічні речовини, в свою чергу при диханні вуглекислий газ знову повертається в атмосферу.
Колообіг речовин - це обмін речовин між живою та неживою частинами екосистеми.
5. Які можливі наслідки випадання однієї з ланок у ланцюзі живлення?
Випадання однієї з ланок може призвести до зникнення екосистеми (лісове згарище), зникнення певних видів, зміни екосистеми.
Розгалужені трофічні сітки забезпечують стійкість екосистем, оскільки при зменшенні чисельності певних видів (чи навіть за умови їхнього зникнення з цій екосистеми) види, які ними живляться, можуть переключатися на інші об'єкта. Отже, у всеїдних тварин більше шансів вижити за змін умов існування, ніж у тих, які «спеціалізуються» лише на споживанні певного типу їжі.
6. Чи можуть існувати екосистеми без рослинних угруповань? Обґрунтуйте свою думку.
Ні, бо саме рослини накопичують світлову енергію Сонця.
7. Проаналізуйте ланцюг живлення, зображені на мал. 314. Відзначте спільні та відмінні їхні риси.
Спільні риси: починається зі зелених рослин, має 4 трофічні рівні.
Відмінні риси: тварини одного ланцюга живуть біля ґрунту у нижньому ярусі, іншого – у вищих ярусах лісу.